Ухвала суду № 76339440, 10.09.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2581/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Едера П.Т.

з участю секретаря Репети К.М.

скаржника ОСОБА_1

представника скаржника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ТОВ «Персенківка», Головне територіальне управління юстиції у Львівській області,-

в с т а н о в и в:

в березні 2016 року представник скаржника - ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із скаргою на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, яку в подальшому уточнив та остаточно просив суд: 1. визнати протиправними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових Владислава Сергійовича, а саме: відмову передати речі на зберігання боржнику ОСОБА_1; не зазначення в акті опису і арешту майна назви кожного описаного предмета і його відмінних ознак, відміток про опечатування; не наданні копії акту опису майна боржнику - ОСОБА_1; не оформлення акту передачі описаного майна представнику ОСОБА_5; допущення у приміщення сторонніх осіб; не дотримання встановленого порядку визначення і використання коштів виконавчого провадження; завищення коштів за перевезення, зберігання і завантаження описаного і арештованого майна. 2. Визнати безпідставним стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 18530,00 грн. 3. Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області суму безпідставно стягнутих коштів 18530,00 грн. 4. Визнати незаконними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В.С., які полягають у перешкоджанні належно уповноваженому представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_5 демонтувати з квартири, з якої проведено виселення боржника, котел газовий, стабілізатор, радіатори, газову плиту, сантехнічне обладнання - мийку з сифоном, унітаз, ванну. 5. Визнати незаконною постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В.С. від 29.02.2016 про закінчення виконавчого провадження в частині прийняття рішення про залишення в квартирі АДРЕСА_1 системи опалення, включаючи котел газовий стабілізатор, радіатори, газову плиту, сантехнічне обладнання - мийки з сифоном, унітаз, ванни.

В обґрунтування скарги зазначив, що жодних документів щодо повернення майна, акту передачі, постанови про закриття виконавчого провадження державним виконавцем не надано боржнику та його представнику. Вважає суму відшкодування за вантажні роботи і збереження майна завищеною і необґрунтованою, дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області протиправними.

В судовому засіданні скаржник та представник скаржника - ОСОБА_2 скаргу підтримав з мотивів, які викладені в ній, просив скаргу задовольнити.

Старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, та не повідомив суд про причини неявки.

Заінтересовані особи: ОСОБА_3, ТОВ «Персенківка», Головне територіальне управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, та не повідомили суд про причини неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення скаржника, представника скаржника ОСОБА_2, показання свідків, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Судом встановлено, що у провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Львів перебувало виконавче провадження №49418416, відкрите 24.11.2015, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Львова, про виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання жилого приміщення.

На виконання виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом №2-1715/2011 від 09.11.2012 року проведено примусове виселення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Вселення відбувалось з 4 лютого 2016 року по 09 лютого 2016 року.

В процесі виселення було складено акти арешту і опису майна серія 2-79/11№1 від 04 лютого 2016 року, серія 2-79/11№2 від 4 лютого 2016 року, серія 2-79/11 №3 від 9 лютого 2016 року.

По акту арешту і опису майна серія 2-79/11№1 від 04 лютого 2016 року описане майно було передано на зберігання представнику стягувача - директору ТзОВ «Персенківка» Тильчику Віктору Павловичу.

По акту арешту і опису майна серія 2-79/11№2 від 04 лютого 2016 року описане майно було передано на зберігання ОСОБА_1

По акту арешту і опису майна серія 2-79/11№3 від 09 лютого 2016 року описане майно було передано на зберігання представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_5.

Допитаний в якості свідка старший державний виконавець Берегових Владислав Сергійович показав, що в день виселення 04 лютого 2016 року боржник ОСОБА_1 дійсно перебував в квартирі, однак Берегових В.С. не пригадав, чи звертався ОСОБА_1 до нього з проханням про те, що сам добровільно забере свої речі. Також Берегових В.С. на запитання пояснив, що жодних відносин в процесі виконання з ПРАТ «Ірокс» у виконавчої служби не було і жодних доручень від виконавчої служби ПРАТ « Ірокс» не виконувало.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 показав, що повідомлення про примусове виселення надійшло в цей день - 4 лютого о 12 годині тобто після початку виселення, що в день виселення звертався до старшого державного виконавця Берегових В.С. з проханням про те, щоб з метою збереження майна і уникнення лишніх витрат і клопотів державний виконавець надав йому можливість вивезти майно, яке належить йому, на що Берегових В.С. відмовив, пояснивши, що питання кому віддати майно на зберігання вже вирішено. Ким це вирішено і чому так не пояснив.

ОСОБА_1 показав, що ряд речей, належних йому і членам родини зникло, частина речей пошкоджена.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що приймав участь у виконавчому провадженні в якості представника ОСОБА_1 по довіреності, оскільки в цей час ОСОБА_1 перебував на лікуванні з пневмонією.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що державний виконавець відмовив у тому, щоб забрати речі, які знаходились в квартирі і належали ОСОБА_1 і надав можливість забрати лише незначну частину меблів з кухні і посуд. При чому державний виконавець Берегових В.С. заборонив демонтувати і забрати належні ОСОБА_1 предмети інтер'єру і обладнання - люстри, світильники, газовий котел, стабілізатор, сантехніку.

В подальшому держаний виконавець поставив за умову видачі описаного і арештованого майна оплату суми 23 489 грн. 24 коп., які ОСОБА_5 оплатив 25.02.2016.

Під час видачі 21 лютого 2016 року попередньо вивезених речей, які належали ОСОБА_1 йому не було передано по списку речей з оглядом і ідентифікацією кожної речі по причині , що в акті опису і арешту майна від 04 лютого 2016 року майно не було належно описано і ідентифікувати його не було можливості і йому було поставлено умову забирати як є в мішках бо інакше не буде. Державний виконавець Берегових В.С. особисто не приймав участі в огляді і передачі майна, доручивши це невідомим ОСОБА_5 особам. Деякі предмети меблів були пошкоджені, скло розбито.

В матеріалах виконавчого провадження знаходиться заява ТзОВ «Персенківка» від 22.02.2016 про понесені витрати товариства на збереження майна боржника та інше на ім'я державного виконавця Берегових В.С., в якій товариство просить відшкодувати 18 530 грн.

На підтвердження витрат ТзОВ «Персенківка» надало копію платіжного доручення про сплату вказаної суми на користь ПрАТ «Ірокс».

Однак державний виконавець не доручав ПрАТ «Ірокс» виконання жодних послуг у процесі виселення і не укладав з ним жодних угод, як пояснив свідок Берегових В.С. В матеріалах виконавчого провадження відсутні документи про розрахунок суми витрат і угоди про надання таких послуг.

Єдиним документом, наявним в матеріалах провадження, який свідчить про ніби то підстави оплати суми 18 530 грн. є рахунок на послуги, від 19.02.2016 виставлений ПрАТ «Ірокс» товариству «Персенківка» .

В той же час, в матеріалах провадження відсутні документи про дозвіл державного виконавця Берегових В.С. товариству « Персенківка» передавати описані і арештовані речі стороннім особам.

На підтвердження будь-яких відносин між ТзОВ «Персенківка» і виконавчою службою у справі є договір про надання послуг, однак такий діє з 18.03.2016 року до 31.12.2016 року, тобто після закінчення даного виконавчого провадження і не може братись як підстава для стягнення кошті.

29 лютого 2016 року державний виконавиць Берегових виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначив про звільнення квартири від майна боржника, однак самовільно визначив, що залишено майно - сантехніка, газове обладнання, без якого, на думку виконавця неможлива придатність квартири до постійного проживання, чим вийшов за межі повноважень.

Державним виконавцем Берегових В.С. порушено ряд вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень (Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 N 512/5)

Так, згідно п. 8.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень: При виконанні рішення про виселення боржника його майно може бути передане державним виконавцем на зберігання на строк не більше двох місяців. Майно в цьому випадку описується за правилами, встановленими для опису й арешту майна.

Згідно п. 4.2.1.Інструкції: «Після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:

а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

4.2.5. Якщо описане майно передано на зберігання не боржникові чи його представнику, а іншій особі, то акт опису та арешту майна складається в трьох примірниках. Перший залишається в провадженні державного виконавця, а інші вручаються зберігачеві майна та боржнику під розписку на першому примірнику акту. Державний виконавець не надав копії акту від 04.02.2016 року боржнику.

Акт арешту і опису майна від 04 лютого 2016 року складений з порушенням встановленої форми - предмети , вилучені згідно акту не описані окремо з зазначенням їх відмінних ознак. Наприклад - поз.59 - сорочки чоловічі 17 шт., поз.63 - кофти чоловічі-15 шт.

Згідно п.7.ст.78 ЗУ «Про виконавче провадження» Передане для зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акту після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна.

Однак державний виконавець Берегових В. не виконав цієї вимоги і не передав майно по акту боржнику чи представнику. Натомість склав акт про ніби то передачу майна представником стягувача без складення акту передачі.

Згідно п. 3 ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження»: Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку державний виконавець порушив встановлений порядок і поставив за умову сплату коштів, які не були визначені і витрачені без оформлення необхідних документів.

Явно завищені кошти заподіяли майнової шкоди боржникам.

Відмова державного виконавця Берегових В. передати майно на зберігання боржнику ОСОБА_1 привела до зайвих витрат , пошкодження майна через те, що для перевозки використовувася вантажний автомобіль КАМАЗ - самоскид, з високими бортами , які не пристосовані для погрузки таких предметів, через що вантажники кидали речі в кузов , що привело до пошкодження речей.

Держаний виконавець Берегових В.С. при виконанні рішення про виселення порушив вимоги ЗУ «Про виконавче провадження і безпідставно стягнув з ОСОБА_1 кошти в сумі 18 530 грн. за ніби то понесені стягувачем витрати по збереженню майна та інше.

Так, в акті державного виконавця від 04 лютого 2016 року державний виконавець передав майно на зберігання директору ТОВ «Персенківка».

Однак, як підставу стягнення суми ТзОВ «Персенківка» надало копію рахунку до оплати за послуги погрузки і зберігання майна від ПРАТ «Ірокс», якому держаний виконавець не доручав жодних робіт і не передавав майно на зберігання.

Жодних витрат виконавчого провадження , підтверджених у встановленому порядку, державний виконавець на момент коли поставив вимогу ОСОБА_5 про оплату суми 23 489.24 грн. не було здійснено.

Більше того, договір про надання послуг укладено між Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області з ТзОВ «Персенківка» і діяв з 31 .03.2016 року до 31.12.2016 року.

Тобто на момент стягнення коштів за ніби-то надані послуги ТзОВ «Персенківка» не було жодних договірних відносин з приводу первезення і збереження майна, тим більше, що ТзОВ «Персенківка» жодних своїх дій не підтвердило.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності до закону. Законом не передбачено право державного виконавця визначати, що у квартирі, з якої виселяється боржник, він може забрати, а що ні. Виселення полягає в тому, щоб звільнити квартиру від боржника і його майна.

Однак державний виконавець Берегових В.С. при виконанні рішення про виселення порушив вимоги ЗУ «Про виконавче провадження» і безпідставно відмовив представнику боржника ОСОБА_5 у демонтажі і вилученні з квартири системи опалення, включаючи котел газовий стабілізатор, радіатори, газову плиту, сантехнічного обладнання - мийку з сифоном, унітаз, ванну, які були при вселенні в квартиру встановлені за кошт ОСОБА_1 і ОСОБА_3 і є їхньою власністю.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

У задоволенні вимоги щодо стягнення з Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області суму безпідставно стягнутих з ОСОБА_1 коштів 18530,00 грн. слід відмовити, оскільки відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 258-261, 268 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових Владислава Сергійовича, а саме: відмову передати речі на зберігання боржнику ОСОБА_1; не зазначення в акті опису і арешту майна назви кожного описаного предмета і його відмінних ознак, відміток про опечатування; не наданні копії акту опису майна боржнику - ОСОБА_1; не оформлення акту передачі описаного майна представнику ОСОБА_5; допущення у приміщення сторонніх осіб; не дотримання встановленого порядку визначення і використання коштів виконавчого провадження; завищення коштів за перевезення, зберігання і завантаження описаного і арештованого майна.

Визнати безпідставним стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 18530,00 грн.

Визнати незаконними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В.С., які полягають у перешкоджанні належно уповноваженому представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_5 демонтувати з квартири, з якої проведено виселення боржника, котел газовий, стабілізатор, радіатори, газову плиту, сантехнічне обладнання - мийку з сифоном, унітаз, ванну.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області Берегових В.С. від 29.02.2016 про закінчення виконавчого провадження в частині прийняття рішення про залишення в квартирі АДРЕСА_1 системи опалення, включаючи котел газовий стабілізатор, радіатори, газову плиту, сантехнічне обладнання - мийки з сифоном, унітаз, ванни.

В решті вимог відмовити в зв'язку з безпідставністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали апеляційної скарги.

Суддя: П. Т. Едер