Рішення № 76334171, 03.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 року Чернігів Справа № 825/2352/18

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Пархомчука Д.А.,

представника відповідача Варги О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду заходиться справа за позовом ОСОБА_2 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі-ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання неправомірним рішення про відмову у поновленні виплати пенсії позивачу, викладене у відмові від 29.11.2017 № 3806/03/М-12 та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 07.09.2017 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Позов обґрунтовано тим, що позивачу під час проживання в Україні була призначена пенсія за вислугу років, виплата якої припинена після виїзду його за кордон до Держави Ізраїль. З цих підстав, позивач через представника подав до уповноваженого управління Пенсійного фонду заяву, в якій просив поновити виплату пенсії з 23.07.1998, проте, йому в цьому було відмовлено. Вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб» особи, які мають право на пенсію за цим законом при наявності вислуги на військовій службі мають право на довічну пенсію. За таких обставин, позивач просить захистити його права у спосіб, визначений у позові. Також у позові просить розглянути справи за правилами загального позовного провадження. Одночасно з позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обгрунтовано тим, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для певного питання, і з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права, тобто доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Вважає, що строк звернення до суду пропущений з поважних причин, не з вини позивача, а у зв'язку з неподанням його представником до позову належно оформленої довершеності. Тому, з метою недопущення порушення конституційного права на звернення до суду, просить клопотання задовольнити.

Ухвалою судді від 09.07.2018 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Представником відповідача, у визначений в ухвалі суду строк, подано відзив, в якому зазначено, що ГУПФУ в Чернігівській області позов не визнає. Так, зокрема у відзиві відповідач просить врахувати строк звернення до суду, визначений статтею 122 КАС України, який, на його думку, позивачем пропущений. Що стосується вимог позивача, то вважає їх безпідставними, з огляду на те, що відповідно до пункту 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846, поновлення виплати пенсії здійснюється за документами, наявними у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Однак пенсійна справа позивача та необхідні документи у ГУПФУ в Чернігівській області відсутні. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив у задоволенні відмовити з підстав, викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де прийнятий на консульський облік в Посольстві України в Державі Ізраїль, що підтверджується відміткою у паспорті НОМЕР_1, термін дії якого зазначено 21.05.2008 та продовжено до 21.05.2018, що підтверджується копією паспорта, засвідченого нотаріально нотаріусом Держави Ізраїль, з проставленням апостилю (а.с.28-49).

Представником ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, до Уповноваженого Управління Пенсійного Фонду України подано оригінал заяви позивача про поновлення пенсії від 22.05.2017, справжність підпису на якій засвідчена нотаріусом Держави Ізраїль з проставленням апостилю (а.с.50-53). До заяви подано копії таких документів: довіреності, паспорту, посвідчення постраждалого ЧАЕС, пенсійне посвідчення (а.с.50-53).

За результатом розгляду поданих представником позивача документів, 29.11.2017 ГУ ПФУ в Чернігівській області надано відповідь за вих. № 3806/03/М-12, в якій зазначено про відсутність правових підстав для поновлення пенсії позивачу, оскільки пенсійна справа з відповідними документами до ГУ ПФУ в Чернігівській області з Чернігівського обласного військового комісаріату не передавалась.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у розгляді питання у призначенні пенсії за віком, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходить із такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Частиною другою статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

У свою чергу, пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі-Порядок) передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік), пункт 2.9 Порядку.

Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. При цьому особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідач як на підставу відмови у поновленні пенсії позивачу посилається на відсутність пенсійної справи та необхідних документів.

Водночас позивач посилається на те, що отримував пенсію до виїзду за кордон.

Вказані доводи позивач суд відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Разом з тим, докази, які б спростували доводи відповідача щодо відсутності пенсійної справи та необхідних документів для поновлення пенсії, позивачем суду не надано.

Крім того, суд вважає не належним доказом надану позивачем копію паспорта громадянина України, оскільки термін дії останнього закінчився 21.05.2018, про що свідчить відповідна відмітка на першій сторінці паспорта (а.с. 28), а заява про поновлення пенсії подана 22.05.2018 (а.с.50), тобто після закінчення терміну дії паспорта (документа, що засвідчує особу позивача). Інших документів, які б підтверджували особу позивача, відсутні.

Таким чином, з огляду на те, що докази про наявність у відповідача пенсійної справи позивача та документів, які відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, а також документів, що підтверджують особу позивача, відсутні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є передчасними , тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 139, 227,241-243,246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Ізраїль).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005).

Повний текст рішення виготовлено 10 вересня 2018 року.

Суддя І.І. Соломко