Вирок № 76339921, 10.09.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2734/18

Номер провадження1-кп/473/297/2018

ЄРДР № 12018150190001226.

Категорія ч.2 ст.125 КК України

ВИРОК

іменем України

"10" вересня 2018 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Дробинського О.Е.,

за участю секретарів: Данилевич Т.О., Козаченко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Миколаєва, громадянина України, освіта повна загальна середня, фізичної особи підприємця, сімейний стан - одружений, має на утриманні дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України

Учасники судового провадження:

прокурор Фікс В.О.,

потерпілий /цивільний позивач/ ОСОБА_2,

представник потерпілого /цивільного позивача/ - адвокат ОСОБА_3,

захисник - адвокат Лемішко В.В.,

обвинувачений /цивільний відповідач/ ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

29 червня 2018 року о 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Чубчика, обвинувачений ОСОБА_1, керуючи власним транспортним засобом виїжджав з майданчика для паркування транспортних засобів, який розташований по вулиці Чубчика. Під'їхавши до шлагбауму майданчика для паркування транспортних засобів, розташованого навпроти крамниці «Квіти», обвинувачений ОСОБА_1 розпочав розмову з працівником паркувального майданчику потерпілим ОСОБА_2. В ході розмови між ними на грунті раптово виниклих неприязних відносин, обвинувачений ОСОБА_1 вийшов із - за керма транспортного засобу та умисно наніс один удар правою рукою в ліву частину нижньої та верхньої губи потерпілого ОСОБА_2, а після чого наніс ще декілька умисних ударів рукою в область обличчя та голови потерпілого ОСОБА_2. Внаслідок умисних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці верхньої та нижньої губи зправа, набряку м'яких тканин в ділянці спинки носа та потилиці зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні даного злочину не визнав та повідомив, що він не бив руками в область голови та обличчя потерпілого ОСОБА_2, але визнав, що 29 червня 2018 року о 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Чубчика, коли він, керуючи власним транспортним засобом виїжджав з майданчика для паркування транспортних засобів, він зупинився перед шлагбаумом даного майданчика для паркування транспортних засобів, розташованого навпроти крамниці «Квіти» з північного боку Вознесенського центрального ринка. Між ним та потерпілим ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація з приводу того, що потерпілий ОСОБА_2 не відкривав шлагбаум та наполягав на оплаті за паркування керованого ним транспортного засобу. Він роз'яснював потерпілому ОСОБА_2, що не повинен здійснювати оплату за паркування транспортного засобу за рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради, так як в зоні паркування на території майданчику для паркування транспортних засобів, знходиться вхід та вихід до крамниці «Оріон», де він здійснює підприємницьку діяльність. Незважаючи на це, потерпілий ОСОБА_2 не відкривав шлагбаум, те не випускав керований ним транспортний засіб з території майданчика для паркування автомобілів. Він вийшов з салону автомобіля, підійшов до потерпілого ОСОБА_2, та між ними виникла штовханина, при якій він не наносив потерпілому ударів руками. Потерпілий ОСОБА_2 схопив стілець, на якому він сидів в кабині для відкривання та закривання шлагбауму, та намагався вдарити його, але це йому не вдалося. Очевидці даної події викликали наряд поліції та автомобіль швидкої допомоги. Йому медичну допомогу фельдшер швидкої допомоги не надав, автомобіль швидкої допомоги був потрібен потерпілому ОСОБА_2.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив факт вчинення злочину відносно нього обвинуваченим ОСОБА_1, який мав місце 29 червня 2018 року о 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Чубчика, коли обвинувачений ОСОБА_1, керуючи власним транспортним засобом виїжджав з майданчика для паркування транспортних засобів, який розташований по вулиці Чубчика. Зупинивши керований обвинуваченим ОСОБА_1 автомобіль перед шлагбаумом майданчика для паркування транспортних засобів, розташованого навпроти крамниці «Квіти», обвинувачений ОСОБА_1 забажав виїхати з майданчика без оплати за паркування. Він повідомив обвинуваченому ОСОБА_1, що не буде відкривати шлагбаум до тіх пір, поки він не здійснить оплату за паркування. При цьому він роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_1, що той повинен здійснити оплату за паркування транспортного засобу, так як даний автомобіль, на якому їхав обвинувачений ОСОБА_1 не внесений в перелік транспортних засобів за рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради, які звільнені від оплати за послуги паркування при заїзді в зону паркування на території майданчику для паркування транспортних засобів, де знаходяться входи та виходи не тільки до крамниці «Оріон», де здійснює підприємницьку діяльність обвинувачений ОСОБА_1, а і до інших крамниць, які розташовані з північного боку Вознесенського центрального ринку. Внаслідок цього між ними виникла суперечка, в ході якої обвинувачений ОСОБА_1 вийшов із - за керма транспортного засобу, вірвався в кабіну де знаходився він /потерпілий ОСОБА_2\, перед пультом кервання шлагбаумом, і умисно наніс йому удар правою рукою в ліву частину обличчя в область нижньої та верхньої губи, а після цього наніс ще декілька умисних ударів рукою в область обличчя та голови. Внаслідок умисних дій обвинуваченого ОСОБА_1 у нього було розбите обличчя, з розбитого носа та розбитих губ йщла кров. Він схопив стілець на якому він сидів, та випхав обвинуваченого ОСОБА_1 з приміщення кабіни паркувальника, який керує шлагбаумом. Після чого між ними дійсно виникла штовханина, при якій вже обвинувачений ОСОБА_1 не наносив йому ударів руками в область голови та обличчя. Свідки даної події викликали наряд поліції та автомобіль швидкої допомоги. Коли прибув автомобіль швидкої допомоги, йому фельдшер надав медичну допомогу, так як у нього було розбите обличчя, та йшла кров з розбитих носа та губ.

