Постанова № 76355202, 06.09.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/3141/17 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.

Категорія 19 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Миніч Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №278/3141/17 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу, штрафних санкцій, моральної шкоди та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, штрафних санкцій, моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Житомирського районного суду Житомирської області, ухвалене 10 травня 2018 року суддею Грубіяном Є.О. у м. Житомирі, повний текст рішення складено 18 травня 2018 року,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі – ФОП ОСОБА_2В.) 383647,68 грн – збитків, завданих неналежним виконанням договору будівельного підряду № 30/01-17 від 30 січня 2017 року, з яких: 360300 грн – заборгованість за договором, 23647,68 грн – штраф, 100000 грн - моральна шкода.

У лютому 2018 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 460418,61 грн – збитків, заподіяних йому останнім внаслідок неналежного виконання зобов’язань за вказаним договором, із яких: 434049,50 грн – заборгованість по оплаті матеріалів та виконаних робіт за договором, 26369,11 грн – штраф. Крім того на відшкодування моральної шкоди просив стягнути 60000 грн (а.с. 2-16 т.3).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 69918грн заборгованості. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить вказане судове рішення в частині відмови у стягненні з ФОП ОСОБА_2 на його користь збитків в сумі 383647,68 грн, судових витрат, та в частині задоволених зустрічних позовних вимог ФОП ОСОБА_2 скасувати. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ОСОБА_1, крім обставин, на які посилався у позові, зазначав, що відповідач не повідомляв його про завершення робіт по доставці на ділянку конструктивних елементів будинку та про завершення робіт із монтажу першого поверху будинку, які є відліком часу для проведення ним оплати за договором. У зв’язку з цим вважає безпідставним висновок суду про невиконання ним умов договору в частині оплати робіт та матеріалів та про навмисне вчинення ним дій, які потягли за собою вимушений простій підрядника.

Крім того, суд не дав належної оцінки звіту про обстеження технічного стану будівлі від 26.10.2017, у якому експерт визначив вартість будівництва в сумі 334460 грн (роботи та матеріали) та підтвердив факт зведення лише стін будівлі без перекриття, а не першого поверху, як зазначено судом.

Зазначені обставини, крім цього звіту, підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яким суд також не надав належної оцінки.

Судом, на думку первісного позивача, не враховано, що його відмова від договору відповідає його змісту (п. 10.4.1), оскільки підрядник невмотивовано припинив будівництво та не повідомляв його про обставини, визначені ст. 847 ЦК України, які б перешкоджали йому вчасно виконати умови договору. Крім того, з часу отримання у листопаді 2017 року його письмової заяви про недоліки будівництва, відмову від договору та повернення коштів, відповідач жодним чином не відреагував. Вважає також безпідставним висновок суду, що сума коштів вказана ним, як збитки, ними не є, а є передплатою, яка не підлягає поверненню згідно умов договору. На його думку, вирішуючи спір, суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин ст. 852 ЦК України, яка передбачає право на відшкодування підрядником збитків замовнику у разі істотного відступлення від умов договору, допущення істотних недоліків в роботі. Вважає також безпідставним часткове задоволення зустрічного позову у зв’язку із його не доведенням.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала із зазначених у ній підстав.

ФОП ОСОБА_2, його представники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 апеляційну скаргу не визнали. Підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, у яких посилалися на безпідставність та недоведеність позовних вимог ОСОБА_1, обставини невиконання ним умов договору, яким суд, на їх думку, надав належну оцінку та ухвалив правильне рішення.

Заслухавши учасників справи, які з’явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно положень ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За змістом ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 858 ЦК України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави для стягнення коштів з підрядника на користь замовника, а сума, яку просив стягнути позивач не є збитками, є передплатою, яка, згідно умов договору, не підлягає поверненню.

Частково задовольняючи зустрічний позов та стягуючи з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 69918 грн заборгованості за договором, суд виходив із розрахунку різниці витрачених підрядником коштів на матеріали і роботи та суми сплаченої замовником.

Разом з тим, такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам та спростовується дослідженими доказами.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 30.01.2017 між ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Підрядник) укладено договір будівельного підряду № 30/01-17 (а.с.10-17 т.1).

Предметом договору згідно п.п. 1.1, 2.1 є виробництво та заготівля будівельних матеріалів, їх доставка на місце будівництва, будівництво та монтаж конструкцій житлового будинку з дерев’яного брусу та після монтажне гарантійне обслуговування певних елементів конструкцій такого будинку, згідно проекту, який погоджено сторонами та є невід’ємною частиною цього договору.

Предметом підряду згідно п.п. 3.1-3.2 договору є створення елементів житлового будинку з дерев'яного брусу, а саме заготівля деревини, виготовлення з неї брусу, нанесення пропитки, відвантаження, доставка, розвантаження та монтаж елементів на ділянці замовника.

Підрядник зобов'язується розпочати заготовку деревини, зазначеної в п.п.1 п. 3.1. договору протягом 15 днів з моменту отримання передплати та погодження із замовником необхідної документації (проект, креслення, зразки). Підрядник зобов'язується забезпечити на будівельний майданчик доставку всіх елементів будинку. Загальний строк виконання робіт передбачений п. 3.1 цього договору і здачі об'єкту - не пізніше 01.07.2017. Після закінчення виконання робіт підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про готовність предмету до здачі протягом 5 днів (положення пунктів 5.1.-5.3. договору).

За змістом п. 6.1. загальна вартість робіт за договором складає суму, еквівалентну 37443 доларів США за комерційним курсом банку на дату підписання цього договору згідно кошторисної документації. Ціни вказані з урахуванням доставки дерев’яних конструктивних елементів та матеріалів на ділянку замовника.

Розділ 7 домовленостей визначає етапи здійснення оплати та проведення, у зв'язку із цим, робіт підрядником.

На першому етапі замовник мав сплатити підряднику 50% від суми договору, що становить еквівалент 18721 доларів США за комерційним курсом банку, в якому обслуговується підрядник, на дату оплати, протягом трьох днів від дати підписання договору для виготовлення дерев'яних конструктивних елементів будинку згідно з кошторисною документацією (п. 7.2.)

ІІ етап, замовник сплачує підряднику 20% від суми договору, що становить еквівалент 7488,60 доларів США за комерційним курсом банку на дату сплати, протягом трьох днів від дати завезення на ділянку комплекту дерев'яних конструктивних елементів будинку (п. 7.3. договору).

На ІІІ етапі замовник сплачує підрядникові 10% від суми договору, що становить еквівалент 3744 доларів США за комерційним курсом банку на дату оплати, протягом трьох днів після збірки дерев'яних конструктивних елементів першого поверху двоповерхового будинку (п. 7.4. договору).

На IV етапі замовник сплачує підряднику остаточну суму 20% від суми договору, протягом п’яти днів після виготовлення і збірки дерев’яних конструктивних елементів другого поверху та стропильної частини двоповерхового будинку, за фактом якого сторони підписують акт здавання-приймання робіт.

Якщо виконання роботи за цим договором стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому плати за виконану частину роботи за виключенням вартості недоброякісних матеріалів та вартості недоброякісно виконаних робіт із урахуванням вартості робіт на усунення відповідних недоліків (п.10.3.3.).

Пунктом 10.4.1. договору визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від цього договору та вимагати відшкодування збитків та не повернення передплачених коштів.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від цього договору, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та без відшкодування збитків, завданих розірванням договору (п. 10.4.3.).

Пунктом 11.3 договору передбачено у разі несвоєчасно виконаних робіт підрядником, замовник має право стягнути з підрядника штраф у розмірі 0,1 % від вартості робіт по невиконаних етапах договору за кожний день прострочення. Оплата штрафу не звільняє підрядника від зобов’язання за даним договором.

Підрядник несе матеріальну відповідальність за збереження дерев’яних конструктивних елементів і матеріалів в період проведення робіт, а так само майна замовника переданого підряднику на період проведення робіт (п. 11.4 договору).

Реченням другим пункту 12.6. договору визначено, що при відсутності проміжних актів приймання, фактом приймання робіт вважається факт оплати робіт замовником за датою на прибутковому касовому ордері.

Додатком до договору є кошторис, який погоджений сторонами (а.с.17 т.1).

Будівництво будинку здійснювалось по вул. Армійській, 18 в смт. Гуйва Житомирського району Житомирської області за проектом погодженим дозвільними установами (а.с.18-42 т.1).

За квитанціями до прибуткового касового ордеру замовником підряднику було сплачено кошти за першим траншем в період часу з 21.11.2016 по 30.01.2017 - 493060 грн (а.с.43-61 т.1) та за другим в період часу з 02 по 30.06.2017 - 204700 грн (а.с.70-82 т.3). Всього сплачено замовником підряднику 687760 грн.

Станом на 01.07.2017 будівельні роботи відповідно до умов договору не завершені, акт прийому-передачі будівництва не підписаний.

16.10.2017 замовник уклав договір на проведення технічного обстеження стін житлового будинку (а.с.62-65 т.1).

Звітом про обстеження 26.10.2017 технічного стану будівлі «Технічне обстеження конструкції стін житлового будинку на земельній ділянці по вул. Армійській, 18, смт.Гуйва Житомирського району та Житомирської області», складеного на замовлення ОСОБА_1 кваліфікованим експертом ОСОБА_8, встановлено, що при обстеженні стіни житлової будівлі за вищевказаною адресою, виявлено незадовільний стан несучих стін будівлі, дефекти, що унеможливлюють подальше будівництво житлового будинку, оскільки будівля потребує заміни пошкоджених дерев’яних брусів на нові згідно норм ДБН. Згідно висновку фактично виконаних робіт у перерахунку з додатком 1 до договору будівельного підряду від 30.01.2017 «Кошторис на виконання робіт» фактичні витрати на будівництво (матеріали та роботи) становили на загальну суму 334460 грн (а.с.77–95 т.1).

03.11.2017 замовник звернувся до підрядника із заявою з приводу недоліків роботи за договором будівельного підряду, у якій, посилаючись на істотні відступи від умов договору підрядником, відмовився від цього договору, просив вирішити питання повернення йому 353300 грн, які є різницею між сплаченою ним на виконання договору сумою (687760 грн) та вартістю виконаних підрядником робіт згідно висновку експертизи (334460 грн). Також у цій заяві зазначив про необхідність вирішення питання відшкодування збитків згідно п.11.3 договору в сумі 42396 грн та моральної шкоди, яку він оцінює в 100000 грн (а.с.68-71 т.1). Зазначена заява отримана підрядником 14.11.2017 (а.с. 69-71 т.1).

15.09.2017 підрядником складено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг). В ньому зазначено, що замовник в присутності свідків 21.09.2017 відмовився від прийняття робіт та підписання цього акту (а.с.119 т.2).

Підрядником 15.09.2017 одноособово складено та підписано акт звірки отриманих коштів та наданих матеріалів і послуг (а.с.120-122 т.2).

31.08.2017 та 15.09.2017 підрядником складені додаткові угоди на виконання додаткових робіт, у яких відсутній підпис замовника (а.с.123-127, 161-166 т.2).

В судовому засіданні сторони визнали, що монтаж першого поверху будинку в повному обсязі виконаний не був.

Зважаючи на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції помилково послався на умову п. 10.4.1 договору щодо відсутності права у замовника на повернення переплачених коштів за договором, оскільки така умова сама по собі є нікчемною, суперечить нормі ч. 3 ст. 852 ЦК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Відповідно до зазначеної норми права, замовник у разі відступу підрядника у роботі від умов договору підряду або допущення ним інших недоліків у роботі, які є істотними, має право на відшкодування збитків, якими у даному випадку є внесена замовником сума за невиконану частину робіт.

Під час розгляду справи та ухвалення рішення по часткове задоволення зустрічного позову, суд першої інстанції не врахував, що надані підрядником товарно-транспортні накладні за період з 5 травня по 8 вересня 2017 року (а.с.96-118 т.2) та видаткові накладні на поставлений матеріал (а.с.134-159 т.2) не можуть бути достатніми доказами, які б підтверджували, що зазначені у них матеріали були використані у будівництві будинку на виконання договору підряду, укладеного з ОСОБА_1

Ні в суді першої, ні апеляційної інстанцій ФОП ОСОБА_2 та його представники клопотання про проведення судової експертизи на спростування висновків, викладених у звіті експерта, не заявляли.

Крім того ФОП ОСОБА_2 не надав належних та допустимих доказів про повідомлення замовника щодо наявності обставин, які унеможливлювали виконання договору у встановлений строк та не довів обставин, про які зазначено у ст. 847 ЦК України.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову.

З огляду на вищенаведене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з ухваленням нового про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та відмову у задоволенні зустрічного позову, стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 353300 грн, які є різницею між сплаченою замовником на виконання договору сумою (687760 грн) та вартістю виконаних підрядником робіт (згідно звіту експерта) (334460 грн).

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу за договором, оскільки вимоги про його розірвання позивач не ставив.

Крім того, безпідставними є вимоги позивача про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, оскільки умовами договору підряду таке відшкодування не передбачено.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати в загальній сумі 23835,50 грн, з яких: 3533 грн сплаченого судового збору за подачу позову до суду пропорційно розміру задоволених вимог (а.с. 2-3 т.1), 5302,50 грн сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог (150%, а.с. 181 т. 4), 7000 грн сплачених за висновок експерта (а.с. 62-67 т.1), та 8000 грн витрат на правничу допомогу, які на думку суду будуть співмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом робіт (а.с. 96-97 т.1, а.с. 135-136 т. 4).

Посилання ФОП ОСОБА_2 на порушення замовником строків сплати сум по договору, безпідставні, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема прибутковими касовими ордерами, з яких вбачається, що замовником в період з 21.11.2016 і до 30.06.2017 перераховано підряднику кошти у загальній сумі 687760 грн.

Крім того, відповідно до п. 7.3. умов договору підрядник не надав доказів належного повідомлення замовника про завезення на ділянку комплекту дерев’яних конструктивних елементів будинку, після якого протягом трьох днів від дати завезення останній мав сплатити 20 % від суми договору. Посилання відповідача, що замовник майже кожного дня був присутнім на будівництві не може свідчити про обізнаність останнього щодо повного виконання такої умови договору, наприклад завезення підрядником всього об’єму комплекту конструкцій. Доводи підрядника про те, що позивач не сплатив відповідно до п. 7.4 договору 10% від суми договору протягом трьох днів за фактом збірки дерев’яних конструктивних елементів першого поверху двоповерхового будинку, є безпідставними, з огляду на визнання сторонами факту, що монтаж першого поверху будинку в повному обсязі виконаний не був.

Окрім того, згідно дослідження експерта, перераховані замовником кошти становлять більшу суму, ніж виконаний підрядником обсяг робіт (матеріалів та робіт), який, до того ж, виконаний в порушення строку договору (01.07.2017), коли підрядником мав бути побудований згідно договору об’єкт – готовий до експлуатації житловий будинок.

Тому, висновок суду та посилання підрядника, що замовник сприяв простою невиконанням умов договору в частині оплати робіт та матеріалів, є помилковими.

Посилання у відзиві на апеляційну скаргу на те, що остання проплата замовником проведена 30.06.2017, що за умовами договору свідчило про погодження замовника на завезення брусу, не має правового значення для вирішення спору, оскільки передбачені договором роботи у визначені строки проведені не були.

Будь-яких письмових претензій щодо несвоєчасного перерахування замовником коштів, відступу замовника від умов договору, самоуправних дій останнього підрядник не висував. Активні дії зі свого боку підрядник розпочав тільки після закінчення строку договору - у вересні 2017 року, запропонувавши замовнику укласти додаткову угоду, від підписання якої останній відмовився.

Посилання ФОП ОСОБА_2 на ту обставину, що об’єкт будівництва на даний час розібраний замовником, не свідчить про виконання підрядником умов договору у встановлені строки, а обов’язок по збереженню будівельних матеріалів у період будівництва за умовами договору несе саме він, а не замовник. Крім того, даний факт належними та допустимими доказами не підтверджений.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 травня 2018 року скасувати, ухваливши нове судове рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2) 353300 грн та понесені судові витрати в сумі 23835,50 грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді:

Повний текст постанови складений 11 вересня 2018 року.