Ухвала суду № 76354009, 06.09.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2970/16-к

1-кп/214/87/18

У Х В А Л А

06 вересня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Євтушенка О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Бєлікової О.А.,

прокурора – Пізняка В.І.,

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

представника потерпілого – ОСОБА_3,

провівши відкрите судове засідання в залі суду в м. Кривому Розі по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015040230000697 від 14.12.2015 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.199 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2018 року прокурор у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування своїх вимог вказав, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні продовжуваного злочину, кваліфікованого стороною обвинувачення за ч.1 ст.199 КК України. Ухвалою суду від 10.05.2017 року, раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою змінено на домашній арешт, однак останній почав ухилятися від явок до суду, у зв’язку з цим ухвалою суду від 25.06.2018 року оголошений у розшук. Отже, вважає, що під час судового розгляду встановлена наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Наявність вказаних ризиків підтверджується: встановленим фактом переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, що підтверджується неодноразовими не явками на виклик останнього до суду, після обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, у зв’язку з чим він оголошений у розшук; можливістю вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_2 обвинувачується, що підтверджується відсутністю у останнього місця роботи, як наслідок постійного джерела доходу, наявністю обґрунтованого обвинувачення у вчиненні продовжуваного злочину в період з 02.12.2015 року по 14.12.2015 року. Крім того, вважає, що вказані у клопотанні обставини свідчать про не можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Представник потерпілого ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти заявленого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ним надані документи, підтверджуючі поважність причин його не явки до суду. На теперішній час він проживає разом з ОСОБА_4, без реєстрації шлюбу, за адресою: буд.№121 по вул. Центральній в смт Арбузинка, Арбузинського району, Миколаївської області. Вказане домоволодіння належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, що підтверджується відповідними документами, а також, останньою надана згода на його проживання за вказаною адресою. Він має від ОСОБА_4 дитину, факт батьківства якої має намір встановити.

Захисник ОСОБА_1 підтримала позицію обвинуваченого ОСОБА_2 та заперечувала проти обрання її підзахисному запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку що клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому КПК України.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку обвинуваченого таких загроз, як: вплив на свідків та інших осіб, ухилення від суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках суд наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання обвинуваченого під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.

Пунктом 4 частини 2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до змісту зміненого обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 10 травня 2018 року змінено у даному кримінальному провадженні запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2, з тримання під вартою на домашній арешт, а саме, останньому було заборонено залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв., строком на два місяці, тобто до 09 липня 2017 року.

В подальшому, 09 лютого 2018 року обвинувачений ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, повідомивши по телефону про поважність причини неявки, потрапляння в дорожньо-транспортну пригоду, однак документів в підтвердження зазначеним обставинам до суду не надав.

Крім того, 22 травня 2018 року обвинувачений ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, причини свого неприбуття не повідомив.

На час постановлення ухвали суду від 22 травня 2018 року про оголошення приводу в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_2, у зв’язку з не явкою на виклик останнього до суду, сплив строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 на підставі ухвали суду від 10 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 25 червня 2018 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні, у зв’язку з його ухиленням від суду.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку, що прокурором доведено існування факту переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, що підтверджується вищезазначеними обставинами, та свідчить про існування ризику, визначеного п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

При цьому, суд критично оцінює надані обвинуваченим ОСОБА_2 відомості про причини його не прибуття до суду, а саме, у зв’язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні з 20.06.2018 року по 01.07.2018 року, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №145 Арбузинської ЦРЛ, враховуючи поважність причини не прибуття до суду лише 25 червня 2018 рок, та відсутності документів, що підтверджують причини не прибуття на інші судові засідання.

Крім того, з 21 серпня 2018 року, часу звернення прокурора до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, останній не з’явився до суду 28 серпня 2018 року, повідомивши про перебування на лікуванні, однак документів підтверджуючих поважність причини неявки до суду не надав.

В свою чергу, відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Враховуючи всі встановлені судом обставини, а також, тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, яка також є елементом при оцінці ризику ухилення останнього від суду, суд не знаходить достатньо підстав для тримання останнього під вартою, враховуючи наступне.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має позитивну репутацію, місце реєстрації, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується згодою наданою власником цього домоволодіння ОСОБА_4, якій воно належить на праві власності, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав власності №35983795 від 25.10.2012 року (т.8, а.с.70-74).

Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 повністю відшкодував шкоду завдану потерпілим ОСОБА_5 та ПАТ КБ «ПриватБанк» (т.7, а.с. 159-160).

Отже, суд вважає, що хоча прокурором доведено наявність підстав вважати, що існує один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, але не доведено обставин, що свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризику зазначеного у клопотанні та встановленого судом, що не дає підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Що стосується посилання прокурора на наявність ризику визначеного п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, про можливісь вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому останній обвинувачується, то судом не встановлено наявність підстав, що свідчать про існування такого ризику.

За таких обставин, враховуючи вимоги п. 4 ст. 194 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню та обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з покладанням на останнього обов'язків визначених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід достатньо забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 – 178, 181, 194, 331, 371, 376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.199 КК України, – задовольнити частково.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишати місце свого мешкання, розташованого за адресою: будинок №121 по вул. Центральній в смт Арбузинка, Арбузинського району Миколаївської області, з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв., строком на два місяці, тобто до 05 листопада 2018 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- з’являтися на виклики суду, в разі неможливості з’явитися з поважних причин, заздалегідь повідомляти про це;

- не міняти місце проживання, за адресою: будинок №121 по вул. Центральній в смт Арбузинка, Арбузинського району Миколаївської області, без повідомлення суду.

- не відлучатися з смт Арбузинка, Арбузинського району Миколаївської області без дозволу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Арбузинського ВП ГУНП в Миколаївській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно, строк дії ухвали протягом 2 місяців з моменту постановлення.

Головуючий суддя О.І. Євтушенко