Ухвала суду № 76340950, 10.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9821/18

Провадження № 2-к/522/8/18

У Х В А Л А

10 вересня 2018 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді - Абухіна Р.Д.,

за участі секретаря судового засідання Фуцур Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотанням представника Інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Лепецькому району про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника Інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Лепецькому району про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Ушачського району Вітебської області Республіки Білорусь від 05.02.2018 року в частині стягнення державного мита з ОСОБА_1.

На виконання вимог ч. 1 ст. 467 ЦПК України судом повідомлено ОСОБА_1 про надходження зазначеного клопотання та запропоновано у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.

До суду повернулось повідомлення про отримання ОСОБА_1 матеріалів за адресою: АДРЕСА_1.

Станом на теперішній час, заперечення до суду не надійшли.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року клопотання представника Інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Лепецькому району про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України було призначено до розгляду.

До суду сторони не зявились, жодних відомостей щодо причин неявки суду не повідомили.

У відповідності до ч.5 ст. 467 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Судом встановлено, що рішенням Ушацького району Вітебської області Республіки Білорусь від 05.02.2018 року, яке набрало законної сили розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 09.06.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Малиновському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 563. Стягнуто з ОСОБА_1 державне мито в сумі 73,50 рублі.

Заявником до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Ушацького району Вітебської області Республіки Білорусь від 05.02.2018 року додано усі необхідні документи, передбачені частиною третьою статті 466 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Згідно ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Україна та Республіки Білорусь є учасниками Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.01.1993 року, яка 10.11.1994 року ратифікована Верховною Радою України та набула чинності для України 14 квітня 1995 року.

Згідно статті 51 Конвенції, кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесеніна території інших Договірних Сторін, зокрема, рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальніакти у відношенні грошових зобов'язань.

Відповідно до статті 54 Конвенції, клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання. Суд, що розглядає клопотання про визнання ідозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання. Порядокпримусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Дослідивши матеріали клопотання суд встановив, що клопотання представника Інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Лепецькому району про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду Ушачського району Вітебської області Республіки Білорусь від 05.02.2018 року в частині стягнення державного мита з ОСОБА_1, за формою та змістом відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 53 Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.01.1993 року, ст.ст. 466 ЦПК України.

Рішення Ушачського району Вітебської області Республіки Білорусь від 05.02.2018 року набрало законної сили; відповідач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості взяти участь у судовому процесі, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду; стягувачем не пропущено строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; відсутнє рішення суду України, що набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах та відсутня справа у провадженні суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, спір за законом України підлягає судовому розгляду, виконання рішення не загрожує інтересам України, тобто відсутні підстави для відмови у наданні дозволу на примусове виконання зазначеного рішення іноземного суду, тому клопотання представника Інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Лепецькому району підлягає задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про міжнародне приватне право», Законом України «Про міжнародні договори України», Законом України «Про виконавче провадження», Конвенцією «Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» від 22.01.1993 року та ст.ст. 1, 2, 3, 4, 10, 18, 76-82, 128, 241, 258, 260, 467- 468 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Клопотання представника Інспекції Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь по Лепецькому району про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України, - задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Ушачського району Вітебської області Республіки Білорусь від 05.02.2018 року, ухваленого по справі №2-17/2018, яке набрало законної сили 16.02.2018 року, в частині стягнення з ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1, виданий 14.02.2006 року Приморським РВ м. Одеса, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 державного мита в розмірі 73,50 рублі на реквізити: « ОАО « Беларусбанк»; банк ополучатель: « Филиал № 200-Витебское областное управление ( счет - BY20AKBB61110000014670000000) УНП 300229956 SWIFT-CODE: AKBBBY21200 в пользу филиала 200- Витебского областного управления ОАО " АСБ Беларусбанк» ( БИК банк AKBBBY21200) для Главного управления Министерства фининсов Республики Беларусь по Витебской области р/с BY97AKBB36029030100392000000, код платежа в бюджет 03002 « Государственная пошлина на совершение юридисеских действий с физических лиц», УНП 300003805».

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Р.Д. Абухін

10.09.2018