Підстав для сумнівів в показаннях потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_1 у суда немає, так як дані показання суд знаходить достовірними та логічними, які підтверджені за допомогою інших доказів, які суд знаходить належними, необхідними та достатніми, які були досліджені судом в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 29 червня 2018 року біля 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області він знаходився на вулиці Чубчика, та стояв на тротуарі біля шлагбаума перед майданчиком для паркування транспортних засобів, розташованого навпроти крамниці «Квіти». Він побачив, як обвинувачений ОСОБА_1, керуючи власним транспортним засобом зупинився перед шлагбаумом майданчика для паркування транспортних засобів, розташованого навпроти крамниці «Квіти». При цьому обвинувачений ОСОБА_1 забажав виїхати з майданчика без оплати за паркування. Потерпілий ОСОБА_2 повідомив обвинуваченому ОСОБА_1, що не буде відкривати шлагбаум до тіх пір, пока обвинувачений ОСОБА_1 не здійснить оплату за паркування. Внаслідок цього між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 виникла суперечка, під час якої обвинувачений ОСОБА_1 вийшов із - за керма транспортного засобу, штовхнув двері кабіни де знаходився потерпілий ОСОБА_2, перед пультом кервання шлагбаумом, і умисно наніс йому де - кілька ударів правою рукою в обличчя та в голову. Внаслідок даних дій обвинуваченого ОСОБА_1 у потерпілого ОСОБА_2 було розбите обличчя, з розбитого носа та розбитих губ текла кров. ОСОБА_2 схопив стілець на якому він сидів, та виштовхнув обвинуваченого ОСОБА_1 з приміщення кабіни паркувальника. Після чого між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 виникла штовханина, при якій вже обвинувачений ОСОБА_1 не наносив потерпілому ОСОБА_2 ударів руками в область голови та обличчя. Хтось із свідків даної події викликали наряд поліції та автомобіль швидкої допомоги. Коли прибув автомобіль швидкої допомоги, потерпілому ОСОБА_2 надавалася медична допомога, так як у потерпілого ОСОБА_2 було розбите обличчя, та текла кров з розбитих носа та губ.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 29 червня 2018 року біля 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області він керуючи транспортним засобом, їхав по вулиці Чубчика, виїжджаючи з майданчику для паркування транспортних засобів біля Вознесенського центрального ринку. Коли він під'їхав до шлагбауму для виїзду з майданчика для паркування транспортних засобів, розташованого навпроти крамниці «Квіти», він зупинився, так як шлагбаум знаходився в закритому стані. Перед шлагбаумом попереду нього був зупинений транспортний засіб приватного підприємця ОСОБА_1, який здійснює підприємницьку діяльність в крамниці «Оріон». Він побачив, як обвинувачений ОСОБА_1, про щось розмовляв з паркувальником ОСОБА_2, який знаходився біля відкритого вікна та сидів на стільці в кабіні де знаходиться пульт керування шлагбаумом. Крім того, він побачив, як обвинувачений ОСОБА_1 вийшов із - за керма транспортного засобу, забіг до кабіни де знаходився потерпілий ОСОБА_2, перед пультом кервання шлагбаумом, і умисно наніс йому де - кілька ударів правою рукою в обличчя та в голову. Внаслідок даних дій обвинуваченого ОСОБА_1 у потерпілого ОСОБА_2 було розбите обличчя, з розбитого носа та розбитих губ текла кров. Були викликані наряд поліції та автомобіль швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона працює продавчинею Вознесенської харчосмакової фабрики, та 29 червня 2018 року з самого ранку продавала квас із діжки, яка була припаркована на тротуарі вулиці Чубчика недалеко від шлагбаума майданчика для паркування транспортних засобів, розташованого навпроти крамниці «Квіти». Потерпілий ОСОБА_2 знаходився в кабіні паркувальника та здійснював відкриття та закриття шлагбауму для виїзду автомобілів з території паркувального майданчику та їх заїзду на вулиці Чубчика перед Вознесенським центральним ринком. Цього ж дня біля 14 годин 30 хвилин вона побачила, як перед шлагбаумом для здійснення виїзду зупинився на автомобілі обвинувачений ОСОБА_1. Вона бачила, як обвинувачений ОСОБА_1, про щось розмовляв з паркувальником потерпілим ОСОБА_2, через відкриті вікна салона автомобіля, в якому сидів обвинувачений ОСОБА_1, та кабіни де знаходиться пульт керування шлагбаумом, в якій сидів потерпілий ОСОБА_2. також вона бачила, як обвинувачений ОСОБА_1 вийшов із салону транспортного засобу, заскочив до кабіни де знаходився потерпілий ОСОБА_2, перед пультом кервання шлагбаумом, і почав наносити йому удари правою рукою в обличчя та в голову. Вона зателефонувала в чергову частину Вознесенського відділу поліції та викликала слідчо - оперативну групу. Крім працівників поліції на місце пригоди прибув і автомобіль швидкої допомоги. У потерпілого ОСОБА_2 було розбите обличчя, з розбитого носа та розбитих губ текла кров, йому фельдшером швидкої допомоги була надана медична допомога.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 29 червня 2018 року біля 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області він проходив по вулиці Київська та йшов в напрямку до перехрестя вулиці Київської з вулицею Чубчика. На перехресті даних вулиць в районі крамниці «Квіти», знаходиться шлагбаум за допомогою якого здійснюється в'їзд та виїзд з території майданчика для паркування транспортних засобів. Коли йому відкрився огляд на шлагбаум, в процесі його пішохідного руху, який закривався будівлею крамниці «Квіти», він побачив, як обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 штовхаються між собою на вулиці Чубчика перед шлагбаумом. При цьому він не бачив, щоб вони наносили один одному удари руками в область голови.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 29 червня 2018 року о 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Чубчика, вона знаходилася в салоні автомобіля в якості пасажирки, яким керував обвинувачений ОСОБА_1, так як обвинувачений підвозив її після відвідування ринку. Коли автомобіль зупинився для виїзду з майданчика для паркування транспортних засобів, перед шлагбаумом даного майданчика, розташованого навпроти крамниці «Квіти» з північного боку Вознесенського центрального ринка, між потерпілим ОСОБА_2, який був паркувальником та обвинуваченим ОСОБА_1 виникла конфліктна ситуація з приводу того, що потерпілий ОСОБА_2 не відкривав шлагбаум та наполягав на оплаті за паркування транспортного засобу. Обвинувачений ОСОБА_1 вийшов з салону автомобіля, підійшов до потерпілого ОСОБА_2, який також вийшов з кабіни де знаходиться пульт керування шлагбаумом, та між ними виникла штовханина, при якій вона не бачила, щоб обвинувачений ОСОБА_1 наносив потерпілому ОСОБА_2 удари руками. Потерпілий ОСОБА_2 схопив стілець, на якому він сидів в кабині для відкривання та закривання шлагбауму, та намагався вдарити стільцем обвинуваченого ОСОБА_1. Очевидці даної події викликали наряд поліції та автомобіль швидкої допомоги. Потерпілому ОСОБА_2 фельдшер швидкої допомоги надавав медичну допомогу. Вона надавала медичну допомогу обвинуваченому ОСОБА_1 за допомогою автомобільної аптечки з автомобіля обвинуваченого ОСОБА_1, так як у обвинуваченого ОСОБА_1 був пошкоджений палець - лівої руки, з якого текла кров. Вона обробила рану на пальці обвинуваченого ОСОБА_1 перекисом водню з автомобільної аптечки.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 29 червня 2018 року біля 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області він знаходився біля діжки Вознесенської харчосмакової фабрики, з якої продається квас, і яка була припаркована на тротуарі вулиці Чубчика недалеко від шлагбаума майданчика для паркування транспортних засобів, розташованого навпроти крамниці «Квіти» на перехресті вулиць Київська та Чубчика. Він почув голосні крики двох чоловіків, які лунали з території паркувального майданчику, тобто з району розташування шлагбауму для виїзду автомобілів з території паркувального майданчику та їх заїзду на паркувальний майданчик на вулиці Чубчика перед Вознесенським центральним ринком. Коли він обернувся в сторону, з якої лунали крики двох чоловіків, то він побачив, як обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 штовхаються між собою на вулиці Чубчика перед шлагбаумом. При цьому він не бачив, щоб вони наносили один одному удари руками в обличчя та область голів один одному.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №299 від 03 липня 2018 року, у потерпілого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, були виявлені рани в ділянці верхньої та нижньої губи зправа, набряк м'яких тканин в ділянці спинки носа та потилиці зліва. Тілесні ушкодження виникли від дії тупого /тупих/ предмету /предметів/ з обмеженою контактуючою поверхнею до звернення в лікарню, куди він звернувся 29 червня 2018 року в 15 годин 00 хвилин. Згідно наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, пункт 2.3.3 рани в ділянці верхньої та нижньої губи зправа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Згідно пункту 2.3.5 набряк м'яких тканин в ділянці спинки носа та потилиці зліва відносяться до легких тілесних ушкоджень. Не виключається вірогідність утворення тілесних ушкоджень, які є на тілі потерпілого ОСОБА_2 від удару /ударів/ руками, або від падіння з положення стоячи та ударі об тверду поверхню. /а.к.п. 42 - 43/.

Протоколом органу досудового розслідування від 18 липня 2018 року огляду предмета, яким є відеодиск: DVD - TR № 7010515 XRE, на якому зафіксований відеозапис моменту із відеокамери зовнішнього спостереження на вулиці Чубчика в місті Вознесенську Миколаївської області, під час якого 29 червня 2018 року о 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Чубчика, обвинувачений ОСОБА_1 умисно наносив удари правою рукою в область обличчя та голови потерпілого ОСОБА_2. /а.к.п. 45 - 46/.

Постановою органу досудового розслідування від 18 липня 2018 року, відповідно до якої речовим доказом за даним кримінальним провадженням визнано відеодиск: DVD - TR № 7010515 XRE, на якому зафіксований відеозапис моменту із відеокамери зовнішнього спостереження на вулиці Чубчика в місті Вознесенську Миколаївської області, під час якого 29 червня 2018 року о 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Чубчика, обвинувачений ОСОБА_1 умисно наносив удари правою рукою в область обличчя та голови потерпілого ОСОБА_2, який долучено до матеріалів кримінального провадження. /а.к.п. 47/.

Дані докази за кримінальним провадженням, суд знаходить належними, так як вони прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному процесі, мають значення для кримінального провадження, є достовірними та допустимими, так як вони отримані в порядку, встановленому КПК України.

Мотиви неврахування судом окремих доказів.

Суд визнає недопустимими доказами за кримінальним провадженням протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками /а.к.п. 48 - 49, 51 - 52/, так як слідчі дії за даними протоколами з участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_5, проведені з порушенням вимог ч.1 ст. 228 КПК України, відповідно до якої перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Дані вимоги ч.1 ст.228 КПК України органом досудового розслідування при пред'явленні особи для впізнання за фотознімками не були виконані ні з свідком ОСОБА_11, ні з свідком ОСОБА_5.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_1.

Спростування позиції обвинуваченого ОСОБА_1 в частині невизнання вини.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні даного злочину, заперечивши що він бив руками в область голови та обличчя потерпілого ОСОБА_2, але визнав, що 29 червня 2018 року о 14 годин 30 хвилин в місті Вознесенську Миколаївської області на вулиці Чубчика, коли він, керуючи власним транспортним засобом виїжджав з майданчика для паркування транспортних засобів, він зупинився перед шлагбаумом даного майданчика для паркування транспортних засобів, розташованого навпроти крамниці «Квіти» з північного боку Вознесенського центрального ринка. Між ним та потерпілим ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація. Він вийшов з салону автомобіля, підійшов до потерпілого ОСОБА_2, та між ними виникла штовханина, при якій він не наносив потерпілому ударів руками.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині не насення ним ударів рукою в область обличчя та голови потерпілого ОСОБА_2, так як позиція обвинуваченого ОСОБА_1 в цій частині спростовується показаннями свідків обвинувачення за кримінальним провадженням: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, та не підтверджується показаннями свідків захисту за кримінальним провадженням: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які не бачили повністю обставини події вчинення злочину. Разом з тим показання в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 та свідків, як обвинувачення, так і захисту, узгоджуються між собою, є послідовними та логічними, і які суд може покласти в обґрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1, суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом'якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_1, а також обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є злочином невеликої тяжкості. Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що він повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_1, який задовільно характеризуються за місцем проживання, є не судимим. /а.к.п. 54 - 63/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, враховуючи тяжкість злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, його наслідки та інші обставини справи, за відсутності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого та його відносин з потерпілим ОСОБА_2, суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді штрафу, відповідно до мінімальної межі, визначеної санкцією ч.2 ст.125 КК України відносно обвинуваченого ОСОБА_1, який буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд визнає неспроможними доводи сторони захисту, що відповідно до статті 478 КПК України потерпілим ОСОБА_2 не було подано до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення відносно нього обвинуваченим ОСОБА_1. Потерпілим ОСОБА_2 така заява була подана усно, і яка була прийнята протоколом прийняття заяви, що відображено в пункті №1 розділу №1 - проведені під час досудового розслідування процесуальні дії реєстру матеріалів досудового розслідування. /а.к.п. 4/.

Також суд визнає неспроможними доводи сторони захисту, що обвинувачення є не правильним, з в частині того, що обвинуваченим ОСОБА_1 був умисно нанесений удар правою рукою в ліву частину нижньої та верхньої губи потерпілого ОСОБА_2, а внаслідок цього потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці верхньої та нижньої губи зправа. В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_1 був нанесений не один удар рукою в область обличчя та голови потерпілого, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці верхньої та нижньої губи зправа, набряку м'яких тканин в ділянці спинки носа та потилиці зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Локалізація та утворення тілесних ушкоджень у вигляді рани в ділянці верхньої та нижньої губи зправа, виникло від дії іншого удару рукою обвинуваченого ОСОБА_1 в обличчя потерпілого ОСОБА_2, який був не першим, тоді як перший удар обвинуваченим ОСОБА_1 був нанесений саме правою рукою в ліву частину нижньої та верхньої губи потерпілого ОСОБА_2, але який не привів до утворення тілесних ушкоджень в даній області обличчя, що підтверджено висновком судової медичної експертизи №299 від 03 липня 2018 року.

Крім того, суд визнає неспроможними доводи сторони захисту, що потерпілим ОСОБА_2 не законно була здійснена спроба отримання оплати за паркування транспортного засобу обвинуваченого ОСОБА_1, і що потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні не довів, що він був працівником суб'єкта господарювання, який наділений правом отримання оплати за паркування транспортних засобів на даному паркувальному майданчику, так як доведеність чи недоведеність даних обставин не впливає на кваліфікацію злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, який був скоєний обвинуваченим ОСОБА_1 проти потерпілого ОСОБА_2.

Що стосується цивільного позову, пред'явленого потерпілим ОСОБА_2 в порядку ст.127 - 128 КПК України до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення з нього на його користь спричиненої матеріальної та моральної шкоди, як потерпілого від злочину, суд вважає, що дані позовні вимоги, розмір яких в частині відшкодування матеріальної щкоди в сумі 1510 гривень 31 копійки /а.к.п. 18 - 28/ повністю доведений в судовому засіданні, підлягають повному задоволенню. А в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди - підлягають частковому задоволенню, із зменшенням відшкодування розміру моральної шкоди, з врахуванням вимог розумності, справедливості та майнового стану як обвинуваченого ОСОБА_1, так і потерпілого ОСОБА_2.

Задовольняючи частково позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 при визначенні розміру відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілому, суд враховує характер моральних страждань потерпілого, а також підстави якими потерпілим був обґрунтований розмір моральної шкоди, оцінений ним в 50000 гривень, суд враховує вимоги ст. ст. 23 та 1167 ЦК України.

У відповідності до ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визнається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому суд також враховує характер вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 діяння та характеру страждань потерпілого ОСОБА_2, який є учасником бойових дій на території Демократичної Республіки Афганістан, а також їх тривалість, настання негативних змін у житті потерпілого. При цьому суд зазначає, що є безумовним, що в результаті спричинення умисних тілесних ушкоджень, кожна людина переносить емоційні та душевні переживання. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в результаті умисних злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілий ОСОБА_2 зазнав моральних страждань, зазнавав їх і в судовому засіданні, внаслідок невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, що потягло вимушені зміни у життєвих зв'язках потерпілого ОСОБА_2 та у звичайному способі життя, настання негативних змін в житті потерпілого, а також, що він був змушений систематично з'являтися до правоохоронних органів для проведення слідчих дій з ним та брати участь в судових засіданнях, а тому суд вважає, розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому, яка визначена ним в сумі 50000 гривень завищено, що дає правові підстави суду для зменшення розміру позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 46, 47/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання в виді штрафу в розмірі 50 /п'ятидесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень, який підлягає сплаті на користь держави в особі Вознесенського УК, р/р 31117106014007, код отримувача ЄДРПОУ: 38037770, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, МФО банку: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081100:

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2 з обвинуваченого ОСОБА_1 - 1510 /одну тисячу п'ятсот десять/ гривень 31 копійку в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та - 10000 /десять тисяч/ гривень, в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, пов'язаної із вчиненням злочину обвинуваченим ОСОБА_1 відносно потерпілого ОСОБА_2, а всього - 11510 /одинадцять тисяч п'ятсот десять/ гривень 31 копійку.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: відеодиск: DVD - TR № 7010515 XRE - зберігати при матеріалах кримінального провадження. /а.к.п. 46, 47/.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О. Е. Дробинський