Вирок № 76342806, 10.09.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5419/15-к

Номер провадження 1-кп/623/254/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Бобриш М.С.

прокурора Ємельянової М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міськрайонного суду кримінальне провадження № 1-кп/623/254/2018 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, розлученого, не працюючого, судимого:1) 02.10.1985 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 46-1 КК України (1960 року) строком на 2 роки; 2) 26.03.1986 року Борівським районним судом Харківської області за ст.ст. 140 ч. 2, 43 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі; 3) 17.05.1988 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст.ст. 215-3 ч. 2, 43 КК України (1960 року) до 2 років 11 місяців позбавлення волі; 4) 10.02.1993 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. З ст. 140 КК України (1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 5) 26.05.1997 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. З ст. 142 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі; 6) 02.10.2003 року Борівським районним судом Харківської області за ст. 309 ч. 2, 310 ч. 1, 311 ч. 1 КК України до З років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1 рік 6 місяців; 7) 24.01.2008 року Борівським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. З КК України до З років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1 рік; 8) 11.12.2008 року Борівським районним судом Харківської області за ст. 164 ч. 1 КК України до штрафу у 1700 грн.; 9) 26.01.2012 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 296 ч. 1 КК України до 3 років обмеження волі, 14.11.2012 Балаклійським районним судом Харківської області звільнений умовно- достроково на невідбутий строк у 08 місяців та 05 днів; судимість у встановленому законом порядку не знято та не погашено, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

-у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, 3 ст.185 КК України.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 09.12.2015, приблизно о 15 годині хвилин, знаходячись по вул. Жовтневій, 4 у м. Ізюм Харківської області, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, незаконно проник на частково огороджену територію ДУ «Харківській ОЛЦ МОЗУ», яка розташована за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Жовтнева, 4, де незаконно проник шляхом вільного доступу через незачинені двері до приміщення котельні, розташованій на вказаній території, де впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, таємно намагався здійснити заздалегідь заготовленою пилкою по металу, яку ОСОБА_1 приніс із собою, розпил металевої витяжної труби, до якої був приварений котел марки КСТ - 16, однак крадіжку не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки незаконні дії ОСОБА_3 були зупинені працівниками Ізюмського відділу поліції під час розпилу вищевказаної труби, привареної до вищевказаного котла, загальна вартість яких, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи і 127/18 від 28.07.2018, складає 3285, 94 грн., чим намагався спричинити матеріальну шкоди ДУ «Харківській ОЛЦ МОЗУ» на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні злочину визнав повністю, не заперечував факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаявся.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, яким не оспорюються фактичні обставини справи, кваліфікація кримінального правопорушення, суд у відповідності до засад кримінального провадження визначених у главі другій КПК України, забезпечуючи змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і доведеність перед судом їх переконливість передбаченими положеннями ст.22 КПК України, шляхом безпосереднього дослідження показань, речей і документів визначених положеннями ст.23 КПК України, розглядаючи кримінальне провадження на засадах публічності, диспозитивності, гласності та відкритості у відповідності до положень ст.ст.25 - 27 КПК України, з дотриманням положень ст.349 КПК України, щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, дослідивши всі докази надані, як стороною звинувачення, так і стороною захисту, враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини у інкримінованому кримінальному правопорушенні, з повідомленням про обставини вчинення, на підставі досліджених письмових доказів та матеріалів провадження, які в повній мірі узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, доходить висновку, про доведеність вини обвинуваченого.

Суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яка не була закінчена з причин, що не залежали від волі особи, яка не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для проведення злочину до кінця, вчинена повторно.

ОСОБА_1 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, судимий 1) 02.10.1985 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 46-1 КК України (1960 року) строком на 2 роки; 2) 26.03.1986 року Борівським районним судом Харківської області за ст.ст. 140 ч. 2, 43 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі; 3) 17.05.1988 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ст.ст. 215-3 ч. 2, 43 КК України (1960 року) до 2 років 11 місяців позбавлення волі; 4) 10.02.1993 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. З ст. 140 КК України (1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 5) 26.05.1997 року Ізюмським районним судом Харківської області за ч. З ст. 142 КК України (1960 року) до 6 років позбавлення волі; 6) 02.10.2003 року Борівським районним судом Харківської області за ст. 309 ч. 2, 310 ч. 1, 311 ч. 1 КК України до З років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1 рік 6 місяців; 7) 24.01.2008 року Борівським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. З КК України до З років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1 рік; 8) 11.12.2008 року Борівським районним судом Харківської області за ст. 164 ч. 1 КК України до штрафу у 1700 грн.; 9) 26.01.2012 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ст. 296 ч. 1 КК України до 3 років обмеження волі, 14.11.2012 Балаклійським районним судом Харківської області звільнений умовно- достроково на невідбутий строк у 08 місяців та 05 днів, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як високі та середні відповідно.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудного ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи наявність судимостей, висновок досудової доповіді, згідно якої, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як високі та середні відповідно, позицію представника потерпілого який просив суворо не карати обвинуваченого, суд дійшов висновку, що перевиховання обвинуваченого та виправлення можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.15, 3 ст.185 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк два роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт який накладено ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2018 року на речові докази та повернути їх власникам.

Стягнути з ОСОБА_1, судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №3127/18 від28.07.2018 року в сумі 300 грн., які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М.Герцов