Постанова № 76359770, 10.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1365/18 Номер провадження 22-ц/786/2018/18Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Кривчун Т.О., Бондаревської С.М.

імена (найменування) сторін:

заявник (боржник): ОСОБА_2

стягувач: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»

державний виконавець Пампура Михайло Юрійович

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області, постановлену 25 липня 2018 року в приміщенні суду у м. Полтава у складі судді Шелудякова Л.В.

по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Пампури Михайла Юрійовича, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаною скаргою та просив визнати неправомірними дії державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Пампури М.Ю. щодо організації та призначення експерта у виконавчому провадженні для надання висновку про вартість майна та скасувати його постанову по виконавчому провадженню № 40670579 від 10 квітня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог вказував, що дії державного виконавця щодо організації та призначення експерта у виконавчому провадженні для надання висновку про вартість майна, на підставі ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» у вигляді винесення постанови ВП № 40670579 від 10.04.2018 року є неправомірними, а сама постанова підлягає скасуванню.

Вважає, що неправомірність дій державного виконавця полягає в тому, що він не погоджував із ним вартість майна та особу, яка буде здійснювати оцінку, оцінювач не відвідував будинку особисто, а звіт про оцінку зробив за фото, наданими стягувачем, чим порушено порядок складення звіту. Окрім того, вказував, що у наявне інше майно, на яке має бути першочергово звернуто стягнення.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 25 липня 2018 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

Постановляючи вказану ухвалу, місцевий суд виходив із того, що оскаржувані дії державного виконавця є законними, а підстави для скасування його постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні відсутні.

Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, просив скасувати її та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вказував, що суд першої інстанції безпідставно поклав в основу судового рішення ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції від 02 червня 2016 року. Зазначав, що місцевим судом залишено поза увагою, що оскаржувана постанова йому не направлялась, а оцінка майна була проведена із порушенням законної процедури.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на виконанні у Полтавському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження № 36404714 з примусового виконання виконавчого листа № 6-5930 від 12.12.2012 року, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитом в сумі 1 860 164,34 грн.

Виконавче провадження № 40670579 відкрито постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції Гавриленко М.М. від 15 листопада 2013 року.

07.09.2015 року державним виконавцем Лукмасло М.М. відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції винесено постанови про накладанення арешту на майно та кошти боржника. 26.09.2017 року складено акт опису та арешту майна (коштів) боржника.

Встановлено, що сторони виконавчого провадження № 40670579 у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанов про арешт майна та коштів боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна.

Постановою державного виконавця Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Пампури М.Ю. призначено ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» експертом у виконавчому провадженні та покладено на експерта обов'язок надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості житлового будинку та земельної ділянки по вул. Садова, 58, у с. Ковалівка Полтавського району Полтавської області.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам, заявленим у суді першої інстанції, яким місцевий суд надав належну правову оцінку.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Апелянтом не наведено будь-яких доводів щодо відсутності підстав для залучення до справи суб'єкта оціночної діяльності. ОСОБА_2 не спростовує той факт, що сторони не досягли згоди щодо вартості арештованого майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість цього майна.

Посилання ОСОБА_2 на те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції від 02 червня 2016 року є безпідставними.

Відповідно до п. 7 прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, той факт, що виконавче провадження № 40670579 відкрито 15 листопада 2013 року, не звільняє державного виконавця від обов'язку здійснювати виконавчі дії у порядку, що визначений законом, чинним на час здійснення відповідних дій.

Незгода ОСОБА_2 із діями суб'єкта оціночної діяльності, результатами та процедурою оцінки належного йому нерухомого майна, не може розглядатися в межах даного провадження. Боржником оскаржуються дії державного виконавця в частині призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. Подальші дії державного виконавця та суб'єкта оціночної діяльності ним не оскаржувались. Вимоги про визнання їх неправомірними до місцевого суду не заявлялись.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 25 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- Т.О. Кривчун

--//-- С.М. Бондаревська

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова