Ухвала суду № 76360927, 11.09.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/142/2018 Справа № 641/5401/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2018 року Суддя Комінтернівського районного суду міста Харкова Григор’єв Б.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зобов’язання знесення самочинного будівництва, зобов’язання усунути перешкоди та будь –які обмеження щодо користування земельною ділянкою ,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом оголошення заборони відчуження, розпорядження, поділу, зміни житлового будинку, які дають можливість поділу та/або відчуження в цілому або частини нерухомого майна, а саме, житлового будинку за адресою м. Харків, вул. Ньютона, б. 140.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що на виконання ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 22.08.2018 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_5, відмовив у державні реєстрації накладення арешту на житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, б. 140, у зв’язку з тим, що на зазначений житловий будинок відкриті окремі розділи, які утворились внаслідок поділу. Тому встановити підстави накладення обтяження на об’єкт нерухомого майна № 489663101, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, б. 140, як на об’єкт нерухомого майна в цілому – неможливо.

Представник заявника зазначає, що існує обґрунтований ризик того, що в результаті поділу житлового будинку № 140 право власності на окремі частини (квартири) будинку буде зареєстровано за іншими особами або відповідач ОСОБА_4 здійснить відчуження будинку будь-яким іншим особам.

З урахуванням зазначеного, представник позивача просить вжити судом заходи забезпечення позову, що не пов’язані з накладенням арешту.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

У рішенні державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 42808609 від 03 вересня 2018 року зазначено, що 31 серпня 2018 року подано заяву про держану реєстрацію обтяження (арешту) на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, б. 140.

В ході розгляду заяви проведені консолідовані пошуки у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. За результатами зазначених пошуків у активному стані встановлені відкриті окремі розділи на об’єкти нерухомого майна, які утворились внаслідок поділу об’єкта нерухомого майна № 489663101

Згідно ч.2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на кожний об’єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна .

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі поділу об’єкта нерухомого майна або виділу частки з об’єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, реєстраційний номер цього об’єкта скасовується. На кожний новостворений об’єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об’єктів.

Судом встановлено, що нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, б. 140. не існує як єдине цілісне майно, а на цей час поділене на окремі об’єкти нерухомого майна, які мають свої індивідуальні ознаки і являється самостійними об’єктами нерухомого майна.

Враховуючи системний аналіз зазначених норм, судом встановлено, що застосування будь-яких обтяжень щодо нерухомого майна можливе тільки у випадку чіткого визначення індивідуальних ознак цього майна, якому привласнений унікальний реєстраційний номер та заведена реєстраційна справа.

В даному випадку житловий будинок розташований за адресою: м. Харків, вул. Ньютона, б. 140 поділяється на інші об’єкти нерухомого майна, відомості про які представником позивача не надані суду, не конкретизовано, саме до яких об’єктів нерухомого майна, розташовані у будинку 140 необхідно застосувати заходи забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 151 – 154 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про зобов’язання знесення самочинного будівництва, зобов’язання усунути перешкоди та будь –які обмеження щодо користування земельною ділянкою - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Харківської області апеляційної скарги.

Відповідно до п. 15.5 Прикінцевих те перехідних положень ЦПК України до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя -ОСОБА_6