Постанова № 76347582, 05.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/894/18Головуючий по 1 інстанції Категорія: 30 Фролов О.Л. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого - Василенко Л.І.

суддів: Бородійчука В.Г., Фетісової Т.Л.

секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Дружба» на рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 березня 2018 року (ухваленого під головуванням судді Фролова О.Л., дата складання повного тексту рішення не зазначена) у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Дружба» до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди (збитків),

в с т а н о в и в :

14 липня 2017 року СФГ «Дружба» звернулося в суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди (збитків).

Позовна заява мотивована тим, що 31 травня 2017 року було виявлено знищення належних СФГ «Дружба» посівів кукурудзи та соняшника, що розташовувалися на земельних ділянках, що перебувають в орендному користуванні у позивача, згідно укладених з власниками земельних ділянок договорів оренди землі.

При візуальному обстеженні було встановлено, що належні ОСОБА_3 вівці з'їли та затоптали в полі НОМЕР_1 близько 10,5 гектарів посіві соняшника та в полі НОМЕР_2 близько 25,2 гектарів посівів кукурудзи.

У результаті проведеної роботи було встановлено, що посіви рослин було знищено шляхом їх поїдання та затоптування вівцями, що підтверджується характерними слідами, наявними на земельних ділянках, а саме вираженими слідами копит та куликоподібними фекаліями.

У подальшому було встановлено що власником овець, які знищили належні СФГ «Дружба» посіви кукурудзи і соняшника, є ОСОБА_3.

Комісією Тальнівської районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам було затверджено суму затрат (збитків) у розмірі 507 783 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 507 783 грн. та понесені ним судові витрати.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 березня 2018 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що не знайшов підтвердження той факт, що шкода, яка завдана СФГ «Дружба», завдана саме з вини відповідача, оскільки жодного належного доказу, який би беззаперечно вказував, що вівці належать ОСОБА_3 суду не надано.

Крім того, зазначено про те, що до складу комісії з визначення та відшкодування збитків не було включено особу, яка має відшкодовувати збитки. Також в матеріалах справи відсутня постанова у справі про адміністративне порушення.

В апеляційній скарзі, поданій 04 травня 2018 року, СФГ «Дружба», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при дослідження доказів у справі не витребував оригінал розписки про передачу овець, а прийняв як доказ копію даної розписки. Також суд не встановив правову природу даної розписки та не звернув уваги на порушення чинного законодавства при її складанні, так як посадова особа органу місцевого самоврядування не може засвідчувати справжність підпису громадянина на документі, в якому стверджується право власності на майно. По факту підробки даної розписки органами поліції розпочато досудове розслідування.

У відзиві на апеляційну скаргу, поданому 05 вересня 2018 року, представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу СФГ «Дружба» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Зазначив, що відповідач ніякого відношення до худоби причетної до знищення посівів та, відповідно, спричинення шкоди позивачу немає, оскільки вівці йому не належать. Додатковим підтвердженням цього є довідка Павлівської сільської ради за № 216 від 27.08.2018 року згідно якої на території села Павлівка Перша, згідно по господарського обліку із 01.01.2016 року по даний час сільськогосподарських тварин, а саме овець, не числиться.

Оскаржуване рішення суду ухвалене у відповідності до норм матеріального і процесуального права та фактичних обставин справи.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача - адвоката ОСОБА_5, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, та взявши до уваги докази, що наявні матеріалах справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає даним вимогам закону.

За наслідками вирішення спору, апеляційним судом встановлені наступні обставини.

Так, з Акту обстеження місця події від 31.05.2017 року, складеного у присутності п'яти працівників СФГ «Дружба», вбачається, що при візуальному обстежені земельних ділянок, які перебувають в оренді СФГ «Дружба», виявлено, що вівці шляхом поїдання та затоптування, знищили посіви соняшника та кукурудзи, зокрема, в полі НОМЕР_1 площею близько 10,5 гектарів посіві соняшника та в полі НОМЕР_2 площею близько 25,2 гектарів посівів кукурудзи. (т. 1 а.с. 9 - 11)

В Акті зазначено про те, що відразу після виявлення знищення посівів було викликано працівників поліції, які прибувши на місце події здійснили фіксування та протоколювання знищених посівів. Також працівники поліції опитали особу, яка здійснювала нагляд за вівцями, а саме ОСОБА_7, який не зміг ґрунтовно пояснити чому вівці випасалися на полях НОМЕР_1 та НОМЕР_2 СФГ «Дружба». На запитання кому належать вівці повідомив, що він за ними наглядає, а власником є ОСОБА_8 Крім того, під час огляду місця події, близько 16 год. було здійснено дзвінок до власника отари овець - ОСОБА_3 з проханням прибути для здійснення огляду, проте останній не з'явився.

31 травня 2017 року голова СФГ «Дружба» ОСОБА_9 звернувся до Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління поліції у Черкаській області з клопотанням про притягнення до відповідальності особи, що допустила знищення майна господарства та завдала значних збитків, а саме власника отари овець кількістю близько ста голів гр. ОСОБА_10. (т. 1 а.с.8)

Отже у офіційному зверненні до поліції заявником було зазначено конкретну особу, яку, на переконання заявника, необхідно притягнути до відповідальності за заподіяну господарству шкоду.

Зі змісту протоколу НОМЕР_1 засідання комісії з обстеження місця знищення посівів кукурудзи та соняшника належних СФГ «Дружба», встановлення фактів та складання відповідних документів, створеної на підставі наказу СФГ «Дружба» від 01.06.2017 року, вбачається, що комісія ухвалила, зокрема, залучити до участі у роботі комісії уповноважених представників Тальнівської райдержадміністрації, Управління агропромислового та економічного розвитку Тальнівської райдержадміністрації, Павлівської сільської ради, ТОВ «Земельно-кадастрове бюро» та ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 14 - 16)

Актами комісії з обстеження місця знищення посівів, встановлення фактів та складання відповідних документів датованими 01 та 02 червня 2017 року підтверджено факт здійснення телефонних дзвінків за номером НОМЕР_3 до власника отари овець - ОСОБА_3 та озвучення останньому прохання бути присутнім з 14 год. 20 хв. 02.06.2017 року на земельних ділянках у полях НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташовані в межах населеного пункту в адміністративних межах Павлівської сільської ради, для прийняття безпосередньої участі в обстеженні та обмірі земельних ділянок, на яких вівцями було знищено посіви кукурудзи та соняшника. При цьому, зазначено, що в ході телефонної розмови ОСОБА_3 повідомив, що на даний момент знаходиться за межами Черкаської області, а тому не може прийняти участь у роботі комісії (т. 1 а. с. 17, 18)

Таким чином наведені акти стверджують обізнаність ОСОБА_3 як з фактом заподіяння шкоди, так і з фактом проведення створеною комісією обстеження та обміру земельних ділянок, на яких тваринами були знищені посіви сільськогосподарських культур.

2 червня 2017 року голова СФГ «Дружба» ОСОБА_9 звернувся до Тальнівської районної державної адміністрації з клопотанням провести засідання Комісії РДА для визначення та відшкодування збитків, розглянути на Комісії питання затвердження збитків завданих СФГ «Дружба» неправомірними діями ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 13)

У відповідності до Акту обстеження та обміру знищених посівів від 02 червня 2017 року за участі членів комісії СФГ «Дружба» в присутності уповноважених представників: Управління агропромислового та економічного розвитку Тальнівської райдержадміністрації, Павлівської сільської ради, землевпорядної організації ТОВ «Земельно-кадастрове бюро», за відсутності ОСОБА_3, який до участі в роботі комісії був запрошений шляхом проведення з ним телефонних розмов за номером НОМЕР_3, які відбулися 01.06.2016 року та 02.06.2017 року, та в ході телефонної розмови повідомив, що знаходиться за межами Черкаської області, а тому не може прийняти участь у роботі комісії, уповноваженого представника не надав, про що зазначено в акті, в ході детального огляду земельних ділянок приватної форми власності, які перебувають на правах оренди у користуванні СВГ «Дружба» й знаходяться за межами населеного пункту в адміністративних межах Павлівської сільської ради поля НОМЕР_1 та поля НОМЕР_2, було встановлено, що знищення належних господарству рослин посівів кукурудзи і соняшника було здійснено шляхом їх поїдання та затоптування вівцями. Це підтверджується характерними слідами, наявними на земельних ділянках, а саме вираженими слідами копит та кулькоподібними фекаліями, що залишила після себе отара овець, залишками згризених рослин кукурудзи та соняшника.

Розмір земельної ділянки, на якій було знищено посіви соняшника в полі НОМЕР_1, складається з трьох земельних ділянок площами - 7,8895 га, 1,8807 га, та 0,8124 га, загальною площею 10,5826 га та земельної ділянки, на якій було знищено посіви кукурудзи в полі НОМЕР_2 - 25,2266 га.

Приведені заміри здійснено сертифікованим інженером землевпорядником Нещадимом О.Н. та техніками землевпорядниками Гладченком С.І. і Ярошенком О.А. за допомогою тахеометру електронного GTS 303, заводський № CL 1577 виробник «Торсоn» Японія (свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки № 8453 чинне до 27.12.2017 року). Також проводилася фото та відео фіксування за допомогою пристрою Redmi Samsung Galaxy JI 2016.

ОСОБА_3 до часу завершення комісією обстеження та обміру не з'явився. (т. 1 а.с. 32 - 34)

Згідно до Висновку інспектора СРПП № 3 Тальнівського відділення поліції старшого лейтенанта поліції Підгірного Р.В. від 06.06.2017 року по зверненню агронома СФГ «Дружба» ОСОБА_15, перевірку по даному зверненню закінчено, факти наведені в зверненні знайшли своє підтвердження повністю, копію матеріалів направлено для розгляду у відповідності до ст. 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення для прийняття рішення по суті.

При цьому в даному висновку, у якості встановлених обставин, зазначено про те, що неподалік від полів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 знаходиться отара овець належних гр. ОСОБА_3 За вказаними вівцями доглядає громадянин Арменії ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який тимчасово проживає в с. Павлівка Перша у гр. ОСОБА_3 ОСОБА_7 пояснив, що вівці є власністю гр. ОСОБА_3, а він за усною домовленістю допомагає їх йому випасати. Дійсно вівці виходять на засіяні поля, які розташовані поблизу пасовища, так як їх близько 100 голів він не встигає за ними доглядати.

У ході перевірки було встановлено, що кошара, в якій утримується отара овець, розташована на земельній ділянці, яка перебуває в оренді гр. ОСОБА_17 Факт належності отари овець ОСОБА_3 підтвердив представник ОСОБА_17 за довіреністю ОСОБА_18 ОСОБА_18 також пояснив, що протягом останніх років неодноразово звертався до ОСОБА_3 з проханням забрати належні йому вівці з орендованих земель, дані звернення були проігноровані. Пояснення у ОСОБА_3 не відбирались у зв'язку з відсутністю за місцем проживання. (т. 1 а.с. 39)

Листом Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області від 07.06.2017 року № 3949/58/01-17 гр. ОСОБА_9 було направлено приведений висновок про результати розгляду заяви та повідомлено про те, що у зв'язку з тим, що подія за фактом знищення сільськогосподарських культур не містить ознак вчинення кримінального правопорушення та дані відносини відносяться до цивільно-правових і вирішуються або ж по взаємній домовленості, або в судовому порядку, рішення прийнято у відповідності до Закону України «Про звернення громадян». (т. 1 а.с. 38)

Копія приведеного Висновку поліції 09.06.2017 року головою СФГ «Дружба» була направлена до Павлівської сільської ради. (т. 1 а.с. 44 - 46)

На запит СФГ «Дружба», листом від 15.09.2017 року за № 236, головою Павлівської сільської ради надано відповідь про те, що матеріали справи ЖЕО № 1226 від 31.05.2017 року, складені працівниками Тальнівського відділення поліції щодо потрави посивів на полях СФГ «Дружба» було надано Павлівській сільській раді 23.08.2017 року, що відповідно до статей 247 та 38 КУпАП унеможливлює складання протоколу та накладення адміністративного стягнення, у зв'язку із закінченням строків. (т. 1 а.с. 109)

Згідно відповіді начальника Черкаського управління департаменту внутрішньої безпеки національної поліції України від 02.10.2017 року № П - 141/42 - 23/01 наданої директору СФГ «Дружба», відносно самоусунення працівників Тальнівського відділення поліції від виконання своїх посадових обов'язків внаслідок чого особа, яка вчинила адміністративне правопорушення не була притягнута до адміністративної відповідальності, за результатами перевірки було підготовлено та направлено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників зазначеного відділення поліції. (т. 1 а.с. 111)

Комісією Тальнівської районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам згідно Акту від 16.06.2017 року та протоколів № 2 від 12.06.2017 року та № 3 від 16.06.2017 року було підтверджено суму затрат (збитків) у розмірі 507 783 грн. (т. 1 а.с.48-51)

У свою чергу, заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 було надано суду світлокопію розписки від 16 грудня 2016 року, яка засвідчує те, що ОСОБА_7 прийняв 50 (п'ятдесят) голів овець різного віку від ОСОБА_3 з подальшим правом на них володіння, користування та розпорядження на свій розсуд. У приведеній розписці зазначено про те, що дана передача була проведена в присутності депутата Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області ОСОБА_19

Встановлення особи та справжності підпису гр. ОСОБА_19 у даній розписці було засвідчено секретарем Павлівської сільської ради та її виконавчого комітету, ОСОБА_20 16 грудня 2016 року. Зареєстровано в реєстрі за № 42 (т. 1 а.с.85).

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав і інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком.

Таким чином, відповідно до вимог статті 1166 ЦК України на позивача покладено обов'язок доказати наявність заподіяної йому шкоди та її розмір, а відповідач в даних правовідносинах може бути звільнений від цивільно-правової відповідальності лише при доведеності ним обставин, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно до статті 152 Земельного кодексу України, зокрема, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування заподіяних збитків, а пунктом «д» статті 156 Земельного кодексу України передбачено відшкодування власникам землі та іншим землекористувачам збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з пунктом 1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи, згідно з пунктом 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад, до складу яких включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Водночас частиною 4 статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»визначено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Оскільки даний спір стосується заподіяння шкоди тваринами, а саме вівцями, врахуванню при його розгляді також підлягає і наступне.

Згідно до Наказу/Положення, Міністерства аграрної політики, від 31.12.2004, № 498 «Про запровадження ідентифікації та реєстрації овець і кіз», чинного на час виникнення спірних правовідносин, запроваджено обов'язкову ідентифікацію та реєстрацію овець і кіз.

Зокрема пунктом 4 Наказу визначено, що, починаючи з 1 січня 2006 року, переміщення овець і кіз з господарства в господарство, реалізація та забій тварин на м'ясо здійснюється за умови, що тварина ідентифікована і зареєстрована в установленому порядку, та за наявності реєстраційного свідоцтва овець/кіз.

Пунктом 1.2. Положення про ідентифікацію та реєстрацію овець і кіз, затвердженого наказом № 498 від 31.12.2004 року, визначено, що воно є обов'язковим для виконання всіма юридичними та фізичними особами, що є власниками тварин, займаються їх розведенням, утриманням, торгівлею, транспортуванням, проводять забій, утилізацію тварин, здійснюють ветеринарний контроль, надають сервісні послуги у сфері тваринництва та проводять виставки з участю тварин.

За пунктом 1.3. Положення ідентифікації та реєстрації підлягають усі вівці і кози, що розводяться та утримуються на території України.

Пункт 1.5. Положення визначає поняття, що вживаються у ньому, та їх значення, зокрема, що тварина це будь-яка тварина виду овечих та кіз; власник - будь-яка юридична чи фізична особа, яка володіє, користується та розпоряджається тваринами; утримувач - будь-яка юридична чи фізична особа, яка постійно або тимчасово володіє, користується та несе відповідальність за тварин на підставі повноважень наданих власником; фізична особа - власник/утримувач - несуб'єкт підприємницької діяльності; стадо - група тварин одного виду, яка складається з різних статей.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 16.04.2004, № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК, статті 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Розмір шкоди, заподіяної пошкодженням посівів і насаджень при прокладенні шляхів, трубопроводів та проведенні розвідувальних, бурових, будівельних робіт, псуванням і забрудненням сільськогосподарських та інших земель, іншими порушеннями земельного законодавства, визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до приведення землі у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням, або до повернення самовільно зайнятої ділянки.

Зокрема, при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом третім вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в суді не знайшов свого підтвердження той факт, що шкода, яка завдана СФГ «Дружба» завдана саме з вини відповідача, оскільки за висновками суду жодного належного доказу, який би беззаперечно вказував, що вівці належать ОСОБА_3 суду не надано. Факт належності овець, які знищили посіви відповідачу, спростовується як самим відповідачем так і матеріалами справи, а саме розпискою від від 16 грудня 2016 року.

За приведених доказів, колегія суддів не погоджується з даними висновками та вважає, доведеним факт належності овець, які заподіяли майнову шкоду позивачу, ОСОБА_3

Так, саме надана відповідачем суду розписка засвідчує той факт, що 50 голів овець різного віку, що знаходилися в фермі по АДРЕСА_1 дійсно належали ОСОБА_3, що він засвідчив власноручним підписом, та свідчить про намагання уникнути відповідальності.

Разом з тим, дана розписка не може засвідчувати набуття ОСОБА_7 права власності (володіння, користування та розпорядження) на зазначених в ній овець, так як у відповідності до пунктів 4.1., 4.2., 4.3. Наказу Мінюсту № 3306/5 від 11.11.2011 року «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування» посадова особа органу місцевого самоврядування засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню; посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою; посадова особа органу місцевого самоврядування не може засвідчувати справжність підпису громадянина на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (дата народження, смерті, укладення шлюбу, наявність хвороби, інвалідності, право власності на майно тощо).

Водночас факт передачі овець, згідно до приведеної розписки, ОСОБА_7 спростовується і приведеними вище доказами, а саме Висновком інспектора СРПП № 3 Тальнівського відділення поліції старшого лейтенанта поліції Підгірного Р.В. від 06.06.2017 року в якому зафіксовані пояснення ОСОБА_7, надані працівнику поліції під час проведення перевірки.

Що до часу складання розписки та засвідчення справжності підпису депутата Павлівської сільської ради ОСОБА_19 на ній секретарем сільської ради ОСОБА_20 слід враховувати наступне.

Так, будучи допитаною в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_20 пояснила, що фактично засвідчувала підпис ОСОБА_19 від 16 грудня 2016 року в червні 2017 року, в наслідок погроз голови сільської ради ОСОБА_25. щодо залишення її без роботи. При цьому був присутній ОСОБА_3, ОСОБА_19, чий підпис посвідчувався, не було.

У відповідності до пояснень ОСОБА_19 від 23.11.2017 року, наданих працівнику поліції УЗЕ в Черкаській області ДЗЕ НП України, за проханням ОСОБА_3 він засвідчував своїм підписом розписку, але реєстрацію нотаріальних дій в сільській раді здійснювалась без його присутності. (т. 1 а.с. 143 зворотна сторона)

Даючи пояснення 23.11.2017 року працівнику поліції УЗЕ в Черкаській області ДЗЕ НП України ОСОБА_25. зазначила про те, що дані вівці знаходилися в господарстві по АДРЕСА_2, які належали ОСОБА_3 і його родині. Де знаходяться вівці на час опитування інформацією не володіє.

По факту підроблення працівниками Павлівської сільської ради розписки було розпочате досудове розслідування та відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄДР. (т. 1 а.с. 138)

Разом з тим, представником відповідача адвокатом ОСОБА_5 до відзиву на апеляційну скаргу долучено довідку від 17.08.2018 року за № 216, видану Павлівською сільською радою Черкаської області за підписом сільського голови ОСОБА_22 та секретаря ОСОБА_24, про те, що на території с. Павлівка Перша Тальнівського району Черкаської області, згідно по господарського обліку із 01.01.2016 року по даний час, сільськогосподарських тварин, а саме овець, не числиться.

Дана довідка суперечить встановленим судом обставинам, хоча саме на місцеві ради покладено обов'язок щодо ведення погосподарського обліку особистих селянських господарств за визначеними формами первинної облікової документації (Наказ|Інструкція, Держкомстат, від 08.12.2010, № 491 «Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах»).

Суд першої інстанції критично оцінив свідчення свідка ОСОБА_20, пославшись на їх неодноразову зміну та те, що вони спростовуються показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_19 та ОСОБА_25.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду та навпаки, за встановлених обставин, критично оцінює саме покази свідків ОСОБА_7, як особи яка здійснювала догляд за вівцями на час заподіяння шкоди та зазначений в розписці в якості особи отримавшої овець, ОСОБА_19, як особи яка в якості депутата сільської ради посвідчила передачу овець, та ОСОБА_25. - голови сільської ради.

Крім того, суд першої інстанції критично віднісся до посилань представника позивача на Висновок інспектора СРПП № 3 Тальнівського відділення поліції старшого лейтенанта поліції Підгірного Р.В. від 06.06.2017 року мотивуючи це тим, що відповідно до положень ст. 82 ЦПК України він не є обов'язковим для суду. Його постановлення не передбачено положеннями КПК України.

Колегія суддів не погоджується і з даними висновками суду першої інстанції вважаючи його належним доказом, так як приведений Висновок здійснено відповідно до ст. 40 Конституції України, ст. 15 ЗУ «Про звернення громадян», наказу МВС України від 10.10.2004 року № 1177 «Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організацій, їх особистого прийому в системі МВС України», про що в ньому і зазначено. Крім того, він затверджений начальником Тальнівського відділення Звенигородського відділу Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Матеріали справи містять відповідь надану начальником Тальнівського відділення поліції від 28.09.2017 року за № 7187/58/01-17 адвокату відповідача ОСОБА_6 про те, що Тальнівським відділенням поліції проводилася перевірка по факту знищення культур кукурудзи та соняшника вівцями, які зі слів пастуха ОСОБА_7 належали підприємцю ОСОБА_3 Перевірка з приводу належності кому-небудь овець, які знищили сільськогосподарські культури не проводилася, оскільки поліція перевіряла наявність, або відсутність події злочину, яка не була встановлена, та по факту перевірки був складений висновок. (т. 1 а.с.98)

Колегія суддів критично ставиться до наведеної відповіді начальника Тальнівського відділення поліції від 28.09.2017 року за № 7187/58/01-17, оскільки особисто перевірку він не проводив, проте затвердив висновок викладеним в ньому змістом. Крім того, як зазначалось, предметом перевірки було клопотання про притягнення до відповідальності особи, що допустила знищення майна господарства та завдала значних збитків, а саме власника отари овець кількістю близько ста голів гр. ОСОБА_3, а не перевірки факту знищення культур. Крім того, як встановлено судом, матеріали справи ЖЕО № 1226 від 31.05.2017 року, складені працівниками Тальнівського відділення поліції щодо потрави посивів на полях СФГ «Дружба» було надано Павлівській сільській раді 23.08.2017 року, для розгляду, проте не розглядались у зв'язку із закінченням строків.

У оскаржуваному рішенні суд першої інстанції правомірно вказав на те, що, у порушення вимог Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, до складу комісії не було включено, зокрема, громадянина, який буде відшкодовувати збитки.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, проте вважає, що, за встановлених обставин, дії райдержадміністрації щодо створення комісії та не включення до її складу особи, яка буде відшкодовувати збитки, як дії працівників поліції щодо невчасного направлення матеріалів перевірки для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності не можуть слугувати перешкодою для відновлення порушеного права позивача.

Крім того, врахуванню підлягає і те, що обґрунтовуючи свої вимоги в частині розміру заподіяної шкоди позивач послався саме на акт оформлений за результатами роботи комісій, затверджений органом, який її створив, долучивши його до позовної заяви, проте відповідач вказуючи на те, що наданий позивачем розрахунок заподіяної шкоди є необґрунтованим, його не оскаржив та не спростував у інший спосіб в межах вирішення даного спору.

У відповідності до пунктів 1 та 3 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладене приведені вимоги закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга СФГ «Дружба» підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, так як факт заподіяння шкоди СФГ «Дружба» в розмірі 507 783,63 грн., у наслідок пошкодження посівів сільськогосподарських культур, на орендованих позивачем земельних ділянках отарою овець, належною відповідачу, знайшов своє підтвердження в наданих позивачем суду доказах.

Згідно до частини 13 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 19 042,50 грн., які складаються зі сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду в розмірі 7 617 грн. та при подачі апеляційної скарги в розмірі 11 425,50 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Дружба» задовольнити.

Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 березня 2018 року скасувати.

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Дружба» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Селянського (фермерського) господарства «Дружба» 507 783 грн. в рахунок відшкодування заподіяних збитків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Селянського (фермерського) господарства «Дружба» судові витрати в розмірі 19 042,50 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2018 року.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді В.Г. Бородійчук

Т.Л. Фетісова