Постанова № 76346696, 06.09.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/24410/17

Провадження № 22-ц/792/1369/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Спірідонової Т.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

за участю учасників справи: представника апелянта - ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2018 року (суддя Мазурок О.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: Хмельницька районна державна адміністрація, управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, про визнання незаконними, скасування рішень та скасування державної реєстрації права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району, третя особа - Хмельницька районна державна адміністрація, про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_6, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що 5 листопада 2012 року розпорядженням Хмельницької РДА №2206/2012-р їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га, і на підставі цього розпорядження ліцензованою установою ПП «Діоріт Плюс 1» було розроблено та виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та на підставі поданих документів управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області було підтверджено законність даного проекту, а земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

25 лютого 2016 року рішенням сесії Лісовогринівецької сільської ради 1-го скликання було проведено розгляд її заяви та затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га та передано їй у власність зазначену земельну ділянку.

Під час подачі документів для реєстрації права власності на дану земельну ділянку стало відомо, що відведена позивачу земельна ділянка передана у власність іншій особі, а саме 14 грудня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби проведена державна реєстрація права власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,10 га, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради, що призначена для індивідуального садівництва, якій присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1.

Право власності ОСОБА_7 набула на підставі рішення сесії Лісовогринівецької сільської ради, що на думку позивача є незаконним.

У зв'язку з цим позивач просила суд скасувати рішення Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про надання дозволу ОСОБА_7 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,10 га, та рішення сесії Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання її у власність ОСОБА_7, площею 0,10 га кадастровий номер НОМЕР_1 із земель комунальної власності (категорія земель сільськогосподарського призначення) для ведення індивідуального садівництва, розташованої у с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області.

У січні 2018 року до суду звернулась ОСОБА_7 із зустрічним позовом до ОСОБА_6, Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району, третя особа - Хмельницька районна державна адміністрація. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням 40-ої чергової сесії Лісовогринівецької сільської ради 6-го скликання від 30 жовтня 2015 року за №124 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,1000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та передано у власність цю земельну ділянку ОСОБА_7

З первісного позову та доданих до нього матеріалів стало відомо, що 5 листопада 2012 року Хмельницька РДА видала розпорядження за №2206/2012, згідно із яким ОСОБА_6 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення) для ведення садівництва на території Лісовогринівецької сільської ради площею 0,12 га.

Згідно п.2 вищезазначеного розпорядження Хмельницької РДА від 5 листопада 2012 року, ОСОБА_6 повинна була подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для затвердження в райдержадміністрацію протягом одного року, тобто до 5 листопада 2013 року.

Відповідач-позивач ОСОБА_7 вважає, що рішення 6 сесії 1 скликання Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району від 26 лютого 2016 року №48 в частині затвердження ОСОБА_6 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га для ведення садівництва із земель комунальної власності (категорія земель сільськогосподарського призначення), що розташована с. Лісові Гринівці Хмельницького району на території Лісовогринівецької сільської ради, та передання в приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, є протиправним та просила визнати це рішення незаконним та скасувати.

Протокольною ухвалою від 19 лютого 2018 року до участі у справі в якості третьої особи залучено управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (а. с. 115-зворот).

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: Хмельницька районна державна адміністрація; управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання незаконними, скасування рішень та скасування державної реєстрації права власності відмовлено.

Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6, Лісовогринівецької сільської ради, третя особа - Хмельницька районна державна адміністрація про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення 6 сесії 1 скликання Лісовогринівецької сільської ради від 26 лютого 2016 року за №48 про затвердження громадянці ОСОБА_6 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га для ведення садівництва із земель комунальної власності (категорія земель сільськогосподарського призначення, що розташована с. Лісові Гринівці Хмельницького району на території Лісовогринівецької сільської ради) та передачу в приватну власність гр. ОСОБА_6 земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,1000 га для ведення садівництва із земель комунальної власності (категорія земель сільськогосподарського призначення, що розташована с. Лісові Гринівці Хмельницького району на території Лісовогринівецької сільської ради).

Стягнуто з ОСОБА_6 та Лісовогринівецької сільської ради по 320 гривень з кожного на користь ОСОБА_7 сплоченого судового збору.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги позивача-відповідача за первісним позовом про скасування рішень та скасування державної реєстрації права власності задовольнити, відмовивши відповідачу-позивачу за зустрічним позовом в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення сесії Лісовогринівецької сільської ради; здійснити розподіл судових витрат.

На думку апелянта вказане рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції допущено помилки при застосуванні законів у спірних правовідносинах, що виникли, судом неправильно застосовано законодавчі норми, якими регулюються відповідні процеси у суспільстві, та неправильно застосовано норми матеріального права.

Посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що 19 лютого 2015 року Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району, отримавши від позивача за первісним позовом ОСОБА_6 заяву, подану відповідно до ст. 118 ЗК України з додатками, зареєструвавши того ж дня за №56, підтверджує свою обізнаність у виготовленій технічній документації на відповідну земельну ділянку та її формування для заявника Держземагентством у Хмельницькому районі.

Тобто, як відмічає апелянт, відповідач Лісовогринівецька сільська рада не вирішила питання про право та обов'язки позивача ОСОБА_6 згідно поданої заяви, не прийнявши по ній рішення затвердила технічну документацію ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,1000 га із земель комунальної власності та передала останній відповідну земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 у власність, порушивши право позивача на означену сформовану для передачі їй у власність земельну ділянку.

За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції також не надав належної правової оцінки тим обставинам, що відповідна заява позивача ОСОБА_6, скерована до Лісовогринівецької сільської ради в порядку ст. 118 ЗК України, була розглянута після передачі її у власність іншій особі, що підтверджується відповіддю тієї ж сільської ради від 4 лютого 2016 року №84 за підписом сільського голови, що говорить про вибірковий підхід сільської ради до передачі у власність земельних ділянок комунальної форми власності.

Спірна земельна ділянка сформована як об'єкт цивільних прав на підставі розробленої для позивача ОСОБА_6 технічної документації із землеустрою та мала б бути передана безоплатно їй у власність відповідно до ст. 118 ЗК України.

Оскільки, як зазначає апелянт, в силу приписів ч. 1 ст. 18 ЗУ від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) земельна ділянка була сформована для подальшого її використання позивачем ОСОБА_6 та останній видано документи за результатами розгляду її заяви щодо формування земельної ділянки з відкриттям поземельної книги, а Лісовогринівецька сільська рада не припинила землекористування позивача ОСОБА_6 в порядку, передбаченому главою 22 ЗК України, та передала у власність відповідачу-позивачу ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, яка не була вільною, відтак, позовні вимоги ОСОБА_6 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Таким чином, незаконне набуття відповідачем-позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_7 права на земельну ділянку порушує права та законні інтереси позивача за первісним позовом ОСОБА_6, яка обрала судовий спосіб захисту своїх законних прав та інтересів.

Також апелянт підкреслює, що земельна ділянка може бути надана у власність громадянина лише в порядку, передбаченому чинним законодавством. При цьому земельна ділянка має бути вільною, тобто такою, що не перебуває у власності чи користуванні іншої особи. Надання громадянину в користування чи у власність земельної ділянки, що вже перебуває у власності або користуванні іншої особи, проводиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому земельним законодавством.

За наведених вище обставин та досліджених судом першої інстанції доказів позивач-відповідач за первісним позовом ОСОБА_6 набула першочергове право на отримання земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у власність перед ОСОБА_7

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить залишити рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2018 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилається на те, що 24 квітня 2013 року позивач ОСОБА_6 подала заяву ПП «Діоріт Плюс 1» з проханням виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому остання самовільно без будь-яких правових обґрунтувань змінила площу земельної ділянки і замість 0,12 га як було зазначено в розпорядженні Хмельницької РДА вказала іншу площу - 0,10 га. ПП «Діоріт Плюс 1» виготовило проект землеустрою в 2013 році, при цьому на одному з етапів виготовлення цього проекту землеустрою було сформовано спірну земельну ділянку шляхом відкриття поземельної книги і 22 липня 2013 року присвоєно цій ділянці кадастровий номер НОМЕР_1. Проте, з невідомих причин ОСОБА_6 втратила інтерес щодо набуття прав власності на цю земельну ділянку, так як після виготовлення проекту землеустрою на цю землю в червні 2013 року і до лютого 2015 року позивач-відповідач не вчиняла жодних дій щодо подання цього проекту землеустрою до Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району або навіть щодо подання будь-яких заяв до будь-яких осіб щодо набуття прав власності на спірну земельну ділянку. Лише в лютому 2015 року, тобто більш ніж через рік спливу терміну, що був відведений для подачі проекту землеустрою, ОСОБА_6 склала заяву на ім'я Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району щодо затвердження проекту землеустрою. Як вважає відповідач-позивач ОСОБА_7, в будь-якому випадку Лісовогринівецька сільська рада не мала права в лютому 2015 року приймати рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_6 спірної земельної ділянки, яка на той момент вже вибула з прав власності та/або розпорядження Лісовогринівецької сільської ради.

Крім того, аргументом відзиву на апеляційну скаргу є те, що ОСОБА_6 після зміни власного прізвища в порушення приписів ЗУ «Про захист персональних даних» не повідомила розпорядника персональних даних, в даному випадку Лісовогринівецьку сільську раду Хмельницького району, про зміну свого прізвища, внаслідок чого рішення 6 сесії 1 скликання Лісовогринівецької сільської ради від 26 лютого 2016 року за №48 про передачу у приватну власність ОСОБА_6 в будь-якому випадку є протиправним, тому що на той день та вже була ОСОБА_6

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

За змістом ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян, провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації, державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням, органів виконавчої, влади, чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права, власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Ст. 118 Земельного кодексу України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень.

Також передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення - садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 5 листопада 2012 року розпорядженням Хмельницької РДА №2206/2012-р ОСОБА_6 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га, який слід подати для затвердження в райдержадміністрацію протягом одного року (а. с. 12).

6 березня 2013 року рішенням 15 сесії VI скликання Хмельницької районної ради № 39-15/2013 було змінено межі сіл Лісові Гринівці та Скаржинці Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та включено в межі села Лісові Гринівці Лісовогринівецької сільської ради 1182,3109 га земель, встановлено нові межі с. Лісові Гринівці - загальною площею 1726,5032 га (а. с. 114).

19 лютого 2015 року ОСОБА_6 подала до сесії Лісовогринівецької сільської ради заяву про затвердження проекту землеустрою щодо передачі у власність виділеної земельної ділянки, площею 0,1000 га (а. с. 13).

7 квітня 2015 року було внесено зміни в актовий запис про народження ОСОБА_6 та прізвище та ім'я після внесення змін стало ОСОБА_6 (а. с. 10-11).

В серпні 2015 року ОСОБА_7 подала до Лісовогринівецької сільської ради заяву про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (а.с. 32)

31 серпня 2015 року рішенням 39-ї чергової сесії Лісовогринівецької сільської ради 6-го скликання №70 ОСОБА_7 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 0,1000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) із земель комунальної власності (категорія земель сільськогосподарського призначення) для ведення індивідуального садівництва, що розташована в с. Лісові Гринівці Хмельницького району на території Лісовогринівецької сільської ради. Розроблену у встановленому порядку технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки подати на затвердження чергової сесії Лісовогринівецької сільської ради (а. с. 47).

30 жовтня 2015 року рішенням 40-ої чергової сесії Лісовогринівецької сільської ради 6-го скликання №124 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 0,1000 га із земель комунальної власності та передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,1000 га із земель комунальної власності (категорія земель сільськогосподарського призначення) для ведення індивідуального садівництва, що розташована в с. Лісові Гринівці Хмельницького району на території Лісовогринівецької сільської ради (а. с. 53).

14 грудня 2015 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку (а. с. 56). Дата державної реєстрації земельної ділянки 22 липня 2013 року (а. с. 57).

