Ухвала суду № 76339574, 31.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5701/18 Головуючий у 1 інстанції - Волоско І.Р.

Провадження № 11-сс/783/726/18 Доповідач - Калиняк О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Калиняк О.М.

суддів Ревера В.В., Стельмаха І.О.

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.

ОСОБА_1

прокурора Чипа В.М.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 серпня 2018 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 серпня 2018 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Бучинського В.С. та накладено арешт на грошові кошти, які тимчасово вилучені у кримінальному провадженні № 12018140000000003 від 03.01.2018, а саме на: металевий пенал приблизно розміром 29х45х8см із індивідуального банківського сейфу ОСОБА_1 НОМЕР_1; п'ять пачок грошових коштів на загальну суму 38000 доларів США та 5000 Євро, які знаходились в індивідуальному банківському сейфу ОСОБА_1 НОМЕР_1 в банку ПАТ «ВіЕС Банк»; фрагмент шнурка з пробкою - стікером; металевий пенал приблизно розміром 29х45х8см із індивідуального банківського сейфу ОСОБА_2 НОМЕР_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу та зобов'язати слідчого повернути їй грошові кошти. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: про оскаржувану ухвалу вона дізналася 27.08.2018, коли на підставі даних банківських працівників отримала ухвалу від 10.08.2018; з ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на належні їй грошові кошти було накладено тільки на підставі того, що слідчий Бучинський B.C. визнав їх речовими доказами по справі; будь-яких доказів про те, що вона має відношення до вищевказаного провадження, не має, по вказаному провадженню її не допитували і взагалі будь-якого відношення до кримінального провадження та до особи на ім'я ОСОБА_3 вона не має, ця особа їй не знайома і, на якій підставі накладено арешт на її майно, не відомо. Ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки є необґрунтованою та порушує її конституційні права як власника майна. Вона як власник майна у будь-який спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законом, про час та місце розгляду справи повідомлена не була, хоча органу досудового розслідування були відомі адреси місця проживання та номера засобів зв'язку. Таким чином вона була позбавлена права надати суду пояснення, висловити свою думку з приводу клопотання слідчого про арешт належного їй майна та висловити свої заперечення. Належні їй на праві власності грошові кошти 38000 доларів США та 5000 Євро є її особистими коштами з особистих заощаджень, не були набуті протиправним шляхом. Будь-які відомості про те, що належні їй грошові кошти були об'єктом кримінально-протиправних дій, ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не містяться. Вона постійно проживає за кордоном з цивільним чоловіком і вилучені грошові кошти є їх заощадженнями.

При апеляційному розгляді ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, покликаючись на викладені в ній мотиви, й доповнила, що копію ухвали слідчого судді вона отримала 27 серпня 2018 року в Галицькому районному суді м. Львова. Грошові кошти, а саме: 38000 доларів у вересні 2017 року їй подарували батьки на заручини, 5000 євро вона заробила з своїм чоловіком, працюючи за кордоном. Грошові кошти вона зберігала у банківському сейфі. Довіреність на користування банківською скринькою вона давала своїй рідній сестрі - ОСОБА_4, яка тримала там особисті документи.

Прокурор апеляційну скаргу заперечив, просить судове рішення залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_1, прокурора, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвалу слідчого судді про арешт майна від 10 серпня 2018 року було постановлено без виклику ОСОБА_1, копію ухвали слідчого судді отримано ОСОБА_1 27 серпня 2018 року. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана ОСОБА_1 28 серпня 2018 року, тобто у встановлений ч.2, ч.3 ст. 395 КПК України строк.

Зміст клопотання про накладення арешту на майно повинен відповідати вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, в якому повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Клопотання слідчого про арешт майна ОСОБА_1 вимогам закону не відповідає.

У клопотанні зазначено, що 09 серпня 2018 року слідчим СУ ГУ НП у Львівській області винесено постанову про визнання речей та грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні № 12018140000000003 від 03.01.2018, й цього ж дня слідчим по вилучених речах та грошових коштах призначено експертизу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (а.с.12).

При цьому слідчий у своєму клопотанні про арешт майна не зазначив документів, які підтверджують право власності на грошові кошти, що належить арештувати, не навів конкретних фактів і доказів, що свідчать про право володіння, користування чи розпорядження підозрюваним чи третіми особами цим майном; із змісту клопотання залишається незрозумілим, хто є власником грошових коштів, яким критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідають визначені у клопотанні слідчого речі та грошові кошти, на які він просить накласти арешт, та яким чином грошові кошти мають відношення до кримінального провадження № 12018140000000003 від 03.01.2018.

Невідповідність клопотання слідчого вимогам ч.2 ст. 171 КПК України залишилась поза увагою слідчого судді, тоді як за змістом ч.3 ст. 172 КПК України клопотання, подане без додержання вимог ст. 171 КПК України, підлягає поверненню прокурору.

Враховуючи невідповідність клопотання слідчого про арешт майна вимогам ч.2 ст. 171 КПК України, невмотивованість судового рішення, ухвалу слідчого судді на підставі п.3 ч.1 ст. 409 КПК України слід скасувати й постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна повернути прокурору прокуратури Львівської області Пристаюку В.Б., встановивши строк у сімдесят дві години з моменту отримання матеріалів клопотання для усунення його недоліків.

Керуючись ст.ст. 172, 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10 серпня 2018 року про накладення арешту на речі та грошові кошти у кримінальному провадженні № 12018140000000003 від 03.01.2018 скасувати.

Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Бучинського В.С. від 09 серпня 2018 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12018140000000003 від 03.01.2018 повернути прокурору прокуратури Львівської області Пристаюку В.Б. та встановити строк у сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

Калиняк О.М. Ревер В.В. Стельмах І.О.