Ухвала суду № 76356820, 02.08.2018, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 358/515/18

Провадження № 1-кп/368/100/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Кагарлик Київської області "02" серпня 2018 р.

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

Судді: Іванюта Т.Є.

Шевченко І.І.

При секретарі - Салій Я.С.

За участю учасників процесу:

Сторона обвинувачення:

Прокурор - Володько Р.І.

Потерпіла сторона:

Представник потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Сторона захисту:

Обвинувачена - ОСОБА_5

Захисник обвинуваченої - адвокат Токовенко С.А.

Обвинувачений - ОСОБА_7

Захисник обвинуваченого - адвокат Лисюк О.В.

Обвинувачений - ОСОБА_9

Захисник обвинуваченого - адвокат Матюшенков Д.В.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду клопотання прокурора Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Володька Романа Ігоревича про продовження строків тримання під вартою у рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, яке внесене 25.01.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110090000044 у відношенні обвинувачених:

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Козинці Бородянського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, не одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючої, раніше не судимої, яку 27.03.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно якої в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23.04.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу, - до 13.08.2018 року;

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Слобода - Яришівська Могилів - Подільського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживаючого за адресою: 07820, АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 12.03.2009 року Могилів - Подільським міськрайонним судом Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців, якого 27.03.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно якого в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23.04.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу, - до 13.08.2018 року;

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Четверинівка Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, фактично проживаючого за адресою: 07820, АДРЕСА_2, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 15.04.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, якого 27.03.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно якого в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23.04.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу, - до 13.08.2018 року;

- перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку:

- прокурора Володька Р.І., який підтримав своє клопотання;

- представника потерпілого ОСОБА_2, - ОСОБА_3, який підтримав клопотання прокурора;

- обвинувачену ОСОБА_5, яка заперечувала проти клопотання прокурора, не підтримала позицію свого захисника;

- захисника обвинуваченої ОСОБА_5, - адвоката Токовенка С.А., який вирішення питання поклав на розсуд суду;

- обвинуваченого ОСОБА_7, який заперечував проти клопотання прокурора, підтримав позицію свого захисника, - адвоката Лисюк О.В.

- захисника обвинуваченого ОСОБА_7, - адвоката Лисюк О.В., яка просила суд розглянути можливість застосування до її підзахисного виду запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту;

- обвинуваченого ОСОБА_9, який заперечував проти клопотання прокурора,підтримав позицію свого захисника, - адвоката Матюшенкова Д.В.;

- захисника обвинуваченого ОСОБА_9, адвоката Матюшенкова Д.В., який заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати до його підзахисного такий вид запобіжного заходу, як домашній арешт, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні, яке відбулося 02.08.2018 року, прокурор Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Володько Р.І. заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою в рамках кримінального провадження за ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, яке внесене 25.01.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110090000044 у відношенні обвинувачених:

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Козинці Бородянського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, не одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючої, раніше не судимої, яку 27.03.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно якої в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23.04.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін закінчення дії ухвали про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - до 31.09.2018 року;

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Слобода - Яришівська Могилів - Подільського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживаючого за адресою: 07820, АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 12.03.2009 року Могилів - Подільським міськрайонним судом Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців, якого 27.03.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно якого в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23.04.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін закінчення дії ухвали про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - до 31.09.2018 року;

- ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Четверинівка Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, фактично проживаючого за адресою: 07820, АДРЕСА_2, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 15.04.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці за вчинення злочину, передбаченгого ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, якого 27.03.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно якого в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23.04.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін закінчення дії ухвали про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - до 31.09.2018 року;

Клопотання про продовження терміну тримання під вартою подано прокурором у відношенні до кожного із обвинувачених, - у повній відповідності до вимог чинного КПК України.

Своє клопотання прокурор Володько Р.І. обгрунтовував наступними фактичними обставинами справи, які, на його думку встановлені під час досудового слідства:

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що в січні 2018 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12, перебуваючи за місцем тимчасово проживання за адресою: АДРЕСА_6, разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_7, погодилася на пропозицію останнього, поїхати в с. Киданівка Богуславського району Київської області до наглядно знайомої жінки, а саме, - ОСОБА_13 та наглядно знайомого чоловіка, а саме, - ОСОБА_2, та вчинити на них напад за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння майном, на що вони погодилися, вступивши таким чином у злочинну змову.

Реалізуючи спільний злочинний задум, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, ОСОБА_14, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_7, прибули в м. Київ на автостанцію «Видубичі», за адресою: вул. Набережно-Печерська, 10, Голосіївський район, звідки, у невстановлений досудовим розслідуванням час, 24.01.2018 на маршрутному таксі сполученням «Київ-Богуслав» направилися до м. Богуслав.

Далі, 24.01.2018 близько 20 год. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 перебуваючи в м. Богуслав по вул. Франка, 10, орендували автомобіль служби «Таксі», марки «Шевроле», моделі «Авео», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням необізнаного про їх злочинні наміри, ОСОБА_17, на автомобілі якого попрямували в с. Киданівка Богуславського району. Прибувши в центр с. Киданівка, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 вийшли з автомобіля «Таксі», та попрямували до садиби ОСОБА_13, розташованої за адресою: АДРЕСА_7, до якої прибули близько 21 год. 00 хв. У подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_15, після того, як ОСОБА_7, одягнувши на обличчя заздалегідь підготовлену матерчату маску, через хвіртку пройшли на подвір'я і підійшли до вхідних дверей житлового будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_14 після того, як ОСОБА_7 розбивши кулаком своєї руки віконну раму, по черзі через вікно проникли в середину будинку, після чого ОСОБА_7 відчинив вхідні двері та до будинку проник ОСОБА_15

У цей момент ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного заволодіння грошовими коштами та майном ОСОБА_13, вчинила разом зі своїми співучасниками напад на потерпілу, застосувавши щодо неї фізичне насильство, небезпечне для здоров'я, а саме ОСОБА_7 завдав кулаками близько двох-трьох ударів їй в особливо важливий орган, а саме голову та обличчя ОСОБА_13, після чого стягнув потерпілу з лежанки на підлогу та наніс ще близько трьох-чотирьох ударів в обличчя та по іншим частинам тіла потерпілої. Продовжуючи свої насильницькі дії, спрямовані на спричинення фізичного болю, психологічного та морального тиску щодо потерпілої ОСОБА_13, ОСОБА_7 хусткою та сорочкою, що віднайшов у будинку, зв'язав їй верхні та нижні кінцівки. В цей час ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в будинку і господарських приміщеннях відшукали та заволоділи майном, що належить ОСОБА_13, а саме: двома пляшками вина «Кагор» загальною вартістю 160 гривень, крупою гречки масою 7,8 кг вартістю 156 гривень, горохом масою 2 кг вартістю 28 гривень, цукром масою 7,3 кг вартістю 109 гривень 50 копійок та грошима у сумі 185 гривень.

Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 з місця вчинення злочину зникли, залишивши відчиненими вхідні двері до будинку, а майном здобутим злочинним шляхом, - розпорядилися на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 потерпілій ОСОБА_13 завдано майнову шкоду на суму 638 гривень 50 копійок та спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців правої тім'яної, ділянки з переходом в ліву вушну раковину, повік лівого ока, лівої виличної, лівої щічної, верхньої губи, нижньої щелепи зліва, садна кінчика носа з переходом на його крила, борідочної справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 9 від 29.01.2018 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.01.2018 близько 22 год. 30 хв. тобто відразу після вчинення розбійного нападу відносно ОСОБА_13, ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своєї поведінки, діючи з неповагою до прав людини на життя і безпеку, нехтуючи моральними і правовими нормами разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_7 завідомо залишила вісімдесятиоднорічну потерпілу без допомоги у власному будинку, не зачинивши двері до нього, у той час, коли мінімальна температура повітря на території Богуславського району у період часу з 21 години 24.01.2018 до 09 години 25.01.2018 становила від - 19,2 °С до -22,0 °С.

Внаслідок таких умисних протиправних дій вказаних осіб потерпіла ОСОБА_13 тривалий час перебувала у небезпечному для життя стані, позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через старість та внаслідок обмеження можливості рухатися, викликаної зв'язуванням хусткою та сорочкою верхніх і нижніх її кінцівок, тобто внаслідок того, що ОСОБА_5 разом ОСОБА_15 та ОСОБА_7 самі поставили її у небезпечний для життя стан.

Після вчинення розбійного нападу відносно ОСОБА_13, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб 24.01.2018 близько 23 год. 00 хв. пішки попрямували до господарства ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_8, з метою заволодіння майном останнього.

У подальшому ОСОБА_5 разом з ОСОБА_15 після того, як ОСОБА_7, одягнувши на обличчя заздалегідь підготовлену матерчату маску, через хвіртку пройшли на подвір'я і підійшли до вхідних дверей житлового будинку та почали стукати в двері і вікна. Вхідні двері будинку відчинив ОСОБА_2, та побачивши особу в масці, намагався зачинити вхідні двері.

У цей момент ОСОБА_7 кулаком правої руки наніс один удар в обличчя потерпілого ОСОБА_2, від якого останній впав на підлогу. Після цього, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14 та ОСОБА_15, керуючись корисливим мотивом, з метою протиправного заволодіння грошовими коштами та майном ОСОБА_2, проники всередину його житлового будинку, де разом зі своїми співучасниками вчинили напад на потерпілого, застосувавши щодо нього фізичне насильство, небезпечне для здоров'я, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_15 завдали кулаками близько двох-трьох ударів в особливо важливий орган, а саме голову та обличчя ОСОБА_2 та близько двох- чотирьох ударів по іншим частинам тіла, чим завдали фізичного болю.

Продовжуючи свої насильницькі дії, спрямовані на спричинення фізичного болю, психологічного та морального тиску на ОСОБА_2, ОСОБА_15 разом з ОСОБА_7, заздалегідь підготовленою мотузкою та липкою стрічкою по типу «скотч», які їм подавала ОСОБА_5, зв'язали нижні та верхні кінцівки потерпілого ОСОБА_18 В цей час ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в будинку і господарських приміщеннях відшукали та заволоділи майном, що належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: однією парою чорних шкіряних берц 42 розміру вартістю 510 гривень, електричною ланцюговою пилою «Forte FES24-40B», вартістю 1570 гривень, однією пляшкою вина «Cavicchiolli», вартістю 137 гривень, однією пляшкою вина «Mikado», вартістю 55 гривень, однієї пляшкою вина «Rosse bello», вартістю 129 гривень; однієї пляшкою «Whisky Cream» вартістю 357 гривень, двома балонієвими зимовими чоловічими куртками вартістю 1820 гривень, двома ковдрами розміром 1,5 х 1,8 м. вартістю 536 гривень, рушниками махровими розміром 0,5 х 1 м. в кількості 10 шт. загальною вартістю 630 гривень, акустичною системою «easy touch» з двома колонками Digital, вартістю 450 гривень, двома іконами на дереві (Спаситель та Матір Божа) 1711 року, вартістю 156 000 гривень, апаратом для вимірювання тиску (microlife BP З AG 1) вартістю 356 гривень, електродреллю «Bruder Manesmann» Werkzeuge Lempstr 24-42859, вартістю 1560 гривень, мобільним телефоном марки «Fly Ezzy 6», вартістю 500 гривень, орденом трудового червоного прапора вартістю 1200 гривень, однією коробкою з цукерками «Трюфель оригінал», вартістю 48 гривень та двома скляними трилітровими банками з салом, вартістю 340 гривень та поскладали до сумок.

Після цього 25.01.2018 близько 03 год. ОСОБА_14 разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли, залишивши відчиненими вхідні двері до будинку, а майном, здобутим злочинним шляхом, -розпорядилися на власний розсуд.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 потерпілому ОСОБА_2 завдано майнову шкоду на загальну суму 165657 гривень та спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців повік обох очей, гематоми правої половини грудної клітки, садна грудної клітки, обох передпліч, травматичний вивих 3-го зуба верхньої щелепи справа, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 15 від 14.03.2018 відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 24.01.2018 близько 03 год. 00 хв. тобто відразу після вчинення розбійного нападу відносно ОСОБА_2, ОСОБА_14 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своєї поведінки, діючи з неповагою до прав людини на життя і безпеку, нехтуючи моральними і правовими нормами разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_7 завідомо залишили сімдесятишестирічного потерпілого без допомоги у власному будинку, не зачинивши двері до нього, у той час, коли мінімальна температура повітря на території Богуславського району у період часу з 21 години 24.01.2018 до 09 години 25.01.2018 становила від - 19,2 °С до-22,0 °С.

Внаслідок таких умисних, протиправних дій вказаних осіб, потерпілий ОСОБА_2 тривалий час перебував у небезпечному для життя стані, позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через старість та внаслідок обмеження можливості рухатися, викликаної зв'язуванням мотузкою та липкою стрічкою по типу «скотч» верхніх і нижніх її кінцівок, тобто внаслідок того, що ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_15 самі поставили його у небезпечний для життя стан.

Отже, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 обгрунтовано обвинувачуються у вчиненні:

1. нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України;

2. завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через старість та внаслідок іншого безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України;

3. нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаного з проникненням у житло, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України;

4. завідомого залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через старість та внаслідок іншого безпорадного стану, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

Так, що стосується запобіжного заходу та процесуального руху кримінального провадження, то прокурор зазначив наступні фактичні обставини:

26.01.2018 ОСОБА_14 о 20 год. за місцем тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_9, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.01.2018 ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

27.03.2018 ОСОБА_14 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України.

13.04.2018 обвинувальний акт відносно ОСОБА_14 скеровано до Богуславського районного суду Київської області для розгляду по суті.

17.04.2018 ухвалою апеляційного суду Київської області визначена підсудність за Кагарлицьким районним судом Київської області.

Ухвалою Кагарлицького районного суду обвинуваченій ОСОБА_14 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.08.2018.

26.01.2018 ОСОБА_7 о 20 год. за місцем тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_9, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.01.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

27.03.2018 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України.

13.04.2018 обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 скеровано до Богуславського районного суду Київської області для розгляду по суті.

17.04.2018 ухвалою апеляційного суду Київської області визначена підсудність за Кагарлицьким районним судом Київської області.

Ухвалою Кагарлицького районного суду обвинуваченому ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.08.2018.

26.01.2018 ОСОБА_9 о 20 год. за місцем тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_9, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.01.2018 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

27.03.2018 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України.

13.04.2018 обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 скеровано до Богуславського районного суду Київської області для розгляду по суті.

17.04.2018 ухвалою апеляційного суду Київської області визначена підсудність за Кагарлицьким районним судом Київської області.

Ухвалою Кагарлицького районного суду обвинуваченому ОСОБА_9 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.08.2018.

Враховуючи, що строк тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_7, ОСОБА_9 спливає 13.08.2018, прокурор вважає, що строк дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_9 у виді тримання під вартою повинен бути продовжений ще на 2 місяці з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вина обвинувачених ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження та будуть досліджені під час судового розгляду.

ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_20 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які згідно ч. 5 ст. 12 КК України є особливо тяжкими і за які передбачено покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 177 КПК України, а саме мету і підстави застосування запобіжного заходу, а також вимог ст. 178 КПК України щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, та ст. 183 КПК України щодо обрання запобіжного заходу, прокурор з урахуванням вимог зазначених у вказаних статтях КПК України вбачає наступні мету, підстави та обставини, за яких обвинуваченим ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_20 для забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов'язків, потрібно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні заявлені ризики не зменшились та не відпали.

Згідно ст. 177 КПК України, ризиками при обранні щодо обвинувачених запобіжного заходу є:

Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Так, ОСОБА_14 вчинила особливо тяжкі злочини групою осіб, поєднаний з проникненням в житло. Після вчинення двох особливо тяжких злочинів разом з своїми співучасниками з місця вчинення злочину зникли, при цьому викравши майно потерпілих, завдали тілесні ушкодження потерпілим, фізичного болю, моральної та фізичної шкоди, а також залишили потерпілих зв'язаними в безпорадному стані.

Так, ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкі злочини групою осіб, поєднаний з проникненням в житло. Після вчинення двох особливо тяжких злочинів разом з своїми співучасниками з місця вчинення злочину зникли, при цьому викравши майно потерпілих, завдали тілесні ушкодження потерпілим, фізичного болю, моральної та фізичної шкоди, а також залишили потерпілих зв'язаними в безпорадному стані.

Так, ОСОБА_9 вчинив особливо тяжкі злочини групою осіб, поєднаний з проникненням в житло. Після вчинення двох особливо тяжких злочинів разом з своїми співучасниками з місця вчинення злочину зникли, при цьому викравши майно потерпілих, завдали тілесні ушкодження потерпілим, фізичного болю, моральної та фізичної шкоди, а також залишили потерпілих зв'язаними в безпорадному стані.

Незаконно впливати на потерпілих, свідків.

Так, ОСОБА_14 вчинила особливо тяжкі злочини відносно потерпілих осіб похилого віку, в зв 'язку з цим, перебуваючи на волі, може впливати на них, та на інших свідків, водіїв таксі, та співучасників злочину, а також на вказаних свідків можуть впливати її знайомі та родичі з метою уникнення відповідальності.

Так, ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкі злочини відносно потерпілих осіб похилого віку, в зв 'язку з цим, перебуваючи на волі, може впливати на них, та на інших свідків, водіїв таксі, та співучасників злочину, а також на вказаних свідків можуть впливати його знайомі та родичі з метою уникнення відповідальності.

Так, ОСОБА_9 вчинив особливо тяжкі злочини відносно потерпілих осіб похилого віку, в зв 'язку з цим, перебуваючи на волі, може впливати на них, та на інших свідків, водіїв таксі, та співучасників злочину, а також на вказаних свідків можуть впливати його знайомі та родичі з метою уникнення відповідальності.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, обвинувачена ОСОБА_14 вчинила особливо тяжкі злочини. Крім того, вона проживає поза місцем реєстрації, та місцем проведення судового розслідування. Не одружена. Не має дітей. Розуміючи міру покарання за вчинені злочини, буде ухилятися від суду.

Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження містяться вагомі докази про вчинені обвинуваченою кримінальних правопорушень.

Обвинувачена ОСОБА_14 за місцем реєстрації на даний час не проживає, не одружена, дітей не має, підтримує стосунки з особами, що ведуть антигромадський спосіб життя раніше судимими. Крім цього, прокурор звертає увагу суду на те, що ОСОБА_14 розуміла свої дії та наслідки під час вчинення особливо тяжкого злочину, оскільки навчалася на юридичному факультеті Національного авіаційного університету.

Крім цього, ОСОБА_14 на даний час не навчається та не проживає за місцем реєстрації.

Так, ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкі злочини. Крім того, обвинувачений проживає поза місцем реєстрації, та місцем проведення судового слідства. Не одружений. Дітей на туриманні не має. Має схильність до вчинення злочинів із застосуванням насильства. Розуміючи міру покарання за вчинені злочини, буде ухилятися від суду.

Так, ОСОБА_9 вчинив особливо тяжкі злочини. Крім того, обвинувачений проживає поза місцем реєстрації, та місцем проведення судового слідства. Розлучений, має двох малолітніх дітей, які проживають з колишньою дружиною, не займається їх вихованням та не бере активної участі в їх житті. Має схильність до вчинення злочинів із застосуванням насильства. Розуміючи покарання за вчиннений злочин, буде ухилятися від суду.

Вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий за аналогічні злочини, вчинив вказані злочини з метою заволодіння майном потерпілих, щоб в подальшому реалізувати, то з вірогідністю можна стверджувати, що він може вчиняти і інші корисливі злочини й надалі.

Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження містяться вагомі докази про вчинені обвинуваченим кримінальних правопорушень.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 3 ст. 187 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_7 за місцем реєстрації на даний час не проживає, не одружений, дітей не має, підтримує стосунки з особами, що ведуть антигромадський спосіб життя, раніше судимий за аналогічний злочин, зокрема, реально відбував покарання у місцях позбавлення волі та має не зняту та не погашену судимість.

Крім цього, ОСОБА_7 не має постійного доходу, що стало причиною вчинення злочинів, та раніше неодноразово судимий.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_15 раніше судимий за злочини проти власності, вчинив вказані злочини з метою заволодіння майном потерпілих, щоб в подальшому реалізувати, то з вірогідністю можна стверджувати, що він може вчиняти і інші корисливі злочини й надалі.

Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження містяться вагомі докази про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень.

ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 3 ст. 187 КК України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_15 за місцем реєстрації на даний час не проживає, не одружений, дітей не має, підтримує стосунки з особами, що ведуть антигромадський спосіб життя, раніше судимий за аналогічний злочин, зокрема, реально відбував покарання у міцях позбавлення волі та має не зняту та не погашену судимість.

Крім цього, ОСОБА_9 не має постійного доходу, що стало причиною вчинення злочинів та раніше неодноразово судимий.

Метою продовження дії запобіжного заходу на думку прокурора є забезпечення виконання обвинуваченими ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_9 покладених на них процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та впливати на потерпілих та свідків.

Беручи до уваги те, що обвинувачені ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_20 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, можуть переховуватися від суду, а також враховуючи їх вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, до них слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи, а саме, - особисте зобов'язання, домашній арешт, особиста порука, - не дадуть змоги контролювати поведінку обвинувачених, а застава відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначається, оскільки злочини вчинені із застосуванням насильства.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5, - адвокат Токовенко С.А. вирішення питання поклав на розсуд суду.

Обвинувачена ОСОБА_5 заперечувала проти клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7, - Лисюк О.В. заперечував проти клопотання прокурора, та вважає, що до його підзахисного слід застосувати такий вид запобіжного заходу, як домашній арешт, що такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9, - адвокат Матюшенков Д.В. заперечував проти клопотання прокурора, та вважає, що до його підзахисного слід застосувати такий вид запобіжного заходу, як домашній арешт, що такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, вислухавши думку інших учаників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині запобіжного заходу, приходить до висновку щодо задоволення клопотання прокурора, обгрунтовуючи своє ріщення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.

Перш за все, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що клопотання прокурора подане у повній відповідності до вимог ст. 331, та глави 18 КПК України, - так клопотання подане щодо кожного обвинуваченого окремо, подане у строки, передбачені чинним КПК України, - більш, ніж за три години до початку судового засідання.

Відповідно, процесуально прокурор подав таке клопотання у повній відповідності до вимог чинного КПК України.

По - друге, прокурор в судовому засіданні надав докази, які дають суду змогу вважати, що є обгрунтована підозра у вчиненні обвинуваченими ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України.

Суд зазначає, що такі докази на наявність обгрунтованої підозри вчинення обвинуваченими злочинів прокурором надано ще в судовому засіданні, яке відбулося 08.05.2018 року, - під час обрання обвинуваченим міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дані докази судом досліджувалися в судовому засіданні, та містяться в Том № 1, а.с. 126- 251, Том № 2, а.с. 1 - 120).

Отже, суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні докази, які вказують на ту обставину, що в діях обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 міститься обгрунтована підозра у вчиненні ними злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України.

Що ж стосується продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то суд зазначає наступне.

26.01.2018 ОСОБА_14 о 20 год. за місцем тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_10, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.01.2018 ОСОБА_14 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

27.03.2018 ОСОБА_14 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України.

13.04.2018 обвинувальний акт відносно ОСОБА_14 скеровано до Богуславського районного суду Київської області для розгляду по суті.

17.04.2018 ухвалою апеляційного суду Київської області визначена підсудність за Кагарлицьким районним судом Київської області.

Ухвалою Кагарлицького районного суду обвинуваченій ОСОБА_14 продовжено термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.08.2018.

26.01.2018 ОСОБА_7 о 20 год. за місцем тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_10, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.01.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

27.03.2018 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України.

13.04.2018 обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 скеровано до Богуславського районного суду Київської області для розгляду по суті.

17.04.2018 ухвалою апеляційного суду Київської області визначена підсудність за Кагарлицьким районним судом Київської області.

Ухвалою Кагарлицького районного суду обвинуваченому ОСОБА_7 продовжений термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.08.2018.

26.01.2018 ОСОБА_9 о 20 год. за місцем тимчасового проживання, за адресою: АДРЕСА_10, затримано в порядку ст. 208 КПК України.

27.01.2018 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

27.03.2018 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України.

13.04.2018 обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 скеровано до Богуславського районного суду Київської області для розгляду по суті.

17.04.2018 ухвалою апеляційного суду Київської області визначена підсудність за Кагарлицьким районним судом Київської області.

Ухвалою Кагарлицького районного суду обвинуваченому ОСОБА_9 продовжений термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.08.2018.

Враховуючи, що строк тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_7, ОСОБА_9 спливає 13.08.2018, суд вважає, що строк дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_9 у виді тримання під вартою повинен бути продовжений ще на 2 місяці з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Слід зазначити, що ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які згідно ч. 5 ст. 12 КК України є особливо тяжкими і за які передбачено покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 177 КПК України, а саме мету і підстави застосування запобіжного заходу, а також вимоги ст. 178 КПК України щодо обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, та ст. 183 КПК України щодо обрання запобіжного заходу, суд з урахуванням вимог, зазначених у вказаних статтях КПК України, вбачає наступні мету, підстави та обставини, за яких обвинуваченим ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_9 для забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов'язків, потрібно продовжити термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд зазначає, що на даному етапі судового слідства, ризики, які послугували обранню у відношенні обвинувачених самого суворого виду запобіжного заходу, яким є тримання під вартою, - не зникли, не змінилися.

Суд зазначає, що окрім ризиків, які враховуються при обранні запобіжного заходу, та які перелічені в ст. 177 КПК України, суд враховує обставини, які перелічені в ст. 178 КПК України.

Що стосується ризику, який передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від органів досудового слідства та суду, то суд вважає, що такий ризик наявний в даному кримінальному провадженні стосовно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, з огляду на наступне.

Після вчинення злочину всі троє обвинувачених не перебували за місцем своєї рестрації, а перебували за місцем проживання, яке в установленому Законом порядку за ними не зареєстроване.

Даний факт, на думку суду свідчить лише про те, що обвинувачені, після вчинення злочинів (4 злочини, 2 епізоди), намагаючись уникнення від досудового слідства, перебували не вдома, в колі сім»ї, тобто, за адресою, - офіційною реєстрацією, а за адресою, за якою офіційно вони не мали знаходитися, таким чином, вони перешкоджали уповноваженим особам та слідчому органу поліції, в провадженні якого перебувало дане кримінальне провадження, здійснити першочергові дії щодо розкриття вчинених злочинів.

Суд зазначає, що місцеперебування обвинувачених по даному кримінальному провадженню було встановлено лише шляхом проведених процесуальних дій, які не заборонені чинним КПК України, - шляхом доручення відповідним уповноваженим особам встановити місцеперебування обвинувачених, а тому суд вважає, що в діях обвинувачених міститься ризик, - переховуватися від суду, так як вони, на думку суду, безпосередньо після вчинення злочину переховувалися від органів досудового слідства.

Що стосується ризику, який передбачено п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, - знищити, сховати, або спотворити будь - яку із речей і документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення, то суд вважає, що даний ризик відсутній, так як на даний ризик прокурор не посилався в своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Що стосується ризику, який передбачено п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, то суд вважає, що даний ризик відсутній, незважаючи на ту обставину, що на даний ризик прокурор посилається в клопотанні, як на одну із підстав для продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Свою позицію суд обгрунтовує наступним.

Слід зазначити, що про можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового слідства може свідчити здійснення обвинуваченим дій, зокрема, спробою погроз свідками чи потерпілому, спробою підкупу потерпілого чи свідків, фактів умовляння свідків та потерпілого щодо зміни ними своїх показів, тобто, схиляння їх до дачі неправдивих показань, що може, звісно, негативно вплинути на хід судового слідства.

Проте, суд наголошує на тій обставині, що вищевказані негативні дії обвинуваченого в розумінні КПК України повинні бути доведені фактичними обставинами справи, які повинні бути доведені належними та допустимими доказами, а просте, гіпотетичне уявлення прокурора про наявність негативних факторів судом до уваги не береться, та, відповідно, не може братися до уваги при обранні та продовженні дії запобіжного заходу, та, відповідно, даний ризик при продовженні терміну дії запобіжного заходу у вигляді арешту у відношенні обвинувачених судом не враховується.

Що стосується ризику, який передбачено п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, - то суд вважає, що даний ризик відсутній, так як суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не наведено, як саме чином обвинувачені будуть перешкоджати судовому слідству, а просте посилання на даний ризик не свідчить про його наявність, відповідно, даний ризик при продовженні терміну дії запобіжного заходу у вигляді арешту у відношенні обвинувачених судом не враховується.

Що стосується ризику, який передбачено п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення, то суд вважає, що даний ризик має місце в діях ОСОБА_7, ОСОБА_9, проте, відсутній в діях обвинуваченої ОСОБА_5, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти вланості, які пов»язані з насиллям, реально відбував покарання в місцях позбавлення волі, обвинувачений ОСОБА_9 також раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, реально відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Зважаючи на вищевказане, суд вважає, що обвинувачені ОСОБА_7, та ОСОБА_9 схильні до корисливих злочинів проти власності, які пов»язані з насиллям, та які згідно положень ст. 12 КК України кваліфікуються, як тяжкі, та особливо тяжкі злочини.

Окрім того, суд наголошує на тій обставині, що злочини, ( а не один злочин), у вчиненні яких обвинувачуються по даному кримінальному провадженню ОСОБА_7 та ОСОБА_9, вчинено в той час, коли вони мали юридичний статус, як раніше судимі, що, на думку суду вказує на пряму антисоціальну направленість діянь обвинувачених, нехтування ними факту наявності судимості.

Окрім того, суд наголошує на тій обставині, що обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9 зареєстровані в іншій адміністративно - територіальній одиниці України, а саме, - за межами області, де міститься обгрунтована підозра у вчиненні ними злочинів, що становить сотні кілометрів, проте, за місцем реєстрації вони тривалий час не проживали.

Проживаючи в іншій місцевості, не маючи постійного джерела доходів, як - то заробітна плата, дивіденди, проценти, тощо, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9 можуть з метою отримання доходу для забезпечення елементарно необхідного, - харчування, оплата за житло, - вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою отримання коштів для існування.

Що ж стосується обвинуваченої ОСОБА_5, то суд вважає, що даний ризик в її діях відсутній, так як вона раніше не судима, не притягувалася до кримінальної відповідальності, відсутні відомості про притягнення її до адміністративної відповідальності, тобто, такі обставини не дають суду вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 може вчинити інші злочини.

Зглядаючись на вищевикладене, суд приходить до остаточного висновку, що:

- в діях обвинуваченої ОСОБА_5 міститься об»єм ознак, який свідчить про наявність в її діях ризику, який передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- в діях обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_7 міститься об»єм ознак, який свідчить про наявність в їх діях ризиків, які передбачено п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- прокурор в судовому засіданні довів, що зазначені у клопотанні про продовження терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказують на наявність підстав для продовження тримання під вартою обвинувачених, так як обвинувача ОСОБА_5. може ухилитися від суду, а обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9 можуть ухилитися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення;

- відповідно, суд вважає, що прокурор Ковальський В.В. в судовому засіданні правомірно ініціював продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, так як в даному випадку є підстави, які передбачені КПК України, зокрема, наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.. 177 КПК України, та які вказано вище, -

- що є вичерпною підставою для задоволення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 з точки зору ризиків, які передбачено п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, суд наголошує на тій обставині, що для обрання запобіжного заходу потрібна наявність хоча б одного ризику, який перелічений в ч. 1 ст. 177 КПК України, а не їх сукупність.

Також при вирішенні питання щодо продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано положення ст. 178 КПК України.

Так, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Отже, що стосується п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, - вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, то суд вважає, що прокурором до клопотання додано достатньо доказів для наявності розумної, обґрунтованої, аргументованої підозри щодо вчинення обвинуваченими ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3ст. 187 КК України, такі докази містяться в матеріалах справи, та були досліджені судом.

Що стосується обставини, яка передбачена п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, - тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, то слід зазначити наступне.

Так, згідно санкції статтей, у вчинені яких обвинувачуються ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, найтяжчою є ч. 3 ст. 187 КК України.

Так, санкція ч. 3 ст. 187 КК України передбачає покараня у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Згідно положень ч. 5 ст. 12 КК України, злочин, який передбачено ч. 3 ст. 187 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Відповідно, суд вважає, що, зглядаючись на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у випадку визнання їх винуватими, та ту обставину, що нижня межа санкції даного злочину виключає застосуваня ст. 75 КК України, - звільнення від відбування покарання з випробовуванням, що, звісно ж, передбачає лише реальне відбування покарання, така обставина може спонукати обвинувачених до полишення місця реєстрації з метою ухилення від судового слідства, з метою уникнути відбування покараня.

Що стосується п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України , - вік та стан здоров»я обвинуваченого, то судом встановлено, що за станом та віком здоров»я обвинувачені можуть перебувати в умовах СІЗО.

Окремо суд наголошує на тій обставині, що критичо відноситься до позиції захисника обвинуваченої ОСОБА_5, - адвоката Соколовської О.В., яка зазначає, що її підзахисна не може триматися в умовах СІЗО, посилаючись на медичну довідку, яка засвідчує наявність захворювання у обвинуваченої.

Свою критичність суд обгрунтовує тим, що неможливість перебуваня особи в умовах СІЗО може підтверджуватися лише належними та допустимими доказами, як - то висновком експертної комісії, висновок лікаря, тощо.

Слід зазначити, що захисник обвинуваченої ОСОБА_5, - адвокат Соколовська О.В. має право, скориставшись правами, наданими їй діючим КПК України, клопотати про проведеня обстеження обвинуваченої в умовах СІЗО, чи іншого лікувального закладу, який міститься в Переліку медичних закладів, куди особи, які тримаються під вартою, мають право звертатися за медичною допомогою, з мето отримання заключення про неможливість тримання обвинуваченої в СІЗО в зв»язку з її негативним станом здоров»я, потреби лікування в умовах, які не може забезпечити установа тримання під вартою, необхідність оперативного втручання поза закладом тримання під вартою, тощо, проте, захисник обвинуваченої таким правом не користується, а тому, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що обвинувачена ОСОБА_5 не може триматися під вартою, - немає.

Що стосується п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України, - міцність соціальних зв»язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини і утриманців, то слід констатувати, що у обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_9 відсутні міцні соціальні зв»язки, так я обоє не одружені, в сім»ї не проживають, за місцем реєстрації не проживають, тривалий час проживали за місцем, яке не зареєстроване в установленому Законом порядку, хоча і мають дітей, проте, не надали суду належних та допустимих доказів того, що дані діти перебувать на їх утриманні, навпаки, на думку суду, вищевказані обвинувачені ніяким чином не обмежені у вільному, не контрольованому пересуванні по території Держава Україна, так як не мають міцних соціальних зв»язків.

Крім того, суд вважає, що в разі зміни запобіжного заходу на домашній арешт, у обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_9 відсутнє місце постійного проживання, що виключає застосування до обвинувачених більш м»якого запобіжного заходу, зокрема, у виді домашнього арешту, так як сімей у них не має.

Що стосується п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України, - наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, то в судовому засіданні встановлено, що обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9 хоча і працездатного віку, працездатні, проте, не мають постійного місця роботи та ніде не навчаються, до затримання не робили спроб влаштуватися на роботу, для чого перепон об»єктивного характеру у обвинувачених під час їх перебування на волі не було, що вказує, на думку суду, на антисуспільну поведінку обвинувачених, які, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, схильні до отримання коштів на проживання нечесним шляхом, навіть і не офіційно, а шляхом вчинння злочинів проти вланості, з метою отримання незаконної вигоди, так як інших джерел доходів у обвинувачених немає.

Що ж стосується обвинуваченої ОСОБА_5, то суд критичо відноситься до позиції її захисника, - адвоката Соколовської О.В., що причиною звільнення обвинуваченої з вищого навчального закладу є її затримання та триманя під вартою, так як суд вважає, що причиною звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 є саме той факт, що вона почала спілкуватися з особами, які схильні до вчинення злочинів, раніше судимими, перестала проживати в сім»ї за місцем реєстрації.