4 лютого 2016 року голова Лісовогринівецької сільської ради направив ОСОБА_6 відповідь на її заяву, в якій вказав, що її заява була розглянута на засіданні комісії з питань земельних відносин, природних ресурсів та екології 12.01.2016 року. Запропоновано їй подати повний пакет документів, а саме проект землеустрою на затвердження сесії (а. с. 13-зворот).

26 лютого 2016 року рішенням №48 сесії Лісовогринівецької сільської ради 1-го скликання було проведено розгляд заяви ОСОБА_6, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га та передано у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,1000 га із земель комунальної власності (категорія земель сільськогосподарського призначення) для ведення садівництва, що розташована в с. Лісові Гринівці Хмельницького району на території Лісовогринівецької сільської ради (а. с. 14).

Судом також встановлено, що приймаючи рішення №48 Лісовогринівецька сільська рада не врахувала того, що ОСОБА_6 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянок в термін, зазначений в розпорядженні Хмельницької РДА №2206/2012-р, для затвердження не подала.

Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення Лісовогринівецькою сільською радою не було враховано, що рішенням сесії Лісовогринівецької сільської ради №124 від 30 жовтня 2015 року вже було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,1000 га спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_7 а 14 грудня 2015 року відповідачу видано свідоцтво про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Задовольняючи позов, суд, врахувавши вище викладене, виходив з того, що рішення Лісовогринівецької сільської ради від 26 лютого 2016 року за №48 про затвердження громадянці ОСОБА_6 проекту землеустрою та передачу їй у приватну власність земельної ділянки є незаконним та підлягає скасуванню.

За висновками суду, підстави для скасування рішення Лісовогринівецької сільської ради №70 від 31 серпня 2015 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі» та рішення №124 від 30 жовтня 2015 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі» відсутні, у зв'язку з чим позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстраційної служби задоволенню не підлягає.

З таким висновком погоджується Апеляційний суд Хмельницької області.

Посилання апелянта, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що 19 лютого 2015 року Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району, отримавши від ОСОБА_6 заяву, подану відповідно до ст. 118 ЗК України з додатками, зареєструвавши її за №56, підтверджує свою обізнаність про виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку та її формування Держземагентством у Хмельницькому районі для заявника, і що Лісовогринівецька сільська рада не вирішила питання про право та обов'язки позивача ОСОБА_6 згідно поданої заяви, не прийнявши по ній рішення затвердила технічну документацію ОСОБА_7 на спірну земельну ділянку та передала її у власність, порушивши право позивача, спростовується матеріалами справи та оскаржуваним рішенням суду. В матеріалах справи міститься відповідь голови Лісовогринівецької сільської ради від 4 лютого 2016 року, направлену ОСОБА_6, в якій зазначено, що її заява була розглянута на засіданні комісії з питань земельних відносин, природних ресурсів та екології 12.01.2016 року. ОСОБА_6 запропоновано подати повний пакет документів, а саме проект землеустрою на затвердження сесії (а. с. 13-зворот).

Доводи апеляційної скарги про те, що незаконне набуття відповідачем-позивачем ОСОБА_7 права на земельну ділянку порушує права та законні інтереси позивача за первісним позовом ОСОБА_6, яка обрала судовий спосіб захисту своїх законних прав та інтересів, зводяться до переоцінки доказів та є лише незгодою апелянта з висновками суду.

Посилання апелянта на те, що вона набула першочергове право на отримання земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у власність перед ОСОБА_7, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки позивач-відповідач ОСОБА_6 протягом одного року (до 5 листопада 2013 року) проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для затвердження в райдержадміністрацію не подала, не дотримавшись п. 2 розпорядження Хмельницької РДА від 5 листопада 2012 року. Відкриття поземельної книги на земельну ділянку не свідчить про право власності особи на земельну ділянку.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Хмельницької області

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2018 року.

Судді: /підписи/ А.В. Купельський

Т.В. Спірідонова

Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом:

суддя Апеляційного суду

Хмельницької області А.В. Купельський

_______________

Головуючий у першій інстанції - Мазурок О.В. Категорія: 47

Доповідач - Купельський А.В.