Ухвала суду № 76334104, 10.09.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 вересня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/814/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" до відділу державної реєстрації речових прав Чернівецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" (далі - позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Леорда Миколи Аркадійовича про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень за індексним номером №9685487 дата державної реєстрації припинення іпотеки 30.12.2013 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Леорда Миколи Аркадійовича про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень за індексним номером №9687256 дата державної реєстрації припинення іпотеки 30.12.2013 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.12.2013 р. приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю.І. підстава: договір купівлі-продажу, серія та номер реєстр. 2412 номера записів про право власності: 4148734; 4149140; 4149503; 4149820.

- відновити іпотеку нерухомого майна, а саме житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 шляхом повторного внесення відомостей про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно, з моменту вчинення первинних записів з 03.05.2017 р.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у п. 2 ч. 5 цієї статті стосовно представника.

Як видно із змісту адміністративного позову, позовна заява подана представником позивача, однак в супереч вимогам ч. 6 КАС України в ній не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача або номер і серію його паспорта.

Крім того, представником позивача всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві не вказано ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як видно з позовної заяви, позивач зазначає відповідачем відділ державної реєстрації речових прав Чернівецької міської ради, а позовні вимоги пред'явлені до державного реєстратора реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Леорда Миколи Аркадійовича та приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю.І.

Однак, позивач усупереч наведеним нормам процесуального права, не зазначає державного реєстратора реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Леорда Миколи Аркадійовича та приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю.І. як відповідачів, та відповідно, не вказує про них відомості згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Разом із цим, як видно з поданого позову, позивач в т.ч. заявив вимогу про відновлення іпотеки нерухомого майна, а саме житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 шляхом повторного внесення відомостей про обтяження нерухомого майна іпотекою та забороною на нерухоме майно, з моменту вчинення первинних записів з 03.05.2017 р.

Однак, в прохальній частині позову позивачем не зазначено (не конкретизовано) до кого звернута дана вимога.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2 ст. 94 КАС України).

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.

Зокрема, представником позивача не додано до позовної заяви наступні докази, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог:

- кредитний договір №2506/0507/88-020 укладений між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" та ОСОБА_3 від 03.05.2017 р. із змінами та доповненнями №1 від 25.03.2011 р.;

- договір купівлі-продажу прав вимоги, укладений між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" від 25.05.2012 р.;

- заяви ТОВ "Кредитні ініціативи" на підставі яких прийняті оскаржувані позивачем рішення;

- рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень за індексним номером №9685487 від 30.12.2013 р.;

- рішення про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень за індексним номером №9687256 від 30.12.2013 р.

Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Судом встановлено, що позивачем оскаржується наступні рішення:

- рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Леорда Миколи Аркадійовича про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень за індексним номером №9685487 дата державної реєстрації припинення іпотеки 30.12.2013 р.;

- рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції Леорда Миколи Аркадійовича про державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень за індексним номером №9687256 дата державної реєстрації припинення іпотеки 30.12.2013 р.;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.12.2013 р. приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Скінтей Ю.І. підстава: договір купівлі-продажу, серія та номер реєстр. 2412 номера записів про право власності: 4148734; 4149140; 4149503; 4149820.

Однак оригінали оскаржуваних рішень або їх копії належним чином посвідчені до суду представником позивача не надано та не вказано обґрунтовані підстави неможливості подання вказаних документів.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Судом встановлено, що оскаржувані позивачем рішення винесені ще 30.12.2013 р., однак представником позивача не обґрунтовано звернення до суду з вказаним позовом тільки 27.08.2018 р., тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Крім того, представником позивача не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску позивачем, докази на підтвердження таких обставин.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 р." з 1 січня 2018 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Із змісту позовних вимог видно, що позовна заява містить чотири вимоги немайнового характеру, то судовий збір має бути сплачений за кожну вимогу. Тому, при поданні позову до суду позивачу, необхідно було сплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру по 1762,00 грн, а всього 7048,00 грн.

Натомість, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 5286,00 грн. Таким чином, позивачу необхідно доплати судовий збір у розмірі 1762,00 грн ( 7048,00 грн - 5286,00 грн).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для його усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

4. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький