Постанова № 76344086, 05.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 вересня 2018 року

м. Харків

справа № 641/9101/15-ц

провадження № 22ц/790/3372/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Огар І.Ю.,

імена (найменування сторін):

позивач - Кредитна спілка «Соколов»,

відповідач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки «Соколов» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року в складі судді Григор'єва Б.П.,

у с т а н о в и в:

В серпні 2015 Кредитна спілка «Соколов» (далі - КС «Соколов») звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що 20 травня 2009 року між КС «Соколов» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 198, відповідно до умов якого КС «Соколов» надала ОСОБА_2 кредит в розмірі 10 000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,5% на день за період, за який проценти не були сплачені достроково, та 20,00% на місяць, якщо проценти сплачуються достроково. В подальшому були укладені Додаткові угоди: від 20 квітня 2010 року, якою встановлено строк дії договору до 20 травня 2012 року, від 20 травня 2012 року, якою встановлено строк дії договору до 20 травня 2014 року.

02 червня 2015 року з метою забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором укладено Договір поруки, згідно з яким ОСОБА_1 поручилася перед КС «Соколов» за виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за Кредитним договором № 198 від 20 травня 2009 року.

ОСОБА_2 належним чином не виконав умови договору та порушив взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 258 600 грн. 00 коп., із розрахунку: 10 000 грн. 00 коп. (заборгованість за тілом кредиту) х 1,5% (розмір процентів відповідно до підпункту «а» пункту 5 кредитного договору х 1 796 (кількість днів прострочення з 20 червня 2009 року по 20 травня 2014 року) - 6 800 грн. 00 коп. (сума сплачених 24 липня 2009 року процентів згідно з підпунктом «а» пункту 5 кредитного договору) - 4 000 грн. 00 коп. (сума сплачених 28 жовтня 2009 року процентів згідно з підпунктом «а» пункту 5 кредитного договору). Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Соколов» суму заборгованості в розмірі 258 600 грн. 00 коп. в солідарному порядку.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року в задоволенні позову КС «Соколов» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шляхом направлення повідомлення від 05 серпня 2011 року ОСОБА_2 про дострокове повернення коштів у десятиденний строк позивач змінив умови кредитного договору. Про порушення свого права КС «Соколов» дізналася 20 листопада 2009 року, коли від ОСОБА_2 перестали надходити кошти на виконання умов кредитного договору. Однак з позовом КС «Соколов» звернулася 31 серпня 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

27 квітня 2018 року КС «Соколов» подала апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що строк дії кредитного договору уточнювався додатковими угодами, які ОСОБА_2 оскаржувались в судовому порядку. Оскільки Додатковою угодою до кредитного договору від 20 травня 2012 року встановлено строк дії договору до 20 травня 2014 року, а позов пред`явлено 31 серпня 2015 року, суд безпідставно застосував до спірних правовідносин строк позовної давності. При цьому СК «Соколов» не має права в односторонньому порядку змінювати строк виконання основного зобов`зання, а в повідомленні від 05 серпня 2011 року взагалі відсутнє посилання на дострокове повернення кредиту.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на відзив на апеляційну скаргу не скористались.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавец) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Матеріали справи свідчать, що 20 травня 2009 року між КС «Соколов» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 198, відповідно до умов якого КС «Соколов» надала ОСОБА_2 кредит в розмірі 10 000 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,5% на день за період, за який проценти не були сплачені достроково, та 20,00% на місяць, якщо проценти сплачуються достроково.

Відповідно до пунктів 5.1. , 5.2., 11 Кредитного договору від 20 травня 2009 року № 198 ОСОБА_2 зобов'язався виплачувати проценти не менше одного разу в два місяці по одній із процентних ставок згідно з пунктом 5 в повному обсязі. Сторони домовились, що заборгованість при оплаті процентів не повинна перевищувати більше 31% проценту від суми кредиту. У разі порушення боржником умов пунктів 5.1., 5.2. договору, боржник зобов'язаний виконати зобов'язання по договору, в тому числі достроково виконати зобов'язання по договору, у десятиденний термін з моменту цих порушень.

20 квітня 2010 року між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 та КС «Соколов» укладено Додаткову угоду, якою встановлено строк дії договору до 20 травня 2012 року.

05 серпня 2011 року КС «Соколов» направила ОСОБА_2 повідомлення про повернення в десятиденний термін кредиту у готівковій формі та сплати процетів у готівковій формі у повному обсязі відповідно до умов договору.

20 травня 2012 року між ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 та КС «Соколов» укладено Додаткову угоду, якою встановлено строк дії договору до 20 травня 2014 року

02 червня 2015 року з метою забезпечення зобов`язань за вказаним кредитним договором укладено Договір поруки, згідно з яким ОСОБА_1 поручилася перед КС «Соколов» за виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за Кредитним договором № 198 від 20 травня 2009 року.

Згідно з розрахунком, наданим КС «Соколов», заборгованість відповідача за кредитним договором становить суму в розмірі 258 600 грн. 00 коп. із розрахунку: 10 000 грн. 00 коп. (заборгованість за тілом кредиту) х 1,5% (розмір процентів відповідно до підпункту «а» пункту 5 кредитного договору х 1 796 (кількість днів прострочення з 20 червня 2009 року по 20 травня 2014 року) - 6 800 грн. 00 коп. (сума сплачених 24 липня 2009 року процентів згідно з підпунктом «а» пункту 5 кредитного договору) - 4 000 грн. 00 коп. (сума сплачених 28 жовтня 2009 року процентів згідно з підпунктом «а» пункту 5 кредитного договору).

З наданого КС «Соколов» розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 здійснив останні платежі 24 липня 2009 року в сумі 6 800 грн. 00 коп. та 28 жовтня 2009 року в сумі 4 000 грн. 00 коп.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, що є підставою для відмови в позові.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п.1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Соколов» залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 06 вересня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді А.І.Овсяннікова

О.Ю.Тичкова