Постанова № 76357845, 05.09.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2018 року м. Кропивницький

справа № 401/2129/15-ц

провадження № 22-ц/781/1310/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

ОСОБА_1

представник АТ КБ «Приватбанк» - Науменко В’ячеслав Вікторович.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.05.2018 року, суддя Гонтаренко Т.М., по цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.09.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № KGSWAE00000638. Згідно умов договору, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14317,39 доларів США на термін до 04.09.2013 року, та зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, але відповідач зобов'язання належним чином не виконав.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість розмірі 20979,89 дол. США яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 7727,29 дол. США, 13252,60 дол. США пеня за несвоєчасні виконання за договором.

Позивач зазначив, що від цієї суми заборгованості необхідно відняти суму у розмірі 20233,03 дол. США, яка стягнута на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2013 року з відповідачів на користь позивача.

Позивач зазначає, що залишок заборгованості становить 746,86 дол. США, а також штрафи відповідно до договору 11,14 дол. США - фіксована частина, 37,34 дол. США- процентна складова.

Позивач зазначив, що в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором було укладено договір поруки між Банком та ОСОБА_3

На адресу відповідачів була направлена письмову вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором, однак зазначена вимога залишена без задоволення.

Позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 795,34 доларів США, що за курсом НБУ (22,45грн.) складає 17855,36 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.,

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.05.2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначається , що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки клопотанню відповідача в частині застосування строків позовної давності до позовних вимог. Крім того суд не прийняв до уваги , що заборгованість по кредиту було стягнуто відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2013 року. Також вказується , що ОСОБА_1 не був ознайомлений із повним змістом кредитного договору, який позивач надав до суду. Документи, які ним були підписані під час укладення договору , мають інший колір паперу, ніж ті сторінки на яких викладені умови договору і в яких містяться відомості про збільшену позовну давність і штрафні санкції, і на яких відсутні підписи сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що 05.09.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № KGSWAE00000638. Згідно умов договору, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14317,39 доларів США на термін до 04.09.2013 року, та зобов'язався повернути кредит і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором, однак відповідач зобов'язання належним чином не виконав.

Відповідно до умов договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця. Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону, але відповідач зобов'язання належним чином не виконав.

Станом на 27.04.2015 року за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 20979,89 доларів США, яка складається з наступного:

- заборгованість за кредитом 7727,29 доларів США.;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 13252,60 доларів США;

- штраф (фіксована сума) 11,14 доларів США;

- штраф (процентна складова) 37,34 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язання за Договором № KGSWAE00000638 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та поручителем - ОСОБА_3 , укладено Договір поруки.

Відповідно до ст.ст. 610, 554 ЦК України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Відповідно до п. 5 Договору, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за договором № KGSWAE00000638.

Згідно п. 6 Договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п'яти календарних днів з моменту її отримання.

Вимога, що була пред'явлена до поручителів щодо виконання зобов'язання, виконана не була.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів та не надав доказів про те, що саме поведінка Банку унеможливила виконання ним своїх зобов'язань, що призвело до збільшення обсягу загальної заборгованості за кредитним договором. Також не надано доказів на підтвердження того, що кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником.

В частині застосування строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів 13.05.2015 року - до спливу строку позовної давності, строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

Однак погодитись з висновками суду першої інстанції в повному обсязі неможливо з наступних підстав.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами , встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанцій не відповідає зазначеним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № KGSWAE00000638, згідно умов договору, він отримав кредит у розмірі 14317,39 доларів США на термін до 04.09.2013 року, та зобов'язався повернути кредит , сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Позивач зазначає, що станом на 27.04.2015 року за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 20979,89 доларів США, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 7727,29 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором 13252,60 доларів США;

а також штрафи відповідно до Договору:штраф (фіксована сума) 11,14 доларів США;штраф (процентна складова) 37,34 доларів США.

Позивач зазначив, що від суми заборгованості в розмірі 20979,89 доларів США необхідно відняти суму у розмірі 20233,03 дол. США, яка стягнута на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2013 року з відповідачів на користь позивача.

В результаті ,залишок заборгованості за кредитним договором, який є предметом розгляду, становить - 746,86 доларів США а також 11.14 дол. США штраф(фіксована частини), 37.34 дол. США штраф (процентна складова).

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язання за Договором № KGSWAE00000638 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та поручителем - ОСОБА_3, укладено Договір поруки.

Згідно п. 6 Договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п'яти календарних днів з моменту її отримання.

Відповідно до п. 5 Договору, позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за договором № KGSWAE00000638.

Вимога, що була пред'явлена до поручителів щодо виконання зобов'язання, не була виконана.

Позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 795,34 доларів США, що за курсом 22,45 складає 17855,36 грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп..

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звертаючись у суд з позовом до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору № KGSWAE00000638 від 05.09.2008 року просив стягнути заборгованість у розмірі 20233,03 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом -7727,29 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 11512,46 дол. США , штраф (фіксована сума) 31,29 дол. США, штраф (процентна складова) у розмірі 961,99 дол. США.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2013 року позов задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1, заборгованість за кредитним договором № KGSWAE00000638 від 05.09.2008 року у розмірі 151661,88 грн. Стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму 10 000,00 грн. ,а всього заборгованість у сумі 161 661,88грн. , що еквівалентно - 20233,03 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом -7727,29 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 11512,46 дол. США , штраф (фіксована сума) 31,29 дол. США, штраф (процентна складова) у розмірі 961,99 дол. США.

В іншій позовних вимог відмовив.

Приймаючи до уваги встановлені обставини , суд апеляційної інстанції встановив , що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2013 року заборгованості за кредитом у розмірі 7727,29 дол. США яка зазначена в позові від 25.05.2015 і є предметом розгляду в апеляційному провадженні була вже стягнута і правовідносини між сторонами перейшли в площину примусового виконання судового рішення.

Встановлені обставини свідчать , що нарахування пені після постановлення рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2013 року, яким стягнуто заборгованості за кредитним договором № KGSWAE00000638 від 05.09.2008 у розмірі 7727,29 дол. США,є безпідставними, оскільки відсутня заборгованість на яку може нараховуватись пеня.

Суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і ухвалив судове рішення яке не ґрунтується на нормах матеріального права.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та ст. 629 ЦК України (договір є обов'язковим для виконання сторонами) у позивача існують зобов'язання, щодо виконання умов кредитного договору, так як підпис відповідача на кредитному договорі підтверджує прийняття умов даного договору та засвідчують його волю до настання відповідних правових наслідків, що полягають у виникненні певних прав та обов'язків.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, який боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій.

В даному випадку, сторони досягли згоди і уклали кредитний договір, в якому передбачили умови сплати пені та штрафу.

Згідно п. 14.9 договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за договором понад 30 календарних днів, Банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити Банку штраф у розмірі 250.00 грн. плюс 5% від суми невиконаного зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач використав своє право на отримання штрафних санкцій які визначені в рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2013 року.

Суд апеляційній інстанції дійшов висновку , що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в частині, що підстави для стягнення заборгованості по кредиту відсутні оскільки заборгованість по кредиту була стягнута відповідно до рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.06.2013 року.

Інші доводи апеляційної скарги зокрема що ОСОБА_1 не був знайомий з умовами договору в повному обсязі не знайшли свого підтвердження, так як позивач не звертався до суду з позовом про визнання спірного договору недійсним.

Приймаючи до уваги встановлені обставини суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права , оскільки не встановив дійсні обставини по справі , а також неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно п.п 1,2,4 ч. 1 ст.376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку , що підстави для задоволення позову відсутні у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.05.2018 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути із акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 365,40 грн.

Повний текст постанови складено 11.09.2018року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: