Ухвала суду № 76342801, 10.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8978/14-к

н/п 1-кп/640/13/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Губської Я.В.

при секретарі - Балан Т.А.

за участю прокурора - Омельченко І.І.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 294 КК України,

кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 294, ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді вищезазначена кримінальна справа відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3,ОСОБА_2

В судове засідання в черговий раз не з*явився обвинувачений ОСОБА_7, при цьому повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, ніяких заяв, клопотань або доказів поважності причини неявки до суду не подав.

Судом поставлено на обговорення питання щодо можливості продовження розгляду справи за відсутності не з*явившегося обвинуваченого ОСОБА_7 та доцільність продовження запобіжного заходу в порядку ст. 331 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_2

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_2, вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вказує, що ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України (переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення) відносно ОСОБА_2 є доведеними та підтверджуються наявністю в матеріалах справи доказами, а саме що ОСОБА_2 вчинив тяжкі злочини в період іспитового строку, був звільнений під заставу під час розгляду справи, однак в подальшому також вчинив злочини та йому було змінено запобіжний захід на тримання під вартою, що є тими обставинами, які враховані судом та з метою їх запобігання і забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а інший запобіжний захід не здатний забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого.

З приводу неявки обвинуваченого ОСОБА_7 прокурор просить застосувати до нього привід та повторити запит до лікарняної установи щодо з*ясування наявності захворювання.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_5 заперечувала щодо клопотання прокурора відносно ОСОБА_2, просила змінити тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки ОСОБА_2 вже тривалий час перебуває під вартою, а стан здоров*я у нього погіршився. Стосовно приводу обвинуваченого ОСОБА_7 підтримала позицію прокурора, зазначаючи про те, що ОСОБА_7 зловживає своїми правами та виявляє неповагу до суду, оскільки не з*являється до суду та не надає доказів поважності причини неявки.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію свого захисника.

Інші обвинувачені, присутні в залі суду та адвокат ОСОБА_6 підтримали позицію захисту обвинуваченого ОСОБА_2, заперечуючи проти доводів прокурора, з приводу забезпечення явки ОСОБА_7 до суду приводом погодились з клопотанням прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного.

Згідно ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення та захисту в судовому засіданні про продовження та зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, судом розглядається питання доцільності продовження обвинуваченому тримання під вартою та суд оцінює сукупність обставин, передбачених в ст.ст. 177, 178 КПК України та приходить до висновку, що станом на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені вимогами п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України (переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення).

При вирішенні даного питання судом враховані всі обставини злочинів, які інкриміновані ОСОБА_2, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні злочинів, у вчиненні яких обвинувачується, кількість епізодів інкримінованих злочинів, в тому числі і в період іспитового строку, порушення умов застави після звільнення з СІЗО.

Також, судом враховані і строк перебування під вартою ОСОБА_2, його вік та соціальний статус, відсутність законних джерел доходу та постійного місця проживання. Станом на теперішній час даних щодо погіршення стану здоров*я ОСОБА_2 суду не надано, однак, судом повторно направляється запит до СІЗО з метою з*ясування стану здоров*я обвинуваченого та можливості його перебування під вартою за станом здоров*я.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд, дослідивши всі докази в обгрунтування клопотань вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.

Також, судом враховано про неможливість закінчити судовий розгляд з об*єктивних причин, оскільки не досліджені докази сторін по справі в повному обсязі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами, що і було оцінено в даному засіданні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Виходячи із приведених обставин, що оцінено у сукупності із тяжкістю інкримінованого злочину та тяжкістю ймовірного покарання, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України і підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Суд продовжує міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на наступні 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора та відхиляє клопотання сторони захисту про зміну на домашній арешт, як необґрунтоване та безпідставне.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченими обов’язків, передбачених КПК України - в сумі 140960 гр. (1762 гр. х 80 = 140960 гр.).

Стосовно клопотання прокурора про привід обвинуваченого ОСОБА_7, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у порядку, передбаченого главами 11 та 12 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 140 КПК України привод полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначеній в ухвалі час.

Вимогами ст. 144 КПК України передбачено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов’язків. Грошове стягнення накладається під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Згідно ст. 139 КПК України якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду. За злісне ухилення від явки свідок, потерпілий несе відповідальність, встановлену законом.

З огляду на викладене та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 неодноразово не з*явився в судове засідання та не надав відомості про поважність причини своєї неявки, що призводить до відкладення судового розгляду та неможливості його розгляду з дотриманням строків розгляду справи та захисту інтересів всіх осіб, в тому числі і тих, хто перебуває під вартою, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про здійснення приводу обвинуваченого ОСОБА_7 та накласти на обвинуваченого ОСОБА_7 грошове стягнення у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3524 грн.

Проведення судового засідання відкладається до 21.09.2018 року о 11-00 год.

Керуючись ст.ст. 4, 139, 177, 178, 182, 331, 325, 350, 369 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити без змін – у вигляді тримання під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу - до 09 листопада 2018 року.

Визначити ОСОБА_2 суму застави у розмірі 140960 (сто сорок тисяч дев*ятсот шістдесят ) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (Отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, Банк отримувача ДКС України Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249 Код банку отримувача ( МФО) 820172 Рахунок отримувача 37318098006674 Призначення платежу Застава, справа № _обвинувачений _(прізв., ініціали) платник _(прізв., ініціали) - до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: 1)прибувати до суду за першою вимогою; 2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

В задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 відмовити.

Направити запит до Харківського слідчого ізолятору № 27 щодо з*ясування стану здоров*я ОСОБА_2, звернень зі скаргами та лікуванням, і можливості його участі в судовому засіданні за станом здоров*я.

Накласти на обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3524 грн. на користь держави.

Копію ухвали направити для організації виконання в частині стягнення грошового стягнення.

Застосувати привід до обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Доставити обвинуваченого ОСОБА_7 в судове засідання до Київського районного суду м. Харкова 21 вересня 2018 року об 11-00 годині, попередивши про відповідальність за неявку до суду та можливі заходи у разі невиконання вимог суду.

Відкласти судове засідання на 21.09. 2018 року об 11-00 годині.

Виконання приводу покласти на орган, який закінчив досудове розслідування - СУ ГУМВС України в Харківській області. Контроль за виконанням покласти на прокурора, який приймає участь в судовому засіданні.

Зобов’язати орган досудового розслідування, за умови неможливості здійснення приводу, повідомити суд про причини невиконання та про застосовані заходи, спрямовані на його виконання в строк до наступного судового засідання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Роз'яснити ОСОБА_7 його право подати клопотання про скасування ухвали в частині накладання на нього грошового стягнення у разі наявності обґрунтованих підстав.

Суддя