Постанова № 76334958, 04.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1107/18

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

04 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Платаш В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року (ухвалене у м. Хмельницькому 15 травня 2018 року о 15:39, повний текст якого виготовлено 18 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить суд:

- визнати дії Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області неправомірними в частині відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії у відповідності до ст. 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області призначити та нарахувати ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах з зниженням пенсійного віку з 25 вересня 2017 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною відмову Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення пенсії у відповідності до ст. 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_2 пенсію на підставі його заяви від 25.09.2017, відповідно до ст. 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- в задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Відповідач зазначає, що на запит Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 12.10.2017 від Центрального архівного відділу Національної гвардії України отримано довідку №951 від 15.11.2017, згідно якої рядовий ОСОБА_2 в період з 23.11.1985 (наказ №308) по 16.11.2017 (наказ №296) проходив військову службу в складі військової частини 7481 на посадах стрільця, водія РМТО. В наказі командира військової частини 7481 №229 від 08.09.1986 значиться: вважати вибувшим в службове відрядження рядового водія РМТО ОСОБА_3 в м. Київ військова частина 3217, 07.09.1986. В наказі командира військової частини 7481 №231 від 10.09.1986 значиться: вважати прибувшим із службового відрядження рядового ОСОБА_2 із м. Києва, 09.09.1986. Також просить врахувати, що у довідках №372 від 17.12.1992, №469/1 від 20.09.2016 та №951 від 15.11.2017 відсутні відомості про населений пункт чи об'єкт, де проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З урахуванням цього підстав для призначення позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, як ліквідатору аварії на ЧАЕС немає.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Позивач вказує, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 2. Він 25 вересня 2017 звертався із заявою до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою та додатками до неї, в якій просив призначити пенсію за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, однак листом №18448/04 від 22.12.2017 йому повідомлено, що заява та документи надані для призначення пенсії за віком на пільгових умовах особам які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення розглянуті і в призначені пенсії відмовлено. Вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернулася до суду з цим позовом.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 2, що підтверджується дублікатом посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.04.2001.

Відповідно до Архівної довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії №951 від 15.11.2017, в архівних документах на рядового ОСОБА_2 є наступні відомості: в період з 23.11.1985 (Наказ №308) по 16.11.1987 (Наказ №296) проходив військову службу в складі військової частини 7481 на посадах стрільця, водія РМТО. В наказі командира військової частини 7481 №229 від 08.09.1986 значиться: вважати вибувшим в службове відрядження рядового водія РМТО ОСОБА_3 (так в наказі) - в м. Київ військова частина 3217, 07.09.1986. В наказі командира військової частини 7481 №231 від 10.09.1986 значиться: вважати прибувшим із службового відрядження рядового ОСОБА_2 із м. Києва, 09.09.1986. Примітка: інші відомості в документах військової частини 7481 не виявлено. В документах військової частини 3217 прибуття ОСОБА_2 із військової частини 7481 та прибуття із службового відрядження не знайдено (стор. 15).

Довідкою №372 від 17.12.1992 Військової частини №7481 стверджено, що ОСОБА_2 дійсно приймав участь в ліквідації наслідків аварії в 30 кілометровій зоні Чорнобильської АЕС з 07.09.1986 по 29.01.1987, в населених пунктах Максимовичі, Денисовичі, Розсоха.

Згідно копії військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 з 07.09.1986 по 29.01.2987 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4, він стверджує, що ОСОБА_2 був прикомандирований до в/ч 3217 водієм та виконував обов'язки по ліквідації аварії разом з ним у період з жовтня 1986 року по лютий місяць 1987 року. Перебували в м. Прип'яті, с. Рассоха, с. Денисовичі, с. Зелений мис, с. Максимовичі Київської області.

Допитаний у суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що проходив військову службу у військовій частині 3217 (авторота), яка знаходилась у м. Києві. ОСОБА_2 був прикомандирований з іншої військової частини, і близько шести місяців в 1986 році, як водій самоскида, як і він, приймали участь у будівництві різних об'єктів в Чорнобильській зоні (казарми, інше), а саме в населених пунктах чи біля них: Рассоха, Максимовичі, Денисовичі, Зелений мис, Поліське, які він пригадує. Він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що має посвідчення 2-ї категорії. Крім цього, у його Військовому квитку зроблені записи про участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, які він надає суду для огляду.

25.09.2017 позивач звернувся до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення/перерахунок, в якій просив призначити пенсію за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2.

Листом №18448/04 від 22.12.2017 Кам'янець-Подільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області повідомило позивача, що його заява від 25.09.2017 та документи надані для призначення пенсії за віком на пільгових умовах особам які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення розглянуті і в призначені пенсії відмовлено. Роз'яснено, що умови призначення пенсій за віком особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення визначено нормами ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі також Закон № 796-XII). Повідомлено: "Оскільки надані документи (довідка № 372 від 17.12.1992 року, та довідка №951 від 15.11.2017) не можливо підтвердити первинними документами в яких було б зазначено фактичні дні перебування в зоні відчуження, тому підтвердити факт перебування в зоні відчуження не можливо".

Позивач не погодився із вказаною відмовою та звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а надані ним довідки є належним доказом на підтвердження передбачених законом відомостей, поданими ним документами підтверджено період роботи та населені пункти, де ним проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому відповідач безпідставно відмовив у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796-XII ( далі - Закон № 796-XII).

Статтею 9 Закону 796-XII визначено коло осіб, які вважаються такими, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, згідно вказаної статті, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно статті 10 Закону 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13 Закону 796-XII передбачає обов'язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її зокрема за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, на 10 років.

- у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, із зменшенням пенсійного віку на 8 років.

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Відповідно до абз. 6 п.п. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.05 р. N 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за N 1566/11846, до заяви про призначення пенсії додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Згідно з ч. 1, 4 ст. 15 Закону 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок) затверджений порядок, який регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Тобто, підставою для отримання посвідчення та як наслідок статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є наявність у особи хоча б одного з перелічених вище документів.

Частиною 3 ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" закріплено, що Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Верховний Суд України у постановах від 21.11.2006р. та 04.09.2015р. (справи № 21-1048во06, № 690/23/15-а відповідно) висловлював правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Зокрема, вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи викладене, особи які віднесені до ІІ категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме на підставі їхнього перебування - роботи у зоні відчуження автоматично мають право на пільги, встановлені ч.1 ст. 55 Закону.

Згідно з матеріалами справи, позивач уже має відповідне посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серія НОМЕР_1 від 25.04.2001.

Таким чином, при встановленні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії та видачі відповідного посвідчення, яке згідно вказаного є безумовним підтвердження наявності відповідного статусу у особи, вже було підтверджено та встановлено факт перебування позивача у відповідний період у зоні відчуження, оскільки у випадку іншого підстави для видачі йому посвідчення 2 категорії були б відсутні.

Крім того, факт перебування позивача на роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в період з 07.09.1986 по 29.01.1987 також підтверджують: військовий квиток позивача, архівна довідка №951 від 15.11.2017, довідка №372 від 17.12.1992, заявою ОСОБА_4, показами свідка ОСОБА_5

Згідно ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів переконана, що позивач має право на призначення пенсії згідно статті 55 Закону 796-XII із зменшенням пенсійного віку, а спірна відмова відповідача є протиправною.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 вересня 2018 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.