Позицію суду захисник обвинуваченої, - адвокат Соколовська О.В. могла спростувати шляхом надання належних доказів, - як то, - довідкою про відвідування занять обвинуваченою, з якої б вбачалося, що обвинувачена перестала відвідувати вищий навчальний заклад лише після її затримання уповноваженими працівниками поліції, надати довідку про успішність навчаня обвинуваченої на час затримання, заявити клопотання про допит в якості свідків матір обвинуваченої, викладачів з вищого навчального закладу, куратора групи, тощо, проте, захисником такого здійснено не було.

Що стосується п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України, - репутацію обвинуваченого, в судовому засіданні встановлено, що обвинувачені характеризуються посередньо.

Що стосується п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, - майновий стан обвинуваченого, то дану обставину врахувати немає можливості, так прокурором не надано доказів, які б могли встановити майновий статус обвинувачених.

Що стосується п. 8 ч. 1 ст. 178 КПК України, - наявність судимостей у обвинуваченого, в судовому засіданні встановлено, та викладено вище, що обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_9 раніше судимі за вчинення умисних злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів проти вланості, пов»язаних з насильством до потерпілих.

Суд вважає, що вищевказані обставини вказують на стабільну негативну антисоціальну поведінку обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_9, яка має вираз у вчиненні ними нових злочинів проти власності, нехтування тієї обставини, що вчиняють злочини проти власності під час перебування в статусі раніше судимого, що, на думку суду, природно передбачає реальну, нагальну необхідність перебування обвинувачених в умовах ізоляції від суспільства на даному етапі судового слідства по даному кримінальному провадженні.

Що стосується п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК України, - дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, то такі дані прокурором суду не надані.

Що стосується п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України, - наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, то дану обставину суд оцінити не може, так як прокурором не надано фактів на підтвердження вищевказаної обставини.

Що стосується п. 11 ч. 1 ст. 178 КПК України, - розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, то розмір заподіяної шкоди згідно обвинувального акту становить близько 200000 грн., проте, розмір шкоди, заподіяної злочином, безпосередньо буде встановлений в судовому засіданні шляхом повного, об»єктивного дослідження доказів по даному кримінальному провадженню.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі ст. 194 КПК України суд приходить до висновку, що під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором Ковальським В.В. наведено в установленому законом порядку докази обставин, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, які передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу, і на які вказував прокурор в судовому засіданні.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні прокурора у відношенні обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, та які встановлено судом в судовому засіданні, не буде обґрунтованим з точки зору Закону, зокрема, КПК України, та є підставою для відмови захисникам обвинувачених в зміні запобіжного заходу на більш м»який, - домашній арешт.

Окрім того, при продовженні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 було враховано також норми Основного Закону, - Конституції України, та норми Європейського права.

Так, згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з обставин, вищевказаних судом, суд визнає, що існують підстави для продовження дії такого найтяжчого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9.

Проте, кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду, як джерело права.

Відповідно до ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як в порядку, встановленому законом.

Статтею 5 Конвенції встановлено правила позбавлення особи свободи, згідно з якими ніхто не може бути позбавлений свободи інакше, як відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно з практикою Європейського суду, фіксація точних даних про затримання, як і підстави затримання, є необхідною умовою законності затримання для цілей, передбачених ст. 5 Європейської конвенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, які передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 і 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно, з огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд не визначає розмір застави обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, так як злочини, в яких вони обвинувачуються, вчинені з насильством відносно особи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177, ст. 178, ст.ст. 183, 194, 196, ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст. 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Володька Романа Ігоревича про продовження строків тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9 в межах кримінального провадження за ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, яке внесене 25.01.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110090000044, - задовольнити.

Обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Козинці Бородянського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, не одруженої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючої, раніше не судимої, яку 27.03.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно якої в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23.04.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу, - до 21.06.2017 року, у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор», ( кримінальне провадження 1 - кп/368/100/18, справа № 358/515/18), продовжити на два місяці, тобто до 31.09.2018 року, включно.

Заставу у відношенні обвинуваченої ОСОБА_5, - не визначати.

Обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Слобода - Яришівська Могилів - Подільського району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживаючого за адресою: 07820, АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 12.03.2009 року Могилів - Подільським міськрайонним судом Вінницької області за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців, якого 27.03.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно якого в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23.04.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу, - до 21.06.2017 року, у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор», ( кримінальне провадження 1 - кп/368/100/18, справа № 358/515/18), продовжити на два місяці, тобто до 31.09.2018 року, включно.

Заставу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7, - не визначати.

Обрану міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Четверинівка Тростянецького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, фактично проживаючого за адресою: 07820, АДРЕСА_2, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 15.04.2010 року Ленінським районним судом м. Вінниці за вчинення злочину, передбаченгого ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, якого 27.03.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, які передбачено ч. 1 ст. 135, ч. 3 ст. 187 КК України, відносно якого в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23.04.2018 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу, - до 21.06.2017 року, у вигляді тримання під вартою в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор», ( кримінальне провадження 1 - кп/368/100/18, справа № 358/515/18), продовжити на два місяці, тобто до 31.09.2018 року, включно.

Заставу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_9, - не визначати.

Термін дії ухвали з моменту винесення, - з 02.08.2018 року по 31.09.2018 року, включно.

Ухвала підлягає до негайного виконання після проголошення.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Закаблук

судді: Т.Є. Іванюта

І.І. Шевченко