Постанова № 76343969, 04.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 639/9873/16-ц Головуючий суддя І інстанції Єрмоленко В. Б.

Провадження № 22-ц/790/3226/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори про право власності та інші речові права про приватну власність

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Кравченко О. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 639/9873/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, за апеляційною скаргою Харківської міської ради на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року, ухвалене у складі судді Єрмоленко В.Б., -

встановив:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, у зв'язку з чим відрилась спадщина, до складу якої увійшов належний померлому на підставі договору про безстрокове користування земельною ділянкою від 12 вересня 1955 року житловий будинок літ. «А-1» за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що він спадщину прийняв, оскільки у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу з відповідною заявою, але отримати свідоцтво про право на спадщину позбавлений можливості через те, що за вказаною адресою знаходяться два житлових будинка, право власності на один з яких зареєстровано за іншою особою, ОСОБА_1 просив визнати будинок літ. «А-1» загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею 46,5 кв.м., по АДРЕСА_1 самостійним об'єктом нерухомості, визнати за ним право власності на вказаний будинок в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з присвоєнням самостійної адреси.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею 46,5 кв.м., розташований по АДРЕСА_1. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року заяву Харківської міської ради про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник Харківської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування скарги зазначив, право власності на спірне нерухоме майно за померлим у встановленому законом порядку зареєстровано не було, у зв'язку з чим не може бути успадковане, крім того, на підставі договору від 09 вересня 1955 року ОСОБА_4 було надано у безстрокове користування для будівництва житлового будинку земельну ділянку АДРЕСА_2, а позовні вимоги заявлені щодо нерухомого майна, яке знаходиться за іншою адресою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Червонобаварської ради депутатів № 17 від 26 липня 1955 року ОСОБА_3 було виділено у безстрокове користування земельну ділянку площею 329 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, а 12 вересня 1955 року було укладено відповідний договір.

07 липня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шеметовою О.В. було посвідчено заповіт, відповідно до якого ОСОБА_3 заповів належне йому майно сину ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданою повторно відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 08 липня 2014 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку зі смертю батька позивача ОСОБА_3, відкрилась спадщина, до складу якої увійшов належний померлому житловий будинок літ. «А-1» по АДРЕСА_1, позивач у встановлений законом строк спадщину прийняв, але у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом відмовлено, а тому порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

При цьому відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За інформацією Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за адресою: АДРЕСА_1 станом на 31 грудня 2012 року зареєстровано права власності на два окремих житлових будинка. Право власності на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею - 46,5 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_3 в цілому згідно з договором про безстрокове користування земельною ділянкою від 12 вересня 1955 року № 5971. Другий житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 67,7 кв.м., житловою площею 53,5 кв.м., зареєстровано за ОСОБА_2 в цілому за договором купівлі-продажу, посвідченим 20 березня 2012 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л.Є.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ст. 1223 ЦК).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269 та ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як убачається із матеріалів справи позивач звернувся 16 вересня 2013 року до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ребрової І.С. із заявою про прийняття спадщини.

Встановивши, що право власності на житловий будинок літ. «А-1» загальною площею 96,4 кв.м., житловою площею-46,5 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку зареєстровано за ОСОБА_3, позивач у встановлений законом строк спадщину після смерті батька прийняв, але отримати відповідне свідоцтво можливості не має, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання за позивачем в порядку спадкування права власності на вказане нерухоме майно.

Доводи апеляційної скарги про те, що право власності на спірний будинок за померлим зареєстровано не було, а тому він не входить до складу спадщини, є безпідставними та такими , що спростовуються змістом вищевказаної довідки КП «ХМБТІ» від 21 вересня 2015 року.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 вересня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

О.Ю. Тичкова