Рішення № 76348551, 10.09.2018, Оболонський районний суд міста Києва

10.09.2018 Справа № 756/7423/18

Пр. № 2/756/4402/18

Ун. №756/7423/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 вересня 2018 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Васалатій К.А. розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

У червні 2018 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстровані відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3

Зі слів позивача, відповідачі тривалий час не проживають у вказаній квартирі, жодних витрат на утримання квартири не здійснюють, комунальні платежі не сплачують, однак залишаються бути зареєстрованими за адресою квартири. Реєстрація ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вказаній вище квартирі створює суттєві незручності в користуванні власністю ОСОБА_4 та тягне додаткові витрати на утримання житла. У зв'язку із цим, позивач просила визнати відповідачів, такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 274 ЦПК України, ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного провадження одноособово, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідачі про розгляд справи повідомлялися належним чином. Відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, копії відзиву та доданих до нього документів, суду не надали.

Третя особа про розгляд справи повідомлялася належним чином. Відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, копії відзиву та доданих до нього документів, суду не надала.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як з'ясував суд, позивач ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом Серії НМІ 565593 від 29.03.2018 року, витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 51281396 від 19.03.2018 року та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 117599347 від 19.03.2018 року.

За твердженням позивача в квартирі АДРЕСА_1 відповідачі зареєстровані ще до набуття нею права власності на квартиру.

Однак, вона як власник квартири позбавлена можливості вільно користуватися своєю власністю, оскільки реєстрація ОСОБА_2, ОСОБА_3, які насправді не проживають у вказаній квартирі є тягарем та тягне додаткові витрати на утримання житла.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, "Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним."

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 321 ЦК України зазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 383 ЦК України, власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Статтею 386 ЦК України визначено засади захисту права власності: Держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З позовної заяви вбачається, що відповідачі не мешкають в квартирі АДРЕСА_1 більше 6 місяців. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому відповідачами не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування позовних вимог.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином суд, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що зазначений позов необхідно задовольнити в повному обсязі, оскільки доказами доведено, що відповідачі не проживають в спірному жилому приміщенні понад шість місяців без поважних причин.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 02/02/2014 р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст. 71 ст. 116, 157, 191 ЖК України, ст. 405 ЦК України, ст. 12, 19, 42, 81, 89, 141, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позову ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування квартирою квартирі АДРЕСА_1.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування квартирою квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, суму сплаченого судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.А. Васалатій