Рішення № 76353280, 06.09.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3011/18

2/212/1799/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Зіміна М.В.,

секретаря судового засідання Борух Ю.К.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення страхового відшкодування, матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі-ТДВ «СТ «Домінанта») про стягнення страхового відшкодування, матеріальної шкоди, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму франшизи у розмірі 1000,00 грн., з ТДВ «СТ «Домінанта» суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 11869,00 грн.; пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі 1000,90 грн.; суму індексу інфляції у розмірі 238,56 грн.; три проценти річних у розмірі 90,00 грн., а всього 13198,46 грн. а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат пов’язаних з проведенням експертизи.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.09.2017 о 17-10 по вул.Дишинського біля буд.№9 в м.Кривому Розі Дніпропетровської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «CHERY TIGGO» державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та мотоциклу НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Постановою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2017 року винним у ДТП визнано ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого в момент ДТП була застрахована ТДВ «СТ «Домінанта». Зазначає, що право власності на транспортний засіб яким він керував зареєстровано за ОСОБА_3, яка нотаріально посвідченою довіреністю надала право розпорядження мотоциклом ОСОБА_1 Зазначає, що ним вчасно було подано до страхової компанії повідомлення про ДТП, а саме 12.09.2017 року, в подальшому 07.11.2017 року ним була подана заява про виплату страхового відшкодування однак на час звернення до суду страхове відшкодування не здійснено. У березні 2018 року він самостійно здійснив витрати на відновлення пошкодженого мотоциклу. Зазначає, що у зв’язку із невиплатою страхового відшкодування відповідач ТДВ «СТ «Домінанта» повинен виплатити страхове відшкодування, пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання, суму індексу інфляції, три проценти річних. Вказує, що він звертався до відповідача ОСОБА_2 задля отримання розміру франшизи встановленого полісом, проте останній відмовився сплачувати франшизу.

Ухвалою суду від 20 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 17.07.2018 року, та в подальшому відкладено на 06.09.2018 року.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначив, що він згоден з позовними вимогами в частині стягнення франшизи у розмірі 1000,00 грн., пояснив, що він є інвалідом 1 групи, на підтвердження чого надав довідку МСЕК.

Представник відповідача ТДВ «СТ «Домінанта» в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.

В судовому засіданні 06 вересня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 08.09.2017 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участі «CHERY TIGGO» державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та мотоциклу НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. Зазначені обставини підтверджуються постановою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2017 року, яка набрала законної сили 02.10.2017 року. (а.с.14).

Відповідно до ч.4, 6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, постановою Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.09.2017 року встановлено винуватість ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ 853024 власником транспортного засобу «VIPER» державний номер НОМЕР_3, є ОСОБА_3. (а.с.19).

08 квітня 2014 року ОСОБА_3 надала ОСОБА_1 нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважила останнього розпоряджатися від її імені (в т.ч. продати за ціну та на умовах за його розсудом, здати в оренду (найм) належним їй на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ САТ 853024, транспортним засобом марки «VIPER» державний номер НОМЕР_3. (а.с.20)

Згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1253531 у ТДВ «СТ «Домінанта», страхувальником є ОСОБА_2, забезпеченим транспортним засобом є «CHERY TIGGO» державний номер НОМЕР_1. Строк дії полісу становить з 00.00 год. 17.07.2017 року по 17.07.2018 року включно. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 100000,00 грн., розмір франшизи становить 1000,00 грн. (а.с.15).

Позивачем ОСОБА_1 12.09.2017 подано до ТДВ «СТ «Домінанта» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке зареєстровано відповідачем 12.09.2017 року за вх.№105. (а.с.17-18)

07 листопада 2017 року позивачем ОСОБА_1 подано до ТДВ «СТ «Домінанта» заяву про виплату страхового відшкодування.(а.с.21)

14 лютого 2018 року ОСОБА_1 подано до ТДВ «СТ «Домінанта» заяву відповідно до якої останній згоден з розміром страхового відшкодування у сумі 9570,10 грн. по страховому випадку від 08.09.2017 року. Зазначено, що претензій до ТДВ «СТ «Домінанта» стосовно розміру страхового відшкодування не має. (а.с.22)

Відповідно до акту прийому передачі виконаних робіт від 20.03.2018 за №07/03, квитанції №004714 від 20.03.2018 ОСОБА_1 сплачено ФОП «ОСОБА_4А.» 12869,00 грн. – вартість ремонту транспортного засобу марки «VIPER» державний номер НОМЕР_3.(а.с.23,24,25).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Водночас відповідно до статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон № 1961-IV) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

У відповідності до положень ст. 36.2 Закону № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована на час ДТП у ТДВ «СТ «Домінанта», тому страховик повинен відшкодувати ОСОБА_1 заподіяну шкоду в межах встановлених лімітів. Так, позивачем було проведено відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу марки «VIPER» державний номер НОМЕР_3 на суму 12869,00 грн., а тому на страховика покладається обов’язок зі сплати ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 11869,00 грн., із розрахунку 12869,00 грн. – 1000,00 грн. франшизи.

У ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено обов’язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85/96-ВР) страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст.16 Закону № 85/96-ВР договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

За статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ч.1 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Проаналізувавши норми статей 524, 533 – 535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов’язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов’язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов’язанні має одночасно і права, і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати зобов’язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов’язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов’язанням.

Саме до таких грошових зобов’язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору – страхову суму.

Сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов’язаний здійснити страхове відшкодування.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі на підставі укладеного між ОСОБА_2 та ТДВ «СТ «Домінанта» договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, є грошовим зобов’язанням.

Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов’язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання.

Оскільки ТДВ «СТ «Домінанта» не було здійснено у 90 денний строк страхового відшкодування за заявою ОСОБА_1 від 07.11.2017 у строк до 05.02.2018 року, тому з цього часу зі страховика підлягає стягненню сума страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції в розмірі 238,56 грн. (із розрахунку 11869,00 гр. х 100,9 % х 101,1 % – 11869,00 грн.); три проценти річних в розмірі 90,00 грн. (із розрахунку (3% х 11869,00 грн. х 93 дні / 365 дні).

Також, згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

У відповідності до ст. 36.5 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Оскільки страховиком до 05 лютого 2018 року не здійснено страхове відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 11869,00 грн., тому з ТДВ «СТ «Домінанта» підлягає стягненню на користь позивача пеня в загальному розмірі 1000,90 грн. із розрахунку: (11869,00 грн. / 100% х 16 / 365 х 25 днів х 2) + (11869,00 грн. / 100 % х 17 / 365 х 41 день х 2) + (11869,00 грн. / 100 х 17 / 365 х 26 днів х 2)).

Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/1253531 встановлена франшиза в розмірі 1000,00 грн., тому вона підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з ТДВ «СТ «Домінанта» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору та витрат пов’язаних з проведенням експертизи у розмірі 1584,78 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 є інвалідом І групи він звільнений від оплати судових витрат, а тому судові витрати у розмірі 120,02 грн. слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509-511, 524, 526, 533-535, 625, 636, 901, 979, 990, 992, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 4,12, 23, 76-83,141,206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 271,273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення страхового відшкодування, матеріальної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (код ЄДРПОУ 35265086, 01032 м.Київ, вул.Саксаганського буд.№119) на користь ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 (50101, м.Кривий Ріг, м-н. 5-й Зарічний буд.№57 кв.№95, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4) суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 11869 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят дев’ять) гривень 00 копійок; пеню за несвоєчасне виконання зобов’язання у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 90 копійок; суму індексу інфляції у розмірі 238 (двісті тридцять вісім) гривень 56 копійок; три проценти річних у розмірі 90( дев’яносто) гривень 00 копійок, а всього 13198 (тринадцять тисяч сто дев’яносто вісім) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (50055, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5) на користь ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 (50101, м.Кривий Ріг, м-н. 5-й Зарічний буд.№57 кв.№95, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4) суму франшизи у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (код ЄДРПОУ 35265086, 01032 м.Київ, вул.Саксаганського буд.№119) на користь ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 (50101, м.Кривий Ріг, м-н. 5-й Зарічний буд.№57 кв.№95, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_4) судові витрати у розмірі 1584 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят чотири) гривні 78 копійок.

Судові витрати у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 02 копійки компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повне рішення складено та підписано 11 вересня 2018 року.

Суддя: М. В. Зімін