Постанова № 76361906, 05.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 632/454/18 Головуючий суддя І інстанції Росоха А. В.

Провадження № 22-ц/790/3848/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.,

суддів колегії: Бурлака І.В., Кіся П.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 травня 2018 року (головуючий суддя Росоха А.В.) по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року Банк звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 борг за кредитом спадкодавця, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 14.07.2010 року був укладений договір № б/н. ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 6100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 13.07.2016 року. На час відкриття спадщини він проживав та був зареєстрований разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_4 порушив умови договору, не виконав їх і станом на дату смерті існує заборгованість у сумі - 6111 грн. 86 коп., яку позивач і просив стягнути на свою користь з спадкоємця, а також понесені судові витрати за подання позову до суду.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 травня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення суду як незаконне та ухвалити нове рішення, яким задовольнити зазначені вище позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказано, що оскільки на момент відкриття спадщини позивач проживала разом із боржником, який є спадкодавцем, то вона прийняла спадщину відповідно до правил ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Зазначено, що це є підставою для звернення до позивача з вимогою про виконання зобов'язання спадкодавця перед банком в межах спадкового майна.

ОСОБА_3 не скористалась своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, за відсутності всіх учасників спави, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 липня 2010 року між позивачем по справі та ОСОБА_4 укладено договір б/н, згідно якого він отримав кредит у розмірі 6100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується заявою (а.с. 6)

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 14.07.2010 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4, станом на 31.05.2015 року існує заборгованість: 4296,37 грн. - тіло кредиту, 1765,49 грн. - заборгованість за відсотками, 50,00 грн. - пеня, загальна заборгованість за кредитом - 6111 грн. 86 коп.(а.с.41-44).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 48)

Згідно довідки № 161 102-14 від 14.02.2017 року виданої Первомайською державною нотаріальною конторою Харківської області претензія до спадкоємців ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 14.02.2017 року під № 100, та долучена до спадкової справи № 404/2016 (а.с.52).

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів:

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів:

1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України:

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що оскільки у даному випадку боржник помер і у нього є спадкоємці, то належним способом захисту порушеного права є звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» - кредитора спадкодавця до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину, - про накладення стягнення на спадкове майно, й лише за умови, що спадкоємець відмовився від задоволення вимог кредитора шляхом сплати одноразового платежу, а не з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, встановлено судом те не заперечувалось відповідачем, що ОСОБА_4 не було належним чином виконано умов кредитного договору.

Положенням ст. 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком районного суду про те, що позовна вимога про стягнення грошових коштів за кредитним договором спадкодавця не є належним способом захисту порушеного права банку у розумінні ст. 16 ЦК України.

Вимоги про звернення стягнення на спадкове майно не було заявлено до суду.

Також, апеляційний суд зазначає, що позивачем не було належним чином доведено позовних вимог.

Частинами 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позивачем в контексті положень ст. 1282 ЦК України про обмежений обов'язок спадкоємців за боргами спадкодавця вартістю майна, одержаного у спадщину, не було доведено наявності спадкового майна та всупереч свого процесуального обов'язку не було заявлено клопотання до суду про встановлення його наявності та розміру.

Як було зазначено позивачем, ними було лише отримано відповідь Первомайської ДНК про те, що із заявами про прийняття чи відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 спадкоємці не звертались.

Щодо посилання банку на те, що відповідач прийняла спадщину відповідно до положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, то вказана обставина не має правового значення з огляду на недоведеність наявності та вартості спадкового майна.

Відповідно до копії паспорту ОСОБА_4 його місце проживання було зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 45).

Тоді як місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 47).

Інших доказів спільного проживання спадкодавця та імовірного спадкоємця позивачем суду надано не було.

Отже, висновок суду про відсутність підстав для задоволення позову є законним і обґрунтованим.

З огляду на те, що судом першої інстанції ухвалено рішення відповідно до вимог закону, доводи скарги висновків суду не спростовують, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 травня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішенні виготовлений 10 вересня 2018 року.

Головуючий -

В.Б. Яцина

Судді -

І.В. Бурлака.

П.В. Кісь.