Постанова № 76334582, 07.08.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа 333/2314/18

Провадження 3/333/735/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно:

ОСОБА_1 Лук’яна Йосиповича, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, дані р.н.о.к.п.п. у матеріалах справи відсутні, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2018 року, приблизно о 03 год. 48 хв., ОСОБА_1, керував транспортним засобом «ВАЗ 21090», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, по пр. Соборному, 8 у м. Запоріжжі у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився з використанням спеціального технічного приладу «Alkotest Drager 6820», результат позитивний – 1,01 %.

10.05.2018 року адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області та розгляд справи було призначено на 30.05.2018 року.

14.05.2018 року до суду надійшла заява від адвоката ОСОБА_2 щодо ознайомлення з матеріалами адміністративної справи відносно ОСОБА_1, так як вона уклала з останнім договір про надання правових послуг у вказаній справі. Того ж числа ОСОБА_2 була ознайомлена з матеріалами справи у повному обсязі.

18.05.2018 року ОСОБА_2 надала заяву щодо отримання копії відеозапису, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення, який остання отримала того ж дня.

30.05.2018 року у судове засідання ОСОБА_1 та його захисник – ОСОБА_2 не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом ОСОБА_1 про отримання ним 17.05.2018 року повістки на судове засідання та фактом ознайомленням ОСОБА_2 з матеріалами адміністративної справи відносно останнього у повному обсязі.

Враховуючи відсутність ОСОБА_1 та його захисника, суд прийняв рішення про відкладення розгляду справи на 24.07.2018 року, так як суддя перебував у щорічній відпустці з 07.06.2018 року по 19.07.2018 року (включно).

11.07.2018 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про повернення матеріалу про адміністративне правопорушення для доопрацювання працівникам поліції та про виклик свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4 (свідків, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення), інспектора поліції ОСОБА_5, ОСОБА_6 (тверезий водій, якому було передано автомобіль) та ОСОБА_7 (дружина ОСОБА_1Й.).

24.07.2018 року у судовому засіданні захисник ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та підтримала клопотання останнього про повернення матеріалу та виклик свідків. У задоволенні клопотання про повернення матеріалу про адміністративне правопорушення для доопрацювання працівникам поліції судом було відмовлено, а клопотання про виклик свідків задоволено у повному обсязі. Враховуючи результат розгляду клопотання про виклик свідків, розгляд справи був відкладений на 06.08.2018 року.

У судове засіданні 06.08.2018 року до суду прибули захисник ОСОБА_2 та інспектор УПП в Запорізькій області Товалюк М.Г. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належним чином повідомлялися секретарем судового засідання, але у судове засідання не прибули. Захисник ОСОБА_2 відмовилася від допиту свідка ОСОБА_8 та зазначила, що ОСОБА_1 не прибув у судове засідання, так як він лікується, але підтверджуючих документів відносно цього факту не надала. До суду надійшла заява від імені ОСОБА_1 щодо відкладення розгляду справи, так як він знаходиться на стаціонарному лікуванні. Крім того, захисник доповнила, що свідок ОСОБА_9 також з поважних причин не змогла прибути у судове засідання.

Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а відсутність жодних доказів поважності його неявок у судові засідання свідчить про навмисне затягування розгляду справи, що впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності останнього.

Під час прийняття вказаного рішення суддя врахував, що у судовому засіданні знаходилась захисник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2, яка мала можливість захистити його права та інтереси, а також прийняв до уваги положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов’язковою.

06.08.2018 року у судовому засіданні захисник надала суду клопотання про виклик свідків та про повернення матеріалу про адміністративне правопорушення для доопрацювання працівникам поліції. Вказані клопотання суд не розглядав, так як їх вже було розглянуто у попередньому судовому засіданні.

Крім того, захисник повідомила, що ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, просила суд закрити справу у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. При цьому, ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 останні 7 років взагалі не п’є алкогольних напоїв. В день, коли його зупинили працівники поліції він хворів грипом та перед цим пив антибіотики. Під час огляду на стан сп’яніння працівники поліції йому не показували сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку спеціального засобу, за допомогою якого здійснювали огляд. Після того, як ОСОБА_1 продув у газоаналізатор та було отримано результат тесту – 1,01%, працівник поліції не роз’яснив останньому право не погодитися з результатом тесту та поїхати до наркологічного диспансеру. Поліцейський лише зазначив, що у лікарні такий саме прибор, але там складуть висновок та фактично своїми запитаннями відмовляв від проходження огляду у лікарні. Також, поліцейський не роз’яснював прав ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан сп’яніння. А взагалі, огляд останнього проводив чоловік, хоча всі документи у адміністративному матеріалі виконані від імені поліцейської ОСОБА_5 За таких обставин, на думку захисника, відсутні належні та достовірні докази вини ОСОБА_1

Для підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 надала до суду клопотання про витребування доказів – з УПП в Запорізькій області, а саме: копій сертифікату відповідності, свідоцтва про повірку та Інструкції з експлуатації технічного засобу «Alkotest Drager 6820», який застосовувався під час огляду на стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_1 Зазначене клопотання захисника було задоволено судом у повному обсязі та судовий розгляд був відкладений на наступний день – 07.08.2018 року.

У судовому засіданні 07.08.2018 року суд допитав свідком ОСОБА_7, яка пояснила, що є дружиною ОСОБА_1 07.05.2018 року вночі вони поверталися з м. Нікополя з весілля. Її чоловік не випивав спиртного, лише приймав ліки від астми. Тому, коли провели огляд на стан сп’яніння та виявили позитивний результат – 1,01%, вони були такому факту здивовані. ОСОБА_1 не погоджувався з результатом огляду на стан сп’яніння, але працівник поліції вмовив, щоб її чоловік погодився та не їхав до наркологічного диспансеру на медичний огляд. Дійсно усі дії по огляду на стан сп’яніння проводив поліцейський – чоловік, а жінка-поліцейська лише сиділа у службовому автомобілі.

Незважаючи на не визнання своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1, на думку судді, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:

- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №421582 від 07.05.2018 року, згідно яких встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;

- даними спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820» № ARHJ-0268 від 07.05.2018 року, згідно яких результат на стан алкогольного сп’яніння у ОСОБА_1 є позитивним – 1,01%;

- даними акту огляду на стан сп’яніння, згідно якого було проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп’яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820», у присутності свідків – ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Результат позитивний – 1,01%, з результатом огляду ОСОБА_10 погодився, про що свідчить його підпис у акті у графі «З результатами згоден»;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, згідно яких вони стали свідками проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп’яніння за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 8. Результат технічного засобу «Alkotest Drager 6820» склав 1,01%. Від проходження медичного огляду у наркологічному диспансері ОСОБА_1 відмовився;

- поясненнями у судовому засіданні працівника поліції ОСОБА_5, яка зазначила, що 07.05.2018 року по пр. Соборному, 8 у м. Запоріжжі вночі був зупинений автомобіль «ВАЗ 21090» пі керуванням ОСОБА_1 за проїзд перехрестя на забороняючий (червоний) сигнал світлофору. Під час спілкування з останнім були виявлені ознаки алкогольного сп’яніння, хоча ОСОБА_1 зазначав, що вживав ліки а не спиртні напої. Останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу «Alkotest Drager 6820». ОСОБА_1 погодився та у присутності двох свідків був проведений огляд, результат був позитивний – 1,01%. З таким результатом останній погодився, але при цьому здивувався. Після цього, працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп’яніння у лікарні – КУ «ОКНД» ЗОР. Останній розпитав про процедуру проходження огляду на стан сп’яніння у наркологічному диспансері та добровільно відмовився від такого проходження. Ніхто з поліцейських ОСОБА_1 не умовляв не їхати до лікарні. Дійсно у той день вона працювала з напарником – ОСОБА_11, який на цей час знаходиться у відпустці. Вони зазвичай дії по збору та оформленню адміністративного матеріалу поділяють між собою. Так було і в цей раз, щось робила вона, у т.ч. складала протокол, а щось її напарник;

- даними відеозапису файлів «03351854» та «20180507080531000391», оглянутих у судовому засіданні, з яких вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору, після чого був зупинений працівниками поліції. У подальшому, відносно ОСОБА_1 за його згодою був поведений огляд на стан сп’яніння у присутності двох свідків за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager 6820», результат тесту позитивний – 1,01%. Після роз’яснення працівником поліції процедури проходження огляду на стан сп’яніння у медичному закладі – ОСОБА_1 погодився з результатом пройденого огляду та відмовився їхати до наркологічного диспансеру. Дійсно на відеозапису видно як дії по збору та оформленню матеріалів адміністративного правопорушення здійснюють працівники поліції, у т.ч. ОСОБА_5;

- даними свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/5604, згідно яких газоаналізатор «Alkotest Drager 6820» № ARHJ-0268 відповідає вимогам МПУ 066/05-2013. Свідоцтво чинне до 31.08.2018 року;

- даними свідоцтва про державну реєстрацію №14455/2014 медичного засобу газоаналізатора «Alkotest Drager», який відповідає реєстраційним матеріалам та внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволений до застосування на території України. Строк дії свідоцтва необмежений.

Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать, а навпаки доповнюють один одного, підтверджуючи обставини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1, суд не вбачає.

Досліджені у судовому засіданні докази повністю спростовують пояснення ОСОБА_1 та його дружини стосовно відсутності факту вживання алкогольних напоїв останнім (пояснення останніх навіть між собою різняться з приводу якого захворювання ОСОБА_1 вживав ліки: так останній зазначає у зв’язку з грипом, а ОСОБА_7 – через астму); факту вмовляння працівника поліції не їхати до медичного закладу та скоєння поліцейськими певних порушень під час оформлення адміністративного матеріалу.

Відповідно до затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» вказаної Інструкції передбачено, що огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров’я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, а саме: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп’яніння.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також положення п.28 ч.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно яких позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове КУпАП не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Відповідно до довідки УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тобто останній в даному випадку при керуванні автомобіля не був водієм у розумінні вимог Розділу 1 «Загальні положення» Правил дорожнього руху України (водій – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії). Тому, на думку суду, до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення не як до водія, а як до іншої особи, передбаченої у санкції ч.1 ст.130 КУпАП України, а саме: штрафу урозмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1, суд не вбачає.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 Лук’яна Йосиповича винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Накласти на ОСОБА_1 Лук’яна Йосиповича, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, дані р.н.о.к.п.п. у матеріалах справи відсутні, адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень (р/р №31119149008001, код бюджетної класифікації доходів 21081300, ЄДРПОУ 37941997; МФО 899998, отримувач: ГУК у Запорізькій області/Зап. обл./21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)), без позбавленням права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 Лук’яна Йосиповича, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, дані р.н.о.к.п.п. у матеріалах справи відсутні, на користь держави судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України; Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір за постановою суду про накладення адміністративного стягнення, Комунарський районний суд м. Запоріжжя).

Роз'яснити ОСОБА_1 Лук’яну Йосиповичу, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк (не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод