Рішення № 76335642, 10.09.2018, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1334/18

Провадження № 2-о/347/37/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Борисової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за заявою ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Косівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області про встановлення юридичного факту,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог:Косівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області звернулася до суду з заявою про встановлення юридичного факту, мотивуючи свої вимоги тим, що вона проживає в АДРЕСА_1. ЇЇ матір"ю була ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження заявниці. Дівоче прізвище її матері „ ОСОБА_2". Мати змінила прізвище після укладення шлюбу з її батьком, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про їхнє одруження. Народилася заявниця в сім"ї поляків. Батьком її матері був ОСОБА_5 Васильович- по національності поляк. У її матері була ще рідна сестра - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка вийшла заміж за ОСОБА_7 та змінила прізвище з „ ОСОБА_2" на „ ОСОБА_2", що стверджується свідоцтвом про одруження. В актовому записі про народження сестри матері, ОСОБА_8, зазначено її національність ,, полька". Також у її матері ще був брат - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1. Всі вони навчалися в польській школі. Виховувалися відповідно до польських традицій, сповідували римо-католицьку віру, підтримували постійно стосунки зі своїми родичами поляками, які проживають на території Польщі. Брат матері ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 році уклав шлюб з ОСОБА_10 на той час на території Польщі, що стверджується скороченою копією акту шлюбу виданому в відділі РАЦСу в м.Любавце, воєводство: Вроцлав, повіт: Каменна Гура Польської народної республіки.

09.07.1962 році їй видано виконкомом Яблунівської селищної ради свідоцтво про народження , в якому національність матері - ОСОБА_12 зазначено „ українка" , а повинно бути „полька". Також у актовому записі №196 від 27.07.1967р. про народження матері - ОСОБА_12 вказано національність матері ОСОБА_13 „ українка „ , а повинно бути „полька". Також зазначила, що майже з аналогічною заявою вона уже зверталася до Косівського районного суду та просила виправити в актовому записі про народження за №196 від 27.07.1967 р. матері ОСОБА_12 національність її батька ОСОБА_5 з „українець „ на „поляк" . 04.10.2017р. рішенням Косівського районного суду її заява була задоволена . Рішення суду вступило в законну силу. А тому, вважає, що якщо суд визнав національність батька ОСОБА_12 , а саме ОСОБА_5 „ поляком" , то відповідно і її мати, ОСОБА_13 , яка народилася в тому ж населеному пункті також є „ полькою". Просить заяву задоволити.

Заявниця у поданій до суду заяві просить розглянути дану справу у її відсутності. Заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Представник Косівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області в судове засідання не з»явився, причини неявки суду не відомі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що в заяві слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Як встановлено в судовому засіданні матір»ю заявниці ОСОБА_2 являється ОСОБА_3 по національності «українка» та батьком ОСОБА_14 - «українець», що стверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 09.07.1962р.

Згідно копії свідоцтва про народження матері заявниці ОСОБА_12 (яка змінила прізвище на «Геник» в зв»язку із укладенням шлюбу) від 27.07.1967р. її батьком являється ОСОБА_5 -«поляк» та матір»ю ОСОБА_13 -«українка». Мати заявниці ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6., про що свідчить копія свідоцтва про смерть. Проте, на даний час заявниця просить виправити в актовому записі про народження №196 від 27.07.1967р. ОСОБА_12 національність матері ОСОБА_13 з «українка» на «полька» та в актовому записі про народження заявниці №279 від 09.07.1962р. національність матері ОСОБА_3 з "українка" на "полька".

Однак, звертаючись до суду з даною заявою про встановлення юридичного факту, заявницею не надано суду необхідних доказів про зазначені нею обставини, а надані докази не дають суду можливості встановити цей факт.

Так, посилання заявниці у своїй заяві на рішення Косівського районного суду від 04.10.2017р. та твердження її у своїй заяві про те, що вона зверталася вже до суду про виправлення національності батька матері ОСОБА_5 з «українець» на «поляк», не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в свідоцтві про народження ОСОБА_12 національність її батька ОСОБА_5 і була вказана як «поляк». А тому, про яке виправлення в актовому записі №196 від 27.07.1967р. йде мова не зрозуміло. Помилковими являються і твердження заявниці про те, що якщо батько ОСОБА_12 являється поляком, то відповідно і її мати ОСОБА_13 також є полькою. Такі обставини щодо національності ОСОБА_13 в матеріалах справи відсутні, тобто жодним документом не підтверджено, що ОСОБА_13 була полькою.

На підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року втратив чинність Указ Президента України від 31 грудня 1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності», і з того часу у законодавстві України відсутні норми, які передбачають настання певних юридичних наслідків або набуття немайнових чи майнових прав в залежності від національності особи.

Згідно зі ст. 3 Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин», кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з цим не повинно зашкоджувати такій особі.

Суд враховує, що в ст. 24 Конституції України закріплено рівність громадян та відсутність будь-яких привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, на території України факт належності особи до будь-якої етнічної групи не тягне за собою юридичних наслідків.

Згідно зі ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій, культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» передбачено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Відповідно до ст. 13 цього Закону громадяни, які належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надаються їм чинним законодавством, і реалізують їх особисто, а також через відповідні державні органи та створювані громадські об'єднання.

Як визначено у ст. 15 цього Закону громадяни, які належать до національних меншин, національні громадські об'єднання мають право у встановленому в Україні порядку вільно встановлювати і підтримувати зв'язки з особами своєї національності та їх громадськими об'єднаннями за межами України, одержувати від них допомогу для задоволення мовних, культурних, духовних потреб, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій.

Суд вважає, що в даному випадку право на індивідуальність, передбачене ст. 300 ЦК України не порушене, оскільки не зазначення в свідоцтві про народження матері заявниці національності ОСОБА_13 «полька» та в її свідоцтві про народження національність матері ОСОБА_3 "полька" не перешкоджає заявниці дотримуватися польських звичаїв, традицій, культури та виявляти почуття національного самоусвідомлення.

Тобто, належність особи до певної етнічної групи залежить від її вільного волевиявлення і для реалізації особою своїх прав у цій сфері не потребує встановлення цього факту судовим рішенням, проте, якщо такий факт надає певні права чи переваги для особи відповідно до ЗУ «Про міжнародне приватне право» то цей факт повинен бути доведеним достатніми доказами в суді, відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заявниця не довела суду юридичний факт належності ОСОБА_13 та ОСОБА_3 до вказаної етнічної спільноти - полька.А тому, дана заява не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного ст.ст. 11,24 Конституції України, ст.300ЦК України та керуючись ст.ст 293-294 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

В заяві ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: Косівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області про встановлення юридичного факту - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя: Крилюк М.І.