Вирок № 76360387, 27.08.2018, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/828/18

Провадження №1-кп/548/80/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2018 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Миркушіної Н.С.,

за участю секретарів судових засідань - Ващенко М.В.,

прокурора - Крутипороха О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

представника потерпілого ТОВ АФ «Хорольська» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження №12018170330000016 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Малі Липняги Семенівського району Полтавської області, громадянина України, українца, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1, військовозобов'язаного, не інваліда, на утриманні пристарілих та неповнолітніх осіб не має, раніше судимого:

1)15.03.2017 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.246 КК України до штрафу 850 грн. 15.06.2017 року штраф сплачений засудженим;

2)22.05.2018 року Глобинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.246 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

відносно якого обвинувальний акт за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, а також угода про примирення між представником потерпілого ТОВ АФ «Хорольська» ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2, що надійшли до суду,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 у с. Садове Хорольського району Полтавської області скоїв кримінальне правопорушення при слідуючих обставинах.

Так, у ОСОБА_2, укінці вересня 2017 року точної дати та часу встановити не вдалося, коли займався розбиранням 2 приміщень телятників, а саме: будівлі №3 (сарай) з інвентарним номером 001100100319 і будівлі №4 (сарай) з інвентарним номером 001100100320, придбаних ним у приватну власність згідно договору купівлі-продажу №84/0917/12 від 20 вересня 2017 року, в с.Садове Хорольського району Полтавської області, а саме на території недіючої виробничо-тваринницької ферми (ВТФ) №4, яка не охороняється та належить виробничому підрозділу (ВП) АФ «імені Ватутіна» ТОВ АФ «Хорольська» (код ЄДР 37137609), виник умисел на викрадення двох металевих решіток зі ставнями, які були установлені на вікнах сусіднього приміщення бійні з інвентарним номером 084000000794 ВТФ №4 та яке розташоване неподалік із купленими сараями-телятниками у с.Садовому Хорольського району Полтавської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_2, достовірно знаючи що право на чуже майно приміщення бійні з інвентарним номером 084000000794 ВТФ №4 у законний спосіб ним набуте не було та приховавши цей факт від інших осіб, які діяли за вказівкою ОСОБА_2, а саме із: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та своїм братом ОСОБА_8 до вказаних металевих решіток зі ставнями, по черзі, прив'язали буксировочний трос, а із іншої сторони - до автомобіля марки «ЗІЛ-130» д.н.з. НОМЕР_2 за кермом якого був ОСОБА_9 та висмикнули зі стін приміщення бійні, навантажили їх до кузова вищевказаного автомобіля, що перевозив решту будівельних матеріалів.

Таким способом ОСОБА_2 з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, викрав з недіючої бійні ВТФ №4, інвентарний номер 084000000794, дві металеві решітки-грати зі ставнями вагою 89 кг, вартістю 587 грн. 40 коп. (згідно довідки вартість 1 кг металобрухту чорних металів - 6 грн. 60 коп.), які перевіз на автомобілі НОМЕР_1 до свого домогосподарства, що знаходиться в с. Тарасівці, по вул. Волошковій, 13, Семенівського району, Полтавської області.

У подальшому ОСОБА_2 здав дані металеві речі до приймального пункту металобрухту ТОВ «Техномет» в смт. Семенівка Семенівського району Полтавської області, чим розпорядився викраденим чужим майном на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_2 завдав ВП АФ «імені Ватутіна» ТОВ АФ «Хорольська» матеріальної шкоди на суму 587 грн. 40 коп.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_2, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України.

Крім цього, у ОСОБА_2, на протязі жовтня 2017 року у денний час точної дати встановити не вдалося, коли займався розбиранням 2 приміщень телятників, а саме: будівлі №3 (сарай) з інвентарним номером 001100100319 і будівлі №4 (сарай) з інвентарним номером 001100100320, придбаних ним у приватну власність згідно договору купівлі-продажу №84/0917/12 від 20 вересня 2017 року, в с.Садове Хорольського району Полтавської області, а саме на території недіючої виробничо-тваринницької ферми (ВТФ) №4, яка не охороняється та належить виробничому підрозділу (ВП) АФ «імені Ватутіна» ТОВ АФ «Хорольська» (код ЄДР 37137609), виник повторно умисел на викрадення бувших у використанні цеглин, які знаходилися у цегляних стінках та перегородках жолобів для годівлі худоби у недіючому сараї-телятнику №6, інвентарний номер 001100100321 та на який договір купівлі-продажу не поширювався.

Реалізуючи свій злочинний повторний умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_2, достовірно знаючи що право на чуже майно приміщення сараю-телятника №6 ВТФ №4 з інвентарним номером 001100100321 у законний спосіб, ним набуте не було та приховавши цей факт від інших осіб, які діяли за вказівкою ОСОБА_2, а саме із: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та своїм братом ОСОБА_8 через відсутні двері із тильної сторони сараю-телятнику №6, на протязі жовтня 2017 року розібрали 2 цегляні жолоби для годівлі худоби, та добуту вказану цеглу перевозили автомобілем «ЗІЛ-130» д.н.з. НОМЕР_2, за кермом якого був ОСОБА_9.

Таким способом ОСОБА_2 з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно, умисно, повторно викрав з недіючого сараю-телятника №6 інвентарний номер 001100100321 ВТФ №4, 5 000 бувших у використанні цеглин, вартістю 11 000 грн. 00 коп. (згідно довідки вартість 1 бувшої у використанні цеглини - 2 грн. 20 коп.), які вивіз із території вказаного ВТФ №4 до свого домогосподарства, що знаходиться в с.Тарасівка Семенівського району Полтавської області, вул.Волошкова, 13.

У подальшому через деякий час ОСОБА_2 реалізував викрадену цеглу, чим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_2 завдав ВП АФ «ім. Ватутіна» ТОВ АФ «Хорольська» матеріальної шкоди на загальну суму 11 000 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, ОСОБА_2, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 185 ч. 2 КК України.

Під час досудового розслідування 27.04.2018року між обвинуваченим ОСОБА_2 та представником потерпілого ТОВ АФ «Хорольська» ОСОБА_3, була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. Угода містить повне формулюванння обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, де вказано, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним вказаних вище кримінальних правопорушень, щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину та добровільно відшкодував задані збитки. В цій угоді про примирення також вказано узгоджене представником потерпілого та обвинуваченим покарання за ч.1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік та за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Прокурор не заперечує проти затвердження угоди про примирення, представник потерпілого та обвинувачений просять затвердити угоду.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та представником потерпілого, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, представник потерпілого та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений та представник потерпілого розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а покарання яке пропонується в угоді, є покаранням у межах санкцій ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України і відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та враховуючи вище викладене, суд вважає за можливим затвердити угоду про примирення від 27.04.2018року, укладену між представником потерпілого ТОВ АФ «Хорольська» ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2, призначивши останньому міру покарання, узгоджену сторонами в угоді, а саме: по ч.1 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі; по ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі; відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинівшляхом поглинення менш суворого покарання більш сувориму виді 2 (двох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Крім того, оскільки ОСОБА_2, вчинив дані злочини до постановлення вироку Глобинського районного суду Полтавської області від 22.05.2018 року, яким його засуджено за ч.2 ст.246 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, суд вважає, що остаточне покарання за даним вироком ОСОБА_2, необхідно призначати за правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань та за правилами п.п. б п.1 ч.1 ст.72 КК України, згідно якої одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.

Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 27.04.2018року про примирення між представником потерпілого ТОВ АФ «Хорольська» ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України, та за вчинення цих кримінальних правопорушень призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:

- по ч.1 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- по ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне узгоджене сторонами угоди покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за правилами п.п. б п.1 ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю злочинів до призначеного ОСОБА_2 покарання частково приєднати покарання за вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 22.05.2018 року та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не застосовувати.

Відповідно до ст.100 КПК речові докази по даному кримінальному провадженню -

2, 725 кг. металобрухту, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області передати у власністьТОВ АФ «Хорольська»; 2000 цеглин, які передані на зберігання представнику потерпілого ТОВ АФ «Хорольська» ОСОБА_3,- передати у власність ТОВ АФ «Хорольська» анулювавши схоронну розписку; 56 цеглин, які передані на зберігання представнику потерпілого ТОВ АФ «Хорольська» ОСОБА_3,- передати у власність ТОВ АФ «Хорольська» анулювавши схоронну розписку.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Хорольський районний суд обвинуваченим з підстав, передбачених п.1, ч.4, ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 469 КПК України.

Головуючий Н. С. Миркушіна