Рішення № 76341468, 07.09.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1330/18

Провадження № 2/553/904/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.09.2018 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Остапченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", треті особи - Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вказує, що 29.06.2006 року між ним та Банком укладено кредитний договір № DNH4KP25170761, через складну ситуацію в країні виникла заборгованість за даним договором. 05.06.2013 року рішенням Ленінського районного суду м. Полтави по справі № 553/949/13ц з нього на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто заборгованість по кредитному договору № DNH4KP25170761 на загальну суму 26012,01 грн. 27.06.2014 року постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду. Дана постанова передана за місцем роботи та 20.03.2017 року повністю виконана, а відповідні документи повернуті з Моторвагонного депо Полтави, де він працює, до Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ. Таким чином, станом на 20.03.2017 року документально підтверджено повне виконання рішення Ленінського районного суду м. Полтави по справі № 553/949/13-ц.

В кінці травня 2018 року позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.01.2018 року, винесену головним державним виконавцем Подільського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_3 щодо виконання виконавчого напису № 12210 від 18.08.2017 року, зробленого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яким з нього на користь ПАТ КБ "Приватбанк" за період з 2006 року по 2017 рік стягнуто борг в сумі 16930,20 грн. в тому числі: заборгованість з пені 15130, 20 грн., заборгованість по штрафам у сумі 500,00 грн., заборгованість по штрафам у розмірі 696,68 грн., витрати за вчинення виконавчого напису в сумі 1800,00 грн. Про існування такого боргу перед Банком та виконавчого напису нотаріуса йому відомо не було, жодних письмових вимог щодо погашення заборгованості не надходило, про вчинення виконавчого напису ані стягувач, ані приватний нотаріус його не повідомляли.

18.06.2018 року у Подільському ВДВС м. Полтави він отримав копію виконавчого напису нотаріуса від 18.08.2017 року, відповідно до якого з нього на користь Банку стягнуто заборгованість за Кредитним договором № DNH4KP25170761 від 29.06.2006 року. При цьому, банком було здійснено подвійне стягнення, оскільки заборгованість за цим кредитним договором раніше була стягнута на підставі рішення суду, що протирічать діючому законодавству. Крім того, стягнення по виконавчому напису вчинено за період з 2006 по 2017 рік, тобто за 11 років, що суперечить вимогам ст. 88 ЗУ "Про нотаріат". Вважає виконавчий напис нотаріуса таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, без перевірки нотаріусом та підтвердження безспірності заборгованості за кредитним договором, без перевірки факту завчасної поінформованості боржника банком про існування кредитної заборгованості і її розмір та з порушенням вимог закону щодо строків позовної давності.

Просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 18.08.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 12210, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № DNH4KP25170761 від 29.06.2006 року в сумі 15130,20 грн. та витрат, пов’язаних з вчиненням цього виконавчого напису в сумі 1800,00 грн. таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, представник позивача надав суду заяву про можливість розгляду справи без його участі та участі позивача, в якій зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача АТ КБ "ПриватБанк" в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи Подільського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області в судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29 червня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № DNH4KP25170761, на підставі якого останній отримав кредит у розмірі 2208 грн. 69 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення 27 червня 2008 року.

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк".

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 05.06.2013 року в справі № 553/949/13-ц (провадження № 2/553/555/2013) за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено – стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № DNH4KP25170761 від 29 червня 2006 року в сумі 26012 грн. 01 коп., судовий збір в сумі 260 грн. 12 коп., а всього 26272 грн. 13 коп.

На підставі виконавчого листа № 553/949/13-ц, виданого 04.07.2013 року Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення боргу з ОСОБА_1, постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 39757968, в рамках якого 27.06.2014 року винесено постанову про відрахування із заробітної плати, згідно з якою звернуто стягнення боргу з виплат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює в ВП "Моторвагонне депо Полтава" ДП "Південна залізниця", що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Сортувальна, 3; заборгованість становить 28931,06 грн.: 26272,13 грн. - борг, 2627,21 грн. - виконавчий збір та 31,72 - витрати на проведення виконавчих дій; утримання боргу проводити щомісячно з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику в розмірі 20 %, з них: 16% утримання боргу, 4 % виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 31,72 грн. одноразово.

