Постанова № 76333727, 05.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2180/17 Головуючий у 1 інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Беспалова О.О. Пилипенко О.Є. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління ДСНС України у Київській області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернафта", з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС позивача за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 1, шляхом зобов'язання відповідача зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, вказаних в акті перевірки від 18 жовтня 2017 р. № 235.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Головне управління ДСНС України у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт мотивує свої вимоги тим, що відповідно до п. 5.2.22 ДБН В.2.5-76:2014 та роз'яснень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі відсутності підтвердження з боку ПЦС факту отримання тривожного сповіщення автоматизована система повинна здійснювати автоматичне телефонне з'єднання з оперативно-диспетчерською службою відповідного аварійно-рятувального підрозділу, на який відповідно до плану локалізації і ліквідації аварії покладено оперативне реагування на надзвичайну ситуацію.

Також, апелянт зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи АЗС ТОВ «Інтернафта» за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 1 направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 29 травня по 12 червня 2017 р. позивачем було проведено планову перевірку АЗС позивача за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 1, з питань додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Дану перевірку проведено на підставі наказу позивача від 12 липня 2016 р. № 317 та посвідчення про проведення перевірки від 15 липня 2016 р. № 1630.

12 червня 2017 р., за результатами перевірки, позивачем було складено акт перевірки № 122, в якому зафіксовано виявлені позивачем 32 порушення правил та норм пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

У подальшому, позивачем на підставі заяв відповідача, було проведено ще перевірки, за результатами яких складено акти, зокрема, від:

06 вересня 2017 р. № 187, в якому зафіксовано лише 16 порушень;

18 жовтня 2017 р. № 235;

18 січня 2018 р. № 3.

Як вбачається з акта перевірки № 3, позивачем було виявлено лише 1 порушення, а саме: вимог п. 1 ст. 53 КЦЗ України - на АЗС, яка являється об'єктом підвищеної небезпеки, з метою своєчасного виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, не впроваджено автоматизовану СРВСНО.

Зокрема, вказаною нормою передбачено, що на об'єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані СРВСНО.

Позивач, з метою застосування заходів реагування, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 р. № 5403-VI (далі - КЦЗ України), Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 р. 877-V (далі - Закон України № 877-V) (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому необхідність вжиття таких заходів слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. При цьому, підстави для застосування заходів реагування мають бути підтверджені та існувати на день винесення судового рішення.

При цьому, колегія суддів враховує наведені відповідачем твердження щодо вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання пожежної безпеки та усунення порушень, виявлених перевіркою.

Актом позапланової перевірки № 3 встановлено, що відповідачем усунуто всі виявлені порушення, окрім порушення щодо відсутності автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення.

Разом з цим, в суді першої інстанції представником відповідача подавалися докази вжиття ним заходів для впровадження такої системи на АЗС, зокрема: укладено договір з приватним підприємством "Системи безпеки та новітні технології" про розроблення та узгодження документації для АЗС позивача, розроблення проекту автоматизованої СРВСНО; розроблено та затверджено технічне завдання та робочий проект № 03/12-17-НС/ВО "Комплекс автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виявлення" на АЗС позивача за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 1.

Водночас, згідно з листом позивача від 11 грудня 2017 р. № 26-17694/262 "Про розгляд технічного завдання та робочого проекту", позивач вважає за можливе узгодити технічне завдання та робочий проект щодо улаштування комплексу автоматизованих СРВСНО за умови дотримання в повному обсязі вимог ДБН В.2.5-76:2014 "Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення".

Як вбачається з листа ГУ ДСНС України у Київській області від 02 листопада 2017 р. № 66/1/9168, у зв'язку з тим, що наказ № 288 втратив чинність, вимоги до проектування та монтування системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення визначаються згідно з ДБН В.2.5-76:2014.

Так, згідно з вимогами п. 8.2.1. ДБН В.2.5-76:2014 ПЦС розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.

Відповідно до вимог п. 3.2. вказаних ДБН СРВСНО, автоматизована система класу "людина-машина", у якій суміщено автоматичні процеси виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, спостереження та оброблення інформації щодо поточного стану об'єктів та будівель, інженерних споруд, мереж, що розташовані на територія з ризиком прояву небезпечних явищ і процесів, оперативне надання користувачам фактичної та прогнозованої інформації, а також оповіщення (за необхідності) працівників та керівників об'єкта, відповідальних за стан техногенної безпеки, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і населення при безпосередній участі людини-оператора.

Як вбачається з п. 8.2.1 ДБН В.2.5-76:2014, оперативно-диспетчерська служба територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, отримує та реагує на сигнал з СРВНСО за допомогою ПЦС, який розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.

Відповідно до вимог п. 8.1 вказаних ДБН ПЦС та СРВНСО застосовуються також для забезпечення відділеного цілодобового нагляду за технічним станом СРВНСО, а також для прийняття та передавання (ретрансляції) тривожних сповіщень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) до систем вищого рівня реагування на ці сповіщення - систем централізованого пожежного та техногенного спостереження.

В силу п. 5.2.20 ДБН В.2.5-76:2014 СРВНСО повинна автоматично формувати та за командою оператора передавати до ПЦС тривожне сповіщення щодо виявлення загрози або виникнення НС разом з ідентифікатором електронної картки аварії, з можливістю отримання від ПЦС сигналу підтвердження його прийняття.

Як вбачається з п. 5.2.21 вказаних ДБН, за відсутності відповідного реагування оператора СРВНСО на інформацію про наявність ознак загрози виникнення НС СРВНСО автоматично формує та передає до ПЦС відповідне тривожне сповіщення з ідентифікатором картки аварії за найгіршим сценарієм розвитку НС.

Наведене свідчить, що ПЦС повинен отримувати з СРВНСО відповідні службові та тривожні сповіщення щодо загрози виникнення НС, у зв'язку з чим здійснюється відповідне подальше реагування на усунення загрози у порядку, визначеному вимогами ДБН В.2.5-76:2014.

Крім цього, згідно додатку А "Склад системи" ДБН В.2.5-76:2014, до складу системи ПЦС має входити: сервер обробки даних, автоматизоване робоче місце оператора ПЦС, комунікаційне обладнання.

Як вбачається з додатку Е "Перевірка СРВНСО", під час прийняття СРВНСО до експлуатації проводиться перевірка, зокрема, наявності акта проведення дослідної експлуатації.

При введенні в експлуатацію СРОВНСО складається акт, невід'ємним додатком якого є Акт тестового випробування щодо визначення технічної можливості передачі тривожного сигналу від систем спостереження до оперативно-диспетчерської служби (додатки Е, Ж ДБН В.2.5-76:2014).

Тобто, від наявності та належної роботи ПЦС оперативно-диспетчерської служби залежить можливість введення в експлуатацію СРВНСО та реалізація покладених на неї функцій.

Відповідно до наказу позивача від 22 серпня 2014 р. № 481 "Про організацію централізованого та техногенного спостерігання", центром спостерігання позивача було визначено ДП "Центр громадської безпеки 112".

Водночас, згідно відповіді позивача від 15 березня 2018 р. № 26-3613/262, у зв'язку з реорганізаційними заходами в системі позивача ДП "ЦГБ-112"наказом від 11 травня 2016 р. № 218 "Про припинення ДП "Центр громадської безпеки 112" шляхом ліквідації" ліквідовано.

Як вірно вказано судом першої інстанції, наведене свідчить, що у відповідача відсутня фактична можливість усунення вказаного позивачем в акті перевірки № 3 порушення, оскільки у позивача відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення НС, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014.

Тобто, неможливість відповідача встановити СРВНСО на АЗС є наслідком недотримання самим же позивачем вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС, функціонування якого є обов'язковою умовою для улаштування та введення в експлуатацію СРВНСО на об'єкті.

Таким чином, відповідачем вчинено усі можливі заходи для усунення виявленого порушення.

Враховуючи вищевказане, беручи до уваги усунуті відповідачем порушення та з врахуванням того, що не усунуті порушення не є такими, що створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу реагування як повне зупинення експлуатації.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Беспалов О.О. Пилипенко О.Є.Повний текст постанови виготовлено 10.09.2018 року