
Суддя Саркісян О. А..
Справа № 635/7111/17
Провадження № 1-кп/644/711/18
06.09.2018
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 вересня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого - судді Саркісян О.А.,
ОСОБА_1, ОСОБА_2
При секретарі- Зоріній Н.В.,
за участю прокурора – Максюк О.О.
обвинувачених – ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників обвинувачених – ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
потерпілих – ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16
представників потерпілих – ОСОБА_17, ОСОБА_18,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження №12015220000000867
за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Харкова, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.1 ст.382; ч.1 ст.263 КК України,
за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця м.Харкова, громадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6, пров.Спартаківський, 3 кв.24, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.2 ст.364; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187; ч.1 ст.263; ч.1 ст.382 КК України,
за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уроженця м.Ворошиловград, грамадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, майд.Захисників України, 2 кв.12,у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187 КК України,
за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уроженця м.Харкова, громадянина України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_9, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_10,у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187 КК України,
за обвинуваченням ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уроженця с.Рогань Харківського району та області, громадянина України, зареєстрованого в Харківській області, харківський район, с.Руські Тишки, вул.Зелена, 2 , проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_12, у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.1 ст.382 КК України,
УХВАЛИЛА:
03.08.2018 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшов відповідний обвинувальний акт.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України судом з’ясовано думку учасників процесу щодо можливості призначення справи до розгляду.
Прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю обвинувачених, захисників, прокурора, потерпілих, представників потерпілих, оскільки дана справа підсудна Орджонікідзевського районному суду м. Харкова, підстав для повернення обвинувального акту прокурору немає.
Захисники обвинувачених, обвинувачені, потерпілі, представники потерпілих проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечували.
Вислухавши думку учасників з зазначеного питання, встановлено наступне. Вимоги до обвинувального акту чітко регламентовані ст.291 КПК України та були дотримані. Підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не вбачається.
Враховуючи думку учасників процесу, суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Відповідно до вимог ст.315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду. З метою підготовки до судового розгляду суд визначає дату та місце проведення судового розгляду; з’ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з’ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні, вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду. Також суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Судовий розгляд слід здійснювати у відкритому судовому засіданні, обмежень передбачених ст.27 КПК України судом не встановлено.
Розгляд справи повинен відбуватись за участю прокурора, захисників, обвинувачених, потерпілих, представників потерпілих.
Прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинувачених під вартою. При цьому своє клопотання обґрунтовує тим, що 07.09.2018 року закінчується строк тримання обвинувачених під вартою. Зазначив, що ризики, які враховані слідчим суддею під час застосування обвинуваченим запобіжного заходу та під час його подальшого продовження, існують і на даний час. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звинувачуються у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушеннь, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяті років, які скоєні у складі злочинної організації, із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства.
Потерпілі ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та представники потерпілих ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_9 проти продовження строку тримання під вартою заперечують з посиланням на те, що прокурором не доведені ризики, які необхідні для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Заявили клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на більш м’який запобіжний захід, а саме застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на те, що в період з 11.01.2017 року по теперішній час підозрювані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 утримуюсться в умовах ДУ «Харківська установа виконання покарань №27». Кожного разу продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 було обгрунтовано однаковими підставами та наявністю ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_4 має наявність осціально сталих зв’язків, протягом 22 років мав постійне місце роботи та постінйе джерело доходів, мешкає разом з матірью, яка перебуває на його утриманні, має сина ОСОБА_22, громадянську дружину ОСОБА_23С, з якою вони вели спільне господарство та утримували неповнолітню доньку, ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_13.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_8 проти продовження строку тримання під вартою заперечували з посиланням на те, що клопотання прокурора містить лише посилання на існування визначених законом ризиків, однак жоден не є доведеним та обгрунтованим. Зазначають, що ОСОБА_3 має мати, дружину, трьох дітей, що свідчить про існування сталих соціальних звязків.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_11 проти продовження строку тримання під вартою заперечують з посиланням на те, що прокурором не доведені ризики, які необхідні для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Вважають, що ОСОБА_5 можливо обрати більш м’який завпобіжний захід, оскільки він усвідомлює серйозність оголошеної йому підозри і ніяким чином не перешкоджав і не перешкоджає проведенню досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_13 підтримали думку інших обвинувачених та їх захисту.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_12 підтримали думку інших обвинувачених та їх захисту.
