Ухвала суду № 76340581, 29.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження 2/522/503/18

Справа № 522/1905/17

УХВАЛА

29 серпня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "Ізокерам" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних та визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

До суду 30.01.2017 року надійшов позов ТОВ "Ізокерам", пред’явлений до ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно з яким просили солідарно стягнути з відповідачів на користь товариства безпідставно набуті кошти у розмірі 120 000 грн., 3% річних у розмірі 8 100 грн. та інфляційні збитки у розмірі 89 760 грн.., судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 у період з 25.06.2014 року по 04.03.2015 року незаконно обіймав посаду директора ТОВ «Ізокерам». Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.11.2014 року по справі №916/3494/14 призначення ОСОБА_2 на посаду директора товариства по суті визнано недійсним з 25.06.2014 року, тобто з самого призначення, тобто вважають, що ОСОБА_2 незаконно обіймав посаду директора та вчиняв дії від імені товариства. 12.08.2014 року обманним шляхом ОСОБА_3 та ТОВ «Ізокерам» в особі директора ОСОБА_2 уклали договір №1 про надання безпроцентної позики, предметом якого є передання у власність позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі у розмірі 120 000 грн.. 12.08.2014 року з рахунку ТОВ «Ізокерам» на картку відповідачки було перераховано грошові кошти у сумі 120 000 грн.. Вважають, що дані кошти відповідачка отримала без належної на те правовій підставі. Посилались на те, що волевиявлення позивача (позикодавця) не було вільним при вчиненні вищевказаного договору, оскільки з боку ТОВ «ІЗОКЕРАМ» уповноважена особа вказаний договір не підписувала і не погоджувала його умови. Посилались на те, що відповідної ліцензії у ТОВ «ІЗОКЕРАМ» на благодійність не має, оскільки основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. За вказаних обставин звернулась до суду з дійсним позовом.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.04.2017 року (суддя Нікітіна С.Й.) відкрито провадження по справі.

До суду 15.06.2017 року надійшли письмові заперечення від представника ОСОБА_1, згідно яких заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити (а.с.46-48).

До суду 17.07.2017 року від представника позивача надійшла уточнена позовна заява (а.с.53-55), згідно якої просили:

- визнати Договір №1 про надання безпроцентної позики від 12.08.2014 року, укладений між ТОВ «Ізокерам» в особі нібито «Директора» ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним;

- стягнути солідарно з відповідачів на користь товариства безпідставно набуті кошти у розмірі 120 000 грн., 3% річних у розмірі 8 100 грн. та інфляційні збитки у розмірі 89 760 грн.., судові витрати.

У зв’язку з рішенням ОСОБА_4 Правосуддя від 22.08.2017 року №2503/0/15-17 про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси було вирішено питання про повторний авторозподіл справи та справа надійшла до провадження судді Домусчі Л. В. та ухвалою суду від 25.10.2017 року її прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 13.11.2017 року було залишено без руху уточнену позовну заяву ТОВ «Ізокерам».

У судовому засіданні 27.11.2017 року суд протокольно ухвалив прийняти уточнення позові від 17.07.2017 року та розгляд справи був відкладений на 07.02.2018 року.

До суду 07.02.2018 року надійшов відзив від представника відповідачів – ОСОБА_6.

У зв’язку із слуханням справи №522/17111/17 розгляд даної справи був відкладений на 20.03.2018 року.

20.03.2018 року ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 17.05.2018 року.

До суду 17.05.2018 року надійшли пояснення від представника ОСОБА_2 – ОСОБА_7.

У зв’язку з перебуванням судді на семінарі 17.05.2018 року розгляд справи був відкладений на 29.08.2018 року.

До суду 28.08.2018 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_7 надійшло до суду клопотання, згідно якого просив зупинити провадження у даній справі до розгляду Малиновським районним судом м. Одеси цивільної справи №521/17958/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Ізокерам» про поновлення трудових прав.

У судовому засіданні представник відповідача подане клопотання підтримав та просив задовольнити, посилався на те, що підставою позову ТОВ «Ізокерам» є те, що ОСОБА_2 незаконно обіймав посаду в ТОВ «Ізокерам», а тому не мав повноважень на укладення спірного договору, стягнення ж коштів є похідною вимогою. Оскільки законність обіймання ОСОБА_2 з 25.06.2014 року посади директора ТОВ «Ізокерам» буде вирішуватись Малиновським районним судом м. Одеси у справі №521/17958/14-ц, вважає, існують підстави для зупинення провадження у даній справі.

Представник відповідача – ОСОБА_6 (по довіреності від 03.04.2018 року) у судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_7 підтримав та просив зупинити провадження у даній справі, оскільки вважає, що ОСОБА_2 може бути поновлений в його трудових правах.

Представник ТОВ «Ізокерам» - ОСОБА_8 (по довіреності від 06.07.2016 року) у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання та просив відмовити. Посилався на те, що законність призначення ОСОБА_2 на посаду директора товариства вже була досліджена господарським судом і з цих підстав порушено кримінальну справу. Предметом даного спору не є трудові права ОСОБА_2, крім того, позов ОСОБА_2 не було прийнято до провадження Малиновським районним судом м. Одеси. Вважає, що підстав для зупинення провадження у справі немає.

Дослідивши матеріали справи, подане клопотання, заслухавши пояснення осіб, які були присутні у судовому засіданні, суд дійшов до наступного висновку.

Судом вбачає, що предметом спору у даній справі є визнання договору №1 про надання безпроцентної позики від 12.08.2014 року, укладений між ТОВ «Ізокерам» в особі нібито «Директора» ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним; та стягнення коштів як безпідставно набутих.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Звертаючись до суду із клопотанням представник відповідача посилався на те, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває на розгляді справа №521/17958/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Ізокерам» про поновлення трудових прав.

Між тим, сторона відповідача не надала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що їх позов був прийнятий до провадження суду та провадження за ним було відкрито, а спір буде вирішуватися судом.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача.

Керуючись ст.43, 44, 49, 223, 251, 258-260, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання представника відповідача – ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складено 30.08.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.