Вирок № 76358451, 15.03.2018, Старобільський районний суд Луганської області

15.03.2018

ЄУН 757/12067/15-к

Провадження № 1-кп/431/24/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 року колегія суддів Старобільського районного суду Луганської області у складі:

головуючого - судді Колядова В.Ю.,

суддів Форощук О.В., Березка О.Н.,

за участю секретарів Хорольської І.Ю., Башинського Д.С., Кожевнікової А.В.,

прокурора Війтева І.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисників Гончарова Є.В., Александрової А.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільська кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красний Луч Луганської області, громадянина України, українця, з професійно - технічною освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не судимого в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2014 року близько 20-00 годині ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у спальному приміщенні 2 роти, що розташоване на третьому поверсі казарми військової частини - АДРЕСА_2, де він проходив службу добровольцем, в присутності військовослужбовців цієї ж частини ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на ґрунті особистої неприязні, вступив у словесний конфлікт із військовослужбовцем вказаної військової частини ОСОБА_6. ОСОБА_4, з метою припинення конфлікту звернувся до останніх та розборонивши їх разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вийшли зі спального приміщення до коридору казарми, зачинивши за собою вхідні двері.

ОСОБА_1, будучи озброєним автоматом «АКМС» НОМЕР_1, придатним до використання/застосування, залишився у спальному приміщенні сам. Приблизно о 20-00 годині ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернулися до вхідних дверей зазначеного вище приміщення та збиралися зайти до нього, зупинившись у пошуках ключа від дверей, при цьому розмовляючи між собою.

Почувши їх голоси, ОСОБА_1 почав вигукувати, щоб у приміщення ніхто не заходив, погрожуючи, що у разі невиконання його вимог він буде стріляти на ураження. Не приділивши належної уваги погрозам ОСОБА_1 , з метою відкриття вхідної двері до спального приміщення, ОСОБА_4 вставив та почав повертати у замку ключ, одночасно із цим повідомивши ОСОБА_1 про те, що буде заходити. У цей момент, ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що за дверима спального приміщення знаходяться військовослужбовці ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, з метою помсти останньому у зв'язку з раптом виниклої особистої неприязні, як до ОСОБА_6 і ОСОБА_5 так і ОСОБА_4 на ґрунті конфлікту, який мав місце раніше, діючи умисно, з метою позбавлення життя, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді смерті та бажаючи її настання, здійснив один постріл із вогнепальної зброї - автомату конструкції Калашникова АКМС НОМЕР_1 у напрямку вхідних дверей спального приміщення, на протилежній стороні яких перебував ОСОБА_4. Куля, випущена ОСОБА_1, пробивши двері спального приміщення, влучила у другий палець лівої кісті та в область черевної порожнини ОСОБА_4 спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: одного сліпого вогнепального кульового поранення живота, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням тонкого і товстого кишківника, великого сальника, що супроводжується наявністю множинних дрібних сторінніх тіл, в тому числі кулі, в м'яких тканинах черевної порожнини і заочеревному просторі, що ускладнилося у своєму клінічному перебігу за очеревиною гематомою, гематомічним шоком 2-го ступеня і шлунковою кровотечею, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, а також травматичну ампутацію 2-го пальця лівої кисті, що за ступенем тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Після цього, ОСОБА_1, відкрив двері до спального приміщення та був роззброєний військовослужбовцями військової частини, які прибігли на звук пострілу.

Після тривалого лікування ОСОБА_4 помер в стаціонарі лікарні Єль -Ню Хевен Штату Коннектикум Департамента охорони здоров'я США.

Смерть ОСОБА_4 настала від вогнепального сліпого проникаючого поранення живота з ушкодженням органів черевної порожнини та заочеревного простору , встановити яке саме ускладнення даної травми призвело до смерті точно не можливо в зв'язку з відсутністю протоколу «аутопсії».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою вину в інкримінованому йому діянні, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, визнав у повному обсязі та розповів що дійсно, під час проведення АТО в Луганській області, де він проходив службу добровольцем, 05 листопада 2014 року близько о 20 годині., знаходячись у спальному приміщенні 2 роти, що розташована в казармі військової частини - польова пошта АДРЕСА_2 взявши до рук автомат АКМС калібром 7,62 мм, скоїв один постріл в напрямок дверей за якими перебував військовослужбовець ОСОБА_4 який намагався увійти у кімнату. Після кульового поранення ОСОБА_4, тривалий час лікувався та згодом помер в лікарні США. В стані алкогольного сп'яніння він не перебував. Дуже шкодує про те, що від його дій постраждала невинна людина, яка вмерла. Цивільний позов визнає в повному обсязі, буде сплачувати з його заробітку на користь потерпілої. Щиро кається, просив суд назначити максимально м'яке покарання з урахуванням знаходження на його утриманні неповнолітньої дитини та його участі у бойових діях по захисту незалежності на територіальної цілісності України, як доброволець.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються і судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку прокурора та роз'яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, суд, дії обвинуваченого ОСОБА_1., кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його стан здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин, ст.12 КК України, класифіковано як особливо тяжкий.

ОСОБА_1, у відповідності до ст..89 КК України є таким, що не має судимості, має на утриманні неповнолітню дитину, добровольцем приймав участь у бойових діях по захисту незалежності та територіальної цілісності України. На обліку у лікаря -нарколога, лікаря - психіатра не перебуває, має серцеві захворювання, позитивно характеризується за місцем несення служби.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття, участь у бойових діях по захисту незалежності та територіальної цілісності України, погіршення стану здоров'я.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Крім того, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1, який позитивно характеризується за місцем несення служби, з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст.115 КК України, з застосуванням ч.1ст.69 КК України, нижче від найнижчої межі, передбаченого санкцією ч. 1 ст.115 КК України.

Беручи до уваги викладене, враховуючи всі пом'якшувальні та відсутність обтяжуючих провину обвинуваченого обставини, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи положення ч.5 ст.72 КК України, зарахувавши обвинуваченому строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 10.11.2014 року по 20.06.2017 року.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст.75 КК України, суд не вбачає.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 згідно до ст.124, 126 КПК України.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з положень статей 23, ч.1 ст. 1168 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, згідно яких особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_7, втратила чоловіка, її діти батька, вона втратила роботу і на теперішній час проживає з малолітніми дітьми лише на допомогу від держави. Діти залишилися сиротами, оскільки на час лікування чоловіка, поряд не було ні батька ні матері.

Оцінюючи у сукупності досліджені по кримінальному провадженні докази, обставини справи, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважав необхідним відшкодувати з обвинуваченого на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 200 000 грн., з урахуванням раніше сплаченої одноразової грошової допомоги держави у розмірі 608 (шістсот вісім) тис. грн. а тому цивільний позов суд задовольняє в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368-370, 373 - 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк - 6 (шість) років 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 10 листопада 2014 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10.11.2014 року по 20.06.2017 року, до набрання вироком законної сили з урахуванням ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень, з урахуванням раніше сплаченої одноразової грошової допомоги держави у розмірі 608 (шістсот вісім) тис. грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- балістичних експертиз №130 від 11.12.2014 р. в сумі 307,45 грн.; №26 від 13.03.2015 р. в сумі 738,64 грн.; № 15 від 26.01.2015 р. в сумі 245, 70 грн.; №19/113/6-3/223е від 05.08.2016 р. в сумі 2 116,96 грн.;

- судово - медичної експертизи №1418 від 03.06.2016 р. в сумі 1 121,91 грн.

одержувач: УК у Старобільському районі /24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, Банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речові докази: автомат Калашникова АКМС, 1964 року випуску НОМЕР_2 поміщений в чорний поліетиленовий пакет, який прошитий чорними нитками та опечатаний печаткою 32 військової прокуратури Південного регіону України, який знаходиться в Старобільсько - Новопсковському об'єднаному районному військовому комісаріату Луганської області за адресою: вул. Пролетарська, 3 м.Старобільськ, Луганської області - повернути у користування Збройним силам України.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку, шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області.

Копію вироку негайно вручити після його проголошення учасникам процесу.

Головуючий - суддя: В.Ю.Колядов

Судді: О.В.Форощук

О.Н.Березка