Рішення № 76351853, 07.09.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/385/18

Провадження № 2/483/274/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Рак Л.М.

за участю секретарі Марчук І.В.,

відповідачки Науменко (до зміни прізвища ОСОБА_1) Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Науменко (до зміни прізвища ОСОБА_1) ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

14 березня 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», після зміни назви акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (після укладення шлюбу, згідно свідоцтва про шлюб серії І-ФП №146315 виданого Очаківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 14 жовтня 2017 року, прізвище ОСОБА_1 змінено на Науменко). Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 грудня 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою було укладено кредитний договір, відповідно до якого ПАТ КБ «Приватбанк» надало відповідачці кредит в розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із відсотковою ставкою 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а остання була зобов’язана щомісячно сплачувати платіж в рахунок погашення кредиту та відсотків за його користування. Однак, в порушення умов кредитного договору, відповідачка не виконувала своїх зобов’язань зі сплати обов’язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати відсотків, її заборгованість станом на 22 лютого 2018 року становить 23822грн. 55 коп. Посилаючись на викладені обставини, просив про задоволення позову.

Представник позивача до суду не з’явився, позивач надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій, також зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги. Крім того, від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідачки, в якій представник зазначила, що вищезазначений кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства є чинним, що Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки грошові кошти надавались споживачеві не на придбання продукції, а у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що до суду позивачем надано належні докази. Крім того, представник позивача заперечує щодо пропущення ним строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, на що вказує відповідачка, вважає, що строк позовної давності, як загальний так і спеціальний, позивачем при зверненні до суду дотримано. Позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій, крім цього, зазначила, що просить суд взяти до уваги той факт, що позивачем було збільшено розмір процентів в односторонньому порядку з порушенням умов договору та вимог чинного законодавства, а тому просить зменшити суму відсотків. Крім того, у відзиві на позовну заяву, просила застосувати наслідки позовної давності, не заперечувала, що між сторонами по справі було укладено правочин у формі підписаної заяви про надання їй банківських послуг у вигляді видачі кредиту. При цьому, заперечує про укладення будь-яких інших договорів щодо умов надання банківських послуг, а саме щодо збільшення відсотків по вказаному вище договору та надання позивачем на підтвердження цього належних доказів.

Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт укладання кредитного договору від 27 грудня 2013 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачкою підтверджується відповідною анкетою-заявою позичальника (а.с. 7). Вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті http://privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг, а тому між сторонами виникли договірні відносини, що походять з кредитного договору. Зазначене підтверджується змістом заяви позичальника, в якій вказано, що вона із вищезазначеними документами ознайомлена та погоджується, що ці документи разом із заявою складають кредитний договір.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст.ст. 3, 627 ЦК України. Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов’язки учасників.

Відповідачка звернулася до банку з проханням про видачу кредиту в обумовленому розмірі, з свого боку банком її потреби було задоволено та надано кредитні кошти.

Зазначені умови кредитного договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, а його форма та зміст відповідають положенням ст. 203 ЦК України.

Відповідно до спірного договору, позичальниця Науменко (до зміни прізвища ОСОБА_1) Ю.В. отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із відсотковою ставкою 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом і була зобов’язана щомісячно сплачувати платіж в рахунок погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором. У випадку порушення позичальником строків платежів по якомусь із грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш ніж на тридцять днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій (п. 2.1.1.7.6. Умов).

Цей договір містить всі істотні умови, необхідні для його укладення, зміст умов даного договору є чітким та зрозумілим для сторін, договір підписаний відповідачкою та Банком. При цьому, відповідачка, маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, вчинила підпис при укладанні договору власноручно, волевиявлення учасниці правочину було вільним та в письмовій формі.

Про згоду Науменко (до зміни прізвища ОСОБА_1) Ю.В. з умовами договору свідчить також той факт, що вона протягом певного часу користувалася кредитними коштами. Відповідачкою не наведено жодних доказів, які б свідчили про те, що спірний договір був укладений без її вільного волевиявлення або що вона була обмежена у праві вибору умов кредитування.

Отже, умови, передбачені вказаним кредитним договором, не порушують співвідношення майнових інтересів сторін та не позбавляють відповідачку того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки, укладаючи кредитний договір, вона зобов’язувалася повернути позивачеві кредит, сплатити останньому проценти та інші суми по кредиту.

Крім того, Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини, на який посилається відповідачка у відзиві.

Посилання відповідачки на те, що позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Разом із тим, позовна давність, установлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов’язку. Після переривання строк позовної давності починається заново.

Як вбачається з п. 1.1.7.31. Умов та Правил надання банківських послуг, строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) становить 50 років, а відтак доводи щодо пропуску строку позовної давності уваги не заслуговують.

Отже, судом встановлено, що відповідачка не виконувала своїх зобов’язань зі сплати обов’язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. ЇЇ заборгованість за зазначеним вище договором станом на 22 лютого 2018 року, згідно розрахунку заборгованості за договором від 27 грудня 2013 року, складає 23822 грн. 55 коп., з яких: 418 грн. 43 коп. – заборгованість за кредитом; 18391 грн. 52 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3402 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також суми штрафів 500 грн. – (фіксована частина) та 1110 грн. 60 коп. – (процентна складова) (а.с.5-6).

Крім того, із вказаного розрахунку вбачається, що з 01 вересня 2014 року позивачем було збільшено розмір ставки для нарахування процентів до 34,80% річних, а з 01 квітня 2015 року – до 43,20% річних. Разом із тим кредитним договором не передбачено збільшення процентної ставки до вказаних розмірів, і в матеріалах справи відсутні докази щодо погодження з відповідачкою такого збільшення.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачка порушила умови договору та не виконала взяті на себе зобов’язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов’язань, а тому у суду є підстави для задоволення позову.

Разом з тим, суд вважає що позивачем було збільшено розмір процентів в односторонньому порядку з порушенням умов договору та вимог чинного законодавства, а тому проценти на прострочену заборгованість слід стягнути, виходячи з 30 % річних, на суму заборгованості за кредитом 418 грн. 43 коп. за період з 01 вересня 2014 року по 22 лютого 2018 року, тобто за 1271 день, що складає 437 грн. 12 коп. (418 грн. 43 коп. х 30% : 365 х 1271). Крім того, підлягають стягненню проценти, нараховані до 01 вересня 2014 року згідно з розрахунком у розмірі 20 грн. 87 коп., а всього 457 грн. 99 коп.

Відповідно підлягає стягненню й штраф (процентна складова) у розмірі 5% від суми заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками та заборгованості з комісії (418 грн. 43 коп. + 457 грн. 99 коп. + 3402 грн.), що становить 213 грн. 92 коп.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 4992 грн. 34 коп., з яких: заборгованість за кредитом – 418 грн. 43 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом – 457 грн. 99 коп., заборгованість з пені та комісії – 3402 грн., штрафи – 500 грн. (фіксована частина) та 213 грн. 92 коп. (процентна складова).

Позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1762 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 369 грн. 25 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Науменко (до зміни прізвища ОСОБА_1) ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити частково.

Стягнути з Науменко (до зміни прізвища ОСОБА_1) ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в рахунок заборгованості станом на 22 лютого 2018 року за кредитним договором від 27 грудня 2013 року 4992 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто дві) гривні 34 копійки, з яких: 418 грн. 43 коп. – заборгованість за кредитом; 457 грн. 99 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3402 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також суми штрафів 500 грн. – (фіксована частина) та 213 грн. 92 коп. – (процентна складова).

Стягнути з Науменко (до зміни прізвища ОСОБА_1) ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в рахунок відшкодування судових витрат 369 (триста шістдесят дев’ять) гривень 25 копійок.

Рішення може бути оскаржене сторонами шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: