Постанова № 76360545, 06.09.2018, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/539/18

РІШЕННЯ

іменем України

06 вересня 2018 року смт. Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі Расевич Г. І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Максимчука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції із приміщення Господарського суду Рівненської області позовну заяву ОСОБА_1 до Старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському районах Управління за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_3 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, передачі справи за підсудністю про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2017 року № 0000165 (445-ДК/000165/По/08/01/-17),-

ВСТАНОВИВ:

До Зарічненського районного суду Рівненської області 18 червня 2018 року від Рівненського окружного адміністративного суду після зміни позивачем предмета позову та задоволення вимоги позивача про передачу справи за підсудністю до Зарічненського районного суду Рівненської області на підставі Ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року у справі № 817/1055/18 надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2017 року № 0000165 (445-ДК/000165/По/08/01/-17).

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському районах Управління за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2017 року. Згідно Постанови про накладення адміністративного стягнення № 0000165 (445-ДК/000165/По/08/01/-17) за ст. 53-1 КУпАП (далі - Постанова), якою накладено на позивача штраф у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 коп. Підставою для накладення адміністративного стягнення стало, як зазначено у вказаній постанові, самовільне зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,004 га по вул. Центральній у с. Млинок Зарічненського району Рівненської області на землях житлової та громадської забудови, здійснення складування будівельних матеріалів (дерев'яних балок) на цій земельній ділянці. Крім того порушенням заподіяно державі матеріальну шкоду у розмірі 53,65 (п'ятдесят три) гривні 65 коп., яку розраховано відповідно до Методики, затвердженої постановою КМУ № 963 від 25 липня 2007 року.

У заяві про зміну предмета позову від 02 травня 2018 року позивач просить розглядати лише вимогу в частині визнання протиправною та скасування Постанови.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та заяві про зміну предмета позову суть яких зводилась до того, що засобами поштового зв'язку 01 листопада 2017 року йому надійшла Постанова, яку він вважає протиправною та такою , що підлягає скасуванню. Підставами для скасування постанови на думку позивача є неспівпадіння меж земельної ділянки, яка обстежувалась посадовою особою Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, не пред'явлення представником відповідача свого службового посвідчення під час оформленя матеріалів про адміністративне правопорушення, порушення вимог ст. 256 та вимог Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель та матеріалів про адміністративні правопорушеня, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 січня 2017 року №6. А також вважає Постанову протиправною, оскільки державним інспектором не конкретизовано статус земельної ділянки, яка обстежувалась та не конкретно зазначено план схему та площу земельної ділянки, і тому на його думку є підстави сумніватись у точності вимірів, що у сукупності обгрунтовано слугує підставою для необгрунтоваості підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП і є підставою для скасування оскаржуваної Постанови.

Представник відповідача Максимчук В, П. позовні вимоги не визнав, подав на адресу пояснення щодо адміністративного позову у якому зазначено, що 11 жовтня 2017 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області ОСОБА_3 за зверненням ОСОБА_1 від 23 серпня 2017 року з приводу порушення вимог земельного законодавства посадовими особами Борівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області під час прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці житлової та громадської забудови державної власності площею 0,25 га у с. Млинок Борівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області. У ході перевірки було встановлено, що позивач самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,004 га, здійснивши на ній складування будівельних матеріалів (дерев'яних балок), документів про право користування чи право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 не надав. Зазначив, що позивач самовільно зайняв земельну ділянку, оскільки не надав на неї правовстановлюючих документів. Крім того у поясненні зазначено, що старший державний інспектор дотримався усіх передбачених законодавством України норм та правил при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема вимог Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель порушень вимог земельного законодавства згідно Наказу Мінагрополітики №6 від 19 січня 2017 року та зокрема дотримано вимоги ст. 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 З огляду на те, що державний інспектор діяв у межах наданих йому повноважень представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, заслухавши покази свідків, оглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 26 вересня 2017 року № 427-К "Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності", проведено перевірку вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці площею 0,25 га, яка розташована у с. Млинок на території Борівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області. Наказом № 445 від 02 жовтня 2017 року внесено зміни до попереднього наказу та доручено проведення перевірки старшому державному інспектору ОСОБА_3 (далі по тексту - інспектор)

Актом обстеження земельної ділянки №445-ДК/151/АО/10/01/-17 від 11.10.2017 р. встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,004 га по вул. Центральній у с. Млинок Зарічненського району Рівненської області на якій лежать будівельні матеріали (дерев'яні балки), що є порушенням ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Також 11 жовтня 2017 року старшим інспектором ОСОБА_3 було складень Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 445-ДК/445/АП/09/01/-17 та у цю дату також було видано припис №445-ДК/445/ПР/03/01/-17 з вимогою про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки до 11 листопада 20187 року.

