Постанова № 76362033, 10.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року

м. Харків

справа № 616/252/18

провадження № 22-ц/790/3842/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю.,

ім'я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: Державне підприємство «Дослідне господарство «Пантелеймонівське» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України,

третя особа: Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України,

розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Пантелеймонівське» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України, третя особа Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України на рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 03 травня 2018 року (в складі судді Нестайка Ю.В.),

встановив:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дослідне господарство «Пантелеймонівське», Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України, третя особа: Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України про стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просив стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Пантелеймонівське» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 63961,06 гривень.

В обгрунтування позову вказував, що він наказом № 65-Д від 06.07.2017 року Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України був звільнений з посади директора ДПДГ «Пантелеймонівське». Позивачем було оскаржено до суду вищевказаний наказ про звільнення та рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2017 року по справі № 645/3006/17 було задоволено позовні вимоги, визнано незаконним та скасовано Наказ Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН України від 06.07.2017 року № 65-Д, ОСОБА_1 поновлено на посаді директора ДПДГ «Пантелеймонівське», судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін. На виконання судового рішення позивач з 04.10.2017 року поновлений на посаді директора ДПДГ «Пантелеймонівське». При цьому не було вирішено питання про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.07.2017 року по 03.10.2017 року.

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 02 квітня 2018 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, не подав відзив.

Від третьої особи - Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України, надійшло письмове пояснення відносно позову ОСОБА_1, в якому визнається факт існування судових рішень суду першої інстанції та апеляційного суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі. При цьому також зазначається, що 29.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України на вказані судові рішення. Третя особа просить взяти до уваги цей факт та відмовити у задоволенні позовних вимог, а також зазначає, що ОСОБА_1, на думку третьої особи, повторно звертається до суду з позовом до тих же відповідачів з того самого предмету та з тих самих підстав.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 03 травня 2018 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Пантелеймонівське» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.07.2017 року по 03.10.2017 року в сумі 63961 грн. 06 коп., без виключення сум відрахувань на податки, інші обов'язкові платежі тощо.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Пантелеймонівське» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України в дохід держави 704,80 грн. судового збору.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції, Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук Українизвернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначив, що ухвалою Верховного суду від 29.03.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2017 року та Апеляційного суду Харківської області від 23 листопада 2017 року про поновлення позивача на роботі.

Крім того, апелянт вказує, що в порушення норм процесуального права, суд першої інстанції не залучив до розгляду справи третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну академію аграрних наук України, на права і свободи, інтереси та обов'язки якої впливає рішення суду у справі, зокрема, забезпечення формалізованого порядку прийняття на посаду директора державного підприємства.

03.07.2018 року від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення суду без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2018 року розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач та третя особа не надали доказів, які б спростовували докази, надані позивачем.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Наказом № 65-Д від 06.07.2017 року Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України ОСОБА_1 був звільнений з посади виконуючого обов'язки директора ДПДГ «Пантелеймонівське» (а.с. 8).

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2017 року по справі № 645/3006/17 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнано незаконним та скасовано Наказ Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України від 06.07.2017 № 65-Д «Про звільнення виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Пантелеймонівське» Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України, ОСОБА_1 поновлено на посаді директора ДПДГ «Пантелеймонівське» (а.с. 9-16).

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді директора ДПДГ «Пантелеймонівське».

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 листопада 2017 року по справі № 645/3006/17 апеляційну скаргу Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України було відхилено, а рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2017 року залишено без змін .(а.с. 17-24).

На виконання рішення суду наказом Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України від 03.10.2017 року ОСОБА_1 з 04.10.2017 було поновлено на посаді директора ДП «Дослідне господарство «Пантелеймонівське» Інституту рослинництва мені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України (а.с. 25).

Питання про виплату позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 07.07.2017 по 03.10.2017 включно не вирішувалось.

Відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Положення статті 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Частиною другою статті 235 КЗпП передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі, одночасно приймається рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Разом з тим у частині другій статті 233 КЗпП України зазначено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.2015 № 100 (далі Порядок №100) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати, без виключення сум відрахувань на податки, аліменти тощо.

Згідно п. Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.99 №13, справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів в розрахунку в своєму рішенні, з якого суд виходить при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Частиною першою пункту 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою ДПДГ «Пантелеймонівське» від 27.02.2018 № 75, сума заробітку позивача за два місяці перед звільненням складає 49518,00 грн. за 48 робочих днів (травень - 24 робочих дні + червень - 24 робочих дні). Таким чином, поділивши заробітну плату 49518,00 грн. на кількість робочих днів, середньоденна заробітна плата позивача становить 49518,00 : 48 = 1031,63 грн.

Загальна кількість робочих днів за період з 07.07.2017 по 03.10.2017 становить 62 дні, отже сума заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 63961,06 грн.(1031,63 х 62 дні).

Посилання апелянта на той факт, що ухвалою Верховного суду від 29.03.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2017 року та Апеляційного суду Харківської області від 23 листопада 2017 року, колегією суддів не приймаються, оскільки рішення суду на даний час щодо поновлення позивача на роботі є чинним, а сам факт відкриття касаційного провадження не є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і фактично є доводами проти рішень судів стосовно поновлення позивача на робо ті.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва Національної академії аграрних наук України - залишити без задоволення.

Рішення Великобурлуцького районного суду Харківської області від 03 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 10 вересня 2018 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

О.Ю. Тичкова