Як вбачається з листа ВП "Моторвагонне депо Полтава" РФ "Південна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за вих. № 51 від 20.03.2017 року, Моторвагонним депо Полтава повернуто до виконавчої служби постанову ВП № 39757968 від 27.06.2014 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 в розмірі 26272,13 грн., виконавчого збору 2627,21 грн. та 31,72 грн. витрат на проведення виконавчих дій у зв’язку з виконанням.

18.08.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 12210, яким запропоновано стягнути заборгованість на підставі цього виконавчого напису на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", код платника податків згідно з ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними ДРФОПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: 36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Семафорна, буд. 22, дата народження – 22.02.1983 року, місце народження: м. Полтава, місце роботи – ПП СервісБуд-2000, не сплачену в строк за Кредитним договором № DNH4KP25170761 від 29 червня 2006 року. Строк, за який проводиться стягнення, - 3978 днів, а саме: з 29.06.2006 року по 17.07.2017 року. Сума, що підлягає стягненню, складає 15130,20 грн., з урахуванням: заборгованість з пені – 13933,52 грн.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі – 500,00 грн.; заборгованість по штрафу (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 696,68 грн. Витрати за проведення виконавчого напису в сумі 1800 грн. 00 коп.

Постановою головного державного виконавця Подільського ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області від 09.01.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 55462987 з виконання виконавчого напису № 12210, виданого 18.08.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргу в розмірі 16930,20 грн.

В позовній заяві позивач посилається на те, що він дізнався про оспорюваний виконавчий напис лише 18.06.2018 року, отримавши копію виконавчого напису у Подільському ВДВС міста Полтава ГТУЮ у Полтавській області, з яким не погоджується, оскільки заборгованість по кредитному договору № DNH4KP25170761 стягнута рішенням Ленінського районного суду м. Полтави по справі № 553/949/13-ц, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом було порушено приписи ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та інші нормативні акти, повідомлення про заборгованість він не отримував, проти розміру заборгованості заперечує, відповідачем не надано доказів безспірності заборгованості, заборгованість обрахована понад трирічний строк.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ст. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року . Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як передбачено в п. п. 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 2-2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашено заборгованості.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" № 2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483. Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк.

При цьому, необхідно враховувати, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

В ході судового розгляду відповідачем не подано відзив на позов, не надано суду доказів на підтвердження того, що ПАТ КБ "ПриватБанк" надавало приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 усі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивача, кредитний договір та виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором, а також копію письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором № DNH4KP25170761 від 29 червня 2006 року.

В розпорядженні суду відсутні докази направлення та отримання позивачем копії вимоги Банку про погашення боргу за кредитним договором.

Позивач стверджує про те, що вимогу про усунення порушень за кредитним договором не отримував. При цьому, неотримання позивачем вимоги об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливість надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк". Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об’єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною, тим паче, що борг ОСОБА_1 по кредитному договору № DNH4KP25170761 від 29 червня 2006 року був стягнутий за рішенням суду, яке виконане позивачем у повному обсязі.

Враховуючи встановлені по справі обставини та наведені вимоги закону, суд вважає, що позовній вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, понесені при зверненні до суду, які складаються з судового збору у сумі 704,80 грн. та витрат за складання позову та надання юридичної допомоги у сумі 6343,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання – м. Полтава, вул. Семафорна, 22, РНОКПП - НОМЕР_1) до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження – м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д), треті особи - Подільський відділ державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (місцезнаходження – м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (місцезнаходження – АДРЕСА_1), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 18.08.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 12210, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором № DNH4KP25170761 від 29.06.2006 року в сумі 15130,20 грн. та витрат, пов’язаних з вчиненням цього виконавчого напису в сумі 1800,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 7048 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Апеляційного суду Полтавської області апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_5