Рішення № 76358411, 12.06.2017, Старобільський районний суд Луганської області

12.06.2017

Справа № 431/1494/17

Провадження № 2/431/633/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

12 червня 2017 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Яковенко А.Л.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську Луганської області цивільну справу за позовом кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2017 року кредитна спілка «Імперіал ЛТД» (далі – КС «Імперіал ЛТД») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13 березня 2010 року між КС ««Імперіал ЛТД» ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у сумі 33600 грн. строком на 12 місяців. У зв’язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_3 утворилася заборгованість станом 03 квітня 2017 року з процентів за користування кредитом з 09 січня 2014 року до 31 січня 2014 року у розмірі 1546 грн. 52 коп., підвищені проценти за користування кредитом з 01 лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року відповідно до умов п.3.8 договору у сумі 149110 грн. 88 коп., а всього150656 грн. 88 коп., яку позивач просив стягнути на свою користь з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2В.у судовому засіданні позов не визнав, просив застосувати строк позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 13 березня 2010 року між позивачем і відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до умов кредитного договору, КС «Імперіал ЛТД» надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 33600 гривень, на умовах строковості, зворотності та цільового використання.

Згідно п.3.1. кредитного договору плата за користування кредитом (проценти) становить 70% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п.2.1 кредитного договору кредит надається строком на 12 фактичних місяців від дати отримання позичальником кредиту.

Згідно п.9.3.1. кредитного договору дія кредитного договору припиняється після повного виконання сторонами обов’язків згідно договору.

Крім того, сторони кредитного договору уклали додаткову угоду № 1 від 12 березня 2011 року, яким виклали п.2.1 в новій редакції та продовжили строк повернення кредиту до 13 березня 2013 року. Сторони узгодили і графік платежів, яким передбачено кількість платіжних періодів 35 місяців, кінцеві дати кожного платежу 25 числа кожного місяця та розмір щомісячного платежу (а.с. 26).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Кредитного комітету №30 від 01 лютого 2014 року вказаний кредит набув статусу кредиту з підвищеним ризиком, який передбачає сплату процентів за користування кредитом в розмірі 140% (а.с. 27).

Відповідно до п.п. 3.7, 3.8 у разі несвоєчасного надходження (прострочення) планового платежу повністю або частково з першого дня прострочення за рішенням кредитного комітету цей кредит може визнаватися кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 140% річних від суми залишку кредиту.

Заочним рішення Старобільського районного суду від 10 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 суму заборгованості зі сплати відсотків, яка виникла з 17липня 2013 року по 21 серпня 2013 року в сумі 2310,85 гривень. Рішення набрало законної сили. На цей час знаходиться на виконанні і не виконано в повному обсязі. Цей факт визнано сторонами (а.с.29-30).

Відповідно до п.9.5 кредитного договору до правовідносин, пов’язаних з укладанням та виконанням цього договору застосовується строк позовної давності тривалістю у 5 років.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України.

Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) повну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення виконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві ст.ст. 530,631 ЦК України визначається різні поняття як «строк дії договору» та і «строк (термін) виконання зобов’язання». Якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Аналіз умов договору свідчить про те, що сторони встановили як строк дії договору – до повного виконання позичальником взятих на себе зобов’язань, так і строки виконання зобов’язань за щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 13 лютого 2013 року.

Графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Починаючи з березня 2011 року відповідач неналежно виконував щомісячні зобов’язання з погашення кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за період з 09 січня 2014 року по 31 січня 2014 року нараховано відсотків за 24 дні за ставкою 70%, з 01 лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року за 1157 днів за ставкою 140%. Кредит (тіло) не погашено. Відсотки за цей період не сплачувались. (а.с.2).

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи вищезазначені положення закону та у випадку не встановлення договором розміру процентів після спливу визначеного у договорі строку їх повернення, слід дійти висновку про визначення розміру процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України 07 вересня 2016 року справа № 6-1412цс16.

Посилання представника позивача, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики,нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку дії договору не припиняє нарахування до фактичного виконання, суд не приймає з огляду на вище зазначене.

Облікова ставка НБУ у період з 09 січня 2014 року по 03 квітня 2017 року складала:

з 09.01.2014 року по 14.04.2014 року – 6,5% річних,

з 15.04.2014 року по 16.07.2014 року – 9,5% річних,

з 17.07.2014 року по 12.11.2014 року – 12,5% річних

з 13.11.2014 року по 05.02.2015 року – 14% річних,

з 06.02.2015 року по 03.03.2015 року – 19,5% річних,

з 04.03.2015 року по 27.08.2015 року – 30% річних,

з 28.08.2015 року по 24.09.2015 року – 27% річних,

з 25.09.2015 року по 21.04.2016 року – 22% річних,

з 22.04.2016 року по 26.05.2016 року – 19% річних,

з 27.05.2016 року по 23.06.2016 року – 18% річних,

з 24.06.2016 року по 28.07.2016 року – 16,5% річних,

з 29.07.2016 року по 15.09.2016 року – 15,5% річних,

з 16.09.2016 року по 27.10.2016 року – 15% річних,

з 28.10.2016 року по 03.04.2017 року – 14% річних,

Враховуючи, що застосована позивачем процентна ставка не більша дійсної ставки НБУ, суд вважає застосовувати облікову ставку НБУ за вказані періоди. Для розрахунку заборгованості відсотків суд використовує таку формулу В=СК*n*к / 365*100 ( В – відсотки за користування кредитом, СК – початкова сума кредиту, к – річна відсоткова ставка (ставка НБУ), n – кількість днів розрахункового періоду, Т – максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Розрахунковий періодКількість днів розрахункового періодуСтавка НБУ, % річнихВідсотки за користуван-ням кредиту, грнз 09.01.2014 року по 14.04.2014 року з 15.04.2014 року по 16.07.2014 року з 17.07.2014 року по 12.11.2014 року з 13.11.2014 року по 05.02.2015 року з 06.02.2015 року по 03.03.2015 року з 04.03.2015 року по 27.08.2015 року з 28.08.2015 року по 24.09.2015 року з 25.09.2015 року по 21.04.2016 року з 22.04.2016 року по 26.05.2016 року з 27.05.2016 року по 23.06.2016 року з 24.06.2016 року по 28.07.2016 року з 29.07.2016 року по 15.09.2016 року з 16.09.2016 року по 27.10.2016 року з 28.10.2016 року по 03.04.2017 року 96 93 119 85 26 177 28 210 35 28 35 49 42 158 6,5 9,5 12,5 14 19,5 30 27 22 19 18 16,5 15,5 15 14574,42 813,30 1369,32 1095,45 466,72 4888,11 695,93 4252,93 612,16 463,96 531,62 699,16 579,95 2036,25 ВСЬОГО 1 9079,28

Отже, загальний розмір заборгованості з відсотків за користування кредитом складає 19079,28 грн.

Посилання представника відповідача щодо визнання неналежним доказом додаткової угоди з тих підстав, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що строк повернення кредитного договору з 13 березня 2010 року по 13 березня 2011 року та з огляду на ст. 61 ЦПК України, ця обставина не підлягає доказуванню, а також в обґрунтування позову позивач теж посилається, що строк дії договору становить 12 місяців і про додаткову угоду, як доказ, стало відомо під час розгляду справи в судовому засіданні, суд не приймає, оскільки при досліджені доказів представник відповідача не спростовував факт укладання додаткової угоди.

Посилання представника відповідача про застосування позовної давності з огляду на те, що строк дії договору 12 місяців, який визнається відповідачем з урахуванням позовної давності 5 років, позивач мав звернутися до суду до 13 березня 2016 року, а звернувся лише 04 квітня 2017 року та не просив поновити строк, суд не приймає, оскільки відповідно до заочного рішення Старобільського районного суду Луганської області від 10 листопада 2014 року, яке набрало чинності 06 січня 2015 року, та відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України, строк позовної давності переривався і з цієї дати перебіг строку позовної давності почався заново. З цього періоду відповідач не сплатив жодного платежу на погашення заборгованості. За таких обставин суд вважає що трирічний строк позовної давності на звернення до суду про стягнення заборгованості не сплинув.

Посилання представника відповідача щодо встановлення кредитним комітетом кредиту з підвищеним ризиком та підвищення з 01 лютого 2014 року сплату процентів у розмірі 140%, неправомірним, оскільки засідання кредитного комітету відбулося поза межами дії договору, не заслуговує на увагу, оскільки умовами договору п.п.3.7, 3.8 сторони передбачили що в разі прострочення планового платежу з першого дня за рішенням кредитного комітету встановлюється у розмірі 140%.

Посилання представника відповідача, що позовні вимоги є необґрунтованими в цілому, оскільки розрахунку заборгованості відсотків за користування кредитом за обліковою ставкою НБУ відповідач не надав, залишившись на позиції, що проценти за користування кредитом повинні нараховуватись відповідно до договору, суд не приймає, оскільки відповідно до діючого законодавства суд не обмежений в здійсненні розрахунків.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в сумі 19079 грн. 28 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено та враховуючи, що позивачу відстрочено сплату судового збору до розгляду справи по суті, відповідач не надав суду докази від сплати судового збору, слід стягнути в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору з позивача в сумі 1392 грн. 00 коп., з відповідача – 208 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст .ст. 10-11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь кредитної спілки “Імперіал ЛТД” (вул. Трудова, 18, м. Старобільськ, Луганська область, 92703, р/р 26506053700195 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 304795, код ЄДРПОУ 35520810) заборгованість за кредитним договором № 276 від 13.03.2010 року у розмірі 19079 (дев’ятнадцять тисяч сімдесят дев'ять) грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 208 (двісті вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з кредитної спілки “Імперіал ЛТД” (вул. Трудова, 18, м. Старобільськ, Луганська область, 92703, р/р 26506053700195 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 304795, код ЄДРПОУ 35520810) в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1392 (одна тисяча триста дев’яносто дві) грн. 00 коп.

В іншій частині позову кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення кредитної заборгованості – відмовитиза необґрунтованістю

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.В.Олійник