Постанова № 76344011, 10.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/18842/17 Головуючий суддя І інстанції Ніколаєнко І. В.

Провадження № 22-ц/790/4371/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.,

суддів колегії: Бурлака І.В., Кіся П.В.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро Українина рішення Київського районного суду м.Харкова від 23 травня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив :

29 листопада 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та просивстягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 50419,44 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 08.07.2017 року в м. Харкові по вул. О.Гончара, 2, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ 21213, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та Skoda Superb, д/н НОМЕР_2, що був припаркований. Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2017 року винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_4 Після ДТП з'ясувалось, що ОСОБА_4 має статус учасника бойових дій.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники бойових дій звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від ДТП, винуватцем якої є зазначена особа, проводить МТСБУ у порядку, визначеному Законом. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 12384 від 02.08.2017 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Skoda Superb, д/н НОМЕР_2, становить 60 503,33 грн. Розмір відшкодування, яке здійснюється за рахунок коштів МТСБУ, відповідно до закону, зменшується на суму ПДВ. Отже, сума відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача складає 50 419,44 грн. Листом МТСБУ за № 3.1-05/18188 від 01.08.2017 року йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки у відношенні до транспортного засобу ВАЗ 21213, д/н НОМЕР_1, станом на дату ДТП був укладений поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/6989215, виданий ТДВ "Міжнародна СК".

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за заявою позивача залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити. Щодо заперечень відповідача з приводу того, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі інших видів страхування, вважає, що дане посилання є недоречним, оскільки вказана норма застосовується виключно за наявності договору саме з інших видів страхування (особисте страхування, майнове страхування), а не полісу обов'язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідно до поданої до суду заяви, розгляд справи просив проводити без його участі, в задоволенні позову відмовити. Відповідно до поданого до суду відзиву на позовну заяву та заперечень, посилались на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у ТДВ "Міжнародна страхова компанія", згідно укладеного договору страхування АК № 6989215. Зазначає, що МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі інших видів страхування.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 23 травня 2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі адвокат Чишинська А.В. просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог. При цьому посилалася на те, що суд першої інстанції не застосував пряму норму ч.3 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та не навів в мотивувальній частині рішення підстав її відхилення з посиланням на норми матеріального права.

Апеляційна скарга також мотивована тим, що цивільна правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_4 була застрахована у ТДВ «Міжнародна страхова компанія» згідно укладеного договору страхування серії АК № 6989215. Щодо посилання суду першої інстанції на статус відповідача ОСОБА_4 як учасника бойових дій, то відповідно до ст.41.3Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. В таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст та ціну позову, 50419 грн. 44 коп., без повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Від представника позивача ОСОБА_3-ОСОБА_7 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду є законним і обгрунтованим, а доводи скарги є безпідставними і необгрунтованими.

На підставі до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що особа, яка є винуватою у скоєнні ДТП, ОСОБА_4 є учасником бойових дій, внаслідок чого звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тому згідно до ч. 13.1 ст. 13, ч. 22.1 ст. 22, ч. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", завдану потерпілій особі шкоду зобов'язане відшкодовувати МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. При цьому суд зменшив суму відшкодування на розмір податку на додану вартість.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Статтею 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 цього Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю застрахованого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 979 ЦК України встановлено,що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Так за змістом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно до п.п., а, г п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі; особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

Пунктом 13.1. ст. 13 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" закріплено, що учасники бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Судом встановлено, що що 08.07.2017 р. о 13:30 год. в м. Харкові на вул. Олеся Гончара, 2, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21213, державний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Superb, державний номер НОМЕР_2, який був припаркований на паркові за адресою: м. Харків, вул. О.Гончара, 2, який в свою чергу, скоїв зіткнення з автомобілем марки Fiat Doblo, державний номер НОМЕР_3, внаслідок чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача Skoda Superb, д/н НОМЕР_2, завдані механічні пошкодження.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль Skoda Superb, д/н НОМЕР_2, 2015 р.в., на підставі права приватної власності належить ОСОБА_3

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з постановою Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2017 року, справа №640/11004/17, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і ця обставина відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦК України має преюдиціальне значення (а.с.8).

Згідно посвідчення серія НОМЕР_5 від 05.05.2017 року ОСОБА_4 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України (а.с.9).

Відповідно до листа МТСБУ № 3.1-05/18188 від 01.08.2017 року позивача ОСОБА_3 було повідомлено про те, що МТСБУ здійснює виплату відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобам, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах визначених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Згідно інформації, отриманої з централізованої бази даних МТСБУ, було встановлено, що по відношенню до транспортного засобу марки ВАЗ 21213 з державним номерним знаком НОМЕР_1 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АК/6989215, виданий страховою компанією ТДВ "Міжнародна СК". З огляду на це, ОСОБА_3 було запропоновано звернутись із заявою до вищезазначеної страхової компанії щодо відшкодування заподіяної шкоди (а.с. 21).

Відповідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 12384 від 02.08.2017 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Skoda Superb, д/н НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП (08.07.2017), становить 60 503,33 грн.

Встановлені судом обставини в доводах скарги не оскаржуються.

Відповідно до п. 3 ч. 1 сит. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать законі і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідності) третій особи, тобто у даному випадку позивачу.

Згідно ч. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частиною 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що сума страхового відшкодування зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Деліктне зобов'язання винної у скоєнні ДТП особи виникає з факту завдання шкоди (у даному випадку майнової внаслідок ДТП) і у загальному порядку генерального делікту покладається відповідно до вказаних норм ст. 1166, 1188 ЦК України на ОСОБА_4

Разом з тим, оскільки винна особа на підставі страхового полісу відповідно до ст. 979 ЦК України та згідно до вказаної норми ч. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" застрахувала свою цивільну відповідальність, саме вказаний договір є підставою для сплати страхового відшкодування.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що за змістом п.п. а, г ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, у тому числі з передбачених у пунктах 13.1 статті 13 цього Закону підстав, коли винна особа є учасником бойових дій, які особисто керують належними їм транспортними засобами, і які звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

У даній справі винна особа не скористалася своїм законним правом на звільнення від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України і уклала зі страховою компанією договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в інтересах потерпілої сторони, а тому в силу обов'язку виконання договору сторонами, ст. 629 ЦК України, обов'язок відшкодувати шкоду покладається на його страховика, який не був залучений до розгляду справи, а не МТСБУ, який може бути зобов'язаною особою лише у випадку як помилково визначив суд першої інстанції.

МТСБУ набуває обов'язку для сплати страхового відшкодування лише у випадку, якщо не було укладено договору страхування.

В іншому випадку, покладення обов'язку МТСБУ по сплаті страхового відшкодування за наявності договору страхування, суперечить визначеній у ст. 13 вказаного Закону України меті, з якою було введено вказану пільгу.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції повністю та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи наведене, у суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 141 ЦПК України наявні підстави для зміни розподілу судових витрат пов'язаних з апеляційним розглядом справи.

У відповідності до ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути суму сплаченого за подання апеляційної скарги судового збору в розмірі 2643 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 268, 367,368, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381, 382, 383, 384, 388-392 ЦПК України, та пунктом 8 частини першої Розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.Харкова від 23 травня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_6 виданий Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 29 березня 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати пов'язані із апеляційним переглядом справи у розмірі 2643 грн.00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 10 вересня 2018 року.

Головуючий В.Б.Яцина.

Судді І.В.Бурлака.

П.В.Кісь.