Судова колегія, вислухавши думку учасників процесу, дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. ОСОБА_16 наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, обвинувачені згідно обвинувального акту звинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до пятнадцяти років, які скоєні у складі злочинної організації, із застосуванням насильства, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу та з погрозою застосування такого насильства.
Згідно матеріалів справи, дія запобіжного заходу відносно обвинувачених, у вигляді тримання під вартою, закінчується 07 вересня 2018 року.
Обвинувачений ОСОБА_3, раніше не судимий, одружений, має неповнолітніх дітей, останні роки не працював та є колишнім працівником правоохоронних органів.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, є учасником антитерористичної операції, має постійне місце мешкання, на своєму утриманні матір пенсійного віку та неповнолітню дитину, перебуває у цивільному шлюбу, є колишнім працівником правоохоронних органів.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, одружений, тимчасово не працював, має постійне місце мешкання, не має законних джерел для існування.
Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, проживає з жінкою у цивільному шлюбі, мав постійне місце мешкання, а також був працевлаштований, однако звинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до пятнадцяти років.
Обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, має неповнолітню дитину, останні роки офіційно не працював, не має джерела доходів.
Характер та фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кримінальних правопорушень (злочинів), свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
ОСОБА_13 по собі тяжкість інкримінованого правопорушення не може бути підставою для обрання запобіжного заходу, але при цьому з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Можливість призначення покарання обвинуваченим у вигляді реального позбавлення волі, може викликати загрозу їх втечі, про що також викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії».
Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, судова колегія вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою, оскільки на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому колегія суддів приходить до висновку про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Колегією суддів вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинувачених альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку колегії суддів, застосування таких. Між тим, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою.
Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 заявили клопотання, в яких просили суд надати їм дозвіл під час судового розгляду справи в залі судових засідань знаходитися поза межами скляного боксу, поряд з адвокатами, без застосування наручників, при цьому посилалися на практику Європейського суду з прав людини.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_24’яненко О.О. підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_12 підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_13 підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_11 підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання обвинувачених, мотивуючи тим, що відносно обвинувачених обраний запобіжний захід тримання під вартою і з метою забезпечення безпеки і порядку в залі судового засідання, враховуючи думку потерпілої ОСОБА_14, неможливо знаходження обвинувачених поза межами скляного боксу, поряд з адвокатами, без застосування наручників. Крім того, зазначила, що вид, форма скляної кабіни, в якій перебувають обвинувачені під час судових засідань, є такими, що дозволять останнім безперешкодно, у постійному режимі, спілкуватись з судом, стороною обвинувачення, іншими учасниками процесу та конфіденційно спілкуватися із захисниками, а тому цей захід не може вважатись таким, що принижує людську гідність обвинувачених у розумінні статті 3 зазначеної Конвенції. Просила відмовити в задоволенні клопотання обвинувачених.
Потерпілі ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16та представники потерпілих ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21-ОСОБА_17 та ОСОБА_18 заперечували проти задоволення клопотатання.
Зазначали, що таке положення обвинувачених створює для них, як потерпілих, небезпеки, вони нервуються за свою безпеку та побоються обвинувачених.
При вирішенні зазначених клопотань, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При вирішенні питання про відповідність поводження з обвинуваченим (підсудним) положенням статті 3 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, прийнятої ОСОБА_25 Європи 04.11.1950, Європейський суд з прав людини виходить, перш за все, з того, що держава повинна обґрунтувати необхідність застосування відповідного заходу, його адекватність конкретній ситуації.
Так, вид, форма скляної кабіни, в якій перебувають обвинувачені під час судових засідань, є такими, що дозволять останнім безперешкодно, у постійному режимі, спілкуватись з судом, стороною обвинувачення, іншими учасниками процесу та конфіденційно спілкуватися із захисниками. Охорона є на достатній відстані, що забезпечує конфіденційність таких розмов.
При розв'язанні даного клопотання судом береться до уваги той факт, що застосуванням даного заходу гарантується як безпека обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 під час судового розгляду, так і забезпечення безпеки всіх учасників процесу.
Суд враховує, що застосований захід щодо утримання обвинувачених у скляному боксі в залі судового засідання, відповідає конкретній обстановці та обставинам, застосування даного заходу обґрунтоване розумними вимогами громадської безпеки та належного здійснення правосуддя, а тому цей захід не може вважатись таким, що принижує людську гідність обвинувачених у розумінні статті 3 зазначеної Конвенції, тому відмовляє у задоволенні даного клопотання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_9 заявив клопотання, підтримані його підзахисним, в якому просив долучити до матеріалів справі заперечення на ухвалу суду Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.11.2017 року щодо встановлення адвокатам ОСОБА_10 та ОСОБА_9 строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та заперечення на ухвалу Червонозаводського районного суду м Харкова від 22.11.2017 року щодо встановлення підозрюваному ОСОБА_4 строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Учасники процесу не заперечували проти задоволення зазначеного клопотання.
Згідно ст. 317 КПК України документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження його учасниками, судові рішення та інші документи і матеріали, що мають значення для цього кримінального провадження, долучаються до обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і є матеріалами кримінального провадження (кримінальною справою).З огляду на зазначене, судова колегія вважає зазначене клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_12 заявили клопотання про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, посилаючись на те, що не ознайомлені з матеріалами кримінального провадження у повному обсязі.
Учасники підготовчого судового засідання не заперечували проти задоволення клопотання.
Згідно ст. 317 КПК України після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.
Судова колегія вважає необхідним задовольнити клопотання.
Представник ОСОБА_26, яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_11 подав клопотання, в якому просив скасувати арешт майна, який був накладений 14.01.2017 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова, в частині арешту її частки у спільному сумісному майні- автомобіля «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1, та накладений 07.08.2017 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова в частині накладення арешту на належну їй частку у спільному сумісному майні -1/2 частина квартири №12 по майдану Захисників України у м. Харкові. Визначити арешт автомобіля лише у вигляді заборони розпоряджатися без заборони користування нею цим автомобілем та визначити як порядок виконання ухвали про арешт передачу автомобіля разом з ключами від автомобіля та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу їй на відповідальне зберегання, посилаючись на те, що зазначене майно ОСОБА_5 придбав, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_26 Тому, відповідно до ст. 60 СК України , майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вказує, що слідчим суддею при накладенні арешту на майно, допущені порушення, передбачені ст. 173 КПК України. Накладення судом арешту на вказане майно в цілому є необгрунтованим та порушує права ОСОБА_26, як співвласника цього майна, оскільки обвинуваченому ОСОБА_5 належить лише половина майна, а інша належить ОСОБА_26
Також, представник ОСОБА_27, яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_7, адвокат ОСОБА_13, заявив клопотання, в якому просив скасувати ареш майна, який був накладений 13.01.2017 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова, в частині арешту її частки у спільносу сумісному майні в автомобілі ВАЗ 21703, державний номер НОМЕР_2. Та арешт, накладений 07.08.2017 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова в частині накладення арешту на належну їй частку у спільному сумісному майні ? частину будинка житлового з надвірними будівлями та спорудами за адресою м. Харків, вул.Річкова,21. Визначити арешт автомобіля ВАЗ 21703, державний номер НОМЕР_2 лише у вигляді заборони розпоряджатися автомобілем без заборони користування нею цим автомобілем та визначити як порядок виконання ухвали про арешт передачу вказаного автомобіля разом з ключами від нього та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на відповідальне зберігання, посилаючись на те, що зазначене майно вони придбали разом, за спільні кошти, та за кошти, які їм дали родичі, перебуваючи у шлюбі. Тому, відповідно до ст. 60 СК Україн, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Важає, що слідчим суддею при накладенні арешту на майно, допущені на порушення, передбачені ст. 173 КПК України. Накладення судом арешту на вказане майно в цілому є необгрунтованим та порушує права ОСОБА_27, як співвласника цього майна, оскільки обвинуваченому ОСОБА_7 належить лише половина майна, а інша належить їй.
Представник ОСОБА_26 адвокат ОСОБА_11 та представник ОСОБА_27 адвокат ОСОБА_13 підтримали заявлені клопотання та просили задовольнити.
Прокурор проти задоволення клопотань заперечувала, вважаючи їх заявленими передчасно.
Потерпілі ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16 та представники потерпілих ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 підтримали думку прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2017 року накладено арешт на майно ОСОБА_5, вилучене під час обшуків у АДРЕСА_1 та автомобіль «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1.
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.08.2017 року накладено арешт, шляхом заборони на відчуження на нерухоме майно: 1/1 частка кв. №12 по майдану Захисників України, 2 у м.Харкові, яке на праві власності належить ОСОБА_5
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.08.2017 року накладено арешт, шляхом заборони на відчуження на нерухоме майно: 1/1частка власності на будинок, житловий, з надвірними будівлями та спорудами за адресою: м. Харків, вул. Річкова, 21, яке на праві власності належить ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Киїівського районного суду м. Харкові від 13.01.2017 року накладено арешт на майно ОСОБА_7 у тому числі: автомобіль ВАЗ 21703, державний номер НОМЕР_2.
Заявники фактично оскаржують обґрунтованість ухвали слідчих суддів про накладення арешту на майно, у звязку з порушенням вимог ст. 173 КПК України щодо порядку вирішення питання про арешт майна.
В порядку ст. 309 КПК України під час досудового розслідування в апеляційному порядку може бути оскаржено, зокрема, ухвала слідчого судді про арешт майна.
Проте, відомостей щодо оскарження ухвал слідчих суддів про арешт майна - суду не надано.
Таким чином, ухвала слідчого судді, зокрема, про арешт майна, може бути оскаржена під час досудового розслідування в апеляційному порядку.
Відповідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Таким чином, зважаючи на те, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 не розглянуто, потреби кримінального процесуального характеру, для забезпечення яких накладено арешт на майно не відпали, клопотання про скасування арешту на майно є заявленими передчасно та задоволенню не підлягають.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_13 заявив клопотання про виклик та допит у судовому засіданні свідка ОСОБА_27
Учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
Судова колегія вважає необхідним задовольнити зазначене клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_13
В ході підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого ОСОБА_4 – ОСОБА_9 подано ряд скарг в порядку ч.2 ст.303 КПК України, оскільки одним із завдань кримінального провадження відповідно до вимог ст.2 КПК України є щоб для кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а ст.24 КПК України передбачено право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому процесуальним кодексом.
Просили, визнати незаконною бездіяльність слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, яка полягає у непроведенні слідчих (негласних) слідчих дій за участю ОСОБА_29 – не проведенні допиту, одночасних допитів з потерпілими та свідками, не предявленні ОСОБА_29 потерпілим та свідкам для впізнання та інших, направлених на перевірку причетності ОСОБА_29 до вчинених злочинів. Обгрунтовують скаргу, тим, що орган розслідування не провів жодної слідчої (негласної) дії у кримінальному провадженню за №12015220000000867, направленої на перевірку причетності ОСОБА_29 до вчинених злочинів. ОСОБА_29 навіть не був допитаний та не був предявленим потерпілим та свідкам для упізнання.
Визнати незаконними дії старшого слідчого СУ ГУ НП України в Харківській області Мусієнка С.О., слідчого в ОСВ другого слідчого прокуратури Харківської області ОСОБА_28, слідчого другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_30, щодо вилучення та долучення в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження – лазерні СД-диски ів кількості 10 шт. з відеозаписами камер спостереження з будівель, прилеглих до б.9 по вул. Москалівська у м. Харкові.
Визнати незаконною бездіяльність слідчого в ОСВ другого відділу прокуратури Харківської обалсті ОСОБА_28, прцесуального керівника прокурора відділу 04/2/3 прокуратури Харківської області ОСОБА_31, щодо не проведення слідчих (негласних) слідчих дій, направлених на перевірку обставин, що виправдовують підозрюваних, посилаючись на те, що в ході допитів підозрювані ОСОБА_4, ОСОБА_32, ОСОБА_7, ОСОБА_33, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надалали інформацію щодо свого перебування під час вчинення злочину в іншому місці та вказали на осіб, які можуть підтвердити дані факти. Крім того, були надані відомості про обставини вчинення злочинів, які виправдовують підозрюваних.
Визнати незаконною бездіяльність слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, яка полягає у непроведенні слідчих (негласних) слідчих дій за участю ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_29, Хомяка: не проведенні допитів ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37,ОСОБА_38, ОСОБА_41, ОСОБА_40, ОСОБА_29, Хомяка та одночасних допитів з потерпілими та свідками; не предявленні останніх для впізнання потерпілим та свідкам; не проведенні усіх необхідних слідчих дій, направлених на перевірку причетності останніх.
Визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, заступника відділу УКР ГУ НП в Харківській області ОСОБА_42, які полягають у складанні та долученні в якості доказів документів, які містять зафіксовані недостовірні відосмості, а саме: протоколів за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 27.03.2017 року, 03.04.2017 року, 10.04.2017 року, 12.04.2017 року, 14.04.2017 року, 18.04.2017 року.
Визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у визнанні речовими доказами та долученні в якості доказів усіх вилучених у кримінальному провавдженні речей та документів. Постанову слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28 про визнання речевими доказами від 15.08.2017 року скасувати, оскільки постанова містить тільки перелік усіх вилученитх речей та документів, рішення не містить жодного доказу значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, можливості використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, в постанові не зашзначено, яке саме значення мають для кримінального провадження вказані речі і документи та чким критеріям, зазначеними у ст.98 КПК України, вони відповідають та доказаом якого злочину взагалі являються, частина предметів отримана з порушенням норм діючого КПК Укпаїни без фіксування процесуальної дії, не проводячи слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій під час кримінального провадження.
Визнати незаконними дії старшого слідчого СУ ГУ НП україни в Харківській області ОСОБА_43, слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у вилученні та долученні в якості доказів речей – флеш-накопичувач Transcend 8GB з відеозаписами камер спостереження автосервісу по пр.Л.Свободи,61А/2, Чудо-маркету, «Банзай» по вул. О.Деревянка, 44, офісу «Хадо» по пр. 23 Серпня, 4, ресторану «Британія» по вул. Шевченка, 270. Обгрунтовують скаргу тим, що флеш-накопичувач Transcend 8GB з відеозаписами камер спостереження долучені в якості доказів з порушенням норм діючого КПК України без фіксування процесуальної дії, без проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій.
Визнати незаконними дії старшого слідчого СУ Г НП України в Харківської області Мотузової С.А., які полягають у вилученні та долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження (2-х патронів калібру 5,45 мм. (5,45 Х 39АК) у ОСОБА_44Обгрунтовують скаргу тим, що в матеріали кримінального провадження не містять процесуальних документів та проведених слідчих дій, що підтверджують вилучення у курочкіної С.О. зазначених боєприпасів.
Визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження- ксерокопії фотографії з підписом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_14, та використані під час впізнання свідком ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, посилаючись на те, що для впізнання потерпілим та свідкам у даному кримінальному провадженні було надано ксерокопію фотографії з підписом ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_14, а не особисто ОСОБА_6 Зазначена копія фотографії долучена в якості доказів до кримінального провадження незаконно, з порушенням норм діючого КПК України без фіксування процесуальної дії, без проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розхшукових) дій.
Визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження ксерокопії фотографії з підписом ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_15 та використані під час впізнання свідком ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47
Визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження ксерокопії фотографії з підписом «Вадим», ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_16 та використані під час впізнання свідком ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47
Визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження ксерокопії фотографії з підписом «Олег», ОСОБА_4 та використані під час впізнання свідком ОСОБА_45, ОСОБА_46, потерпілим ОСОБА_16
Визнати незаконними дії старшого слідчого СУ ГУ НП україни в Харківській області ОСОБА_43, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження – фотороботів – малюнків чоловіка в капелюсі та окулярах, виконаних невідомою особою.
Визнати незаконними дії старшого слідчого СУ ГУ НП україни в Харківській області ОСОБА_43, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження – ксерокопії фотографії з підписом «мудрак ОСОБА_48, 03.03.1977 р.н.», «Олег», ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_17, «Вадим», ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_6, 10.02.1975 р.н.»
Визнати незаконними дії старшого слідчого СУ ГУ НП україни в Харківській області ОСОБА_43, які полягають у долученні в якості доказів інформації про використання автомобілю ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_18, викладена в рапорті о/у Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_25 від 15.06.2016 року, без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження.
