Постанова № 76335433, 10.09.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1035/18

Провадження № 33/779/452/2018

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Хоминець М. М.

Суддя-доповідач Повзло

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Повзло В.В., ознайомившись з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим та притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2018 року, ОСОБА_2 визнано винуватим та притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на її оскарження. В обґрунтування своїх доводів щодо пропуску строку, апелянт послався на те, що про існування постанови він дізнався після отримання вимоги державного виконавця, та лише 21.08.2018 року після ознайомлення його представника з матеріалами справи в суді, він отримав копію постанови суду, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено ним з об'єктивної, поважної причини. Однозначно апелянт вказує, що строк на оскарження він не пропустив, оскільки, на його думку, строк на оскарження рахується з дати отримання копії постанови суду.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи викладені апелянтом щодо поновлення строку, вважаю, що у поновленні строку на апеляційне оскарження належить відмовити, апеляційну скаргу - повернути апелянту з наступних підстав.

Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права.

Приймаючи до уваги, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним, враховую позицію Верховного Суду України. Так, згідно з п. 17 постанови від 01 жовтня 2015 року №5-103кс 15 для особи, яка оспорює рішення, ухвалене за викликом цієї особи, але без її участі, початком (початковим моментом) перебігу строку для подання апеляційної скарги є момент проголошення такого рішення.

Так, 22.06.2018 року справу було розглянуто суддею без участі ОСОБА_2, з наведенням відповідних мотивів щодо розгляду справи у його відсутність, зокрема про його повідомлення належним чином про час та місце розгляду справи.

Підтвердженням належного повідомлення ОСОБА_2 про його виклик в судове засідання на 22.06.2018 року о 15-35 год., свідчить підпис останнього про отримання ним поштового відправлення суду з повісткою про виклик (а.п. 7).

Також з матеріалів провадження вбачається, що копія постанови суду надіслана на адресу апелянта 06.07.2018 року, відповідно до супровідного листа №352/1035/18/8221/16 (а.п. 10).

Апеляційна скарга, згідно штампу поштового конверту направлена безпосередньо до суду апеляційної інстанції 31.08.2018 року, в той час як останнім днем її подачі було 02.07.2018 року.

Посилання апелянта на несвоєчасне отримання ним копії постанови судді, як на підставу вважати його апеляційну скаргу такою, що подана в строк, безпідставне, оскільки суперечить вказаним вище вимогам закону, де прямо передбачений порядок оскарження постанови суду з дня її винесення.

Доводи апелянта про те, що про існування постанови суду він дізнався після отримання вимоги державного виконавця, не є слушними, оскільки матеріали провадження містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме повістки про виклик до суду на 22.06.2018 року о 15-35 год., з підписом останнього про його отримання (а.п. 7).

Більше того, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

Будь-яких обставин, що перешкоджали ОСОБА_2 скористатися правом дізнатися про розгляд справи та результати такого розгляду починаючи з 22.06.2018 року, тобто з дня винесення постанови судді, за умови, що йому було відомо про те, що в Тисменицькому районному суді Івано-Франківської області розглядатиметься справа про адміністративне правопорушення відносно нього, не встановлено, а апелянтом не наведено.

Інших об'єктивних доводів пропуску строку на оскарження, який розпочався з 22.06.2018 року, тобто з дня винесення постанови впродовж десяти днів, апелянтом не зазначено.

За таких обставин вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 подана після закінчення строку на апеляційне оскарження постанови судді, тому в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала - ОСОБА_2

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2018 року.

Апеляційну скаргу з додатками повернути апелянту - ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло