Ухвала суду № 76340936, 10.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7347/18

Провадження № 1-кс/522/16797/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., при секретарі Радецькій Г.Д., за участю слідчого Артемчука П.А., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018160000000086, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці березня 2015 року (точні дата та час не встановлені) громадянин України ОСОБА_2, будучи незадоволеним діючою владою в Україні і керуючись мотивом її не сприйняття, вступив з невстановленими особами у злочинну змову, направлену на участь у незаконних збройних формуваннях терористичної організації «ЛНР», які знаходились на території Луганської області, з метою здійснення опору законним діям працівників правоохоронних органів України та Збройних Сил України, задіяним у проведенні антитерористичної операції, на території Донецької та Луганської областей.

Приймаючи участь у діяльності терористичної організації «ЛНР», у складі незаконного збройного підрозділу «Козачий полк», у період з кінця березня 2015 року по кінець квітня 2015 рік (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), ОСОБА_2, діючи умисно, безпосередньо, із застосуванням невстановленої вогнепальної зброї, здійснював збройний опір законним діям працівників правоохоронних органів України та Збройних Сил України, задіяних у проведенні антитерористичної операції, в населених пунктах поблизу м. Антрацит Луганської області.

В ході досудового розслідування, відповідно до відповіді Відділу у Біляївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області №2282/105-18 від 22.08.2018 також встановлено, що за гр. ОСОБА_2 рахується земельна ділянка загальною площею 5,14 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мирненської сільської ради, діл. № 204 Біляївського району Одеської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю: серія Р1 №459836 від 14.08.2003 року.

Згідно інформаційної довідки №105219170 від 27.11.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, державна реєстрація права приватної власності на земельну ділянку, загальною площею 5,14 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мирненської сільської ради, діл. № 204, Біляївського району Одеської області за ОСОБА_2 – відсутня.

Відповідно до інформаційної довідки №136584561 від 05.09.2018 реєстрація права власності на земельну ділянку, загальною площею 5,14 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мирненської сільської ради, діл. № 204 Біляївського району Одеської області за будь-яким суб’єктом – відсутня.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно положенню п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

При цьому, санкція ч. 1 ст. 258-3 КК України, за якою ОСОБА_2 повідомлено про підозру, передбачає конфіскацію майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Крім того, згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Водночас, розглядати дане клопотання доцільно без повідомлення підозрюваного ОСОБА_2, іншого власника майна, їх захисників, представників чи законних представників, у зв’язку з реальною загрозою відчуження такого майна до постановлення ухвали слідчого судді про його арешт.

Так, згідно ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши слідчого, суд вважає, що для забезпечення можливої конфіскації майна, яке належить підозрюваному ОСОБА_2 на праві приватної власності, за вироком суду, необхідно накласти арешт на вищевказану земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_1 про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, загальною площею 5,14 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мирненської сільської ради, діл. № 204, Біляївського району Одеської області, яка відповідно до державного акту на право приватної власності на землю: серія Р1 №459836 від 14.08.2003 р. належить підозрюваному у кримінальному провадженні №22018160000000086 від 26.04.2018, громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Заборонити відчуження та здійснення реєстраційних дій на нерухоме майно, а саме: земельною ділянкою, загальною площею 5,14 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мирненської сільської ради, діл. № 204, Біляївського району Одеської області.

Зобов’язати посадових осіб Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського, 6) здійснити відповідні дії відносно накладення арешту і заборони відчуження та здійснення реєстраційних дій на вищевказане нерухоме майно, з моменту оголошення ухвали.

Ухвалу допустити до негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

10.09.2018