Ухвала суду № 76353846, 20.07.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9178/17

Провадження № 4-с/185/21/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2018 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Південкомбанк» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 від 23 травня 2017 року про повернення виконавчого листа №6-248/09 відносно боржника ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження № 18944884; зобов’язати державного виконавця Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження № 18944884 з примусового виконання виконавчого листа №6-248/09.

В обґрунтування скарги ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» посилалося на те, що державним виконавцем Дерновською І.В. не було вчинено всіх необхідних дій, передбачених п.п. 6, 7, 8, 21 ч. 3 ст. 21, ч.8 ст. 48, ч. 1 ст. 52, ст. 53, 54, ч. 9 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», з примусового виконання виконавчого листа №6-428/09, виданого 28 грудня 2009 року Київським районним судом м. Донецька на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ЮРИСТИ ДОНБАСУ» від 09 жовтня 2009 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» заборгованості за кредитом на загальну суму 23822,00 грн. Та про стягнення виключно з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» 2397,79 грн. заборгованості по кредиту, інфляційних витрат, три проценти річних, пені, а також суму третейського збору в розмірі 91,50 грн., а саме: не накладено арешт на кошти та інші цінності боржника, не встановлено інформації про договори боржника про зберігання цінностей, не вжито заходів для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

У судове засідання представник заявника не з'явився, відповідно до наданої заяви просив розглядати скаргу за його відсутності та задовольнити її в повному обсязі.

Державний виконавець Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена про день та час слухання справи, причини неявки суду не відомі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, тоді як був належним чином повідомлений про розгляд скарги, причини неявки суду не відомі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

За правилами ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст. 77, ч 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 23.05.2017 року державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з примусового виконання виконавчого листа №6-428/09, виданого 28 грудня 2009 року Київським районним судом м. Донецька на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ЮРИСТИ ДОНБАСУ» від 09 жовтня 2009 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» заборгованості за кредитом на загальну суму 23822,00 грн. Та про стягнення виключно з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» 2397,79 грн. заборгованості по кредиту, інфляційних витрат, три проценти річних, пені, а також суму третейського збору в розмірі 91,50 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду. Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов’язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об’єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із п.п. 6, 7, 8, 21 ч. 3 ст. 21, ч.8 ст. 48, ч. 1 ст. 52, ст. 53, 54 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов’язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров’я, у зв’язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Згідно ч. 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як встановлено із матеріалів справи, копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23 травня 2017 року у виконавчому провадженні №18944884 з виконання виконавчого листа № 6-428/09, виданого 28 грудня 2009 року Київським районним судом м. Донецька на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ЮРИСТИ ДОНБАСУ» від 09 жовтня 2009 року, отримано стягувачем 09.11.2017 року. Скаргу направлено до суду 16.11.2017 року.

Враховуючи те, що державним виконавцем не надано жодних доказів обґрунтованості та законності прийнятої ним постанови від 23.05.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу, не надано доказів того, що державним виконавцем вчинено всіх необхідних дій по стягненню з ОСОБА_2 заборгованості, не надано доказів у спростування доводів скарги, суд визнає скаргу обґрунтованою, а постанову неправомірною.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Вимога скаржника щодо скасування спірної постанови є неправомірною, оскільки виходить за межі повноважень суду, передбачених ст. 451 ЦПК України, тому остання не підлягає задоволенню.

За таких обставин, скаргу слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 260, 261, 450-453 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» на дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1, заінтересована особа: ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 23 травня 2017 року про повернення виконавчого листа №6-248/09, виданого 28 грудня 2009 року Київським районним судом м. Донецька на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ЮРИСТИ ДОНБАСУ» від 09 жовтня 2009 року, відносно боржника ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження № 18944884.

Зобов’язати державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження № 18944884 відносно боржника ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчого листа №6-428/09, виданого 28 грудня 2009 року Київським районним судом м. Донецька на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ЮРИСТИ ДОНБАСУ» від 09 жовтня 2009 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» заборгованості за кредитом на загальну суму 23822,00 грн. та про стягнення виключно з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» 2397,79 грн. заборгованості по кредиту, інфляційних витрат, три проценти річних, пені, а також суму третейського збору в розмірі 91,50 грн.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення або складення, а учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.М. Бондаренко