Вирок № 76336635, 05.09.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/8329/17

н.п. 1-кп/415/268/18

ВИРОК

Іменем України

05 вересня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 24.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12017130240002497

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новодружеська Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 25.02.2009 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 31.05.2013 з Краснолуцької виправної колонії № 19 ДПтС України у Луганської області по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Беднарського А.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2017 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись біля будинку №16, розташованого по вулиці Чехова міста Новодружеська Луганської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу, розхитавши опори огорожі вищевказаного будинку, таємно викрав стальні труби, а саме - 1 шт. діаметром 57 мм довжиною 1517 мм; 1 шт. діаметром 63 мм довжиною 1690 мм; 1 шт. діаметром 63 мм довжиною 1880 мм, які належать потерпілій ОСОБА_2, загальною вартістю, згідно висновку експерта № 19/113/9-3/1435-296е від 21.12.2017, 255 гривень 50 копійок. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим на свій власний розсуд, а саме - здав викрадене майно до пункту прийому металобрухту ТОВ «Компанія Максимет», розташованого по вулиці Куйбишева, 20, міста Новодружеська Луганської області, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 вищезазначену майнову шкоду.

Органом досудового розслідування вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

19 грудня 2017 року під час досудового розслідування, відповідно до вимог ст. 471 КПК України, між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, укладено угоду про примирення.

За умовами цієї угоди сторони, а саме - потерпіла ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1, остаточно примирилися і дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.2 ст.185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість за ч.2 ст.185 КК України у зазначеному діянні.

Також зазначеною угодою визначено покарання, яке має понести підозрюваний ОСОБА_1, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, із застосуванням ст.75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Заслухавши доводи обвинуваченого та потерпілої, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з'ясувавши у потерпілої розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення. Згідно з вимогами ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. Вищевказане кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому суд з'ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Окрім того, судом також з'ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст.185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та підозрюваним і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 989 (дев'ятсот вісімдесяти дев'яти) гривень 60 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 у дохід держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду від 19 грудня 2017 року про примирення, укладену між потерпілою ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави, процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи від 21.12.2017 за №19/113/9-3/1435-296е, у розмірі 989 (дев'ятсот вісімдесяти дев'яти) гривень 60 копійок (отримувач - УК у м.Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речові докази, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 22 грудня 2017 року: стальні труби у кількості 3-х штук, які згідно розписки знаходяться у потерпілої ОСОБА_2 - повернути потерпілій ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко