Рішення № 76341295, 06.09.2018, Тарутинський районний суд Одеської області

Тарутинський районний суд Одеської області

_____________

Справа №514/906/18

Провадження по справі № 2/514/370/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - М.В. Козирєва

за участю секретаря - Я.П. Чолак,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, з залученням третьої особи - Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, уточнивши свої позовні вимоги, звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, з залученням третьої особи - Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області, в якому просить суд:

- визначити ОСОБА_1 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті бабусі ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_4, яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1.

Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з житлового АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 7,29 га, розташованої на території Березинської селищної ради Тарутинського району Одеської області.

Зазначений житловий будинок належав спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 27.03.1985 року № 386, а земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту серії НОМЕР_1 виданого Тарутинською райдержадміністрацією 23.10.2003 року та зареєстровано у книзі записів державних актів № 219.

Позивач разом із спадкодавцем не проживав, оскільки зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2.

16 лютого 2018 року спадкоємиця за законом, онука померлої - ОСОБА_1, мати якої ОСОБА_5, донька ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року звернулася до Тарутинської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті бабусі ОСОБА_4 та видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, але було відмовлено у зв'язку з пропуском строку, який встановлюється для прийняття спадщини.

Причинами не своєчасного звернення до нотаріальної контори, згідно доводів, викладених у позовній заяві є те, що позивач не могла надати правовстановлюючі документи на спадкове майно до нотаріальної контори, довести родинні відносини, мешкання за межами Тарутинського району Одеської області.

У відповідності до ч.1 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Наведене в сукупності зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Так, відповідно до ст.ст. 1217, 1220, 1221, 1268 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право на спадщину або має право не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

29 серпня 2016 року померла ОСОБА_4 про що складено відповідний актовий запис № 380 від 01 вересня 2016 року ( а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з житлового АДРЕСА_1, що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності від 27.03.1985 року № 386 та земельної ділянки, що належала померлій на підставі державного акту серії НОМЕР_1 виданого Тарутинською райдержадміністрацією 23.10.2003 року та зареєстровано у книзі записів державних актів № 219 (а.с. 52, 54).

Спадкоємцями майна померлої є:

ОСОБА_3 син померлої, що підтверджується свідоцтвом про його народження, актовий запис № 31 від 2.04.1960 року (а.с. 50, 55-56);

ОСОБА_2 донька померлої, що підтверджується свідоцтвом про її народження, актовий запис № 52 від 29.09.1954 року (а.с. 40-42, 50, 51).

ОСОБА_5 донька померлої, що підтверджується свідоцтвом про її народження, актовий запис № 66 від 2.10.1956 року (а.с. 7, 8), яка ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 359 від 12.03.2014 року (а.с. 9).

Як встановлено судом позивач ОСОБА_1 є онукою спадкодавця ОСОБА_4 за законом, мати якої ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, однак на день смерті спадкодавця разом не проживала та не була зареєстрована, що підтверджується довідкою Березинської селищної ради Тарутинського району Одеської області № 1504 від 03.10.2016 року (а.с. 45).

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач посилається на той факт, що встановлений законом строк для прийняття спадщини він пропустив у зв'язку з тим, що разом з спадкодавцем не проживав та на час відкриття спадщини мешкав у м. Тепладарі і до теперішнього часу, в нього були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Згідно постанови Тарутинської районної державної нотаріальної контори від 16 лютого 2018 року позивачу відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 7,29 га, розташовану на території Березинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, масив № 2, земельна ділянка № 1, які належали на праві приватної власності ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що позивач повинна була подати заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом шести місяців із дня відкриття спадщини (а.с. 70).

За загальним положенням про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК).

Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Водночас, чинним законодавством передбачено надіслання заяви про прийняття спадщини поштою і передбачено, що визначено п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

У п. 24 постанови Пленуму № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" Верховний Суд України роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, фактичне користування і володіння майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Разом з тим не заслуговують на увагу суду доводи позивача, щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на які посилається позивач, мотивуючи пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її бабусі тим, що, вона разом з нею не проживала, відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та мешкання за межами Тарутинського району, при цьому перешкод які б заважали подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини суду не надано.

Виходячи зі змісту наведених вище правових приписів, висновків Верховного Суду України та роз'яснень, не може розглядатись як поважна причина пропуску строку, не проживання разом з спадкодавцем та тимчасова непрацездатність (хвороба) для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не становила для позивача об'єктивних, непереборних, істотних труднощів в поданні заяви про прийняття спадщини.

Відсутність у відповідача заперечень проти задоволення позову жодним чином не спростовує вказаних висновків суду.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини необхідно відмовити повністю у зв'язку з їх необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1221, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 23, 76, 81, 263, 265, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, з залученням третьої особи - Тарутинської районної державної нотаріальної контори Одеської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо учасники справи не були присутні в судовому засіданні, зазначений строк обчислюється з дня отримання копії рішення суду.

Повне судове рішення складене 06 вересня 2018 року.

Суддя М.В. Козирєв