Постанова № 76355771, 10.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/649/17

Провадження № 22-ц/779/943/2018

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Грещук Р. П.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Пнівчук О.В., Максюти І.О.,

за участю секретаря Возняк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної М.А. на рішення Надвірнянського районного суду, ухвалене суддею Грещуком Р.П. 07 травня 2018 року в м. Надвірна у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, повний текст рішення складено 17 травня 2018 року, -

в с т а н о в и в:

У березні 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна М.А. звернулася в суд із зазначеним позовом до ОСОБА_4

Свої вимоги мотивувала тим, що 16.07.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №6/07/38-05, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 8300 доларів США 00 центів на термін до 14 липня 2017 року. Річна ставка за користування кредитними коштами становить 13%. Додатковою угодою №1 від 11.11.2008 року сторони збільшили річну ставку за користування кредитом до 17%.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, а також плати за управління кредиту. Прострочена заборгованість виникла з лютого 2014 року.

Станом на 13.10.2016 року загальна сума заборгованості позичальника відповідно до розрахунку в гривневому еквіваленті становить 130327 грн. 34 коп. і складається із заборгованості за кредитом - 3229,20 доларів США, відсотків за користування кредитом - 1505,24 доларів США, заборгованості за комісією по обслуговуванню кредиту - 1144,70 грн., штрафу за несвоєчасне погашення кредиту - 6999,05 грн., а всього в гривневому еквіваленті 130327 грн. 34 коп.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 20.03.2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким з 20.03.2015 року розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Таким чином, позивач просила ухвалити рішення суду, яким стягнути з відповідача 130327 грн. 34 коп. заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 07 травня 2018 року в задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

На дане рішення суду Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіна М.А. подала апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм права.

Зазначає, що 16.07.2007 року з метою забезпечення належного виконання умов Кредитного договору між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_4 було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Вірстюком Т.В., який зареєстровано в реєстрі за №2943. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 своїх обов'язків за Кредитним договором та виникненням заборгованості банк був змушений звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, вважає, що часткове задоволення кредиторських вимог ПАТ «ВіЕйБі Банк» за рахунок предмета іпотеки на підставі рішення Надвірнянського районного суду від 30.08.2016 року не є підставою для припинення договірних зобов'язань за кредитним договором та не звільняє позичальника від обов'язку повернути грошові кошти.

Вказує, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» просило суд стягнути з боржника заборгованість, яка утворилася станом на березень 2017 року, розмір якої підтверджується розрахунком, при підготовці якого враховано рішення Надвірнянського районного суду від 30.08.2016 року.

На підставі наведеного просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Згідно із п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У зв'язку з чим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює, у випадку необхідності, учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судовому процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов'язків.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Надвірнянського районного суду від 30.08.2016 року в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором №6/07/38-05 від 16.07.2007 року, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_4, звернено стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 16.07.2007 року на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства вартістю 97339 грн. шляхом визнання права власності на дану ділянку за ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк». Однак, представник позивача не надав суду доказів про те, чи перебуває вказане рішення суду на виконанні у відділі виконавчої служби, чи виконане (не виконане) воно.

Погодитися в повній мірі із такими висновками апеляційний суд не може з огляду на наступне.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

За правилом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України вказано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною 1 ст. 33 вказаного Закону встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 16.07.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (пізніше назву змінено на ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №6/07/38-05, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 8300 доларів США, що складає еквівалент 41915 грн. за курсом НБУ на момент укладення цього Договору, на споживчі потреби, терміном по 14 липня 2017 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 13% річних (при умові невиконання позичальником/майновим поручителем п. 2.7.1.2 та п. 2.7.1.3 цього договору плата за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 26% річних). За обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата в розмірі 29,34 грн., що становить 0,07% від суми кредиту (а.с. 6-9).

Згідно п. 1.5 даного Договору в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів за його користування, інших платежів, передбачених цим Договором, а також можливих штрафних санкцій, позичальник укладає з банком Іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка, кадастровий НОМЕР_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить позичальнику згідно Державного акту на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого на підставі договору дарування земельної ділянки 03.04.2007 року, ВЕК №533783, реєстраційний номер №1096.

Відповідно до п. 2.5.1 Договору позичальник зобов'язувався щомісячно до дати, встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених в графіку.

У п. 2.7.1 Договору зазначено, що незважаючи на інші положення цього Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначеній частині.

11.11.2008 року сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до Договору №6/07/38-05 від 16.07.2007 року, якою встановлено плату за користування кредитними коштами у розмірі 17% річних (а.с. 14).

Встановлено також, що згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015 року №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»; призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно (а.с. 16).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року №213 продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіній М.А. строком на два роки по 19.03.2018 року включно (а.с. 16, зворот), а рішенням від 15.02.2018 року №474 - з 20.03.2018 року по 19.03.2020 року включно (а.с. 169).

Як вбачається з наданого представником позивача Розрахунку заборгованості за Кредитним договором №6/07/38-05, позичальник ОСОБА_4 належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 13.10.2016 року виникла заборгованість в розмірі 130327,34 грн., з яких: 4734,44 долари США - заборгованість за тілом та відсотками по кредиту, 8143,75 грн. - заборгованість за комісіями (в тому числі: 3229,20 доларів США - кредит, 1505,24 доларів США - відсотки, 1144,70 грн. - комісія за РО, 6999,05 грн. - штраф за несвоєчасне погашення кредиту (а.с. 4-5).

Разом з тим, судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що в 2015 році Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славкіної М.А. звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки (справа №348/1619/15-ц).

Рішенням Надвірнянського районного суду від 30.08.2016 року позов ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором №6/07/38-05 від 16.07.2007 року, укладеним між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і ОСОБА_4, в розмірі 121405,78 гривень, що складається із заборгованості за кредитом - 3229,20 дол. США, що по курсу НБУ 25,097590 на 02.06.2016 року в гривневому еквіваленті становить 81045,14 грн.; заборгованості по відсотках за користування кредитом - 1302,42 дол. США, що по курсу НБУ 25,097590 на 02.06.2016 року в гривневому еквіваленті становить 32687,60 грн.; заборгованості за комісією - 1025,03 грн.; штраф/пеня - 6648,01 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 16.07.2007 року, який укладений між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» і ОСОБА_4, посвідчений 16.07.2007 року Вірстюком Т.В. - нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №2944, а саме: на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,0609 га, кадастровий номер НОМЕР_4. яка розташована: АДРЕСА_1 вартістю 97339 гривень шляхом визнання права власності за ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» вказану земельну ділянку (а.с. 61).

Вказаним рішенням суду встановлено, що у зв'язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору №6/07/38-05 від 16.07.2007 року банк 02.07.2015 року направив йому вимогу про наявність заборгованості з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі несплати заборгованості. Станом на 02.06.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 121405,78 грн.

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду у березні 2017 року про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, банк у наданому ним розрахунку включив до стягнення суму кредиту (тіло кредиту), нараховані відсотки та пеню за період з 17.07.2007 року до 13.10.2016 року (заборгованість за кредитом - 3229,20 доларів США, відсотки за користування кредитом - 1505,24 доларів США, заборгованість за комісією по обслуговуванню кредиту - 1144,70 грн., штраф за несвоєчасне погашення кредиту - 6999,05 грн.) (а.с. 4-5).

Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що банк, звернувшись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави, скористався своїм правом дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, змінивши строк виконання основного зобов'язання. Оскільки після спливу строку кредитування позивач втратив право нараховувати проценти за кредитом, то вимоги позивача про сплату таких після звернення стягнення на предмет застави є необґрунтованими.

Позовних вимог в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

Посилання апелянта на те, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» просило суд стягнути з боржника заборгованість, що утворилася станом на березень 2017 року, із врахуванням попереднього судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявним в матеріалах справи розрахунком боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з вищенаведеного рішення Надвірнянського районного суду від 30.08.2016 року про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, ринкова вартість земельної ділянки, на яку визнано право власності за ПАТ «ВіЕйБі Банк» в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором, становила 97339 грн., а тому з відповідача на користь банку слід стягнути різницю від суми заборгованості станом на 02.06.2016 року та вартістю предмета іпотеки (121405,78 грн. - 97339 грн. = 24066,78 грн.).

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, а тому, з огляду на наведені обставини справи та норми права, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалене рішення не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної М.А. задовольнити частково.

Рішення Надвірнянського районного суду від 07 травня 2018 року скасувати, ухвалити нове.

Позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) 24066 грн. 78 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) 581 грн. 20 коп. сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: Томин О.О.

Судді: Пнівчук О.В.

Максюта І.О.