Рішення № 76340164, 10.09.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2235/18

Провадження № 2/496/1250/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря - Полубок Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом Моторного (транспортне) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь сплачене страхове відшкодування в розмірі 100000,0 грн., суму витрат понесених на встановлення розміру збитку та збір документів по справі у сумі 670 грн. та суму сплаченого судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.09.2016 року з вини відповідача, який керувала автомобілем «Ніссан», номерний знак НОМЕР_1, в с.В.Дальник, була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого автомобіль «Ауді А7», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами не була застрахована, тому потерпіла особа звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України з повідомленням про настання ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. Позивачем було здійснено виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 100000,00 грн. Витрати МТСБУ на встановлення розміру збитку та збір документів складає 670, 00 грн. Так як цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована на момент ДТП, то Моторне (транспортне) страхове бюро України набуло право вимоги до відповідача після виплати страхового відшкодування. У зв'язку з викладеним представник позивача був змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але надавав до суду заяви в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу слухати у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.41).

У судове засідання відповідач не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.33, 39). Клопотань про відкладення слухання справи від нього не надходило.

При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України Біляївським районним судом Одеської області була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, 04.09.2016 року ОСОБА_1 в с.В.Дальник Біляївського району Одеської області по вул.Маякська, 12, керуючи автомобілем марки «Ніссан», номерний знак НОМЕР_1, перед початком руху та зміною напрямку не впевнився в безпеці руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Ауді», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження. У скоєнні вказаного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, був визнаний винним відповідач по справі ОСОБА_1, відповідно до постанови Біляївського районного суду Одеської області від 15.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення № 496/3420/16-п (а.с.5-6).

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

18.10.2016 року потерпіла особа звернулася до позивача із повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.7,8).

Згідно звіту № 27-10/1 від 27.10.2016 року, сума матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу «АУДІ А7», номерний знак НОМЕР_2, складає 199455,69 грн. (а.с.14-17).

Згідно довідки №1 від 20.03.2017 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, підтверджена шкода по майну 100000 грн. (а.с.12).

21.03.2017 року позивачем було видано наказ №2391 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих - ОСОБА_2, у розмірі 100000,00 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.12), та відповідно до платіжного доручення №2391рв від 22.03.2017 року Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило страхове відшкодування у розмірі 100000,00 грн. (а.с.13).

Також позивачем буди понесені витрати на встановлення розміру збитку та збір документів в розмірі 670,00 грн., що згідно рахунку-фактури №2710/1 від 27.10.2016 року становить 670 грн. (а.с.11).

Таким чином позивач виконав покладений на нього законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Статтею 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 38.2.1 і 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961 від 01.07.2004 року (з змінами та доповненнями) Моторне (транспортне) страхове бюро України, після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

При таких обставинах, сума сплаченого відшкодування підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282, 284, 287, 354 ЦПК України, ст.ст. 61, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортне) страхового бюро України (МТСБУ) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02000, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131):

- сплачене страхове відшкодування у розмірі 100000,00 грн. (сто тисяч гривень):

- суму витрат понесених на встановлення розміру збитку та збір документів по справі у розмірі 670 (шістсот сімдесят ) грн. , що разом становить 100670,00 грн. (сто тисяч шістсот сімдесят гривень).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (адреса: 02000, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131) судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: І.М. Горяєв