Протоколом про адміністративне правопорушення №445-ДК/0000165П/07/01/-17 від 11.10.2017 р. інспектором встановлено, що 11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку на землях житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул. Центральній у с. Млинок Зарічненського району Рівненської області площею 0,004 га., що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст.53-1 КУпАП та п. 5 ч. 1 ст. 211 Земельного Кодексу України.

Постановою начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Володимирецькому, Дубровицькому. Зарічненському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3 №445-ДК/0000165/По/08/01/-17 від 24.10.2017 р. встановлено, що позивач порушив вимоги ст. ст. 125, 126, Земельного Кодексу України, а саме: допустив самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,004 га за адресою: вул. Центральна у с. Млинок Зарічненського району Рівненської області на землях житлової та громадської забудови, здійснивши складування будівельних матеріалів (дерев'яних балок).

Суд вважає, що постанова старшого державного інспектора ОСОБА_3 №445-ДК/0000165/По/08/01/-17 від 24.10.2017 р. винесена з порушенням закону та повинна бути скасована, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороню земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Предметом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, є земельна ділянка.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

В судовому засіданні факт вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, відповідач підтверджує наступними доказами: наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 26 вересня 2017 року № 427, який змінений наказом від 02 жовтня 2017 року № 445; актом обстеження земельної ділянки від 11 жовтня 2017 року № 445-ДК/151/ПО/10/01/-17 (далі - Акт обстеження); актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 11.10.2017 року №445-ДК/445/АП/09/01/-17 від 11.10.2017 р (далі - Акт).; приписом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №445-ДК/445/Пр/03/01/-17 від 11.10.2017 р.; протоколом про адміністративне правопорушення №445-ДК/0000165П/07/01/-17 від 11.10.2017 р. старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області ОСОБА_3; Постановою про накладення адміністративного стягнення № 445-ДК/0000165/По/08/01/-17.

Разом з тим з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки №445-ДК/445/АП/09/01/-17 від 11.10.2017 р. на план схемі земельної ділянки схематично зображено її місцезнаходження без окреслення конкретних меж та сусідніх ділянок, для точного встановлення її місцезнаходження. Долучене до матеріалів справи Викопіювання з генерального плану 1983 р. Борівської сільської ради також не дає можливості встановити точне місцезнаходження ділянки з приводу, самовільного зайняття якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки не зазначено точних координат, меж та сусідніх ділянок, що унеможливлює точне визначення предмету адміністративного правопорушення з приводу якого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6, засвідчила, що також була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП, проте штраф сплатила та не оскаржував Постанову. Крім того пояснила, що на її думку земельна ділянка, що є предметом даного розгляду належить іншій особі, яка надала позивачеві на складування будівельних матеріалів на ній.

Свідок ОСОБА_7 вказала, що земельна ділянка, яку ОСОБА_1 самовільно зайняв, на її думку, належить іншій особі ОСОБА_8, який постійно раніше її використовував для сінокосу та випасання худоби.

Свідок ОСОБА_9 - землевпорядник Борівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області подала на адресу суду заяву згідно якої позовні вимоги визнає.

Суд не бере до уваги показання вказаних свідків, оскільки такі не підтверджені жодними доказами по справі та вважає, що Акт та Акт обстеження не може слугувати належним та допустимим доказом використання земельної ділянки позивачем, оскільки відповідачем у судовому засіданні не доведено факт належності земельної ділянки, яка вказана в актах до земель громадської та житлової забудови.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову, скасування постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Окремо слід зауважити, що склад правопорушення за ст.53-1 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - особа усвідомлює, що земельна ділянка не належить особі або не має права нею користуватись, однак вчиняє умисні дії, спрямовані фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутністю вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Із пояснень ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вбачається що вони були переконані, що вказана земельна ділянка належить іншій особі, яка надала йому дозвіл на складування будівельних матеріалів.

Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності, та надає можливість визнати такі дії правомірними.

У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Не встановлені і не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо) та мета інкримінованого правопорушення, а також час та місце його вчинення та наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Отже, представником відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 53-1 КУпАП, а саме об'єктивної та суб'єктивної сторони.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що вимога позивача про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною задоволенню не підлягає, оскільки суперечить правовим приписам ст. 286 КАС України, яка передбачає вичерпний перелік судових рішень за наслідками розгляду позовної заяви у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності, вказують на наявність підстав для задоволення позову в частині скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення № 445-ДК/000165/По/08/01/-17) від 24 жовтня 2017 року,якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.53-1 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 10, 72-77, 90, 241-244, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області, начальника відділу контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_3, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170,00 гривень

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП закрити.

В задоволенні позовних вимог про визнання постанови протиправною відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 10 вересня 2018 року.

Суддя А. В. Дідик