Визнати незаконними дії старшого слідчого СУ ГУ НП України в Харківській області Мусієнка С.О., які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження – ксерокопії фотографії з підписом «ОСОБА_3, 03.03.1977 р.н.» та інформації служби таксі ТОВ «Інфотакс» за № 00000169 від 18.03.2016.
Визнати незаконними дії старшого слідчого СУ ГУ НП україни в Харківській області ОСОБА_43, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження – ксерокопії фотографії з підписом «ОСОБА_3, 03.03.1977 р.н.» та використані під час впізнання свідком ОСОБА_49, потерпілими ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_20; визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальних процесуальної дії під час кримінального провадження- ксерокопії фотографії з підписом «ОСОБА_3, 03.03.1977 р.н.» та викорисатні під час впізнання 30.03.2017 свідку ОСОБА_45; визнати незаконними дії о/у УКР ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_50, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження- ксерокопії фотографії з підписом «ОСОБА_3, 03.03.1977 р.н.» та використані під час впізнання 28.02.2017 року свідку ОСОБА_51; визнати незаконними дії о/у УКР ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_52, які полягають у долученні в якості доказів речей без фіксування процесуальної дії під час кримінального провадження-ксерокопії фотографії з підписом «ОСОБА_3, 03.03.1977 р.н.» та використані під час впізнання 25.02.2017 року свідку ОСОБА_53
Визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у повідомленні особи про підозру за відсутності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального провопорушення (стосовно ОСОБА_4 за ст. 263 КК України) та направлені до суду обвинувального акту; визнати незаконним дії прокурора відділу 04/2/3 прокуратури Харківської областиі ОСОБА_31, які полягають у погодженні повідомлення особи про підозру за відсутності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (стосовно ОСОБА_4 за ст. 263 КК України) та погодженні при направленні до суду обвинувального акту.
Визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у повідомленні особи про підозру за відсутності події кримінального правопорушення, достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (стосовно ОСОБА_4 за ст. 382 КК України) та направленні до суду обвинувального акту; визнати незаконним дії прокурора відділу 04/2/3 прокуратури Харківської областиі ОСОБА_31, які полягають у погодженні повідомлення особи про підозру за відсутності події кримінального правопорушення, достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (стосовно ОСОБА_4 за ст. 382 КК України) та погодженні при направленні до суду обвинувального акту.
Крім того, просили визнати дії начальника відділу прокуратури Харківської області слідчого в ОВС другого слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_54С, які полягають у внесенні інформації до ЄРДР стосовно ОСОБА_4 за ст.364 КК України за № 12015220000000867 за відсутності події кримінального правопорушення; визнати незаконними дії слідчого в ОСВ другого слідчого відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_28, які полягають у повідомленні особи про підозру за відсутності події кримінального правопорушення, достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (мтосовно ОСОБА_4 за ст. 364 КК України); визнати незаконним дії прокурора відділу 04/2/3 прокуратури Харківської областиі ОСОБА_31, які полягають у погодженні повідомлення особи про підозру за відсутності події кримінального правопорушення, достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (стосовно ОСОБА_4 за ст. 364 КК України) та погодженні при напарвленні до суду обвинувального акту.
Визнати незаконними дії начальника відділу прокуратури Харківської облоасті ОСОБА_55 від 21.03.2017 року, які полягають у внесенні інформації до ЄРДР стосовно ОСОБА_4 за ст. 382 КК України за №12015220000000867 за відстуності події кримінального правопорушення.
В підготовчому судовому засіданні відповідні скарги були підтримані обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_9 , а також іншими обвинуваченими та їх адвокатами.
Прокурор проти задоволення поданих скарг заперечувала. Вважала всі скарги сторони захисту безпідставними, необгрунтованими та невмотивованими, а також такими, що не підлягають розгляду та задоволенню під час підготовчого судового засідання. Зазначає, що фактично захисник піддає сумніву докази, які вона, як сторона обвинувачення ще не надавала суду і можливо, користуючись своїми правами, і не буде надавати. Оцінку доказів суд не може проводити в підготовчому судовому засіданні.
Представник потерпілих ОСОБА_56 проти задоволення скарг заперечував з посиланням на те, що в них захинсик ОСОБА_9 фактично вдається до оцінки доказів по справі, які ще недосліджувались судом і їм не може бути дана оцінка в підготовчому судовому засіданні.
Потерпілі підтримали прокурора.
Вирішуючи питання за поданими скаргами суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені в ході досудового провадження. Відповідно до вимог ч. 2 ст.303 КПК України визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. А також, відповідно до ч.3 даної норми під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.
Тобто, означений в поданих скаргах перелік рішень, дій та бездіяльності може бути предметом оскарження в ході підготовчого розгляду справи.
При цьому, правилами ст.ст.314-316 КПК України не передбачено особливого порядку розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора у підготовчому провадженні, тому такий розгляд має відбуватися за загальними правилами, у звязку з чим суд керується положеннями ст. 307 КПК України, що узгоджується з положеннями ст. ст. 2,7-9, 17, 18 КПК України.
Зі змісту ст. 307 КПК України вбачається, що за наслідками розгляду скарги суд може прийняти одне з рішень: скасувати рішення слідчого чи прокурора; зобовязати припинити дію; зобовязати вчинити певну дію; відмовити у задоволенні скарги. Таким чином, до компетенції суду не віднесено задоволення скарги на дії (рішення, бездіяльність) слідчого, прокурора, здійснених на стадії досудового розслідування шляхом визнання їх незаконними.
Відповідно до вимог ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. Відповідно до вимог ч. 2 даної статті у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Відповідно до вимог ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи положення вимог ст.ст.89, 94 КПК України доводи скарг можуть враховуватись під час розгляду справи щодо допустимості доказу, отриманого на думку сторони захисту, із порушенням встановленої законом процедури.
Відповідно до вимог ст.22, 23 КПК України загальними засадами кримінального провадження в тому числі є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та безпосередність дослідження показань, речей і документів. Відповідні засади полягають в тому, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає необхідним скарги захисника ОСОБА_57 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора, подані в порядку ч.2 ст.303 КПК України залишити без задоволення. Керуючись ст. ст. 174, 314-315, 350, 371,372 КПК України, суд-
УХВАЛИЛА :
Призначити розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.1 ст.382; ч.1 ст.263 КК України,ОСОБА_4,обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.2 ст.364; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187; ч.1 ст.263; ч.1 ст.382 КК України, ОСОБА_5, обвинуваченогоу скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_6, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.4 ст.28, ч.1 ст.14, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_7, обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.357; ч.4 ст.28, ч.3 ст.289; ч.4 ст.28, ч.4 ст.187; ч.4 ст.28, ч.3 ст.146; ч.1 ст.382 КК України,до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова на 12-00 годину 14 вересня 2018 року із складом осіб, які беруть участь у судовому розгляді.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 – ОСОБА_13 про виклик та допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_27 – задовольнити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_19, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 2 листопада 2018 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_20, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 2 листопада 2018 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_21, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 2 листопада 2018 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_22, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 2 листопада 2018 року включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_23, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 2 листопада 2018 року включно.
Скарги захисника ОСОБА_57 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора, подані в порядку ч.2 ст.303 КПК України залишити без задоволення.
Заперечення захисника ОСОБА_57 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвали Червонозаводського районного суду м.Харкова від 10.11.2017 року та 22.11.2017 року долучити до матеріалів кримінального провадження.
Клопотання ОСОБА_26 про скасування арешту майна на частину квартири , автомобіля - залишити без задоволення.
Клопотання ОСОБА_27 про скасування арешту майна на частину будинку, автомобіля - залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_12 про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження задовольнити.
На підставі ч.2ст.317 КПК України до судового розгляду забезпечити можливість учасникам судового провадження ознайомитися з матеріалами кримінального провадження за №12015220000000867, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.11.2015 року.
В задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про знаходження обвинувачених, що тримаються під вартою, під час судового розгляду в залі судових засідань поза межами скляного боксу, поряд з адвокатами, без застосування наручників - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_58ОСОБА_55
Суддя: В.О.Попова
Суддя: В.Г.Черняк
Судове рішення № 76361557, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 06.09.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 635/7111/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: