Рішення № 76335998, 10.09.2018, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/1539/18

Провадження № 2/366/441/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року Іванківський районний суд Київської області у складі :

головуючої - судді Слободян Н.П.,

(секретар судового засідання Мартовицька Н.Є.),

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красятицької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд до відповідача з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2. Після його смерті залишилась спадщина у виді ? частини земельної ділянки розміром 5,5291 га, яка знаходиться в межах Красятицької сільської ради Поліського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач є спадкоємицею за заповітом. Спадщину вона прийняла, вчасно подавши заяву нотаріусу про її прийняття. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки правовстановлюючий документ - державний акт НОМЕР_2, виданий управлінням Держкомзему в Іванківському районі Київської області 28.09.2011 року, було зіпсовано.

Позивачка є єдиним спадкоємцем, тому просить визнати її право власності на спадкове майно.

У судове засідання позивач не з*явилася, про день і час слухання справи повідомлена вчасно. Написала заяву про те, що позов підтримує, просить справу розглянути без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився. Про день і час слухання справи повідомлено вчасно, надіслали суд листа, у якому просять справу розглядати без їх участі, не проти задоволення позову. Суд розцінює зазначений лист як визнання позовних вимог.

Суд, вивчивши докази, якими обгрунтовуються позовні вимоги, приходить до висновку про задоволення позову як обгрунтованого доказами.

Судом встановлено, що

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про його смерть НОМЕР_1 від 19.08.2017 року.

За життя, 19.08.2011 року, ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої білоцерківської міської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-2492, яким все своє майно заповів позивачці.

Позивачка прийняла спадщину, вчасно, 31.01.2018 року, подавши нотаріусу відповідну заяву. Інших спадкоємців, Які б прийняли спадщину та претендували на спадкове майно, немає.

Постановою нотаріуса № 1234/02-31 від 05.06.2018 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену вище земельну ділянку по тій причині, що при пред'явленні оригіналу державного акта виявлено, що вказаний документ містить виправлення кадастрового номера земельної ділянки, при цьому інформація про реєстрацію права власності на земельну ділянку з останнім кадастровим номером на ім'я спадкодавця відсутня. Оскільки виправлення орфографічних та технічних помилок у бланку на державному актів не допускається, нотаріус відмовила у вчиненні нотаріальної дії.

Листом за № 28-26-430 від 10.04.2018 року заступник начальника відділу в Іванківському районі головного управління держгеокадастру у Київській області підтверджено, що земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області, право власності на яку посвідчено державним актом НОМЕР_2 від 28.09.2011 року на ім'я ОСОБА_2 (1/2) та ОСОБА_1 (1/2) , зареєстрований за № 199260176, змінено площу земельної ділянки з 5,5291 га на 5,5193 га. Саме зазначений кадастровий номер є правильним. Ця ж інформація підведена витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Тобто, позивачем доведено і, відповідно, встановлено судом, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області, право власності на яку посвідчено державним актом НОМЕР_2 від 28.09.2011 року на ім'я ОСОБА_2 (1/2) та ОСОБА_1 (1/2) , зареєстрований за № 199260176, загальною площею земельної ділянки 5,5193 га.

До складу спадщини входять всі права та обов'язки, які належали спадкодавцю та не припинились на момент його смерті. До складу спадщини також входить право на зазначену вище земельну ділянку.

Відповідно до норм ч.5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є позивачка - її дочка. Згідно ст. 1235 ЦК позивачка є спадкоємицею за заповітом.

Позивачка вчинила дії, що свідчать про прийняття спадщини, як це передбачено ст. 1269 ЦК України, вчасно подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори (заведена спадкова справа № 21/2018), інших спадкоємців немає, що підтверджується у постанові нотаріуса № 1234/02-31 від 05.06.2018 року.

Саме через відсутність правовстановлюючих документів, позивач не може оформити свої спадкові права на зазначене майно, хоча воно є об*єктом спадкового майна за заповітом. На даний час ніхто, крім позивача, на це майно не претендує.

Відповідно до ст. 41 Конституції України „кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю".

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати право приватної власності ОСОБА_1 на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: право на ? частину земельної ділянки розміром 5,5193 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером НОМЕР_3, яка розташована на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області, право власності на яку посвідчено державним актом НОМЕР_2 від 28.09.2011 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Іванківський районний суд у тридцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення (10.09.2018 року).

Суддя Н.П. Слободян