Рішення № 76354261, 03.09.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1117/18

Провадження № 2-о/192/37/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання – Гаркуши І. С.,

представника заявника – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Солонянська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією сім’єюзі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім’єю з червня 2010 року по 10 квітня 2017 року.

На обґрунтування своєї заяви посилається на те, що з червня 2010 року по 10 квітня 2017 року, вона та ОСОБА_4 постійно проживали однією сім’єю в будинку №156 по вул. Садова (Партизанська), с. Григорівка Солонянського району Дніпропетровської області, вели спільне господарство.

10 квітня 2017 року ОСОБА_4 помер, а після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого з адресою: с. Григорівка по вул. Садова (Партизанська), буд. 156 Солонянського району Дніпропетровської області; земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,53 га, що розташована на території Новопокровської селищної ради в с. Григорівка Солонянського району Дніпропетровської області; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,380 га, що розташована на території Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області.

Заявниця зазначає, що у визначений законодавством строк вона звернулася до Солонянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ОСОБА_4, але отримала відмову у видачі такого свідоцтва у зв’язку з відсутністю родинних та інших відносин з померлим, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Також їй було роз’яснено, що вона має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю.

Заявниця вважає, що має право на спадкування за законом у четверту чергу відповідно до ст.1264 ЦК України, оскільки відсутні спадкоємці за заповітом, а також за законом першої, другої та третьої черги. На час відкриття спадщини – 10 квітня 2017 року, вона постійно проживала з ОСОБА_4 однією сім’єю з червня 2010 року з адресою: с. Григорівка по вул. Садова (Партизанська), буд. 156 Солонянського району Дніпропетровської області, який заповіту не складав, а його дружина ОСОБА_5 померла 02 березня 2007 року, інших рідних він не мав.

Встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю з ОСОБА_4 не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на спадщину та одержання свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з чим вона змушена звернутися до суду із відповідною заявою.

Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2018 року було залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_3 (а.с. 61).

В судове засідання 06 вересня 2018 року заявниця ОСОБА_2, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи не з’явилася, причини неявки суду не повідомила, а тому суд ухвалив здійснювати розгляд справи за її відсутності, оскільки її інтереси у справі представляє адвокат ОСОБА_1 (а.с.10-11).

В судовому засіданні 02 серпня 2018 року заявниця ОСОБА_2, яка була допитана в якості свідка пояснила, що ОСОБА_4, який помер 10 квітня 2017 року був її вітчимом. Її мати уклала з ним шлюб в 1990 року, а коли мати померла 02 березня 2007 року, то після її смерті заявниця разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 переїхала проживати за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_4, оскільки він потребував стороннього догляду, осліп, дітей не мав, а тому з ним вони проживали до його смерті 10 квітня 2017 року. Прохала задовольнити заяву, оскільки встановлення факту їй необхідно для оформлення спадщини.

Представник заявниці – адвокат ОСОБА_1 в судових засіданнях 02 серпня 2018 року, 03 вересня 2018 року подану заявницею заяву підтримав з підстав, які викладені в заяві та просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Солонянська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за відсутності нотаріуса (а.с.66).

Заінтересована особа ОСОБА_3, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.65) в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності заінтересованої особи, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні 02 серпня 2018 року пояснила, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Партизанська), буд.7 Солонянського району Дніпропетровської області, а заявниця є її сусідкою з 1990 року. Після смерті матері заявниці - ОСОБА_5, яка проживала з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбу, заявниця переїхала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 проживати до свого вітчима, з яким мешкала з червня 2010 року і по день його смерті 10 квітня 2017 року та доглядала за ним.

Суд, заслухавши заявницю, представника заявниці, свідка, дослідивши письмові докази по справі, встановив обставини справи і визначив відповідно до них наступні правовідносини та прийшов до наступного висновку.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Зі свідоцтва про народження 08 вересня 1948 року убачається що матір’ю ОСОБА_4, є ОСОБА_7 (а.с. 15), яка померла 14 грудня 1989 року (а.с. 17). Як вбачається зі свідоцтва про шлюб, який зареєстрований виконкомом Мопрівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, актовий запис №16 від 22 грудня 1990 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Юхиміна перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 14).

Згідно свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 15 лютого 1990 року та Державного акту на право приватної на землю серії ІІІ-ДП №121512 від 17 квітня 1996 року ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,53 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства (а. с. 24-30), та земельна ділянка площею 7,380 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної на землю серії ІІ-ДП №074078 від 23 квітня 2001 року (а. с. 31).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер 10 квітня 2017 року у віці 68 років, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 737194, виданого Солонянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №14 (а.с.16, 43).

У зв'язку зі смертю ОСОБА_4 заявниця ОСОБА_2 22 липня 2017 року звернулася до Солонянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ОСОБА_4 (а.с.42).

Постановою державного нотаріуса Солонянської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 червня 2018 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв’язку з відсутністю родинних та інших відносин з померлим (а. с. 50).

У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За приписами ст. 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Як зазначено в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією її паспорта (а.с.47).

З акту обстеження та довідок виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області №201, №200 від 03 травня 2018 року, підтверджується те, що ОСОБА_2 проживала разом зі ОСОБА_4 однією сім’єю та вела з ним спільне господарство за місцем своєї реєстрації з червня 2010 року по 10 квітня 2017 року (а.с.22). Вказане підтверджується і поясненнями свідка, наданими ним в судовому засіданні.

Таким чином, встановлення факту проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 однією сім`єю не менш, як п’ять років до часу відкриття спадщини, має для заявниці юридичне значення, оскільки надає їй право на спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 в порядку ст. 1264 ЦК України.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про існування правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 щодо проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім’єю в с. Григорівка, вул. Садова (Партизанська), буд. 156, Солонянського району Дніпропетровської області з червня 2010 року по 10 квітня 2017 року.

На підставі ст. 3 СК України; ст. 1264 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 81, 293, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 (52452, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Григорівка, вул.Садова, буд.159), заінтересовані особи: Солонянська державна нотаріальна контора (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне, вул.Задернюка, буд.5), ОСОБА_3 (52452, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Григорівка, вул.Садова, буд.159), про встановлення факту проживання однією сім’єюзі спадкодавцем – задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_2 (52452, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Григорівка, вул.Садова, буд.159, РНОКПП-2571307886, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5) зі спадкодавцем ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6), який помер 10 квітня 2017 року однією сім’єю з червня 2010 року по 10 квітня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 11 вересня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина