Рішення № 76352311, 10.09.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/552/18

Провадження № 2/161/2679/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Черняка В.В.

за участю секретаря судового засідання - Новаковської В.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свій позов мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02.07.2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 6 900, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки відповідач не виконав умови договору належним чином, у нього станом на 30.11.2017 року виникла заборгованість перед ПАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 17230,64 грн., що складається з заборгованості за кредитом – 1 916, 21 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом – 14 017, 73 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) – 796, 70 грн. Враховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_2 17230,64 грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.

Представник ПАТ КБ "Приватбанк" в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та у відзиві на заяву про перегляд заочного рішення.

Відповідач та його представник позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що кредит в сумі 6 900, 00 грн. він не отримував, згоди на встановлення більшого ліміту не надавав. Між сторонами не було укладено письмового договору про надання споживчого кредиту, як цього вимагає ст..638, ч.1 ст.1054 ЦК України, ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів», сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, отже, договір не був укладений. Крім того, позивач не надав доказів щодо письмового повідомлення відповідача про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, а надана позивачем копія Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку не містить підпису відповідача на підтвердження його ознайомлення із вказаними документами та не може бути доказом, оскільки не є складовою частиною підписаної відповідачем заяви № б/н від 02.07.2007 року, на яку банк посилається, як на укладений договір. Разом з тим, позивачем не надано документу на підтвердження факту перерахування будь-яких коштів відповідачу, а також доказів погодження відповідачем односторонньої зміни банком відсоткової ставки за кредитом. Вказує, що умови договору є несправедливими, оскільки їх наслідком є дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду відповідача, а саме, штучне збільшення суми зобов’язання; нарахування фіксованої суми штрафу суперечить приписам ч.2 ст.549 ЦК України; позивач стверджує, що пеня нараховується відповідно до встановлених «Тарифів», що діють на дату нарахування, однак доказів про ознайомлення з ними відповідача не долучає; за одне й те саме порушення зобов’язання позивач передбачив кілька видів відповідальності. Крім того, позивачем не надано доказів направлення відповідачу та ознайомлення його з вимогою про повернення кредиту. Позивач стверджує, що сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання), однак доказів про надання відповідачем такого доручення не надано. На переконання відповідача, позивачем пропущено терміни позовної давності, оскільки право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши представлені письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

02.07.2007 року між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у якій відповідач підтвердив своїм підписом, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складає Договір про надання банківських послуг, а також що він ознайомлений з умовами кредитування та погоджується на них (а.с. 7).

Зазначений договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

09.10.2007 року відповідач звернувся до банку з проханням пере випустити карту у зв’язку з втратою PIN-коду.

15.10.2007 року відповідачем підписано додаткову анкету-заяву та отримано перевипущену картку.

Згідно анкети-заяви від 15.10.2007 року відповідачу встановлено поточну процентну ставку в розмірі 3% (36% на рік).

Відповідно до п. 3.2., п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт надав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку у будь-який момент змінити.

Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору, в тому числі розміру відсоткової ставки за кредитом. Інформування клієнта проводиться шляхом надання виписки по картковому рахунку.

Відповідно до п.6.3 договору в обов’язки клієнта входить отримувати виписки про стан картрахунку і проведені операції по картрахунку. Неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє Держателя від виконання своїх зобов’язань за договором (п.8.1 Правил).

Відповідно до п. 8.6. Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, він зобов'язаний сплати Банку штраф у розмірі 500 грн. та +5 % від суми боргу.

Погашення заборгованості за кредитом, сплата відсотків за користування ним, комісії здійснюються позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів в готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання грошових коштів на підставі договору (п. 5.6 Правил користування платіжною карткою).

Відповідно до п. 6.5. Умов та Правил, позичальник зобов'язався погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за користування ним, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умов передбачених договором.

Відповідно до п. 4.6. Договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, в тому числі з метою повного чи часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п.9.12 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 02.07.2007, суд приходить до висновку, що він є чинним.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання перед ОСОБА_2 за кредитним договором від 02.07.2007 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 6900 грн.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Як вбачається з виписки з карткового рахунку, відповідач користувався коштами, отримуючи їх через банкомат, отримав кредитку картку «Універсальна». З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором.

Між тим, позичальник свої зобов'язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 30.11.2017 року утворилась заборгованість перед ПАТ КБ "ПриватБанк" за тілом кредиту в розмірі 1 916, 21 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 14 017, 73 грн., які суд вважає обґрунтованими та доведеними належними доказами, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафів, суд з огляду на істотність допущених відповідачем порушень зобов'язань, з урахуванням визначеного умовами кредитування розміру штрафу як спеціального заходу захисту майнових інтересів кредитора, виходячи із визначеної судом суми заборгованості за кредитом та відсотками, приходить до висновку про задоволення вимог в частині стягнення штрафів згідно п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме в сумі 500,00 грн. - фіксована частина та 796,70 грн. - процентна складова, які підлягають стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк».

Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь ПАТ КБ “ПриватБанк” 17 230, 64 грн. боргу.

Згідно ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 141, 263, 265, 268, 282 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.07.2007 року в розмірі 17 230 (сімнадцять тисяч двісті тридцять) гривень 64 копійки, в т.ч., заборгованість за кредитом – 1 916, 21 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом – 14 017, 73 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) – 796, 70 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по справі, а саме 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.09.2018 року.

Суддя Черняк В.В.