Ухвала суду № 76356792, 07.09.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

4-с/381/25/18

381/2917/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2018 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

з участю секретаря Олмельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за скаргою Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ на дії державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження,-

в с т а н о в и в :

В серпні 2018 року до суду звернулось Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області на дії державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2018 №56934143, від 07.08.2018 №56934051, від 07.08.2018 №563846 та від 07.08.2018 №56933775. Вимоги скарги мотивували тим, що 29 травня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1, на виконання рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2018 року у справі №381/4792/17, було відкрито виконавче провадження 56495704 шодо надання гр. ОСОБА_2 невикористаної частини щорічної відпустки за період 2016-2017 рр. з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення. Після відкриття виконавчого провадження Управлінням в межах своєї компетенції було проведено низку дій щодо його виконання, в результаті яких було видано наказ від 13.07.2018 №29 «Про внесення змін до наказу» №40 від 12.12.2017 «Про затвердження графіку щорічних відпусток працівників управління на 2018 рік».Відповідно до вищезазначеного наказу гр. ОСОБА_2 внесено до графіку відпусток та передбачено надання їй невикористаної частини відпустки в листопаді - грудні 2018 року, тобто виконано рішення суду в повній мірі.

В судове засідання представник заявника не з’явився, направив заяву про розгляд скарги у його відсутності, вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.

Представник відділу примусового виконання рішень направив до суду заперечення на скаргу та просив розглянути без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши надані сторонами письмові матеріали, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, після відкриття виконавчого провадження Управлінням в межах своєї компетенції було проведено низку дій щодо його виконання, в результаті яких було видано наказ від 13.07.2018 року №29 «Про внесення змін до наказу №40 від 12.12.2017 року «Про затвердження графіку щорічних відпусток працівників управління на 2018 рік».

А саме, як вбачається з матеріалів скарги, згідно розпорядження за підписом міського голови № 449 від 27.07.2018, ОСОБА_2 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 27.07.2018 по 08.02.2020 року.

За вихідним № 2109 від 16.07.2018 року Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради направило на адресу відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ листа, в якому зазначило, що отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, № 56495704 (стягував ОСОБА_2М.) в.о. начальником управління соцзахисту видано наказ від 13.07.2018 № 29 «Про внесення змін до наказу №40 від 12.12.2017 «Про затвердження графіку щорічних відпусток працівників управління на 2018 рік», яким включено надання у 2018 році невикористаної частини відпустки гр. ОСОБА_2

13.07.2018 року у відповідь на заяву ОСОБА_2 до управління соцзахисту про надання з 13.07.2018 року невикористаної частини щорічної відпустки терміном 13 календарних днів, гр. ОСОБА_2 було роз’яснено, що відповідно до ЗУ «Про відпустки» та КЗпПУ з метою виконання рішення Фастівського міськрайонного суду від 12.02.2018 на підставі розпорядження міського голови №287 від 04.07.2018 «Про переривання відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_2М.» було внесено зміни до вищевказаного наказу, а саме включено ОСОБА_2 до графіку відпусток на 2018 рік.

Судом встановлено, що 03.07.2018 року відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ звернувся до СВ Фастівського ВП з заявою – повідомленням про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст..382 КК України, в якому зазначено про не виконання рішення суду посадовими особами.

З відповіді СВ Фастівського ВП вбачається, що дана інформація зареєстрована в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень, проте, з поданої інформації не вбачається будь-якого кримінального правопорушення.

Крім цього, судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 надала до управління листок непрацездатності серія АДМ № 349692, згідно якого саме з 13 липня 2018 року по 27 липня 2018 року вона знаходилась на лікарняному.

Суд, також звертає увагу на той факт, що згідно резолютивної частини рішення Фастівського міськрайонного суду від 12.02.2018, було зобов’язано управління соцзахисту надати ОСОБА_2 невикористану частину основної щорічної відпустки за період 2016-2017 та виплатити допомогу на оздоровлення. Вказівки на негайне виконання рішення суду, дане рішення не містить, а також не містить прямої вказівки на дату надання відпустки.

Отже, судом чітко не визначено терміну, з якого саме часу цю відпустку слід надати, оскільки ця вимога була відсутня і в самому позові.

Відповідно до ст.11 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом тощо.

Крім цього, державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Дане виконавче провадження відкрито 29.05.2018 року. Тобто термін проведення виконавчих дій не закінчився.

В даному випадку, державний виконавець, не вживав визначених законом заходів в повному обсязі щодо виконання рішення суду, а обмежився накладанням штрафних санкцій, і в подальшому закінчив виконавче провадження за два місяці після його відкриття.

Крім цього, суд вважає, що сторона виконавчого провадження - ОСОБА_2 допустила зловживання своїми правами, оскільки в заяві до управління соцзахисту просила про надання відпустки з 13.07.2018, але пред’явила листок непрацездатності з 13.07.2018 по 27.07.2018, у зв’язку з чим унеможливила своєчасне виконання рішення суду, тому винесення відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ постанов про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання постанов про накладання штрафу на Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради є неправомірним.

Також, суд звертає увагу на закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, в якому передбачено зазначення державним виконавцем про стягнення виконавчого збору у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору (статті 26, 27 Закону).

Вищий адміністративний суд зазначив, що системний аналіз статей 10, 27, 64-67 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави вважати, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1. Фактичне виконання судового рішення; 2. Вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Суд вказав, що за своїм змістом виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

За результатом аналізу положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» колегія суддів зазначила, що під час виконання рішень немайнового характеру державний виконавець фактично надає боржнику строк на добровільне виконання рішення, а у випадку повторного невиконання боржником рішення протягом наданого строку законодавець диференціює подальші дії державного виконавця залежно від участі боржника в процесі виконання рішення. Якщо рішення можливо виконати без участі боржника державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, тобто не вживає жодних заходів примусового виконання рішення.

ВААС зазначив, що положення Закону України «Про виконавче провадження», що визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору.

Оскільки судове рішення, що підлягало виконанню, може бути виконане лише боржником, державний виконавець не може без участі боржника в примусовому порядку виконати дане рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору (постанова від 20.06.2017 у справі № 802/354/17-а).

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки, суд дійшов висновку про неправомірність дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ, то відповідно з метою поновлення порушеного права заявника є наявними підстави для скасування рішень державного виконавця.

Керуючись ст.. 4,10, 11-13,17, 447-453 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», Постанова ВАС від 20.06.2017 у справі № 802/354/17-а), суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 щодо винесення :

-постанови про відкриття виконавчого провадження №56934143 щодо виконання постанови про накладення штрафу №56495704 від 13.07.2018 року на суму 5 100 грн.;

-постанови про відкриття виконавчого провадження № 56934051 щодо виконання постанови про накладення штрафу №56495704 від 02.08.2018 року на суму 10 200 грн.;

-постанови про відкриття виконавчого провадження №56933846 щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору №5645704 від 03.08.2018 року на суму 14 892,00 грн.;

-постанови про відкриття виконавчого провадження №56933775 щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №56495704 від 03.08.2018 року на суму 712,90 грн. – неправомірними.

Зобов’язати старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_3 скасувати вищезазначені постанови.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.М.Ковалевська