Постанова № 7635241, 14.01.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 січня 2010 р. № 5020-5/131

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В.,

суддівДанилової Т.Б.,

Ходаківської І.П. (доповідач)

розглянувши

касаційну скаргуПриватного підприємства "Цеоліт"

на рішення від 03.09.3009 господарського суду міста Севастополя, постанову від 14.10.2009 Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі№5020-5/131 господарського суду м. Севастополя

за позовомМіністерства оборони Російської Федерації

до ПП "Цеоліт"

проСтягнення 40 392, 00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача- Зровка І.А. (дов. №358а від 06.04.09)

Вишняков С.В. (дов. №1666а від 27.11.09)

Від відповідача- Хлобистова І.В. (дов. від 11.01.10)

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду м.Севастополя від 03.09.09 (судя Євдокімов І.В.) позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Цеоліт" на користь Міністерства оборони Російської Федерації 40392 грн. –неустойки.

Постановою колегії суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.09 у складі: Плута В.М., Волкова К.В., Борисової Ю.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПП "Цеоліт" у касаційній скарзі просить рішення та постанову по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на залишення судами поза увагою положень Інструкції про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю і якістю №№П-6, П-7 від 15.06.65, 25.04.66.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що 11.12.2007 між позивачем та відповідачем укладений державний контракт № 102 на виконання державного оборонного замовлення по поставкам продовольства Міністерству оборони РФ.

Відповідно до п. 1.1 контракту, відповідач зобов’язався поставити та передати у власність позивача дріжджі пресовані по ТУУ 15.8-00383320-001-2002, чай чорний байховий листовий (ДСТ 1938-90), печиво цукрове ДСТУ 3781-98, пшоно шліфоване ДСТ 572-60, карамель льодяникова ДСТУ 3893-99, за цінами, у кількості, та у строки, передбачені у специфікації (додаток № 1), який є невід’ємною частиною даного контракту. Продукція повинна мати не менш 2/3 гарантованого строку зберігання на дату її поставки, та бути виготовлена на території Росії або України, якщо інше не визначено у специфікації. Строк поставки пшона з 07.07.08 по 31.07.08.

Фактично пшоно у кількості 16000 кг за ціною 5,049 грн. за кг. на суму 80784 грн. поставлялось 18 та 29 липня 2008 року Це пшоно відповідно до лабораторних випробувань військової частини 87245 згідно з протоколами № 755 від 23.07.2008 та № 822 від 31.07.2008 за перевіреними показниками не відповідало вимогам ДСТ 5723-60 по якості ядра.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 713 Цивільного кодексу України, до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 5.1 контракту, у випадку невиконання контракту по поставці продукції, або достроковому розірванні контракту відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 50% від вартості недопоставленої продукції.

Як встановлено судами, позивач відповідно до п. 5.1 контракту, на підставі того, що продукція станом на 08.08.2008 не поставлена, листом № 826 від 08.08.2008 повідомив відповідача про розірвання контракту в частині поставки 16 тон пшона.

26.08.2008 позивач направив на адресу відповідача претензію № 38, про сплату неустойки та збитків, але відповіді від відповідача не отримав.

Комісія при розгляді котирувальних замовлень на поставку продовольства прийняла рішення про укладення контракту на поставку 16000 кг пшона за ціною 5,19 грн. на суму 83040 грн. з ПП "Картавих В.І", з яким був укладений контракт № 134 від 14.08.2008.

Згідно зі ст. 230 ГК України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Неустойка складає 40392 грн. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано дійшли висновку про задоволення позову щодо стягнення 40392грн. неустойки.

Що стосується посилання скаржника на порушення позивачем положень Інструкції про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю і якістю №№П-6, П-7 від 15.06.65, 25.04.66, вони не приймаються до уваги, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, лабораторні випробування, здійснені військовою частиною 87245, за результатами яких складені протоколи №755 від 23.07.08 та №822 від 31.07.08 і згідно з якими показники властивостей пшона не відповідають вимогам ДСТ-5723-60 по якості ядра, тобто ці дослідження виконані фахівцями у відповідній галузі і є доказами, які підтверджують відповідні факти. З урахуванням цього. Суди правильно зазначили, що певні порушення Інструкції, на які звертає увагу відповідач, не вплинули на якість пшона та на можливість замінити відповідачем продукцію у належний строк.

Що стосується посилання касатора на порушення судами обох інстанцій норм процесуального права, колегія суддів відзначає, що доводи ПП "Цеоліт" не обгрунтовані.

Колегія суддів звертає увагу касатора на те, що ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ПП "Цеоліт" залишити без задоволення.

Постанову від 14.10.09 Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення від 03.09.3009 господарського суду міста Севастополя у справі №5020-5/131 господарського суду м. Севастополя залишити без змін.

Ухвалу Вищого господарського суду України від 23.11.09 в частині зупинення виконання рішення від 03.09.09 визнати такою, що втратила чинність.

Головуючий суддя Є.Першиков

Судді Т.Данилова

І.Ходаківська