Рішення № 76344536, 03.09.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/307/18

Провадження № 2-а/577/38/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

судді Кравченка В.О.

при секретарі Мирошниченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Конотопа в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №009656 від 09.01.2018 року, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_2, про притягнення до адмінвідповідальності за ст.188-5 КУпАП та призначення стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.

На обгрунтування вимог зазначив, що працює головним лісничим Державного підприємства «Конотопське лісове господарство». 24.11.2017 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_3 директору ДП «Конотопське лісове господарство» ОСОБА_4 винесено припис про усунення, у визначений строк, недоліків та порушень виявлених під час перевірки згідно акту №386 від 24.11.2017 року. Зокрема, п.9 вказаного документа приписано у строк до 01.01.2018 року - стрілецькі вежі, які розміщені на території РЛП «Сеймський» (кв.30 Новомутинського лісництва – 15 шт., урочище «Віризи» - 30 шт.) перенести за межі об»єкту ПЗФ (РЛП «Сеймський»). Листом від 05.01.2018 року відповідачу повідомлено, що п.9 Припису не може бути виконаний по причині того, що у кв.30 Новомутинського лісництва та урочищі «Вирізи», відповідно до бухгалтерського обліку та фактично, відсутні стрілецькі вежі, а наявні вежі для спостереження та обліку звірів, в першу чергу червонокнижного виду зубр європейський. Проте, державний інспектор з ОНПС ОСОБА_2 не взяв до уваги наведене і того ж дня склав відносно позивача адміністративний протокол, а 09.01.2018 року виніс постанову про притягнення до адмінвідповідальності за ст.188-5 КУпАП. Не погоджуючись з винесеною ОСОБА_5 ОСОБА_1 звернувся до суду.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_6 підтримав позов та просить його задовольнити, додавши, що у дні складання протоколу та винесення постанови на робочому місці був директор підприємства, якому і був адресований Припис, однак до відповідальності притягнутий головний лісничий ОСОБА_1, який за посадовою інструкцією виконує обов»язки директора лише у випадку відсутності останнього, в тому числі вибуття у відрядження, тимчасової непрацездатності, у разі закінчення контракту і виключно на підставі наказу про виконання обов»язків. Отже, ОСОБА_1 не був суб»єктом відповідальності.

Відповідач ОСОБА_7 екологічна інспекція у Сумській області подала відзив, у якому позов не визнали та зазначили, що на порушення ст.9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» виявлені під час перевірки стрілецькі вежі перебувають на території об»єкту природно-заповідного фонду «Сеймський». Крім того, звертають увагу на відсутність жодного заперечення під час підпису акта перевірки з боку посадових осіб ДП «Конотопський лісгосп», а тому вважають, що притягнення до відповідальності позивача за невиконання законного припису є правомірним. Справу просять розглядати без участі їх представника (а.с.30-31).

Суд, вислухавши доводи позивача, дослідивши представлені докази приходить до переконання про задоволення позову виходячи із такого.

Відповідно до ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

За приписом ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За положенням статей 75, 76, 77 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення №009656 від 09.01.2018 року, винесеної державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_2, що є предметом судової перевірки, головний лісничий ДП «Конотопське лісове господарство» ОСОБА_1 не виконав припису №2386 від 24.11.2017 року по акту планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.11.2017 року стосовно перенесення стрілецьких веж (Новомутинське лісництво) за межі РЛП «Сеймський», чим порушив ст.20-2 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», вчинивши правопорушення передбачене ст.188-5 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. (а.с.16) (далі по тексту ОСОБА_5). ОСОБА_5 винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №009656 від 05.01.2018 року складеного тією ж посадовою особою (а.с.15).

Правомочність вказаної посадової особи на складання протоколу і винесення ОСОБА_5 підтверджена статтями 242-1, 255 КУпАП. Крім того, жодних зауважень щодо процесуальних порушень, зокрема недотримання прав позивача, позовні вимоги не містять і на це ОСОБА_1 не посилається.

Поняття адміністративного правопорушення визначено у ст. 9 КУпАП (далі по тексту Кодексу) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 188-5 Кодексу передбачена відповідальність, зокрема за невиконання законних приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у невиконанні саме законних приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів.

Суб'єкт адміністративного проступку є як громадяни, так і посадові особи, а суб'єктивна сторона - визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Отже, для притягнення особи до відповідальності за вказаною нормою в першу чергу необхідно довести факт законності припису та правомірне накладення стягнення на відповідальну особу.

За положенням ст.251 Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 Кодексу зазначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.280 Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписом ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У ч.3 ст.62 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що акт перевірки №386 від 24.11.2017 року підписаний директором ДП «Конотопське лісове господарство» ОСОБА_8 (а.с.8-11). Того ж дня на ім»я останнього винесений припис про усунення виявлених недоліків та порушень (а.с.12). Проте, протокол про вчинення правопорушення складений відносно головного лісничого ОСОБА_1, якому виконання припису не доводилось. Із довідки (а.с.164) вбачається, що у день складання протоколу, 05.01.2018 року, директор ДП «Конотопський лісгосп» ОСОБА_8 перебував на роботі, що унеможливлювало виконання обов»язків директора підприємства ОСОБА_1 відповідно до посадової інструкції. До того ж відсутній і певний наказ про це.

Отже, оскаржувана ОСОБА_5 винесена відносно не належного суб»єкта, що вказує на її незаконність.

Крім того, у п.9 Припису, невиконання якого інкримінується позивачу, зазначено про необхідність перенесення за межі об»єкту ПЗФ РЛП «Сеймський» стрілецьких веж, які розміщені на цій території (кв.30 Новомутинського лісництва – 15 шт., урочище «Вирізи» - 30 шт.).

Згідно листа ДП «Конотопський лісгосп», копію якого отримав інспектор Приходько І.О. перед складанням протоколу, начальнику державної екологічної інспекції у Сумській області ОСОБА_9 повідомлялось, що виконати п.9 Припису не можливо, тому як у кв.30 Новомутинського лісництва та урочищі «Вирізи», відповідно до бухгалтерського обліку та фактично, відсутні стрілецькі вежі, а наявні вежі для спостереження та обліку звірів, в першу чергу червонокнижного виду зубр європейський (а.с.13).

Із представлених позивачем доказів, копія яких направлена відповідачу для відома (а.с.47), зокрема актів приймання-передачі основних засобів та інвентарних карток обліку основних засобів, вбачається, що на балансі ДП «Конотопське лісове господарство» перебувають вежі для спостережень, а стрілецькі вежі відсутні (а.с.73-163).

Виникає питання за яким законодавчо визначеним критерієм відповідач дійшов висновку, що вежі, перенесення яких вимагалось у п.9 Припису, є саме стрілецькими для здійснення полювання, а не - для спостережень та обліку звіра на чому наполягає позивач.

Крім того, суд звертає увагу, що за положення ст.9 ч.2 Закону України «Про природно заповідний фонд України» на території та об»єктах природно-заповідного фонду може здійснюватися такий вид діяльності, як мисливство, але за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об»єктів природно-заповідного фонду.

Поняття «мисливство» визначено у ст.1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» це вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.

У Проекті організації території регіонального ландшафтного парку «Сеймський», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об»єктів, затвердженого рішенням сесії Сумської обласної ради від 27.04.2018 року, зазначено, що у господарській частині парку можуть здійснюватися наступні види використання природних ресурсів: рільництво, садівництво, городництво, сінокосіння, випасання худоби, заготівля ягід, грибів, лікарських рослин, рибальство, мисливство, в тому числі полювання згідно Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (а.с.59-72).

Отже, відповідач повинен був зазначити в акті перевірки та Припису переконливі обставини за яких здійснення мисливства, в тому числі полювання, на території ПЗФ РЛП «Сеймський» суперечить цільовому призначенню території та об»єктів природно-заповідного фонду.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку, що на території ПЗФ РЛП «Сеймський» полювання не заборонено, а тому перебування на ній веж, навіть стрілецьких для полювання, хоча таких на обліку ДП «Конотопський лісгосп» не значиться, не є протизаконним.

За таких обставин не можно погодитись з доводами про законність винесеного Припису і як наслідок притягнення позивача до відповідальності за невиконання п.9 цього Припису, що також є підставою для скасування оскаржуваної ОСОБА_5.

Керуючись: ст.ст. 286, 72-77, 271, 272 КАС України, ст.ст. 9, 188-5, 251, 252, 280 КпАП України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації: Сумська область Конотопський район с.Раки вул.Дружби, 6) задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №009656 від 09.01.2018 року, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області ОСОБА_2, про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.188-5 КУпАП та призначення стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Кравченко В. О.