Постанова № 76351159, 05.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5194/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 вересня 2018 року м. Київ

Справа № 760/20855/16-ц

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В. за участю секретаря судового засідання - Сербін Т.І.

сторони:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Харчовик»,

позивач - ОСОБА_2,

позивач - ОСОБА_3,

позивач - ОСОБА_4

відповідач - Державна служба інтелектуальної власності України,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод»

відповідач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 26 березня 2018 року, ухвалене у складі судді Оксюти Т.Г.,

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Харчовик», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної служби інтелектуальної власності України, Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання повністю недійсними свідоцтв України НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на знак для товарів і послуг,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року позивачі звернулися до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, ПрАТ «Болградський виноробний завод», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання повністю недійсними свідоцтв України НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на знак для товарів і послуг.

В обґрунтування своїх вимог посилались на те, що ПрАТ «Харчовик» більше двадцяти років займається виробництвом та реалізацією товарів 33 класу МКТП «Вина; шампанське; (вина ігристі); коньяк ; (бренді). Створення портфелю інтелектуальної власності позивачів розпочалось із реєстрації на ім'я ПрАТ «Харчовик» комбінованого знака для товарі та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», який 17 травня 2004 року був зареєстрований на підставі свідоцтва України НОМЕР_11 для товарів 33 класу МКТП: «вина», а також послуг 35 класу МКТП «імпортно-експертні агентства; сприяння продажеві» з датою подання заявки № 2003066625 від 20 червня 2003 року. На даний час власниками цього свідоцтва є позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

На ім'я позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровано знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України № НОМЕР_12 від 27 лютого 2012 року з датою подання заявки від 11 жовтня 2010 року.

Рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 19 грудня 2016 року було визнано знак для товарів та послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 добре відомими в Україні відносно позивачів ПрАТ «Харчовик», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для товарів 33 класу МКТП «Вина; шампанське; (вина ігристі); коньяк ; (бренді) станом на 31 грудня 2014 року.

Знаки ПрАТ «Болградський виноробний завод» за спірними свідоцтвами містять сильний дистинктивний словесний елемент «ІНФОРМАЦІЯ_1» або ІНФОРМАЦІЯ_1, що є підставою для висновку про їх схожість із серією знаків позивачів настільки, що їх можна сплутати. До того ж, знаки ПрАТ «Болградський виноробний завод» за спірними свідоцтвами зареєстровані для споріднених товарів 33 та послуг 35 класів МКТП у порівняні з тими самими товарами і послугами за свідоцтвами, а також добре відомим знаком позивачів.

Вважають, що знаки за спірними свідоцтвами України не відповідають умовам надання правової охорони, визначеним відповідно до ст..ст.5,6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», а тому зазначені свідоцтва мають бути визнані недійсними повністю на підставі припису, передбаченого пп а), в) п.1 ст.19 цього Закону та ст..6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року задоволено позовні вимоги ПрАТ «Харчовик», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Державної служби інтелектуальної власності України, ПрАТ «Болградський виноробний завод», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання повністю недійсними свідоцтв України НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на знак для товарів і послуг.

Визнано недійсними повністю свідоцтва України № НОМЕР_13 НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на знак для товарів і послуг.

Зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання повністю недійсними свідоцтва України НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 на знаки для товарів і послуг та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнуто з ПрАТ «Болградський виноробний завод» на користь ОСОБА_2, судовий збір в сумі 1280,00 грн. та судовий збір в сумі 320,00 грн.

Стягнуто з ПрАТ «Болградський виноробний завод», на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1280,00 грн.

Стягнуто з ПрАТ «Болградський виноробний завод», на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1280,00 грн.

Стягнуто з ПрАТ «Болградський виноробний завод» судовий збір в сумі 3200,00 грн. та витрати за проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності в сумі 40176,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач ПрАТ Болградський виноробний завод» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, не доведення обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, рішення суду винесене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначив про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, не вирішено клопотання ПрАТ «Болградський виноробний завод» про неможливість початку розгляду справи по суті, експертиза призначена з порушенням прав позивачі, які позбавлені були можливості поставити питання на вирішення експертів. Задовольнивши клопотання ПрАТ «БВЗ» про застосування строку позовної давності, яке було подано в судовому засіданні 19 липня 2017 року, суд будь-якого процесуального рішення з цього приводу не постановив.

Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив у зупиненні провадження у справі до розгляду справи Приморським районним судом м.Одеси, в якому оскаржується рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 19 грудня 2016 року, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження рішення Апеляційної палати» від 11 січня 2017 року № 03-4, на які посилаються позивачі в обґрунтування своїх вимог.

Також зазначив, що суд першої інстанції у порушення норм ч.3 ст.89 ЦПК України не надав оцінку заявкам стосовно оспорюваних позивачами свідоцтв на знаки для товарів і послуг, кожна з яких має статус науково-технічної експертизи та не навів мотиви відхилення заявок, які попередньо прийняв як належний, допустимий та достатній доказ

На думку апелянта висновок експерта № 105 отриманий з порушенням процесуального порядку призначення експертизи, а висновок експертизи Науково-дослідного центра судової експертизи з питань інтелектуальної власності МЮ України проведена з порушенням п.1.2.11 та п.3.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень, внаслідок чого вказаний висновок є неповним та неясним.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Болградський виноробний завод» представник позивачів ОСОБА_6 просив апеляційну скаргу відповідача відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 березня 2018 року залишити без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення. Суд першої інстанції розглянув справу з дотримання норм процесуального права та ухвалив рішення, правильно застосувавши норми матеріального права.

Крім того, до суду надійшов відзив представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України ОСОБА_7, який підтримав доводи апеляційної скарги ПрАТ «Болградський виноробний завод», просив ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначив, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було доведено, що рішення ДСІВ про реєстрацію знаків для товарів і послуг за заявками №№ m201103036, m201116896, m201103035, m201103034, m201103033, m201103032, m200817228, m200817229 прийняті законно та обґрунтовано, однак судом такі обставини не були взяті до уваги. Крім того, вважає, що висновок судової експертизи є необґрунтованим і не відповідає спеціальному законодавству у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п.8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року.

В судовому засіданні представник ПрАТ « Болградський виноробний завод» - Марочкін В.О. апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Фінагіна В.Б. апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Представник позивачів ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що Державною службою інтелектуальної власності України Міністерства освіти та науки України, правонаступником якого є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відповідно до Постанови КМУ від 23 серпня 2016 року № 585 «Про оптимізацію діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності», було видано: свідоцтво України № НОМЕР_13 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 для товарів 33 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг з датою подання заявки - 17 вересня 2008 року; свідоцтво України № НОМЕР_14 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_3 для товарів 33 класу МКТП з датою подання заявки - 17 вересня 2008 року; свідоцтво України № НОМЕР_15 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_4 для товарів 33 класу МКТП з датою подання заявки - 1 березня 2011 року; свідоцтво України № НОМЕР_16 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_5 для товарів 33 класу МКТП з датою подання заявки - 1 березня 2011 року; свідоцтво України № НОМЕР_17 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_6 для товарів 33 класу МКТП з датою подання заявки - 1 березня 2011 року; свідоцтво України № НОМЕР_18 а знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_7 для товарів 33 класу МКТП з датою подання заявки - 1 березня 2011 року; свідоцтво України № НОМЕР_19 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_8 для товарів 33 класу МКТП з датою подання заявки - 1 березня 2011 року; свідоцтво України № НОМЕР_20 а знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 PLANT для товарів 33 класу МКТП з датою подання заявки - 25 жовтня 2011 року: свідоцтво України № НОМЕР_21 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_9 для товарів 33 класу МКТП з датою подання заявки - 1 вересня 2015 року.

Власником всіх зазначених свідоцтв є ПрАТ «Болградський виноробний завод».

Позивач ПрАТ «Харчовик», яке було утворено в 1996 році як юридична особа і мало назву ВАТ «Харчовик», займається виробництвом та реалізацією товарів 33 класу МКТП: «вина; шампанські вина (вина ігристі); коньяки (бренді)». Основним напрямком господарської діяльності ПрАТ «Харчовик» є організація виробництва вин, шампанських (ігристих) вин, коньяків (бренді) під торговельними марками «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Створення портфелю інтелектуальної власності позивачів розпочалось із реєстрації на ім'я ПрАТ «Харчовик» знака для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», який 17 травня 2004 року був зареєстрований на підставі свідоцтва України № НОМЕР_22 для товарів 33 класу МКТП: «вина», а також послуг 35 класу МКТП «імпортно-експортні агентства; сприяння продажеві», з датою подання заявки № 2003066625 від 20 червня 2003 року. На даний час власниками цього свідоцтва є позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Також на ім'я позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровано знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України № НОМЕР_12 від 27 лютого 2012 року з датою подання заявки № m201015656 від 11 жовтня 2010 року.

Інтенсивне використання позивачами знака для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України № НОМЕР_12 стало підставою для визнання Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України цього знака добре відомим в Україні у відношенні всіх позивачів для товарів 33 класу МКТП «вина; шампанське (вина ігристі); коньяк (бренді)» станом на 31 грудня 2014 року, що підтверджується рішенням Апеляційної палати від 19 грудня 2016 року, затвердженого Наказом Державної служби інтелектуальної власності України № 03-4 від 11 січня 2017 року.

Згідно висновку експерта № 105 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складеним 12 червня 2017 року, словесний елемент «ІНФОРМАЦІЯ_1» у складі знака для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_22, має самостійну розрізняльну здатність. Відносно всіх товарів 33 класу МКТП, зазначених у свідоцтвах України №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, знаки для товарів і послуг за вказаними свідоцтвами, є схожими зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_22 настільки, що їх можна сплутати. Відносно всіх товарів 33 класу МКТП, зазначених у свідоцтвах України №№ НОМЕР_20, НОМЕР_21, знаки для товарів і послуг за вказаними свідоцтвами, є схожими зі знаком для товарів і послуг з свідоцтвами України № НОМЕР_16 та добре відомим в Україні знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1» настільки, що їх можна сплутати. При використанні щодо наведених у свідоцтвах України № НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 товарів 33 класу МКТП знаки для товарів і послуг за вказаними свідоцтвами можуть вводити в оману щодо особи виробника товарів.

За висновком експертів № 203/17 за результатами додаткової комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 24 листопада 2017 року, словесний елемент «ІНФОРМАЦІЯ_1» у складі знака для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_22 має самостійну розрізняльну здатність. Знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №№

НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_22, № НОМЕР_12 та добре відомим знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1». Використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 може вводити в оману щодо особи виробника.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що знаки зареєстровані за свідоцтвами України №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, власником яких є ПрАТ «Болградський виноробний завод», не відповідають умовам надання правової охорони, а тому на підставі ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» підлягають визнанню недійсними. У зв'язку з визнанням недійсними спірних свідоцтв Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності, має внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг про визнання їх недійсними та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального права.

Відповідно до п.а, п.в ч.1 ст.19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Згідно п.1 ст.5 Закону України «Про знаки на товари і послуги» правова охорона надається знаку, на якій не поширюються підстави для відмови в надання правової охорони. Підстави для відмови в надання правової охорони визначаються відповідно до ст..6 Закону.

Відповідно до абз.2 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» № 850-IV від 22 травня 2003 року, умови надання правової охорони визначаються законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Абзацом 2 п.3 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

За приписами абзацу 3 пункту 4.3.2.4 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 року № 116 (у редакції наказу Держпатенту України від 20 вересня 1997 року № 72), позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.

Абзацом 3 п. 3 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» передбачено, що не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема, знаками, визнаними добре відомими відповідно до ст.6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності

Відповідно до п.(1) ст.6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності «Країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти чи визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями, цієї Конвенції,, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним».

Знак ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України № НОМЕР_22 був зареєстрований 17 травня 2004 року для товарів 33 класу МКТП: «вина», а також послуг 35 класу МКТП «імпортно-експортні агентства, сприяння продажеві» (дата подання заявки 20 червня 2003 року). Знак ІНФОРМАЦІЯ_1 за свідоцтвом України № НОМЕР_12 був зареєстрований 27 лютого 2012 року ( дата подання заявки 11 жовтня 2010 року).

Власниками свідоцтва України № НОМЕР_22 до 10 листопада 2014 року було ВАТ «Харчовик», а з 10 листопада 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, власниками свідоцтва України № НОМЕР_12 було ВАТ «Харчовик», а з 27 жовтня 2014 року - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Рішенням Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 19 грудня 2016 року, затвердженого Наказом Державної служби інтелектуальної власності України № 03-4 від 11 січня 2017 року, визнано знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим в Україні відносно позивачів ПрАТ «Харчовик», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для товарів 33 класу МКТП «Вина; шампанське (вина ігристі); коньяк (бренді)» станом на 31 грудня 2014 року.

Знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) за свідоцтвом України № НОМЕР_13 був зареєстрований 12 липня 2010 року (дата подання заявки 17 вересня 2008 року).: знак ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) за свідоцтвом України № НОМЕР_14 був зареєстрований 12 липня 2010 року (дата подання заявки 17 вересня 2008 року); знак ІНФОРМАЦІЯ_10) за свідоцтвом України № НОМЕР_15 був зареєстрований 27 лютого 2012 року ( дата подання заявки 1 березня 2011 року); знак ІНФОРМАЦІЯ_11) за свідоцтвом України № НОМЕР_16 був зареєстрований 27 лютого 2012 року (дата подання заявки 1 березня 2011 року); знак ІНФОРМАЦІЯ_12) за свідоцтвом України № НОМЕР_17 був зареєстрований 27 лютого 2012 року (дата подання заявки 1 березня 2011 року); знак ІНФОРМАЦІЯ_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1) за свідоцтвом України № НОМЕР_18 був зареєстрований 26 березня 2012 року (дата подання заявки - 1 березня 2011 року); знак ІНФОРМАЦІЯ_8 (ІНФОРМАЦІЯ_13) за свідоцтвом України № НОМЕР_19 був зареєстрований 26 березня 2012 року ( дата подання заявки 1 березня 2011 року); знак ІНФОРМАЦІЯ_9 за свідоцтвом України № НОМЕР_20 був зареєстрований 10 січня 2013 року ( дата подання заявки 25 жовтня 2011 року).

Власником свідоцтв України №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 є ПрАТ «Болградський виноробний завод».

Отже, знаки для товарів 33 класу МКТП за свідоцтвами України № НОМЕР_22 та № НОМЕР_12, власниками яких є позивачі, заявлені на реєстрацію в Україні та зареєстровані раніше, ніж знаки для товарів 33 класу МКТП за свідоцтвами України №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, власником яких є відповідач ПрАТ «Болградський виноробний завод».

Крім того, всі товари відносно яких зареєстровані знаки за свідоцтвами України, власником яких є ПрАТ «Болградський виноробний завод», є спорідненими та тотожними з товарами, відносно яких зареєстровані свідоцтва України, власником яких є позивачі (товари 33 класу МКТП «Вина; шампанське (вина ігристі); коньяк (бренді)»).

Згідно висновку № 105 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, який складено 12 червня 2017 року, та висновку № 203/17 додаткової комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, який складено 24 листопада 2017 року, в результаті проведених досліджень експерти дійшли одного висновку, що словесний елемент «ІНФОРМАЦІЯ_1» у складі знака для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_22 має самостійну розрізняльну здатність. Знаки для товарів і послуг за свідоцтвами №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_22, № НОМЕР_12 та добре відомим знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1». Використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 може вводити в оману щодо особи виробника.

Встановивши, що зареєстровані на ім'я ПрАТ «Болградський виноробний завод» знаки за свідоцтвами України №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_22, № НОМЕР_12, які позивачами заявлені на реєстрацію та зареєстровані раніше для таких самих товарів 33 класу МКТП, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що свідоцтва України №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 не відповідають умовам надання правової охорони, а тому підлягають визнанню недійсними.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що висновок експерта № 105 від 12 червня 2017 року отримано з порушенням процесуального порядку призначення судової експертизи, висновок експерта є неповним, неякісним, про що свідчить призначення судом першої інстанції 5 вересня 2017 року додаткової комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності, але при проведенні додаткової експертизи не було досліджено жодних додаткових матеріалів, а тому і цей висновок комісійної експертизи є неповним та неякісним, колегія суддів відхиляє, оскільки порушень норм процесуального права при призначенні судом першої інстанції експертиз не встановлено, висновки експертиз складені атестованими судовими експертами, які безпосередньо володіють спеціальними знаннями у сфері інтелектуальної власності, висновки комісійної експертизи від 24 листопада 2017 року повністю збігаються із висновком судової експертизи від 12 червня 2017 року, і такі висновки належними та допустимими доказами не спростовані.

Посилання апелянта на те, що при проведенні додаткової комісійної експертизи не були досліджені додаткові матеріали, а тому такий висновок є неналежним доказом, не заслуговують на увагу, оскільки метою проведення додаткової експертизи була необхідність проведення додаткових досліджень тих самих питань, що досліджувались при проведенні первинної експертизи ( п.1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки а призначення судових експертиз та експертних досліджень). Предметом дослідження при проведенні додаткової комісійної експертизи, яка була призначена за клопотанням представника ПрАТ ««Болградський виноробний завод», були документи, наявні в матеріалах справи.

Надані представником відповідача ПрАТ «Болградський виноробний завод» в судовому засіданні рецензії на висновок експерта № 105 від 12 червня 2017 року та висновок експертів № 203/17 від 24 листопада 2017 року, які складені патентним повіреним України, кандидатом юридичних наук ОСОБА_10, який не має кваліфікації судового експерта, не є допустимими доказами, оскільки такі рецензії виконані поза процедурою, передбаченою Порядком проведення рецензування висновків судових експертиз та висновків експертних досліджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 травня 2015 року № 775/5.

Крім того, колегія суддів вважає, що висновки ДП «Укрпатент» про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи від 23 січня 2012 року по заявці відповідача № m201103036, дата подання 1 березня 2011 року (т.2 а.с.41-42), від 4 жовтня 2012 року по заявці № m201116896, дата подання 25 жовтня 2011 року (т.2 а.с.57-58), від 23 січня 2012 року по заявці № m201103035, дата подання 1 березня 2011 року ( т.2 а.с.76-77), від 23 листопада 2011 року по заявці № m201103034, дата подання 1 березня 2011 року ( т.2 а.с.92-93), від 22 вересня 2011 року по заявці № m201103033, дата подання 1 березня 2011 року ( т.2 а.с. 108-109), від 23 листопада 2011 року по заявці № m201103032, дата подання 1 березня 2011 року ( т.2 а.с.118-119), від 3 березня 2010 року по заявці № m200817228, дата подання 17 вересня 2008 року ( т.2 а.с.131-132), від 3 березня 2010 року по заявці № m200817229, дата подання 17 вересня 2008 року (т.2 а.с.148-149), від 23 вересня 2016 року по заявці № m201116896, дата подання 25 жовтня 2011 року ( т.2 а.с.166-167) не спростовують висновків судових експертиз про те, що знаки за свідоцтвами України №№ НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № НОМЕР_22, № НОМЕР_12, що належать позивачам.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої цивільної справи, що знаходиться в провадженні Приморського районного суду міста Одеси, предметом розгляду якої є питання про скасування рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 19 грудня 2016 року про визнання знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим у відношенні позивачів, а також про скасування Наказу Державної служби інтелектуальної власності України «Про затвердження рішення Апеляційної палати» Державної служби інтелектуальної власності України від 11 січня 2017 року № 03-4, не заслуговують на увагу, оскільки суд першої інстанції при вирішенні клопотання дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, які б давали підстави вважати, що розгляд цієї справи є неможливими до розгляду справи у Приморському районному суді м.Одеси.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом першої інстанції були порушені процесуальні права відповідача, оскільки під час судового засідання 13 квітня 2017 року суд проігнорував клопотання представника ПрАТ «Болградський виноробний завод» про неможливість розгляду справи по суті та передчасно призначив експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, колегія суддів відхиляє, оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи, зокрема при вирішенні клопотань представників сторін.

З приводу доводів апеляційної скарги щодо не прийняття судом першої інстанції процесуального рішення з приводу поданого представником відповідача клопотання про застосування позовної давності слід зазначити наступне.

В судовому засіданні 19 липня 2017 року суд першої інстанції, вирішуючи клопотання представника ПрАТ «Болградський виноробний завод» про застосування позовної давності, протокольною ухвалою приєднав до матеріалів справи подане стороною відповідача клопотання. Питання застосування позовної давності підлягає вирішенню під час ухвалення рішення суду. Не зазначення у рішенні суду про не застосування позовної давності, про сплив якої заявлялося представником відповідача, не дає підстав для скасування рішення суду, оскільки ця обставина не призвела до неправильного вирішення справи.

Разом з тим, позовна давність у три роки не може бути застосована, оскільки про порушення своїх прав позивачі дізналися з моменту ухваленні Апеляційною палатою Державної служби інтелектуальної власності України рішення про визнання знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» добре відомим у відношенні позивачів у грудні 2016 року, а до суду за захистом своїх прав позивачі звернулися у березні 2017 року.

Отже, висновки суду підтверджені належними, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну оцінку відповідно до норм ЦПК України та є такими, що відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» - залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 26 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повна постанова складена 10 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Н.В.Поліщук

В.В.Соколова