Ухвала суду № 76354475, 03.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1131/18 Справа № 201/8921/18 Слідчий суддя - Антонюк О,А. Суддя-доповідач - Мазниця А.А.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого, судді - доповідача Мазниці А.А.

суддів Джерелейко О.Є., Іванової А.П.

при секретарі Письменнній К.В.

за участю:

прокурора Баганець О.О.

захисника В'язового В.В.

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника В'язового В.В., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2018 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпродзержинська, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі захисник В'язовий В.В. просить змінити його підзахисному запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 19.00 год. по 07.00 год.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Алієва В.А.про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186КК України, строк тримання під вартою ухвалою визначено до 08 жовтня 2018 року, встановлено альтернативну заставу у розмірі 88 100 грн.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що, оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості про його особу, надані органом досудового розслідування, вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_3 є недоцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики, з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Одночасно суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визнав за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі її внесення, у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною в порушення процесуального закону, та такою, що підлягає скасуванню.

Вказує, що слідчим суддею не обгрунтовано застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, належним чином не враховано всіх відомостей про особу підозрюваного, зокрема не прийнято до уваги факт працевлаштованості останнього.

Апелянт також зазначає, що на даний час щодо ОСОБА_3 взагалі відсутні будь - які ризики, передбачені ст. 177 КК України, оскільки він визнає вину, співпрацює зі слідством, має постійне місце проживання та легальне джерело доходів, та в нього відсутні будь-які об'єктивні підстави переховуватися від органу досудового розслідування.

Крім того, речові докази повернуто потерпілому, інших доказів у справі не існує і підозрюваний вплинути на них не може та, з урахуванням своєї позиції щодо обвинувачення, не має у цьому потреби, як і у здійсненні тиску на потерпілого та свідків.

Також зазначає, що визнаний судом доведеним ризик продовження підозрюваним злочинної діяльності не має під собою реального підґрунтя і є не більше, ніж припущенням.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника та підозрюваного, які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній підстав, думку прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обрані запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 цих вимог закону дотримався.

Так, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, зважаючи на те, що вона не оспорюється стороною захисту та достатньою мірою підтверджується наданими матеріалами, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_6, поясненнями самого ОСОБА_3

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та можливості їх усунення у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання підозрюваного під вартою, то колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого корисливого злочину, за який санкцією ч. 2 ст. 186 КК України передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а отже з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Колегією суддів враховується, що ОСОБА_3 є особою, раніше неодноразово судимою за злочинні корисливі посягання на чуже майно, при цьому він був звільнений від відбування покарання за вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2015 р. на підставі ст. 75 КК України, втім вчинив новий злочин під час іспитового строку, що потягло призначення йому покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14.12.2015 р. за правилами ст. 71 КК України. На даний час ОСОБА_3 ґрунтовно підозрюється у вчиненні нового однотипного кримінального правопорушення через короткий час після закінчення строку його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі за вказаним вироком, що, на думку колегії суддів, свідчить про антисоціальну спрямованість його особи, стійкість його протиправної поведінки та особливу вагомість наявних щодо нього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, зокрема про високу вірогідність вчинення цим підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Аналізуючи вищенаведені обставини у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відносно ОСОБА_3 наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, - а також про те, що зазначені ризики є вагомими і не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання цього підозрюваного під вартою.

Доводи захисника таких висновків колегії суддів не спростовують. Так, підозрюваний за місцем своєї реєстрації не проживає, не працює, обтяженість його вагомими соціальними зв'язками та наявність в нього легальних джерел доходів для існування матеріалами справи не підтверджуються, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги у відповідній частині не можуть бути прийняті до уваги. Процесуальна позиція підозрюваного щодо визнання ним своєї вини також не є достатньою підставою для задоволення апеляційних вимог з огляду на те, що сама по собі не усуває вищевказаних ризиків, а також може бути змінена у будь-який час.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника В'язового В.В. - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2018 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Мазниця А.А. Джерелейко О.Є. Іванова А.П.